На підставі вивчення архівних джерел визначено тенденції та напрями наукових досліджень у галузі архівної справи, висвітлено форму та зміст підготовки кадрів для архівних установ, особливості науково-методичного забезпечення архівної освіти. Проаналізовано науково-організаційну діяльність державних органів управління архівною справою, проекти архівної реформи в Україні, роботу Київського й Одеського археологічних інститутів, Археографічної комісії та Кабінету архівознавства - першої науково-дослідної установи у галузі архівної справи в Україні. З'ясовано функції архівної аспірантури, руху архівних кореспондентів. Розглянуто персональний внесок видатних українських істориків у розвиток архівістики.

  Скачати повний текст

Розглянуто бібліотечну селекцію як системне явище, що сформувалося за умов змін у зовнішньому середовищі. Визначено основні етапи розвитку теорії бібліотечного відбору, передумови його трансформації у бібліотечну селекцію документів та її місце в технологічному циклі формування бібліотечного фонду в різні історичні періоди і на основі конкретизації його основних процесів обгрунтовано кількісний склад та змістове наповнення основних видів бібліотечної селекції за умов інформатизації. Проаналізовано особливості первинного відбору окремих носіїв інформації та сформульовано основні орієнтири визначення співвідношення між документами в процесі комплектування фонду. Описано технологію бібліотечної селекції з урахуванням функцій бібліотечних установ за умов інформатизації. Охарактеризовано електронну систему бібліотечної селекції як перспективний напрям діяльності вітчизняних бібліотек. Визначено основні аспекти покращення підготовки фахівців бібліотечної сфери. Висвітлено діяльність з формування фондів, організації їх зберігання та використання на основі бібліотечного відбору як технології, яка в процесі переходу до інформаційного рівня соціальних комунікацій трансформується в інтегративний процес бібліотечної селекції в єдиному інформаційному просторі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто бібліотечну, книговидавничу та культурно-просвітницьку діяльність М.П.Балліна як комплексне історико-культурологічне явище, здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію його архівної та творчої спадщини, починаючи з середини XIX - до початку XX ст. За допомогою методів архівної евристики встановлено місця зберігання окремих джерел. На підставі досліджень рукописних та опублікованих документів висвітлено життєвий шлях М.П.Балліна в найбільш повному на сучасний період обсязі. Визначено основні напрямки його громадської діяльності. На підставі вивчення ахівних джерел з історії кооперації, записних книжок, творчих матеріалів та епістолярної спадщини визначено внесок М.П.Балліна у розвиток українського та російського просвітництва, бібліотечну та книговидавничу справу. До наукового обігу залучено нові імена та відомості про важливі історичні події, уточнено деякі факти з історії розвитку бібліотечної та книговидавничої справи в Україні, встановлено наукові, культурні та видавничі зв'язки діячів кооперативного просвітництва. Досліджено розвиток ідейних поглядів, що визначали змістовий характер діяльності М.П.Балліна. Розглянуто теоретичні концепції ученого у сфері бібліотечного будівництва, зокрема щодо формування фондів і каталогів бібліотек і видавничої політики у галузі народної книжки. Показано значний внесок М.П.Балліна у розвиток вітчизняного бібліотеко- та книгознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс питань, пов'язаних з книжковим рухом в київському товаристві "Просвіта" в 1906 - 1920 рр.: організацією видання книжок для народу, вивченням читацьких уподобань, створенням і розвитком "просвітянської" бібліотеки. На підставі чисельного масиву архівних джерел вперше відтворено складні й суперечливі процеси освічування народних мас шляхом залучення до друкованого слова, які було здійснено під егідою київської "Просвіти" за часів царської влади та в період національно-визвольної боротьби українського народу в 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст

Визначено критерії, що вплинули на діяльність видавництв та бібліотек, наведено структурну, тематичну та типологічну специфіку книжкового репертуару українських видавництв ЧСР. Встановлено залежність функціонування видавничо-бібліотечної інфраструктури українців від державно-політичних орієнтирів ЧСР. Висвітлено діяльність еміграційних українських громадських організацій у галузі книжкової справи. Проаналізовано внесок окремих особистостей (науковців, письменників, політиків, культурно-освітніх і громадських діячів) у становлення та розвиток видавничо-бібліотечної інфраструктури еміграції у ЧСР.

  Скачати повний текст

Розглянуто документологічну складову вищої бібліотечно-інформаційної освіти як системне явище, що формується під впливом змін у соціально-комунікаційному середовищі за умов інформатизації та ступеневої освіти у сучасній Україні. Визначено основні стадії розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, що дозволило виявити передумови трансформації книгитивно-документознавчої у документологічну підготовку вітчизняних бібліотечно-інформаційних кадрів, орієнтовану на вивчення широкого кола традиційних і технотронних (електронних) соціально значущих документів, створених для передавання інформації у часі та просторі, що базується на документивній парадигмі змісту навчання. Доведено провідну роль документальної комунікації як домінанти змісту вищої бібліотечно-інформаційної освіти. Здійснено порівняльний аналіз сучасного стану підготовки фахівців в Україні та інших країнах світу щодо пошуку, відбору, кумуляції, аналітико-синтетичної обробки документів різних типів і видів через сучасні бібліотеки. Розроблено концептуальну та конкретно-дисциплінарну моделі документологічної складової підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів, яка базується на книгитивно-документивній, документивно-інформаційній і документивно-когнітивної парадигмах галузевої освіти.

  Скачати повний текст

Розкрито педагогічні засади роботи бібліотек з учнівською молоддю у Західній Україні у 1919 - 1939 р. Проаналізовано стан дослідження даної проблеми в історико-педагогічній літературі. Проведено ретроспективний аналіз змісту терміна "бібліотека", розкрито сутність поняття "бібліотечна робота". Обгрунтовано соціокультурні передумови розвитку бібліотечного руху, проаналізовано нормативно-правову базу роботи бібліотек регіону міжвоєнної доби. Досліджено вплив культурно-освітнього товариства "Просвіта", українського педагогічного товариства "Рідна школа", молодіжної організації "Пласт" на розширення бібліотечної мережі на західноукраїнських землях. Розкрито значення рідномовної літератури у вихованні української учнівської молоді краю у 1920 - 1930-х рр. Розглянуто вимоги щодо змісту й оформлення вітчизняних книг, а також правила свідомого читання, розглянуто форми та методи організації бібліотечної роботи з учнівською молоддю у шкільний і позашкільний час. Висвітлено перспективи творчого використання досвіду роботи бібліотек Західної України з учнівською молоддю у 1919 - 1939 рр. в сучасній Україні.

  Скачати повний текст