Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів і читання бібліотек, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інноваційної політики бібліотек України за умов їх функціонування на документно-інформаційному й інформаційно-когнітивному рівнях соціальних комунікацій. Удосконалено теорію парадигмальних змін у бібліотечній сфері за умов розгортання виробничої функції бібліотек. Зроблено висновок, що бібліотека як контрагент інформаційного ринку позиціонує себе виробником інформаційних продуктів і послуг, споживачем і посередником, який, на відміну від інших установ, нейтральних щодо моралі і соціальних цінностей, є гарантом гуманістичних традицій суспільного розвитку та засобом підтримки стабільності суспільства. Науково обгрунтовано рекомендації щодо управління інноваційним розвитком бібліотек, сформовано стратегії їх розвитку. До наукового обігу введено поняття "бібліотечне виробництво" та "індустріальне бібліотечне виробництво", визначено ознаки бібліотеки як ринково-виробничого комплексу. Розроблено системну й багаторівневу моделі інноваційної політики та запропоновано визначення бібліотеки як виробничої системи та складової інформаційної інфраструктури суспільства. Досліджено техніко-технологічні, організаційні, функціональні й управлінські трансформації бібліотек України як об'єктів інноваційної політики, подальший розвиток яких потребує системного управління. З'ясовано напрями та характер взаємодії бібліотек як суб'єктів інноваційної політики в системі інформаційного ринку, визначено їх статус як виробників інформації, постачальників, споживачів і посередників, а також як культурної та освітньої установи, що виконує функції ресурсної бази гуманізації суспільного життя.

  Скачати повний текст

Вперше узагальнено еволюцію організації інформаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечній освіті США. Зроблено теоретико-методичне обгрунтування відповідності між технологічним рівнем сучасного стану американських бібліотек, якістю професійної компетентності бібліотечних фахівців і рівнем застосування інноваційних технологій дистанційного навчання у вищих бібліотечно-інформаційних школах США. Вперше визначено особливості інформаційних технологій дистанційного навчання американських бібліотечних фахівців на рівні магістратури, які відрізняються обов'язковою наявністю інтерактивної комунікації, що забезпечується можливостями сервісів Інтернету (форумів, чатів, аудіо- та відеоконференцій). Визначено особливості інтерактивних комунікацій за умов дистанційного навчання, серед яких виокремлено типи інтегративних комунікацій відповідно до окремих навчальних стилів студентів (незалежні, залежні, компетативні, колаборативні, замкнені, патісі-пантні). Вперше запропоновано для впровадження в українську систему вищої бібліотечної освіти узагальнені організаційні моделі дистанційного навчання (змішані, спеціалізовані, бімодальні, консорціум, франчайзинг, акредитація), розроблено рекомендації щодо впровадження інформаційних технологій дистанційного навчання у систему бібліотечної освіти України.

  Скачати повний текст