Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування суспільних потреб електронного інформування в правовій сфері протягом останніх десяти років і відображення даних процесів у бібліотечній діяльності. Проаналізовано діяльність електронних ЗМІ в сфері правової пропаганди, рівень її ефективності та чинники, які на неї впливають. Визначено джерельну базу бібліотечних установ правової інформації, технології введення її в суспільний обіг. Розглянуто перспективи вдосконалення організації правового інформування в сучасній бібліотеці з урахуванням можливостей обумовленим сучасним рівнем електронних інформаційних технологій. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності обслуговування користувачів електронної правової інформації.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади комунікаційної єдності колективу як необхідної умови інноваційного розвитку бібліотечних установ і елементу кадрового менеджменту в бібліотеках. Досліджено умови комунікаційного середовища бібліотек, де мають створюватися сприятливі обставини для результативної праці персоналу бібліотеки, а також якісного управління їх діяльністю. Висвітлено особливості міжособистісної взаємодії, встановлено фактори впливу на якість міжособистісної взаємодії. Доведено, що комунікаційна єдність є результатом спільних уявлень співробітників бібліотеки про мету, зміст, характер, засоби здійснення загальної діяльності, а також використання завдань на різних ланках бібліотечної організації. Визначено види та властивості комунікації. На підставі даних опитування створено комунікограми, використання яких уможливлює виявлення типових ситуацій у бібліотечних комунікаціях.

  Скачати повний текст

Вперше сформоване цілісне уявлення про ПДС бібліотеки, елементи якого взаємопов'язані та взаємодоповнюють один одного і можуть існувати в режимі безпека\небезпека. Систематизовано найголовніші негативні та шкідливі чинники ПДС, які створюють ризики та небезпеку , впливають на стан здоров'я персоналу. Визначено теоретико-методологічну базу дослідження. Розширено уявлення щодо структури ПДС бібліотеки та його взаємозв'язку із кадровим та організаційним менеджментом. Запропоновано системне управління ПДС, сукупність умов праці та стану безпеки і здоров'я персоналу в бібліотеках за часів інформатизації. Вперше розроблено модель управління ПДС, яка поєднує організаційні, економічні, функціональні, предметні, технологічні,виконавські, системні, цільові, якісні та середовищні елементи.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження бібліотечно-інформаційних ресурсів (БІР) ВНЗ, концептуалізовано регіональні механізми їх функціонування. Охарактеризовано системноутворювальний механізм формування БІР як єдиного інтеграційного ресурсу освіти регіонального рівня. Розглянуто нові підходи до формування системи науково-освітнього інформаційного ресурсу як складового елементу соціально-інформаційного модуля освіти. Доведено природність і необхідність корпоративних об'єднань ВНЗ зі створення БІР, досліджено їх взаємодію, обгрунтовано пропозиції щодо її удосконалення шляхом впровадження механізму інноваційного менеджменту БІР.

  Скачати повний текст

Доведено залежність результативності функціонування СМЯ від налагодження стабільного зворотного зв'язку бібліотеки з користувачем на підставі запровадження бібліосоціологічного моніторингу - цілеспрямованого комунікаційного процесу систематичного стеження соціологічної інформації щодо стану задоволеності користувачів якістю бібліотечних послуг. Визначено базові критерії оцінювання якості бібліотечних послуг, виявлено основні рівні, напрями, методи та комунікаційні канали збору вірогідної професійно значущої соціологічної інформації, необхідної та достатньої для підтримки прийняття адекватних рішень у процесі менеджменту якості інформаційного обслуговування користувачів. Розроблено концептуальну модель соціологічного моніторингу, в основі якої - єдність змістово-цільової, інструментально-технологічної й організаційно-методичної компонент. Обгрунтовано, що реалізація технологій соціологічного моніторингу має базуватися на багаторівневій системі комунікаційних каналів і засобів збору поточної інформації щодо оцінювання користувачами якості бібліотечних послуг. Доведено необхідність доповнення системи соціологічного моніторингу інтерактивним рівнем комунікаційної взаємодії бібліотеки та користувача, опанування якого сприятиме підвищенню її ефективності й результативності.

  Скачати повний текст