Проаналізовано наукову та публіцистичну спадщину академіка Української академії наук (1919 р.) М.Ф. Біляшівського. Увагу приділено структурі, змісту, реконструкції архівної спадщини академіка. На підставі архівних матеріалів і документів визначено основні напрями наукової та творчої діяльності вченого. Розглянуто його внесок у розробку питань історико-культурної спадщини українського народу, становлення видавничої справи та видання цінних історичних джерел. Завдяки його організаційній діяльності створено Відділ охорони пам'яток старовини та мистецтва, а також на державний рівень було поставлено питання охорони культурної спадщини та розпочато реєстр пам'яток. Визначено основну мету життя М.Ф. Біляшівського - працювати для України у справі збереження історичного надбання, пам'яток історії та культури, розвитку пам'ятко- та музеєзнавства, здійснення видавничої діяльності, проведення широкої просвітницької роботи.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Простежено шляхи втілення авторських особливостей у галицькій гравюрі XVII ст., з'ясовано генезу та головні етапи розвитку ідео-візуальної природи образів Христа та Богородиці. На підставі комплексного аналізу різноманітних пам'яток крізь призму актуальних досліджень духовного життя Галичини XVII ст. в компаративному контексті з продукцією інших видавничих осередків визначено головні тенденції розвитку художньо-образної мови, інтерпретації адоративних і житійних образіа Христа та Богородиці. Прослідковано взаємовплив видавничих осередків і провідних галицьких граверів на розвиток художньої мови книжкової ілюстрації, характер трактування основних сюжетів, з'ясовано особливості інтерпретації канону в книжковій ілюстрації.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію формування зібрання кириличних рукописних книг відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки Ураїни ім. В.Стефаника, основа якого створена зі збірок і колекцій провідних бібліотек наукових, культурно-освітніх, релігійних установ і товариств Львова, що функціонували у XIX - першій половині XX ст. (до 1939 р.), невелика частина рукописних кириличних пам'яток придбана бібліотекою. Проведено атрибуцію та науковий опис кириличних рукописних книг XVI ст. з фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, висвітлено історію їх створення та побутування. Визначено репертуар і жанрові особливості української книжності XVI ст.

  Скачати повний текст

Уперше книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як комплексне культурологічне явище. Зроблено історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрання у період кінця XIX - початку XX ст. З використанням методів архівної евристики віднайдено місце зберігання його вцілілих частин. На підставі архівних та опублікованих документів, а також досліджень розглянуто життєвий шлях барона Ф.Р.Штейнгеля, висвітлено основні напрямки його діяльності. Визначено основний внесок діяча до розвитку української культури. Детально досліджено архівні матеріали з історії роду, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій. Проаналізовано основні принципи комплектування бібліотеки, відповідно яким визначено предметно-тематичну спрямованість її фондів. Виявлено та досліджено шляхи надходження до бібліотеки рукописів і видань, що дало змогу здійснити реконструкцію джерел комплектування зібрання. Книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р.Штейнгеля розглянуто як цілісну історико-культурну пам'ятку України кінця XIX - початку XX ст. та науковий об'єкт, який є національним надбанням.

  Скачати повний текст

Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Висвітлено життя та творчість П.В.Клименка - талановитого вченого-історика, джереловознавця, архівознавця, археографа, організатора архівної справи в Україні 1920 - 1930-х рр., педагога. На підставі всебічного історіографічного аналізу, наукової спадщини вченого, з використанням широкої джерельної бази вивчено внесок П.В.Клименка у справу збереження архівів та пам'яток старовини. Досліджено проблеми соціально-економічної історії України XVII - XVIII ст., історію розвитку цехового ремесла, виробничого руху українського населення XVIII - початку XIX ст. Визначено пріоритетні напрями досліджень історика, реконструйовано процес становлення П.В.Клименка як історика та джерелознавця. Розкрито фактори, що вплинули на формування його світогляду та наукових поглядів, зміст і характер наукових студій. Уперше в українській історіографії систематизовано та комплексно досліджено творчу спадщину П.В.Клименка, проаналізовано його персональний внесок у науку.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії трьох шляхетських родових бібліотек XVIII ст. - Вишневецьких-Мнішків з Вишневецького замку, Потоцьких з Тульчинського маєтку, Міхошевських із Трусилівки на Волині в контексті їх походження, формування та розвитку. Об'єктом дослідження є книжкові зібранння Вишневецького замку, Тульчинського маєтку та колекцій Ф.Мікошевського, що зберігаються у НБУВ, а також окремі видання з фондів досліджених бібліотек, які перебувають у книгосховищах Польщі, Литви, Росії, Великобританії. Проведено бібліографічну, історико-книгознавчу реконструкцію складу фондів, окреслено шляхи їх комплектування, роль та функції родової бібліотеки та книжкових зібрань, сформованих на базі їх фондів як історико-культурних пам'яток.

  Скачати повний текст

З'ясовано погляди вчених на проблеми походження безвихідних дофедорівських першодруків. Середньошрифтове Четвероєвангеліє вперше проаналізовано з погляду лінгвістики та палеографії. Проведений аналіз графіко-орфографічних особливостей тексту дозволяє датувати цю пам'ятку кінцем XV - початком XVI ст. Виявлено фонетичні та граматичні особливості української мови даного Євангелія. З'ясовано, що виконавці пам'ятки пов'язані походженням з межовою територією між наддністрянськими та волинськими говірками.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію, теорію та практику проведення комплексного дослідження книжкових пам'яток у бібліотеках. Виділено відносно самостійну галузь знань - книжкове пам'яткознавство, що виникло на стику книгознавства, бібліотекознавства й пам'яткознавства. Представлено історіографію розвитку нового наукового напрямку. Особливу увагу приділено еволюції тлумачення поняття "рідкісна книга" та його сучасним термінологічним визначенням, а також змісту таких базових понять, як "цінна книга", "унікальна книга", "книжкова пам'ятка", "стародрук". Розглянуто історію виокремлення в бібліотечних фондах стародруків, рідкісних видань пізнішого часу та доведено загальну тенденцію щодо створення відповідних структурних підрозділів. Охарактеризовано сучасні світові програми щодо збереження та популяризації книжкових пам'яток і проаналізовано законодавче забезпечення щодо їх реалізації. Визначено основні проблеми та способи їх розв'язання шляхом укладання розділу Державного реєстру національного культурного надбання, що фіксуватиме книжкову спадщину України. Встановлено основні критерії визначення книжкових пам'яток і сформульовано науково-методичні та практичні вимоги щодо опису та зберігання стародруків, рідкісних і цінних видань XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі вивченя малодосліджених пам'яток, виданих у друкарнях Почаївського монастиря у василіянський період його історії, встановлено фонетичні та морфологічні особливості української літературної мови XVIII ст. Охарактеризовано питомо українські риси вокалізму та консонантизму, засвідчені у пам'ятках Почаївської друкарні, проаналізовано морфологічну структуру мови текстів, церковнослов'янські елементи української редакції. З'ясовано, що почаївські стародруки повною мірою засвідчують характерні особливості української мови, які відрізняють її від інших слов'янських мов. Виявлено діалектні риси та поодинокі полонізми, відображені у текстах досліджених книг і властиві сучасним волинським говіркам, з'ясовано їх співвідношення з загальномовними. З'ясовано, що діалектні особливості не надавали мові аналізованих творів вузько локального значення.

  Скачати повний текст