Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Дисертаційну роботу присвячено визначенню місця публічних бібліотек в інформаційно-комунікаційному забезпеченні системи е-урядування. Наголошено на необхідності залучення мережі публічних бібліотек до взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами. Доведено, що публічні бібліотеки як ефективні інституційні системи можуть стати потужними осередками суспільної взаємодії, участі в державних управлінських процесах, забезпечивши інформаційно-технічну підтримку та патронажний супровід якісно нового рівня відносин органів влади і громадян. Акцентовано на необхідності кардинальних змін у ставленні влади до ролі бібліотек і державної підтримки їх діяльності, унаслідок чого публічні бібліотеки стануть флагманами надання інформаційно-комунікаційних послуг, запровадять високі технології для нагромадження й збереження електронних інформаційних ресурсів і забезпечать умови рівного доступу до інформації та її циркулювання в сучасному суспільстві.

На прикладі Централізованої бібліотечної системи м. Маріуполя аналізується проблема ефективного функціонування публічних бібліотек у сучасному глобалізованому інформаційному середовищі з використанням українського та міжнародного досвіду бібліотечно-інформаційного обслуговування. Встановлено, що основним інструментом досягнення позитивних результатів є надання бібліотеками рівного доступу всім верствам населення регіону до інформації, знань, історичної та культурної спадщини, формування сучасної системи бібліотечно-інформаційних ресурсів, сприяння розвитку інформаційної культури користувачів.

Приведены доклады участников IV Международной научной конференции "Библиотеки в информационном обществе: сохранение традиций и развитие новых технологий". Тема 2020 года - "Библиотека и наука: взаимодействие и перспективы развития". Опубликованы доклады руководителей, ведущих специалистов и преподавателей академических научных учреждений, крупнейших информационных центров, отраслевых научных и университетских библиотек и высших учебных заведений Беларуси, России и Украины. Приведена статья Н.Ф. Самохиной "Цифровые идентификаторы для библиотечных научных изданий", в которой описан процесс присвоения уникального кода DOI научым изданиям Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского. Расмотрена статья О.З. Клименко, Е.Л. Сокур " Библиотеки научных учреждений Национальной академии наук Украины в условиях цифровизации". Материалы сборника могут представлять интерес для специалистов информационной и библиотечной отрасли, информационных систем и технологий, учёных и исследователей, преподавателей, аспирантов, магистрантов и студентов.

Описано необхідність оновлення освітньої системи в Україні в контексті глобалізаційних процесів у світі та розвитку інформаційного суспільства. Окреслено причини активного розвитку неформальної освіти та визначено її форми та методи. Зазначено, що музеї та бібліотеки можуть стати важливими осередками реалізації неформальної освіти для дітей і молоді.

Розглянуто поняття "інформаційна культура" та підходи до її формування. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову частину загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Увагу приділено проблемі формування інформаційної культури особистості майбутнього фахівця в процесі навчання в закладі вищої освіти, зокрема майбутнього документознавця, для якого інформаційна культура є невід'ємним компонентом його професійної компетентності. Представлено діяльність бібліотеки закладу вищої освіти як центру накопичення і зберігання суспільно значущих масивів інформації. Проведено аналіз процесу взаємодії бібліотеки вищого закладу освіти (на прикладі бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету) і користувачів інформаційних ресурсів у сучасних умовах, що виникають під впливом розвитку інформаційних технологій у бібліотечній сфері та освіті в цілому. Наголошено на важливості місця бібліотеки в інформаційному просторі та її ролі в процесі підготовки фахівців нової формації. Акцентовано увагу на діяльності бібліотеки ЦНТУ щодо формування інформаційної культури майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери з урахуванням їхніх навчальних та науково-дослідницьких потреб. Визначено заходи інформаційно-бібліографічного та навчально-виховного характеру, організаційно-педагогічні умови ефективної роботи бібліотеки з формування інформаційної культури майбутнього документознавця. У висновках наголошено, що завданням сучасної освіти є створення умов для розвитку інформаційної культури особистості, яка забезпечить уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства. Означено перспективні напрямки діяльності бібліотеки закладу вищої освіти з формування інформаційної культури майбутнього фахівця, зокрема, подальше використання інноваційних технологій в організації роботи та формування електронних ресурсів на вимогу навчального процесу та наукової діяльності університету.

Суспільна інформатизація, що активізувалася з розвитком інформаційного суспільства, обумовила суттєве оновлення завдань сучасної бібліотечної сфери. Важливим фактором зростаючих обсягів нової інформації в обігу стали наслідки інформатизації, пов'язані із створенням технологічних можливостей, що забезпечують не лише доступ до наявних інформаційних ресурсів практично всім категоріям громадян, але й створюють умови для індивідуального інформаційного виробництва. З одного боку, при цьому бібліотеки мають виконувати властиву їм функцію збереження і організації використання суспільно значущої частини продукованої нині інформації, з іншого - ці установи мають стати інформаційними центрами надання ефективної допомоги користувачам у продуктивному використанні потрібної інформації у всіх сферах суспільного життя. Отже, бібліотечна система нашої країни може мати серйозні перспективи при системному розвитку суспільства, при тому, коли йому стане потрібною інформація розвитку. Бібліотечні працівники мають стати ефективними інформаційними операторами, які вивчають інформаційні потоки і управляють організацією використання суспільно значущого інформаційного ресурсу. У недалекому майбутньому вони мають стати посередниками між гігантськими і всезростаючими обсягами інформації глобального інформаційного простору і конкретним користувачем. Бібліотеки постіндустріального суспільства мають також стати центрами нейтралізації негативних інформаційних впливів у національній інфосфері.

Досліджено культурно-просвітницьку діяльність публічних бібліотек другої половини XX ст. - початку XXI ст. Уперше досліджено і відтворено цілісну картину розвитку вищезазначеної діяльності даних бібліотек в межах досліджуваного періоду. З'ясовано розвиток основних форм і тенденцій їх культурно-просвітницької діяльності. Висвітлено інноваційні підходи до реалізації соціально-культурних проєктів в рамках зазначеної діяльності. Запропоновано перспективні напрями та концептуальну модель її проведення. Доведено, що дані бібліотеки є найбільш стійким соціальним інститутом в системі установ культурно-просвітницького напряму. Акцентовано, що культурно-просвітницька діяльність зазначених бібліотек продовжує бути ефективною технологією соціокомунікативного процесу Півдня України. Виявлено тенденції розвитку цієї діяльності означених бібліотек в руслі розширення масштабів та соціального спрямування цього виду діяльності, упровадження довгострокових програм, переходу від регламентованих форм популяризації знань до активних методів її ведення.

Висвітлено діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) НАН України у сфері міжкультурної комунікації. Розглянуто основні форми та види роботи щодо налагодження міжнародних культурних зв’язків. Обгрунтовано універсальний характер функціонування НБУВ як «полікультурної» інституції.

Розкрито зміст і обгрунтовано необхідність використання в діяльності наукових підрозділів бібліотек інформаційно-аналітичних систем, призначених для автоматизованої аналітичної обробки даних.

Узагальнено досвід використання оперативної інтернет-інформації в роботі інформаційно-аналітичних структур бібліотек, її роль у вдосконаленні інформаційного забезпечення користувачів. Проаналізовано наукові уявлення про сутність та специфіку оперативної інтернет-інформації. Висвітлено основні тенденції та перспективи використання оперативної інтернет-інформації в інформаційно-аналітичній діяльності бібліотек.

Розглянуто особливості створення бібліотечного гендерно-орієнтованого інформаційного сегмента. Розкрито роль бібліотек у формуванні гендерної культури в інформаційному суспільстві та проблеми, з якими доводиться стикатися вітчизняним бібліотекам на цьому шляху.

Проаналізовано засоби оптимізації діяльності інформаційно-аналітичних підрозділів, специфіку аналітичної діяльності в управлінських структурах і бібліотеках. Висвітлено досвід використання програмних комплексів і комп'ютерних систем, що надають оперативну інформацію.

Розглянуто особливості використання оперативної інтернет-інформації під час створення інформаційно-аналітичної продукції. Проаналізовано основні вимоги до якості такої інформації, оптимальні методи організації виробничого процесу, шляхи вдосконалення форм і методів надання управлінським структурам релевантної інформації.

Розглянуто специфіку участі національних бібліотек у формуванні національного інформаційного простору за умов інформаційного протистояння. Наведено результати порівняльного аналізу досвіду в цій сфері Президентської бібліотеки ім. Б. М. Єльцина та вітчизняних національних бібліотек.

Розглянуто процес комунікаційної взаємодії бібліотек і користувачів за сучасних умов. Розкрито місце бібліотек в інформаційному просторі та їх роль в електронному документообігу, особливості трансформації традиційного бібліотечного середовища у сучасну експертну спільноту з науково-консультативними функціями.

Охарактеризовано діяльність інформаційно-аналітичних підрозділів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського у формуванні національного інформаційного ресурсу. Висвітлено специфіку бібліотечного моніторингу негативних інформаційних впливів за умов поширення електронних технологій.

Викладено проблеми правового забезпечення роботи бібліотек як інформаційних центрів за умов інформатизації.

Розкрито роль виставкової діяльності бібліотек в інформаційному обслуговуванні користувачів за сучасних умов. Розглянуто особливості бібліотечної виставки, яка в системі традиційного бібліотечного обслуговування є засобом задоволення споживчого попиту читачів, та віртуальної - як синтезу традиційного книжкового та інноваційного електронного способів подання інформації.

Викладено питання формування інформаційної культури особистості в сучасному інформаційному суспільстві. Визначено роль публічних бібліотек України у формуванні інформаційних потреб та інформаційної культури своїх користувачів.