Подано відомості про творчий доробок заступниці Генерального директора з наукової роботи Н. О. Волошінської, напрацьований нею в Національній історичній бібліотеці України. Бібліографічні описи документів у покажчику розташовано у хронології за роками публікацій, в межах року - за алфавітом. Друкований документальний масив доповнено посиланнями на електронні версії.

Подано відомості про творчий доробок С. М. Смирнової, напрацьований нею в Національній історичній бібліотеці України, Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного та в Науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв. Бібліографічні описи документів у розділах покажчика розташовано за роками публікацій у зворотній хронології. Друкований документальний масив доповнено посиланнями на інтернет-ресурси.

Розкрито особливості інформаційного протиборства у постмодерному суспільстві. Охарактеризовано соціокультурний сенс поняття "інформаційна війна". Розкрито зміст, основні складники та форми понять консцієнтальна, мережева, меметична війни. На основі досвіду російсько-української війни з'ясовано роль і місце бібліотек, архівів, музеїв в умовах інтенсифікації збройної боротьби. Виокремлено та детально охарактеризовано форми війни, у яких національні інституції культурного "капіталу" стають одночасно об'єктом і суб'єктом інформаційного протиборства, виконують функції ефективної протидії. Проаналізовано наслідки варварського, дикунського поводження з пам'ятками, що фіксують національний культурний код, або їх привласнення з боку загарбника в ході російсько-української війни, а також форми та засоби порятунку національної культурної спадщини та продуктивного її використання у боротьбі з агресором та його наративами.

Представлено посібник, який складено на основі програми музейно-архівної практики. Розміщено навчально-методичні матеріали, що нададуть допомогу практикантам та керівникам під час організації та проходження практики, а також короткий словник музейно-архівної термінології, програма практики, матеріали для виконання практичних завдань під час практики, зразки звітної документації, вимоги і критерії оцінювання виконання практикантами поставлених завдань.

Описано необхідність оновлення освітньої системи в Україні в контексті глобалізаційних процесів у світі та розвитку інформаційного суспільства. Окреслено причини активного розвитку неформальної освіти та визначено її форми та методи. Зазначено, що музеї та бібліотеки можуть стати важливими осередками реалізації неформальної освіти для дітей і молоді.

Комплексно проаналізовано світовий досвід об'єднання інформаційних ресурсів установ соціальної пам'яті (бібліотек, архівів, музеїв); здійснено порівняння функціональних можливостей, джерел наповнення інформації, способів консолідації різнорідних інформаційних ресурсів в успішних світових і вітчизняних Інтернет-порталах, що консолідують цифрову інформацію з фондів вказаних установ. Обґрунтовано перспективи та доцільність розробки та втілення консолідованих інформаційних ресурсів установ соціальної пам'яті на рівні окремих територіальних громад як інформаційно-технологічного фундаменту побудови загальнонаціонального ресурсу. Окреслено методологію консолідації різнорідних даних та інструментарій проєктування консолідованих інформаційних ресурсів. Представлено вербальну модель консолідованого інформаційного ресурсу територіальної громади та прототип веб-сайту як єдиної точки доступу до інформаційних ресурсів довільної територіальної громади, що вибудовує надійну фундаментальну базу для подальшої практичної реалізації цілісного системного інформаційного проєкту.

Охарактеризовано інтегровані маркетингові комунікації як сучасний формат професійного розвитку бібліотек, сучасні тенденції розвитку інформаційних сервісів бібліотек за кордоном. Висвітлено нові підходи щодо визначення професійних комунікативних умінь та дистанційні форми навчання для професійного розвитку сучасного бібліотекаря. Наведено відомості про видання університетських бібліотек в електронному середовищі.

Розглянуто історію, стратегії, передумови й етапи формування міжнародних цифрових інтегрованих ресурсів документальної спадщини, зокрема Європейської бібліотеки (TEL) (2004), Манускрипторіуму (2002), Світової цифрової бібліотеки (2006), Європеани (2008). Встановлено значення діяльності ЮНЕСКО в сфері культурної спадщини та міжнародному законодавстві, її внесок у становлення та розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань, методичних та інформаційно-технологічних засад створення інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини. Значну увагу надано Європеані як складовій частині електронного європейського простору культурної спадщини в контексті стратегії інноваційного економічного та соціального розвитку Європейського Союзу, що передбачає пошуки європейської культурної ідентичності. Розкрито основні особливості національних проектів та стратегій як європейських країн, так і США, Канади, Австралії, Ізраїлю, Японії тощо, що спрямовані на збереженість документальної спадщини та вільний доступ до неї всіх верств населення. Установлено три етапи формування інтегрованих цифрових ресурсів спадщини, які пов'язуються з тенденціями розвитку суспільства в напрямі напрацювання глобального інформаційного суспільства та суспільства знань. В Україні цифровий ресурс документальної спадщини створюється фрагментарно. Прийняття Міністерством культури України Довгострокової стратегії розвитку української культури - стратегії реформ в 2016 р. відкрило реальні можливості прискорити цей процес.

Обговорено проблеми інтелектуальної власності та авторського права в бібліотечно-інформаційній сфері, актуальні питання роботи з бібліотечними, архівними та музейними колекціями документних пам'яток. Розглянуто оцифрування документів як основу технологічного вирішення проблеми зберігання бібліотечних фондів, особливості формування архівних колекцій електронних інформаційних ресурсів та їх зберігання.

Проаналізовано діяльність генералів армії УНР В. Петріва та М. Омеляновича-Павленка в організації національної архівної справи в еміграції. Здійснено спробу показати на тлі політичних процесів міжвоєнного періоду діяльність представників військової еміграції зі створення музейних, книжкових та документальних колекцій, заснування архівних осередків у країнах осідку.

Обговорено проблеми реставраційної справи, висвітлено досягнення та перспективи розвитку галузі в Україні й за кордоном. Узагальнено унікальний досвід вітчизняної реставраційної школи, наведено відомості про здобутки фахівців реставраційних та музейних закладів України, їх колег із близького та далекого зарубіжжя. Визначено пріоритети щодо подолання проблем організаційного, кадрового характеру та матеріально-технічного забезпечення в реставраційній галузі.

Виокремлено особливості бібліотечно-музейних виставок, розкрито специфіку їх створення та функціонування у публічних бібліотеках. Охарактеризовано основні тематико-типологічні різновиди бібліотечно-музейних виставок, а також проаналізовано переваги та значення бібліотечно-музейних виставок у культурно-масовій роботі книгозбірень.

Висвітлено становлення та розвиток довідково-бібліографічної діяльності (ДБД) НБУ ім. В.І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника та інших наукових бібліотек України. Розглянуто методичні засади, види, форми та напрями довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО), формування його як складника науково-інформаційної діяльності в системі бібліографічних комунікацій. Визначено спадкоємність традицій та засоби впровадження інновацій у діяльність бібліотек у період трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань. Розглянуто традиційний та сучасний понятійний апарат цієї сфери бібліотекознавства. Запропоновано концептуальні підходи до організації ДБД наукових бібліотек відповідно до змін інформаційного середовища та інформаційно-технологічних комунікацій, потреб користувачів і суспільних пріоритетів. Проаналізовано зарубіжний досвід ДБД в електронному середовищі. Окреслено перспективу розвитку ДБД за умов постійного зростання обсягів інформаційних ресурсів.

Раскрыты предпосылки создания первого публичного музея Москвы, организационная структура этого учреждения, формы и способы формирования коллекций. Охарактеризована деятельность Московского публичного и Румянцевского музея как культурного и просветительного центра страны.

Висвітлено питання розвитку документального ресурсу української преси та періодики наприкінці XX - на початку XXI ст. Виділено типи історико-бібліографічних видань у дослідженнях історії та сучасного стану преси та наукової періодики.

Освещены основные периоды развития Румянцевского музея, ставшего ныне одним из крупнейших просветительских центров и носящего имя - Российская государственная библиотека. Отмечено, что сохраняя преемственность в традициях, заложенных ее основателем - государственным канцлером Н. Румянцевым, его последователи, в сотрудничестве с российской общественностью, внесли весомый вклад в сокровищницу отечественной и мировой книжной культуры.

Досліджено склад і зміст документаційного наповнення архівних фондів музейних установ НАН України: Національного науково-природничого музею, Державного природознавчого музею та Інституту народознавства, визначено їхню інформаційну цінність.

The article analyzes the structure and content of documentation filling archives of museum institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine: National Museum of Natural History, State Museum of Natural History and the Institute of Ethnology, defines their informational value.

Монографію присвячено архіво- та документознавчому дослідженню архівної спадщини музейних закладів при ВУАН, а саме: Кабінету-музею антропології та етнології ім. Ф.К. Вовка, Українського театрального музею, Музею українських діячів науки та мистецтва, Київської картинної галереї та Музею мистецтв при ВУАН. Хронологічні рамки дослідження - 1920 - 1930 рр. Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архівної спадщини для наук гуманітарного профілю. Проведено аналіз і класифікацію архівних комплексів, біографічних і бібліографічних матеріалів музейних діячів: А.З. Носова, Л.С. Шульгіної, М.Я. Рудинського, Є.Я. Рудинської, П.І. Руліна, С.О. Гілярова, М.О. Макаренка, І.І. Врони, М.Ф. Христового. Приділено увагу епістолярній спадщині Д.П. Гордєєва та П.І. Руліна.

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

Висвітлено історію заснування та діяльності друкарень Почаївського та Унівського монастирів. Подано інформацю про стародруки Почаївського та Унівського монастирів XVIII - XX ст. з колекції Музею книги та друкарства України. Увагу приділено опису 14-ти старообрядницьких видань з почаївськими вихідними даними.

Освещена история основания и деятельности типографий Почаевского и Унивского монастырей. Подана информация о старопечатных книгах Почаевского и Унивского монастырей XVIII - XX вв. из коллекции Музея книги и печати Украины. Уделено внимание описанию 14-ти старообрядческих изданий с почаевскими выходными данными.