Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Розкрито основні закономірності еволюції інформаційного суспільства в Україні. Проаналізовано вимоги до трансформації базових основ цього розвитку в інформаційній сфері, насамперед у системі бібліотечних установ, піднесенні їх ролі в ефективному використанні суспільних ресурсів. Розглянуто стратегічне управління в архітектурі електронних інформаційних комунікацій. Охарактеризовано ментальні чинники інформаційних процесів. Проаналізовано особливості етнонаціональних процесів у багатонаціональній державі. Увагу приділено особливостям виккористання електронних ресурсів національних бібліотек в умовах воєнного протистоння.

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню основних системоут¬ворюючих елементів, які формують інноваційний медіапростір сучасної бібліо¬теки. Розроблено концептуальну модель формування інноваційного медіапрос¬тору сучасної бібліотеки. Акцентовано на тому, що формування інноваційного медіапростору бібліотеки потребує відповідних компетентностей бібліотечного фахівця, які не обмежуються набуттям елементарних навичок цифрової грамот¬ності і потребують системного підходу. визначено сутність, структуру та інноваційні властивості медіапростору публічної бібліотеки як комунікаційного феномена, що забезпечує комфортну мережну взаємодію в системі «бібліотека — користувач» і характеризується динамічністю, мобільністю, інтерактивністю, дистантністю; - запропоновано концептуальну модель формування інноваційного медіапростору публічної бібліотеки, яка визначає техніко-технологічний та соціо-комунікаційний рівні бібліотечної діяльності в їх взаємозв’язку та взаємовпли-ві. Техніко-технологічний рівень охоплює цифрову інфраструктуру, цифровий контент та цифрового бібліотекаря; соціокомунікаційний - соціальне конструювання нових ціннісних стратегій розвитку суспільства та особистості через реалізацію бібліотекою її сутнісних функцій; - виявлено об’єктивні чинники формування інноваційного медіапростору сучасних бібліотек України, серед яких домінуючими є стрімкий розвиток цифрових технологій та штучного інтелекту, конвергенція новітніми медіа засобів вербальної, аудіо- та візуальної комунікації, ускладнення медіа-ландшафту внаслідок заміни стаціонарних медіа мережними та мобільними; удосконалено: - терміносистему предметної сфери «медіапростір публічних бібліотек» через уточнення його ключових понять; - визначення сутності та специфічних ознак поняття «цифровий бібліотекар» (digital librarian, DL), доповнення системи його фахових компетентнос-тей; набули подальшого розвитку: - організаційно-методичні засади формування інноваційного медіапростору як комунікаційного ландшафту діяльності сучасної публічної бібліотеки, що реалізує інформаційну, культуротворчу, ціннісно-орієнтаційну, освітньо-виховну, рекреаційну, реабілітаційну функції; - наукові уявлення про реалізацію аксіологічної сутності публічної бібліотеки як інформаційно-просвітницької установи, що працює на ідеях культу-роцентризму, гуманізму, демократизму, культурного плюралізму, відповідальності за збереження національної ідентичності.

Розкрито особливості інформаційного протиборства у постмодерному суспільстві. Охарактеризовано соціокультурний сенс поняття "інформаційна війна". Розкрито зміст, основні складники та форми понять консцієнтальна, мережева, меметична війни. На основі досвіду російсько-української війни з'ясовано роль і місце бібліотек, архівів, музеїв в умовах інтенсифікації збройної боротьби. Виокремлено та детально охарактеризовано форми війни, у яких національні інституції культурного "капіталу" стають одночасно об'єктом і суб'єктом інформаційного протиборства, виконують функції ефективної протидії. Проаналізовано наслідки варварського, дикунського поводження з пам'ятками, що фіксують національний культурний код, або їх привласнення з боку загарбника в ході російсько-української війни, а також форми та засоби порятунку національної культурної спадщини та продуктивного її використання у боротьбі з агресором та його наративами.

Дисертаційну роботу присвячено визначенню місця публічних бібліотек в інформаційно-комунікаційному забезпеченні системи е-урядування. Наголошено на необхідності залучення мережі публічних бібліотек до взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами. Доведено, що публічні бібліотеки як ефективні інституційні системи можуть стати потужними осередками суспільної взаємодії, участі в державних управлінських процесах, забезпечивши інформаційно-технічну підтримку та патронажний супровід якісно нового рівня відносин органів влади і громадян. Акцентовано на необхідності кардинальних змін у ставленні влади до ролі бібліотек і державної підтримки їх діяльності, унаслідок чого публічні бібліотеки стануть флагманами надання інформаційно-комунікаційних послуг, запровадять високі технології для нагромадження й збереження електронних інформаційних ресурсів і забезпечать умови рівного доступу до інформації та її циркулювання в сучасному суспільстві.

На прикладі Централізованої бібліотечної системи м. Маріуполя аналізується проблема ефективного функціонування публічних бібліотек у сучасному глобалізованому інформаційному середовищі з використанням українського та міжнародного досвіду бібліотечно-інформаційного обслуговування. Встановлено, що основним інструментом досягнення позитивних результатів є надання бібліотеками рівного доступу всім верствам населення регіону до інформації, знань, історичної та культурної спадщини, формування сучасної системи бібліотечно-інформаційних ресурсів, сприяння розвитку інформаційної культури користувачів.

Комплексно досліджено бібліотечний сегмент соціальних медіа, розкрито специфіку його формування та функціонування в контексті суспільного використання соціальних медіа. Висвітлено напрями діяльності вітчизняних і зарубіжних бібліотек щодо використання соціальних медіа, визначено їх особливості. Запропоновано комплекс дієвих методів і критеріїв, які мають використовувати бібліотечні установи для розвитку бібліотечного представництва в соціальних медіа та вдосконалення комунікаційної діяльності. Окреслено перспективні напрями та завдання розвитку інформаційно-бібліотечних процесів в інтерактивному медіасередовищі в контексті сучасної трансформації бібліотек в інформаційні центри з акумуляції та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів.

Розглянуто зростаюче значення стратегічних інформаційних комунікацій в організації національного інформаційного простору. Розкрито їхній зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства. Досліджено джерельну базу забезпечення їх функціонування, у якій особливу увагу приділено системі наукових бібліотек. Розглянуто перспективи розвитку цієї соціальної інформаційної системи.

Приведены доклады участников IV Международной научной конференции "Библиотеки в информационном обществе: сохранение традиций и развитие новых технологий". Тема 2020 года - "Библиотека и наука: взаимодействие и перспективы развития". Опубликованы доклады руководителей, ведущих специалистов и преподавателей академических научных учреждений, крупнейших информационных центров, отраслевых научных и университетских библиотек и высших учебных заведений Беларуси, России и Украины. Приведена статья Н.Ф. Самохиной "Цифровые идентификаторы для библиотечных научных изданий", в которой описан процесс присвоения уникального кода DOI научым изданиям Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского. Расмотрена статья О.З. Клименко, Е.Л. Сокур " Библиотеки научных учреждений Национальной академии наук Украины в условиях цифровизации". Материалы сборника могут представлять интерес для специалистов информационной и библиотечной отрасли, информационных систем и технологий, учёных и исследователей, преподавателей, аспирантов, магистрантов и студентов.

Зазначено, що суспільна інформатизація, що активізувалася з розвитком інформаційного суспільства, обумовила суттєве оновлення завдань сучасної бібліотечної сфери. Важливим фактором зростаючих обсягів нової інформації в обігу стали наслідки інформатизації, пов'язані зі створенням технологічних можливостей, що забезпечують не лише доступ до наявних інформаційних ресурсів практично всім категоріям громадян, але й створюють умови для індивідуального інформаційного виробництва. Такий процес обумовив різке зростання обсягів продукованої інформації, інтенсифікацію інформаційних обмінів, що створює зростаюче навантаження на свідомість людини, сучасного користувача електронними ресурсами. Перспективними шляхами вдосконалення управління інформаційними ресурсами сучасності, зниження інформаційного тиску на свідомість особи є комп'ютеризація, розвиток електронних інформаційних технологій та вдосконалення сучасної бібліотечної діяльності. З одного боку, при цьому бібліотеки мають виконувати властиву їм функцію збереження і організації використання суспільно значущої частини продукованої нині інформації, з іншого - ці установи мають стати інформаційними центрами надання ефективної допомоги користувачам у продуктивному використанні потрібної інформації у всіх сферах суспільного життя. Бібліотечна сфера діяльності має прискорити та розширити свою інформаційно-аналітичну функцію і може розвивати перспективи в галузі управління інформаційними процесами суспільства в межах своєї компетенції при системному розвитку суспільства, при тому, коли йому стане потрібною інформація розвитку. Працівники бібліотек мають стати ефективними інформаційними операторами, які вивчають інформаційні потоки й управляють організацією використання суспільно значущого інформаційного ресурсу. У недалекому майбутньому вони мають стати посередниками між гігантськими та всезростаючими обсягами інформації глобального інформаційного простору та конкретним користувачем. Бібліотеки постіндустріапьного суспільства мають також стати центрами нейтралізації негативних інформаційних впливів у національній інфосфері.

Розглянуто стратегію системно-інтеграційної взаємодії бібліотеки та цифрової науки, спрямовану на функціональну трансформацію бібліотеки з елемента наукової інфраструктури в учасника дослідницької діяльності на всіх її етапах - від збору й опрацьовування первинних даних до отримання нових знань. Увагу приділено питанням синергії бібліотечного та дослідницького середовищ, комунікації в науковій і бібліотечній діяльності, інтелектуалізації наукових комунікацій.

Мета дослідження - соціологічний аналіз проблем і чинників розвитку бібліотеки в соціо-культурному просторі регіону для встановлення актуальних потреб етнокультурних груп населення в послугах системи бібліотек. Методологія дослідження. У ході дослідження використано такі методи: описовий, аналізу, синтезу, структурний. На основі розгляду українських і зарубіжних практик упровадження моделей розвитку й позиціонування кращого досвіду тісної співпраці бібліотек з місцевими громадами за методом порівняльного аналізу встановлено чинники впливу на функції системи бібліотеки, трансформації її соціальної ролі в суспільстві та характеру взаємодії з різними етнокультурними регіональними групами. Наведено соціологічну інтерпретацію бібліотеки як комунікаційного та соціокультурного інституту й багатофункціонального інформаційного осередку комунікації сучасних громад, функції та орієнтири розвитку системи бібліотек під впливом соціокультурних змін. Констатовано потребу в соціологічному визначенні сутнісного впливу зовнішніх чинників і створенні відповідних моделей втілення модернізаційних проєктів у бібліотечну практику багатоетнічних регіонів країни. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні взаємозв'язку регіональної специфіки інтеркультурної ОТГ та стану бібліотечного обслуговування національних груп населення. Результати дослідження можуть бути використані під час комплексних соціологічних досліджень та розробки практичних заходів активізації місцевих громадах щодо адвокації культурних прав як засобу розбудови конструктивного діалогу в поліетнічних громадах, для розробки соціологічних критеріїв дослідження впливів реформування і створення ОТГ на функції системи бібліотек як складової програм розвитку інтеркультурної взаємодії в багатонаціональних регіонах.

Розглянуто поняття "інформаційна культура" та підходи до її формування. Проаналізовано інформаційну культуру особистості як умову успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві, як складову частину загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Увагу приділено проблемі формування інформаційної культури особистості майбутнього фахівця в процесі навчання в закладі вищої освіти, зокрема майбутнього документознавця, для якого інформаційна культура є невід'ємним компонентом його професійної компетентності. Представлено діяльність бібліотеки закладу вищої освіти як центру накопичення і зберігання суспільно значущих масивів інформації. Проведено аналіз процесу взаємодії бібліотеки вищого закладу освіти (на прикладі бібліотеки Центральноукраїнського національного технічного університету) і користувачів інформаційних ресурсів у сучасних умовах, що виникають під впливом розвитку інформаційних технологій у бібліотечній сфері та освіті в цілому. Наголошено на важливості місця бібліотеки в інформаційному просторі та її ролі в процесі підготовки фахівців нової формації. Акцентовано увагу на діяльності бібліотеки ЦНТУ щодо формування інформаційної культури майбутніх фахівців документно-інформаційної сфери з урахуванням їхніх навчальних та науково-дослідницьких потреб. Визначено заходи інформаційно-бібліографічного та навчально-виховного характеру, організаційно-педагогічні умови ефективної роботи бібліотеки з формування інформаційної культури майбутнього документознавця. У висновках наголошено, що завданням сучасної освіти є створення умов для розвитку інформаційної культури особистості, яка забезпечить уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства. Означено перспективні напрямки діяльності бібліотеки закладу вищої освіти з формування інформаційної культури майбутнього фахівця, зокрема, подальше використання інноваційних технологій в організації роботи та формування електронних ресурсів на вимогу навчального процесу та наукової діяльності університету.

Описано необхідність оновлення освітньої системи в Україні в контексті глобалізаційних процесів у світі та розвитку інформаційного суспільства. Окреслено причини активного розвитку неформальної освіти та визначено її форми та методи. Зазначено, що музеї та бібліотеки можуть стати важливими осередками реалізації неформальної освіти для дітей і молоді.

Комплексно розкрито значення і потенціал бібліотеки як соціального інституту в системі ідентичнісних процесів, що реалізуються через мережеві практики, визначено основні напрями її функціонування як активного елемента цієї системи. Досліджено національну ідентичність як переживання і усвідомлення своєї приналежності до тих чи інших соціальних груп і спільнот, яке підтверджує значну роль бібліотек як суб'єктів такого процесу. Встановлено характерні особливості інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору в контексті науково-аналітичної діяльності бібліотек. Виявлено основні ідентичнісні практики у інтерактивному медіа-просторі. Запропоновано концепцію національного наративу як сукупності ідентичнісних текстів, що формує уявлення нації про себе, твориться і переосмислюється в різноманітних практиках. Визначено пріоритетні стратегії кумуляції бібліотеками національного наративу інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору. Представлено на основі аналізу підходів до кумуляції інформації інтерактивного інтернет- простору новий підхід, де визначальним критерієм відбору є інтенсивність комунікації.

Досліджено й узагальнено досвід функціонування бібліотечного представництва в соціальних медіа. Уточнено специфіку формування поняттєвого апарату досліджуваної теми. Визначено базові методичні підходи до вивчення проблеми функціонування бібліотеки в соціальних медіа. Узагальнено та проаналізовано досвід використання соціальних медіа в діяльності провідних бібліотек світу і України. Проаналізовано й узагальнено специфіку бібліотечної діяльності з використанням соціальних медіа, визначено характерні риси відповідної діяльності вітчизняних і зарубіжних бібліотек. Визначено методичні засади аналізу бібліотечних представництв у соціальних медіа. Розроблено модель бібліотечного представництва в соціальних медіа, розкрито взаємозв'язки її окремих складових та вироблено практичні рекомендації до формування стратегії бібліотечного представництва в соціальних медіа. Визначено основні тенденції та перспективи діяльності бібліотек в інтерактивному медіа-середовищі у контексті сучасної трансформації бібліотек в інформаційні центри з акумуляції та забезпечення доступу до суспільно значущих інформаційних ресурсів.

Суспільна інформатизація, що активізувалася з розвитком інформаційного суспільства, обумовила суттєве оновлення завдань сучасної бібліотечної сфери. Важливим фактором зростаючих обсягів нової інформації в обігу стали наслідки інформатизації, пов'язані із створенням технологічних можливостей, що забезпечують не лише доступ до наявних інформаційних ресурсів практично всім категоріям громадян, але й створюють умови для індивідуального інформаційного виробництва. З одного боку, при цьому бібліотеки мають виконувати властиву їм функцію збереження і організації використання суспільно значущої частини продукованої нині інформації, з іншого - ці установи мають стати інформаційними центрами надання ефективної допомоги користувачам у продуктивному використанні потрібної інформації у всіх сферах суспільного життя. Отже, бібліотечна система нашої країни може мати серйозні перспективи при системному розвитку суспільства, при тому, коли йому стане потрібною інформація розвитку. Бібліотечні працівники мають стати ефективними інформаційними операторами, які вивчають інформаційні потоки і управляють організацією використання суспільно значущого інформаційного ресурсу. У недалекому майбутньому вони мають стати посередниками між гігантськими і всезростаючими обсягами інформації глобального інформаційного простору і конкретним користувачем. Бібліотеки постіндустріального суспільства мають також стати центрами нейтралізації негативних інформаційних впливів у національній інфосфері.

Досліджено культурно-просвітницьку діяльність публічних бібліотек другої половини XX ст. - початку XXI ст. Уперше досліджено і відтворено цілісну картину розвитку вищезазначеної діяльності даних бібліотек в межах досліджуваного періоду. З'ясовано розвиток основних форм і тенденцій їх культурно-просвітницької діяльності. Висвітлено інноваційні підходи до реалізації соціально-культурних проєктів в рамках зазначеної діяльності. Запропоновано перспективні напрями та концептуальну модель її проведення. Доведено, що дані бібліотеки є найбільш стійким соціальним інститутом в системі установ культурно-просвітницького напряму. Акцентовано, що культурно-просвітницька діяльність зазначених бібліотек продовжує бути ефективною технологією соціокомунікативного процесу Півдня України. Виявлено тенденції розвитку цієї діяльності означених бібліотек в руслі розширення масштабів та соціального спрямування цього виду діяльності, упровадження довгострокових програм, переходу від регламентованих форм популяризації знань до активних методів її ведення.

Розглянуто основні теоретичні підходи до застосування зв'язків з громадськістю в бібліотечних установах, а також практичні засади використання PR-технологій в обласних універсальних наукових бібліотеках. Проаналізовано стан розробленості проблеми розвитку зв'язків бібліотек з громадськістю та охарактеризовано джерельну базу дослідження. Уточнено терміносистему предметної сфери, зміст основних понять предмета дослідження, а також запропоновано обгрунтування теоретичної бази й методологічного інструментарію дослідження. Висвітлено здобутки центральних бібліотек США та Західної Європи у сфері розбудови зв'язків з різними цільовими групами. З'ясовано характерні ознаки основних етапів опанування бібліотеками України технологічних засад використання зв'язків з громадськістю. Досліджено сучасні тренди використання зв'язків бібліотек з громадськістю на регіональному рівні. Розроблено релевантну модель системного розвитку ефективних зв'язків вітчизняних бібліотек з громадськістю в соціокультурному просторі регіону, що грунтується на послідовності визначених дій (аналіз ситуації, постановка цілей, розроблення і впровадження плану комунікації з різними цільовими групами, аналіз ефективності проведеної кампанії); наявності кваліфікованих фахівців та їх можливості оперувати інструментами, визначеними закордонним та вітчизняним досвідом; підтримці органів державної влади та місцевого самоврядування; залученні до співпраці спонсорів та фандрейзерів, приверненні уваги ЗМІ завдяки проведенню інноваційних проектів та генерації креативного контенту.

Розглянуто хорватську модель центральної бібліотеки національної меншини, проаналізовано особливості діяльності мережі ЦБНМ. Обґрунтовано необхідність розроблення та впровадження стратегії розвитку таких установ у рамках мережі публічних бібліотек.