Монографію присвячено дослідженню галицької рукописної збірки Podróžne potrawy z postem середини XVII ст. та власне публікації її рецептур старопольською мовою. У виданні розглянуто кодикологічний аспект рукописної збірки, питання щодо складу, авторства рецептур, виконано їхній історико-філологічний аналіз. У бароковому контексті вивчено локальні галицькі рецептури та іноземні запозичення в елітарній кухні XVII ст., визначено історико-кулінарні характеристики інгредієнтів та ретроспективних технологій, висвітлено дискурси дієтетики та посту. Викладено види технік та їхня специфіка в рецептурах збірки, рецепти соусів традиційного гонща та складників до риби, способи приготування раків і слимаків. Текст рукописних рецептур, підготовлено у відповідності до правил опублікування старопольських археографічних джерел, супроводжено перекладом українською мовою, науковими коментарями, термінологічним словником та покажчиками. Показано для істориків харчування, археографів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться культурою повсякдення ранньомодерної доби в Україні та Польщі.

Висвітлено мету, засоби і результати науково-дослідницької та науково-інформаційної діяльності Інституту рукопису (ІР) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за перше двадцятиріччя XXI ст. У трьох розділах розглянуто напрацювания фахівців ІР з науково-теоретичних та конкретно-історичних досліджень рукописних книг, джерелознавчого і книгознавчого вивчення рукописних та книжних зібрань і колекцій, з комплектування та опрацювання особових архівів, що разом складають історико-культурну спадщину України, яка зберігається у фондах одного з найбільш знакових підрозділів Бібліотеки - рукописного. Четвертий розділ присвячено висвітленню науково-дослідницьких проектів з історії науки, архівної та бібліотечної справи України. Зазначено, що популяризація наукових знань, соціокультурна та видавнича діяльність, обслуговування читачів в ІР актуалізуються в п’ятому розділі видання. Значну увагу акцентовано на таких пріоритетних напрямах роботи ІР НБУВ, як створення інформаційних ресурсів на засадах цифрових технологій та організації відкритого доступу до документальних джерел. У Додатках надано відомості про кадровий склад ІР НБУВ, наукові та публічні заходи, в яких брали участь співробітники ІР, електронні виставки, бібліографію науковців за 2018-2021 рр.

Висвітлено традиції та інновації у діяльності наукових бібліотек у цифрову епоху. Українськими та зарубіжними фахівцями розкрито теоретичні та прикладні аспекти формування, використання, організації доступу до електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі та оптимізації бібліотечної діяльності у цифрову епоху, зокрема: діяльність, управління, взаємодія наукових бібліотек у цифрову епоху; розвиток соціально-інформаційних комунікацій в умовах інформатизації; біографіка та біобібліографія як інформаційно-комунікативний ресурс суспільно-політичних і культурних трансформацій; сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія; інтеграція друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики. Представлено сучасні особливості формування та використання архівної та рукописної наукової спадщини, традиції, інновації, перспективи збереження бібліотечних фондів. Розглянуто атрибуція й опис книжкових та інших документних пам’яток як складової наукових досліджень.

Репрезентовано архівну спадщину відомого українського історика та громадської діячки, яскравої представниці наукової та культурної еліти України другої половини XX ст. О. М. Апанович, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Каталог містить описання документів особового архівного фонду, що є грунтовною джерельною базою для вивчення постаті О. М. Апанович, її наукової діяльності, зокрема як дослідниці українського козацтва й особистості першого президента Національної академії наук України В. І. Вернадського, творчої та громадської праці. Зазначено, що структура каталогу обумовлена видовим складом документів архіву, укладених за основними принципами систематизації матеріалів особових архівних фондів. Переважна більшість документів із фонду О. М. Апанович залучається до наукового обігу вперше. Науково-довідковий апарат видання включає іменний, географічний покажчики, покажчик установ та організацій.

Репрезентовано архівну спадщину українського історика, дослідниці середньовічної та ранньомодерної історії України, історіософа Олени Компан (1916 - 1986), що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Зазначено, що О. С. Компан належить до числа українських радянських істориків, які змушені були працювати в умовах жорстко регламентованого радянського метанаративу, у межах якого зазвичай нівелювався реальний образ дослідника. Проте вченій вдалося зберегти свою самобутність і творчу індивідуальність, здолавши кордони усталеної парадигми, про що свідчать її грунтовні історичні розвідки та непростий науковий шлях. Висвітлено життєпис й інтелектуальну біографію О. Компан та анотований Каталог, у якому представлені археографічні описи документів, що відображають життєвий та творчий шлях ученої, її науковий доробок, листування, фотодокументи тощо. Подано опис документів, що стосуються діяльності інших осіб, зокрема чоловіка дослідниці відомого українського письменника Івана Сенченка. Документи особового фонду О. Компан є грунтовною джерельною базою для вивчення біографії та творчого шляху вченої, а також дослідження української історичної думки 40 - 80-х рр. XX ст. у цілому. Низка документів архівного фонду О. Компан залучається до наукового обігу вперше.

Висвітлено традиції та інновації у діяльності наукових бібліотек у цифрову епоху. Українськими та зарубіжними фахівцями розглянуто розвиток соціально-інформаційних комунікацій в умовах інформатизації. Репрезентовано біографіку та біобібліографію як інформаційно-комунікативний ресурс суспільно-політичних і культурних трансформацій. Розкрито інтеграцію друкованих та електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики. Наголошено на збереженні бібліотечних фондів традиційними та у перспективі інноваційними методами. Представлено сучасні особливості формування та використання архівної та рукописної наукової спадщини.

Висвітлено традиції та інновації у діяльності наукових бібліотек у цифрову епоху. Розкрито теоретичні та прикладні аспекти формування, використання, організації доступу до електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі та оптимізації бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору, зокрема інтеграції друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики. Розглянуто традиції та новації місць зберігання і використання документальних історико-культурних фондів, представлено здобутки і перспективи історії книжкової культури України, інноваційні бібліометричні технології та наукометричні дослідження. Наведено результати науково-історичних розвідок про визначних бібліотекознавців та бібліографів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та дослідження з бібліотечної біографіки.

Висвітлено життя, організаційну та наукову діяльність заступника директора Всенародної бібліотеки України (нині - Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського) в 1923 - 1933 рр., керівника відділу Орієнталія й інших спеціалізованих відділів установи, видатного бібліотекознавця, книгознавця, сходознавця В. Ф. Іваницького. Розглянуто діяльність ученого як історика Стародавнього Сходу, гебраїста, а також теоретика та практика бібліотечної справи в Україні. Розкрито джерелознавче значення особових документів В. Ф. Іваницького. Подано публікації архівних документів (автобіографію, список наукових робіт, спогади, заяви щодо реабілітації, а також підготовлені вченим бібліотечні інструкції). Наведено хронологічний покажчик наукових, науково-методичних, науково-організаційних, науково-популярних праць В. Ф. Іваницького та його перекладів, а також літературу про нього.

Наукове видання підготовлено з нагоди 100-річчя одного з найбільш знакових за своїми метою, завданнями та фондами структурного підрозділу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського - Інституту рукопису (від 1918 до 1992 р. - відділ рукописів). Висвітлено історію фундації та соціальні функції Інституту рукопису, проаналізовано його внесок у розвиток науки та культури України. Окремо представлено науковий доробок Інституту та його кадровий потенціал за 1918 - 2018 рр. Додатково репрезентовано матеріали про склад і зміст рукописного фонду Інституту.

Вміщено нормативні та методичні документи, що регламентують питання організації архівної справи і діловодства в НАН України. Викладено розпорядчі документи Президії НАН України, витяги з нормативно-правових актів, типові та примірні внутрішньоакадемічні нормативні документи, методичні рекомендації та ін. Розглянуто питання організації архівної справи в науково-дослідних установах та надано документування їх управлінської та науково-дослідної діяльності.

Порушено актуальні проблеми системного розвитку наукових бібліотек як важливого чинника прогресу бібліотечно-інформаційної сфери України, місця і ролі наукових бібліотек у соціокомунікативних процесах сучасності. Українськими та зарубіжними фахівцями висвітлено теоретичні та прикладні аспекти реалізації стратегічно важливих завдань і локальних проектів розвитку наукових бібліотек, зокрема на основі поглиблення інтеграційних процесів бібліотек із закладами науки, освіти та культури. Розглянуто питання наукового, методичного та технологічного забезпечення формування та розбудови електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів, атрибуції й експертизи рукописної та книжкової спадщини, інноваційних бібліометричних технологій і наукометричних досліджень, упровадження міжнародних стандартів, збереження бібліотечних фондів. Наведено результати науково-історичних розвідок, проаналізовано сучасні тенденції та перспективи розвитку національної бібліографії та біографіки.

Наведено дані про кількісний і видовий склад комплексу документів особових архівних фондів видатних учених НАН України, що зберігаються в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського і містять інформацію про життя та діяльність визначних осіб української науки, діяльність НАН України від початку її заснування до сьогодення та хронологічно охоплюють період від середини XVIII до початку XXI ст.

Репрезентовано біографічні довідки співробітників просвітянських, університетських, наукових, публічних, сільських та дитячих бібліотек - як знаних бібліотекознавців - розробників теорії, історії, методики та організації бібліотечної справи, так і пересічних, імена котрих удалося встановити за архівними джерелами та за згадками в опублікованих документах. Наведено відомості про українців - діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи інших держав, які зробили свій внесок у розвиток української національної книжкової культури та бібліотечної справи.

Розкрито сучасний стан підготовки електронних ресурсів рукописного та книжкового національного надбання, розвитку наукових досліджень і створення баз даних, електронних каталогів, повнотекстового наукового ресурсу, цифрових колекцій Інституту рукопису, відділу стародруків та рідкісних видань, відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Розглянуто питання, пов'язані з розвитком дисертаційних досліджень книги та періодики в період незалежності України, коли відбулося звільнення від ідеологічних обмежень у галузі дослідження національної культури, науки, освіти, державотворення, що дало змогу не лише активно розвивати свободу слова, а й проводити раніше заборонені або неактуалізовані дослідження історії книги, друку, преси, газетної та журнальної періодики, здійснити ''інформаційний стрибок'' в осмисленні власної історії, ролі книги та періодики у суспільному розвитку. Розглянуто особливості розвитку системи атестації кадрів в Україні, становлення наукової галузі соціальних комунікацій, методологічні засади досліджень книги та періодики, кількісні показники динаміки захистів у різних наукових напрямах, гуманітарних науках та зі спеціальностей галузі ''Соціальні комунікації'', формування тематичних напрямів досліджень, наукових центрів підготовки та захисту дисертацій, роль керівників та опонентів тощо. З урахуванням аналізу дисертацій, присвячених книзі та періодиці як модельному об'єкту соціальних комунікацій, розглянуто проблему створення консолідованого інформаційного ресурсу науки на базі наукових бібліотек як сучасних комунікаційних установ. Запропоновано інтегровану модель інформаційно-аналітичної експертної системи соціокомунікаційного простору науки, що виконує експертні та прогностичні функції розвитку науки.

Досліджено основні напрями інтеграції із закладами освіти, науки та культури. Розглянуто фрагменти київських кириличних видань як джерело доповнення та уточнення бібліографії стародруків. Представлено каталоги українських книгарень Канади як об’єкт історико-книгознавчого дослідження. Охарактеризовано значення інформаційної культури в сучасних бібліотечних закладах. Висвітлено принципи публічності інформаційно-аналітичної діяльності Фонду Президентів України НБУВ. Проаналізовано джерела наукової інформації для забезпечення інтегрованого доступу до зарубіжних та вітчизняних наукових ресурсів. Досліджено принципові положення політики інтелектуальної власності НБУВ.

Оприлюднено документальний склад архівів, колекцій та зібрань державних, громадських і релігійних установ переважно XIX - першої чверті XX ст., ліквідованих або реорганізованих радянською владою в 1918 - 1940 рр., чиї фонди в різний час надійшли до рукописного підрозділу НБУВ. Надано інформацію про власне фондоутворювачів, історію надходження колекцій до Бібліотеки, склад і зміст документів колекційних фондів, літературу про фонди. Зазначено, що всі комплекси документів перебувають на обліку як державне надбання України. Колекційний фонд ІР НБУВ складають документи наукових установ і товариств, світських вищих і середніх закладів, духовні навчальні заклади, органів духовного управління, фортеці св. Єлизавети, просвітницьких товариств та організацій, музейних установ.

Обгрунтовано основні принципи створення наукового каталогу "Архів Б. С. Бутника-Сіверського у фондах Інституту рукопису НБУВ". Розкрито технологічні особливості оцифрування цінних та унікальних документів наукової бібліотеки. Увагу приділено бібліографічному забезпеченню історії вивчення княжої бібліотеки ХІ ст. Київського Софійського собору як новому інформаційному ресурсу. Викладено методику інформаційного виробництва на базі оперативної інтернет-інформації. Проаналізовано наукові публікації з педагогічних та психологічних наук у загальнодержавній реферативній базі даних "Україніка наукова". Висвітлено актуальні питання кримінального права в реферативних ресурсах НБУВ. Здійснено моніторинг джерельної бази наукових публікацій за період 2003 - 2012 рр. з актуальних проблем політики та політичних наук (на основі реферативних ресурсів НБУВ). Викладено дискусійні аспекти вживання наукової термінології у вітчизняних реферативних виданнях як складової національного інформаційного простору. Досліджено формування національних реферативних ресурсів (1999 - 2014 рр.). Розкрито особливості вітчизняних та зарубіжних систем реферування наукових документів. Охарактеризовано тенденції і пріоритети довідково-бібліографічного обслуговування у наукових бібліотеках.

Збірник містить тези доповідей, в яких розглянуто проблему формування документального ресурсу періодики та преси як науково-довідкового сегмента інформаційного простору України. Розкрито проблеми формування бібліотечно-інформаційних ресурсів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського та шляхи їх вирішення. Охарактеризовано електронні форми та методи в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування. Розглянуто тематичний спектр публікацій українських вчених з питань державного управління у Загальнодержавній реферативній базі даних "Україніка наукова". Проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій з проблем розвитку вітчизняної енергетики (на основі реферативних ресурсів НБУВ). Викладено питання нормування праці каталогізатора за умов трансформації бібліотечно-інформаційної технології. Запропоновано гуманістичні та технократичні підходи до побудови стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної сфери. Розглянуто комплекс технологій управління знаннями в інформаційно-бібліотечній діяльності наукової бібліотеки. Викладено організаційно-управлінські аспекти вдосконалення системи інформаційного обслуговування користувачів НБУВ. Розкрито можливості бібліотек щодо формуванню динамічних ресурсів біографічної інформації. Досліджено місце бібліографічної інформації в діяльності наукової бібліотеки за сучасних умов. Проаналізовано сучасний стан та особливості розвитку національної бібліотеки Туреччини. Висвітлено питання бібліометрики у реферативній базі даних "Україніка наукова". Акцентовано на сучасних міжнародних бібліотечних стандартах каталогізації цифрових ресурсів. Розглянуто довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаційного забезпечення. Досліджено довідково-бібліографічну діяльність як чинник науково-інформаціного забезпечення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т213 л0 + Ч73 л0

Рубрики:

Біографістика. Біографознавство

Бібліотечна справа. Бібліотекознавство

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ