Розглянуто історію формування рукописних і книжкових фондів (РКФ) Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ), зокрема, її спеціалізованих підрозділів у період 1918 - 1934 рр. на підставі особових архівів видатних українських учених (В.Ф. Іваницького, Є.О. Ківлицького, А.С. Криловського, С.І. Маслова), що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ. Проаналізовано особливості формування, структуру, наповнення та склад РКФ НБУВ даного періоду. Визначено місце та роль архівної спадщини учених у розкритті достовірної історії створення НБУВ.

Рассмотрена история формирования рукописных и книжных фондов (РКФ) Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского (НБУВ), в частности, ее специализированных подразделений в период 1918 - 1934 гг. на основе личных архивов известных украинских ученых (В.Ф. Иваницкого, Е.А. Кивлицкого, А.С. Крыловского, С.И. Маслова), которые находятся в Институте рукописи НБУВ. Проанализированы особенности формирования, структура, наполнение и состав РКФ НБУВ в данный период. Определены место и роль архивного наследия ученых в раскрытии достоверной истории создания НБУВ.

Висвітлено основні напрями досліджень науковців НБУВ щодо теорії, методики й організації бібліотечно-інформаційного обслуговування читачів. На підставі минулого та сучасного доробку вчених акцентовано увагу на своєрідності й інноваційності їх поглядів на бібліотечно-інформаційне обслуговування як важливу складову діяльності найбільшої бібліотеки нашої країни. Проаналізовано праці науковців і співробітників Бібліотеки перших років її існування - С.П. Постернака, П.Я. Стебницького, В.Ф. Іваницького. Зазначено, що за сучасних умов науковці А.Г. Бровкін, О.М. Василенко, О.В. Воскобойнікова-Гузєва, Т.В. Добко, О.О. Ісаєнко, Т.М. Коваль, Л.Й. Костенко, Т.П. Павлуша, Л.О. Туровська, В.М. Чупріна та багато інших розкривають різні сторони діяльності Бібліотеки, спрямованої на розширення бібліотечно-інформаційних і додаткових сервісних послуг, удосконалення індивідуального, групового, довідково-бібліографічного, інформаційного обслуговування у традиційному й автоматичному режимах.

Освещены основные направления исследований ученых НБУВ по теории, методике и организации библиотечно-информационного обслуживания читателей. На основе прошлых и современных результатов деятельности ученых акцентировано внимание на своеобразие и инновационности их взглядов на библиотечно-информационное обслуживание как важную составляющую деятельности наибольшей библиотеки страны. Проанализированы труды ученых и сотрудников Библиотеки первых лет ее существования - С.П. Постернака, П.Я. Стебницкого, В.Ф. Иваницкого. Указано, что в современных условиях ученые А.Г. Бровкин, О.М. Василенко, О.В. Воскобойнікова-Гузева, Т.В. Добко, О.О. Исаенко, Т.М. Коваль, Л.И. Костенко, Т.П. Павлуша, Л.О. Туровская, В.М. Чуприна и много другие в своих работах раскрывают различные стороны деятельности Библиотеки, направленной на расширение библиотечно-информационных и дополнительных сервисных услуг, усовершенствование индивидуального, группового, справочно-библиографического, информационного обслуживания в традиционном и автоматическом режимах.

Висвітлено життя, організаційну та наукову діяльність заступника директора Всенародної бібліотеки України (нині - Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського) в 1923 - 1933 рр., керівника відділу Орієнталія й інших спеціалізованих відділів установи, видатного бібліотекознавця, книгознавця, сходознавця В. Ф. Іваницького. Розглянуто діяльність ученого як історика Стародавнього Сходу, гебраїста, а також теоретика та практика бібліотечної справи в Україні. Розкрито джерелознавче значення особових документів В. Ф. Іваницького. Подано публікації архівних документів (автобіографію, список наукових робіт, спогади, заяви щодо реабілітації, а також підготовлені вченим бібліотечні інструкції). Наведено хронологічний покажчик наукових, науково-методичних, науково-організаційних, науково-популярних праць В. Ф. Іваницького та його перекладів, а також літературу про нього.