Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.

Висвітлено різні аспекти автоматизації бібліотек: від розробки концепції до створення автоматизованих інтегрованих інформаційно-бібліотечних систем і впровадження їх у бібліотеках.

Проаналізовано еволюцію застосування різноманітних бібліометричних методів у вітчизняних бібліотекознавчих дослідженнях.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Розглянуто основні стратегічні напрями розвитку бібліотек, орієнтовані на удосконалення документального, інформаційного та когнітивного рівнів діяльності.

Вміщено інформацію про книги (монографії, підручники, популярні видання), статті з наукових збірників, журналів, газет, продовжуваних видань, автореферати дисертацій, а також рецензії з питань бібліотекознавства, що вийшли з друку протягом 1991 - 1995 рр. Матеріали згруповано у систематичному порядку. У межах розділів, підрозділів, рубрик бібліографічні записи подано за алфавітом авторів і назв.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Висвітлено актуальні проблеми всебічного розкриття змісту і структури фонду "Україніка" та відбиття місцезнаходження українознавчих документів у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.

Розглянуто відмінності документа та книги з застосуванням комунікативного підходу, визначено поняття "динамічний" та "статичний" документи.

Проаналізовано поняття "краєзнавчий фонд бібліотек" і похідні від нього, а також основи структурування фонду з застосуванням системного підходу.

Розглянуто феномен бібліотечного обслуговування етнічних меншин на фоні трансформації західної культури. Особлива увага приділяється аналізові сучасного стану культури, визначеному як постмодерністський.

Запропоновано метод моделювання оптимальної структури технологічного процесу обробки творів друку як багатофазної системи масового обслуговування.

Висвітлено напрями оптимізації функціонування місцевого обов'язкового примірника документів як розподіленої системи відомчих та позавідомчих документів регіону.

Розглянуто проблеми оновлення системи розповсюдження науково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України, місце в ній інформаційних центрів та бібліотек.

Проаналізовано суспільно-політичні чинники, що зумовлюють трансформацію функцій Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського в період впровадження новітніх інформаційних технологій.

Запропоновано новий історико-джерелознавчий підхід з широких загальнокультурологічних та книгознавчих позицій до української книги в історичному аспекті від рукописного до друкованого варіанта.