Досліджено історію розвитку педагогічних бібліотек України у II половині XIX - 1920-х рр. Визначено основі етапи їх становлення та динаміки, охарактеризовано соціальне призначення, простежено еволюцію формування соціальних функцій і типологічних ознак. Уточнено зміст поняття "педагогічна бібліотека" у типово-видовій класифікації бібліотек, виокремлено педагогічні книгозбірні як вид спеціальних. Виявлено фактори впливу, що зумовили формування різних видів бібліотек у зазначених хронологічних межах. Особливу увагу приділено маловідомим фактам щодо започаткування вчительських і педагогічних бібліотек на українських етнічних землях у II половині XIX - 1920-х рр. у структурі навчальних закладів, Харківського та Київського товариств грамотності, при губернських земських управах, а також на Західній Україні, висвітлено вагомий внесок відомих громадських діячів України у справу їх становлення та розвитку. Проаналізовано соціально-педагогічні умови створення державної системи педагогічних бібліотек у період Української революції. Досліджено діяльність спеціальної бібліотеки Педагогічного музею Києва, довідково-педагогічної бібліотеки при Наркомосі України (1919 р.). Висвітлено вплив існуючої державної влади у 1920-ті рр. на формування завдання, функцій і типів педагогічних бібліотек. Проаналізовано розвиток різних видів книгозбірень у період українізації, зокрема профспілкових бібліотек Будинків працівників освіти як складової системи політпросвіти УРСР і Всеукраїнської науково-педагогічної книгозбірні, з'ясовано їх призначення та специфіку діяльності.

Розглянуто особливості розвитку книжкової культури Узбекистану у різні історичні періоди. Охарактеризовано процес виходу мусульманської книги з династійних царських скарбниць, вівтарів храмів на простори регіональних і міжнародних ринків, стаючи таким чином способом соціального спілкування, ЗМІ. Особливу увагу приділено заснуванню та діяльності узбецьких бібліотек, зокрема, вакфних, видавничих будинків з читальними залами та книготорговельними крамницями при них, бібліотек загального користування з літературою східними й європейськими мовами.

Рассмотрены особенности развития книжной культуры Узбекистана в различные исторические периоды. Охарактеризован процесс выхода мусульманской книги из династических сокровищниц, алтарей храмов на просторы региональных и международных рынков, становясь таким образом способом общения, СМИ. Особое внимание уделено основанию деятельности узбекских библиотек, в частности, вакфных, издательских домов с читальными залами и книготорговыми лавками при них, библиотек общего пользования с литературой на восточных и европейских языках.