Розглядаються основні проблеми раннього етапу лінгвістичної україністики в Галичині в 1772 - 1849 рр., головні етапи історії Волині у XIV - XV ст., еміграційне та діаспорне франкознавство, зокрема, критика, літературознавство, публіцистика. Показані методологічні пошуки в польській історіографії 50 - 60-х рр. ХХ ст., деякі аспекти українсько-польських літературних взаємин, а також динаміка етнічного самоусвідомлення українців. Висвітлюються еміграційний рух на Північній Буковині на початку ХХ ст., регіоналізми, мікронаціоналізми і проблеми прикордонної ідентичності Білорусії, Польщі та України. Підкреслюється роль "Слова о полку Ігоревім" в культурному житті в західних землях України та ін.

Висвітлено роль раннього книговидання та друкарства у контексті культурного життя України, процесів державотворення і формування української національної культури. Розглянуто передумови виникнення і розвитку друкарства. Описано першу друковану книжку українського автора - Ю. Котермака-Дрогобича - латиномовну "Прогностичну оцінку поточного 1483 р.". Особливу увагу приділено початку кириличного друкарства. Охарактеризовано друкарні України на зламі XVI - XVII ст., проаналізовано подальший розвиток друкарства у 1616 - 1648 рр., видавничі осередки та друкарні другої половини XVII - XVIII ст., зокрема, друкарню Лаври як провідного українського видавця (1650 - 1721 рр.). Висвітлено тематику книг, організацію книговидання, поліграфії та книгорозповсюдження. Розглянуто українське книговидання ХІХ - ХХ ст.

Освещена роль раннего книгоиздания и книгопечатания в контексте культурной жизни Украины, процессов построения украинского государства и формирования украинской национальной культуры. Рассмотрены предпосылки возникновения и развития книгопечатания. Описана первая печатная книжка украинского автора - Юрия Котермака-Дрогобыча - латиноязычная "Прогностическая оценка текущего 1483 г.". Особое внимание уделено началам кириллического книгопечатания. Охарактеризованы типографии Украины на сломе XVI - XVII вв., проанализировано дальнейшее развитие книгопечатания за 1616 - 1648 гг., издательские центры и типографии второй половины XVII - XVIII вв., в частности типография Лавры как ведущего украинского издателя (1650 - 1721 гг.). Освещены тематика книг, организация книгоиздания, полиграфии и книгораспространение. Рассмотрены украинские книгоиздания ХІХ - ХХ вв.

Освещен жизненный путь А.А. Рябинина-Скляревского (1878 - 1942 гг.) - боевого офицера, полковника Генерального штаба царской армии, генерала-хорунжего армии Украинской народной республики, организатора государственного архива в 1920 гг., видного украинского историка архивистом Г.А.Малиновой и историком И.В.Сапожниковым. На основе неопубликованных документов Архива Коша Новой Запорожской Сечи, а также других фондов Одесского краевого исторического архива проанализирован вклад ученого в изучение истории запорожского и задунайского украинского казачества. Приведена библиография его опубликованных и неопубликованных научных трудов, впервые опубликована неизданная ранее работа историка "Запорозькі заколоти та керуюча верства Коша XVIII ст.", написанная для сборника "Полуднева Україна". Предложены географические и именные указатели по данному вопросу.

Проаналізовано формування мережі друкарень на галицько-волинських землях. Висвітлено видавничу діяльність Києво-Печерської лаври, першої друкарні в Чернігові.

Проанализировано формирование сети типографий на галицко-волынских землях. Освещены издательская деятельность Киево-Печерской лавры, первой типографии в Чернигове.

Проаналізовано роль українських друкарів у ствердженні вітчизнної школи редагування та видавничої справи, їх освітній рівень. Описано тематичний репертуар стародруків. Розглянуто питання структурування ранніх книжкових видань як елемент упорядницької праці видавців.

Проанализированы роль украинских мастеров печатного дела в утверждении отечественной школы редактирования и издательского дела, их образовательный уровень. Описан тематический репертур старинных печатных изданий. Рассмотрены вопросы структурирования ранних книжных изданий как элемент составительской работы издателей.

На підставі розробленої раніше "карти науки" запропоновано структуру та визначено розділи і підрозділи наочної бібліотечної класифікації.

Запропоновано методику визначення критеріїв ефективності роботи та рейтингу сільськогосподарських бібліотек України. Розглянуто проблеми стандартизації якісних показників роботи бібліотек і інформаційних установ, особливості побудови рангових рядів показників їх роботи за окремими ознаками.

Предложена методика определения критериев эффективности работы и рейтинга сельскохозяйственных библиотек Украины. Рассмотрены проблемы стандартизации качественных показателей работы библиотек и информационных учреждений, особенности построения ранговых рядов показателей их работы по отдельным признакам.

Запропоновано методику ранжування результатів пошуку в інформаційно-пошукових системах науково-технічних бібліотек, що грунтується на багатокритеріальній оцінці видань за їх інформативністю.

Досліджено інформаційно-пошукові системи бібліотек та визначено напрями підвищення їх ефективності. Обгрунтовано наукові засади підвищення релевантності пошуку на основі організації зворотніх зв'язків в інформаційних системах наукових бібліотек. Розроблено модель інформаційно-пошукової системи бібліотеки, складовими якої є засоби підвищення релевантності пошуку. Запропоновано алгоритм ранжування результатів інформаційного пошуку на базі багатокритеріальної оцінки релевантності фондів, яка передбачає консолідацію даних користувачів інформаційно-пошукових систем. Обгрунтовано принципи організації адаптивного інтерфейсу інформаційних систем бібліотек.

Досліджено історію створення та впровадження бібліотечно-бібліографічних класифікаційних систем в Україні та світі, визначено основні тенденції їх розвитку. Зроблено огляд базових концепцій створення класифікаційних систем ("Класифікація наук Сен-Симона - Конта", "Десяткова класифікація" М.Дьюі, "Розтяжна класифікація" Ч.Кеттера, "Класифікація Бібліотеки Конгресу США", "Класифікація двокрапкою" Ш.Р.Ранганатана). Проаналізовано структуру та склад "Міжнародної децимальної бібліографічної класифікації" - першої класифікаційної системи, виданої в Україні національною мовою. Визначено й охарактеризовано основні етапи видання бібліотечних класифікацій українською мовою з десятковим принципом побудови (1919 - 1938 рр.; 1938 - 1961 рр.; 1961 - 1971 рр.; 1971 - кінець 1970-х рр.). Висвітлено історію створення та видання "Бібліотечно-бібліографічної класифікації", досліджено процес її впровадження в Україні та визначено роль у подальшому розвитку українських бібліотечних класифікаційних систем. Охарактеризовано сучасний стан розвитку класифікаційних механізмів в Україні. Виділено дві основні класифікаційні системи, що використовуються у бібліотечній галузі (серія видань "Рубрикатор НБУВ" та "Універсальна десяткова класифікація", видана українською мовою в 2000 р.), розроблено типологію інформаційно-пошукових мов. Створено концептуальну модель Індексаційного конгломерату як інструментального механізму здійснення процесів каталогізації в бібліотечно-інформаційних установах України в сучасний період. Визначено перспективи впровадження онлайнових каталогізаційних і систематизаційних технологій у практику їх діяльності.

Розглянуто історію створення, впровадження та розвитку основних класифікаційних систем XIX - XX ст., зокрема, Сен-Симона - Конта, М. Дьюі, Ч. Кеттера, Ш.Р. Ранганатана, а також Бібліотеки Конгресу США. Наведено хронологію й історичну періодизацію видання та використання біблотечно-бібліографічних класифікаційних систем українською мовою. Проаналізовано фундаментальні та структурні характеристики класифікацій, що використовуються в інформаційному просторі України з урахуванням його специфічності. Проведено аналітичне дослідження та висвітлено сучасний стан класифікаційних систем українською мовою, які застосовуються в бібліотечно-інформаційних установах України, зокрема "Рубрикатора НБУВ". Описано структуру УДК українською мовою 2000 р. видання. Висвітлено перспективи впровадження онлайнових каталогізаційних і систематизаційних технологій у практику роботи бібліотечно-інформаційних установ України. Розробено концептульну модель Індексаційного конгломерату інформаційно-пошукових мов як інстументального механізму здійснення процесів каталогізації у бібліотечно-інформаційних установах України.

Рассмотрена история создания, внедрения и развития основных классификационных систем XIX - XX в., в частности, Сен-Симона - Конта, М. Дьюи, Ч. Кеттера, Ш.Р. Ранганатана, а также Библиотеки Конгресса США. Даны хронология и историческая периодизация издания и использования библиотечно-библиографических классификационных систем на украинском языке. Проанализированы фундаментальные и структурные характеристики классификаций, использующихся в информационном пространстве Украины с учетом его специфичности. Проведено аналитическое исследование и охарактеризовано современное состояние классификационных систем на украинском языке, которые применяются в библиотечно-информационных заведениях Украины, в частности "Рубрикатора НБУВ". Описана структура УДК на украинском языке 2000 г. издания. Освещены перспективы внедрения онлайновых каталогизационных и систематизационных технологий в практику работы библиотечно-информационных заведений Украины. Разработана концептуальная модель Индексационного конгломерата ИПМ как инструментального механизма осуществления процессов каталогизации в библиотечно-информационных заведениях Украины.

Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

Висвітлено основні етапи розвитку писемництва в контексті зародження фонетичного письма й розвитку алфавітів, історію рукописної книги та раннього друкарства. Увагу приділено писемності у слов'ян, в Закавказзі та на арабському Сході. Розкрито передумови винаходу та розповсюдження друкарства в Європі, особливості друкування кириличним шрифтом, наведено характеристику інкунабул, загальну характеристику книжкової справи в другій половині XVI - XVII ст.

Розглянуто постать краківського друкаря Швайпольта Фіоля. Грунтуючись на аналізі текстів книг і вихідних даних, зроблено припущення щодо ранньої видавничої діяльності друкарні та пов'язано її з українськими землями.

Розроблено системотехнічні засади формування та використання наукової електронної періодики України, що базуються на конвергенції науково-видавничих, бібліотечно-інформаційних і бібліометричних технологій. Узагальнено емпіричні рангові закономірності в бібліотечній справі, лінгвістиці та наукознавстві для їх математичного опису у формі одного закону. Обгрунтовано доцільність поєднання якісних і кількісних методів оцінювання результатів дослідницької діяльності вчених і наукових установ шляхом експертного аналізу матеріалів, одержаних під час формалізованого бібліометричного дослідження. Здійснено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних систем для поточного моніторингу вітчизняної науки та комплексних наукометричних досліджень.

У НБУВ зберігається вагома частина стародруків з бібліотеки Вишневецького замку, яка в XVIII - першій пол. XIX cт. знаходилася у Вишнівці. Її фундатор - великий гетьман Великого князівства литовського князь Міхал Серватій Вишневецький (1680-1744). Новими цінними надходженнями бібліотека поповнювалася за часів володіння маєтком великим коронним маршалком графом Міхалом Єжи Мнішком (1742-1846) та його сином Каролем Філіппом (1749-1846). Непересічний ранг замкової бібліотеки, яка на той час сягала європейського рівня за складом фонду та кількісною характеристекою, наявність близько 1,5 тис. томів з нього у НБУВ, недостатнє висвітлення історії Вишневецької бібліотеки спонукало до вивчення самих стародруків та пошуку архівних документів, дотичних до її історії.

Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. та ін. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

Аналізуються особливості періодичних видань НБУВ, які видавалися установою протягом 1919-1947 рр.: "Книжный вестник" (1919), "Библиотечный журнал" (1925-1926), "Бібліотечний збірник" (1926-1927), "Журнал бібліотекознавства та бібліографії" (1927-1930), "Журнал Бібліотеки Академії наук" (1946-1947), "Бібліотечний вісник", заснований 1993 р. Значні напрацювання, ідеї, плани, концепції українських учених 20-30 років, що відбилися в професійній пресі ВБУ зокрема, не втратили своєї цінності й актуальності для сучасної науки. Їх досвід потребує прискіпливого вивчення і наслідування, тим більше, що сьогодні фахівці нерідко висловлюють думки, доходять висновків, які їх попередники зробили ще 70 років тому. Основні порушувані в часописах Бібліотеки питання (за кількістю матеріалів): комплектування, побудова каталогів, бібліографічний спектр, підготовка бібліотечних працівників, теорія та методологія, створення, формування та нагромадження фонду, книгознавчий напрям. Оскільки видання ВБУ є раритетними, бо видавалися малим тиражем, безперечно, важливою акцією було б вибіркове перевидання журналів 20-30 років. Книгознавчий аналіз журналів ВБУ здійснено за розробленою автором статті методикою, що дає можливість скласти об'єктивне уявлення про періодичне видання як про одиницю видавничої продукції, його концепцію, зміст, спрямованість, завдання, дозволяє здійснити ранжування поданих статей.

Показано, что для информационного обеспечения ученых Российской академии наук (РАН) электронной информацией в структуре Библиотеки по естественным наукам (БЕН РАН) организованы вычислительный центр и научно-исследовательский отдел для разработки и внедрения компьютерных технологий в библиотечно-информационную деятельность. Процессы комплектования и обработки литературы практически полностью переведены на компьютерную основу. Функционирует центр информационного обслуживания при отделе автоматизации и системных исследований. В настоящее время по структуре используемой информации и технологиям БЕН РАН приближается к типу гибридной библиотеки, использующей традиционный и электронный (виртуальный) распределенный фонд первичной и вторичной информации, к которому она имеет доступ через Internet.