Вперше з документознавчих позицій узагальнено теоретичні знання про особливості документних потоків і масивів як штучно створеної підсистеми документних комунікацій суспільства. Розкрито їх сутність, ознаки, властивості, структуру, закономірності розвитку, методи аналізу та оцінки.

Розглянуто питання теорії документа та книги (як його різновид), грунтуючись на засадах теорії соціальної комунікації: історичний розвиток значень поняття "документ", визначення документа на підставі теорії соціальної інформаційної комунікації, функції та властивості документа, типологічну класифікацію документа за різними ознаками, функціональне призначення книги. Наведено детальну характеристику документа та книги, розглянуто їх місце у системі соціальних комунікацій, завдяки чому аргументовано визначення об'єкта бібліографії та утвердження її документографічно-книгознавчої концепції.

Розглянуто документологію як наукову та навчальну дисципліну, документні ресурси державних органів і органів місцевого самоврядування як об'єкт наукового дослідження. Висвітлено теоретичні та прикладні проблеми створення масиву вторинної архівної інформації, інформатизації документообігу. Описано визначальні складові та фактори збереження Національного архівного фонду України. Наведено кількісні та якісні характеристики української книжкової продукції економічної проблематики. Розкрито аспекти визначення та описування музичного документа. Проаналізовано досвід Австралії щодо стандартизації процесів управління документацією, функціонування онлайнового документа в інформаційних системах, роль української бібліотечної асоціації у реалізації міжнародних проектів розвитку публічних бібліотек, становлення термінології бібліотекознавства. Розглянуто питання захисту інформації в автоматизованих системах. Представлено програму розвитку комп'ютерних технологій у Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського. Висвітлено стан та перспективи розвитку Веб-порталу "Наука України", принципи формування архівів веб-ресурсів. Визначено основні напрями науково-інформаційної діяльності бібліотечно-інформаційної системи НАН України.

Рассмотрены документология как научная и учебная дисциплина, документные ресурсы государственных органов и органов местного самоуправления как объект научного исследования. Освещены теоретические и прикладные проблемы создания массива вторичной архивной информации, информатизации документооборота. Описаны определяющие составные и факторы действия хранения Национального архивного фонда Украины. Приведены количественные и качественные характеристики украинской книжной продукции экономической проблематики. Раскрыты аспекты определения и описания музыкального документа. Проанализированы опыт Австралии по стандартизации процессов управления документацией, функционирование онлайнового документа в информационных системах, роль украинской библиотечной ассоциации в реализации международных проектов развития публичных библиотек, становление терминологии библиотековедения. Рассмотрены вопросы защиты информации в автоматизированных системах. Представлена программа развития компьютерных технологий в Национальной библиотеке Украины им. В.И.Вернадского. Освещены состояние и перспективы развития Вэб-портала "Наука Украины", принципы формирования архивов вэб-ресурсов. Определены основные направления научно-информационной деятельности библиотечно-информационной системы НАН Украины.

Обгрунтовано базове значення документальної комунікації для визначення документологічної сутності бібліотечно-інформаційної професії.

Обосновано базовое значение документальной коммуникации для определения документологической сущности библиотечно-информационной профессии.

Наведено результати дослідження організації розміщення традиційних документних ресурсів наукової бібліотеки за рівнями (оперативний, депозитарний) відповідно до інтенсивності їх використання для підвищення ефективності бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів. Основні аспекти рівневої диференціації документів розглянуто на прикладі фонду основного зберігання та газетного фонду Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Висвітлено розвиток системи комплектування даної бібліотеки газетною періодикою. Акцентовано увагу на перспективах впровадження інформаційних технологій у бібліотечну сферу.

Приведены результаты исследования организации размещения традиционных документных ресурсов научной библиотеки по уровням (оперативный, депозитарный) в соответствии с интенсивностью их использования для повышения эффективности библиотечно-информационного обслуживания пользователей. Основные аспекты уровневой дифференциации документов рассмотрены на примере фонда основного хранения и газетного фонда Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Освещено развитие системы комплектования данной библиотеки газетной периодикой. Акцентировано внимание на перспективах внедрения информационных технологий в библиотечную сферу.

Розглянуто теоретичні питання загального документознавства, історичний розвиток терміна "документ", структуру процесу соціальної комунікації, співвідношення інформації та знання, особливості визначення документа в бібліотекознавстві. Наведено інформацію про функції, властивості, ознаки, інформаційну, знакову та матеріальну складові документа, головні концепції та методи документознавства, способи типологічного пізнання книги, типи та жанри літератури, види друкованих видань.

Рассмотрены теоретические вопросы общего документоведения, историческое развитие термина "документ", структура процесса социальной коммуникации, соотношение информации и знания, особенности определения документа в библиотековедении. Приведена информация о функциях, свойствах, признаках, информационной, знаковой и материальной составных документа, главных концепциях и методах документоведения, способах типологического распознания книги, типах и жанрах литературы, видах печатной продукции.

Висвітлено головні аспекти виникнення, становлення та розвитку електронних ресурсів бібліотек України як суспільної реальності. Розкрито проблеми набуття ними організаційно-функціональних ознак у межах соціальних, зокрема наукових комунікацій, а також їх специфіку та прояви в техніко-технологічному просторі інформаційного суспільства. Наведено інформацію про історико-культурні традиції бібліотечної діяльності, загальнонаукові електронні ресурси вітчизняних бібліотек національного, регіонального та галузевого рівнів, електронні канали та засоби системи наукової комунікації.

Освещены главные аспекты возникновения, становления и развития электронных ресурсов библиотек Украины как общественной реальности. Раскрыты проблемы приобретения ими организационно-функциональных признаков в пределах социальных, в частности научных коммуникаций, а также специфика и проявления в технико-технологическом пространстве информационного общества. Приведена информация об историко-культурных традициях библиотечной деятельности, общенаучных электронных ресурсах отечественных библиотек национального, регионального и отраслевого уровней, электронных каналах и средствах системы научной коммуникации.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми документної лінгвістики, визначено її зв'язки з іншими дисциплінами. Розкрито основні питання теорії тексту: поняття тексту, його ознаки, класифікація текстів службових документів, особливості текстової комунікації. Охарактеризовано методи дослідження письмового тексту. Викладено загальні правила організації текстів службових документів, їх створення з використанням комп'ютерних технологій. Особливу увагу приділено опису категорій текстів, їх мовностилістичній репрезентації, лінгвістичним нормам, яких слід дотримуватися під час укладання текстів.

Освещены теоретические и практические проблемы документальной лингвистики, определены ее связи с другими дисциплинами. Раскрыты основные вопросы теории текста: понятие текста, его признаки, классификация текстов служебных документов, особенности текстовой коммуникации. Охарактеризованы методы исследования письменного текста. Изложены общие правила организации текстов служебных документов, их создания с использованием компьютерных технологий. Особое внимание уделено описанию категорий текстов, их языковостилистической репрезентации, лингвистическим нормам, которых нужно придерживаться при составлении текстов.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти комунікації в діловій і академічній сферах. Розглянуто принципи ефективного письма з залученням міжнародних стандартів. Наведено методики та приклади підготовки документів, зокрема, резюме, доповідної записки, звіту, протоколу, прес-релізу. Викладено пропозиції щодо підвищення ефективності текстів і їх логічного сприйняття читачем.

Освещены теоретические и практические аспекты коммуникаций в деловой и академических сферах. Рассмотрены принципы эффективного составления текста с учетом международных стандартов. Приведены методики и примеры подготовки документов, в частности, резюме, докладной записки, отчета, протокола, пресс-релиза. Изложены предложения, касающиеся повышения эффективности текстов и их логического восприятия читателем.

Висвітлено актуальні проблеми бібліотечного соціального інституту, основні етапи розвитку бібліотечної соціології в Україні, особливості інформаційної освіти за умов сучасних соціокультурних трансформацій. Охарактеризовано культурно-просвітницьку діяльність Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського. Наведено результати дослідження кадрового потенціалу вітчизняних наукових бібліотек. Розглянуто документологічне знання як домінанту вищої бібліотечно-інформаційної освіти. Розкрито способи реалізації спілкування в дистанційному навчанні, соціокомунікаційний аспект формування правової культури, еволюцію змісту навчальних планів підготовки документознавців.

Освещены актуальные проблемы библиотечного социального института, основные этапы развития библиотечой социологии в Украине, особенности информационного образования в условиях современных социокультурных трансформаций. Охарактеризована культурно-просветительская деятельность Национальной библиотеки им. В.И.Вернадского. Приведены результаты исследования кадрового потенциала отечественных научных библиотек. Рассмотрено документологическое знание как доминанта высшего библиотечно-информационного образования. Раскрыты способы реализации общения в дистанционном обучении, социокоммуникационный аспект формирования правовой культуры, эволюция содержания учебных планов подготовки документоведов.

Розглянуто документологічну складову вищої бібліотечно-інформаційної освіти як системне явище, що формується під впливом змін у соціально-комунікаційному середовищі за умов інформатизації та ступеневої освіти у сучасній Україні. Визначено основні стадії розвитку наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу, що дозволило виявити передумови трансформації книгитивно-документознавчої у документологічну підготовку вітчизняних бібліотечно-інформаційних кадрів, орієнтовану на вивчення широкого кола традиційних і технотронних (електронних) соціально значущих документів, створених для передавання інформації у часі та просторі, що базується на документивній парадигмі змісту навчання. Доведено провідну роль документальної комунікації як домінанти змісту вищої бібліотечно-інформаційної освіти. Здійснено порівняльний аналіз сучасного стану підготовки фахівців в Україні та інших країнах світу щодо пошуку, відбору, кумуляції, аналітико-синтетичної обробки документів різних типів і видів через сучасні бібліотеки. Розроблено концептуальну та конкретно-дисциплінарну моделі документологічної складової підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів, яка базується на книгитивно-документивній, документивно-інформаційній і документивно-когнітивної парадигмах галузевої освіти.

Висвітлено статус документа та книги як його різновиду з позицій теорії соціальної інформаційної комунікації: історичний розвиток значень поняття "документ", визначення документа на підставі теорії соціальної інформаційної комунікації, функції та властивості документа, класифікацію документа за різними ознаками, функціональне визначення книги, типологію книги. Розглянуто місце документа та книги в системі соціальних комунікацій, а також проаналізовано основні бібліографознавчі концепції щодо визначення об'єкта бібліографії. Визначено нові методологічні підходи до розуміння системного об'єкта бібліографії з урахуванням сучасних соціально-комунікаційних інформаційних процесів у суспільстві.

Комплексно досліджено процес становлення та розвитку електронного журналу як засобу наукової комунікації та складової інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки. Проаналізовано еволюцію наукового журналу, розглянуто передумови його виникення й основні етапи розвитку (модернізації, інновації, трансформації) у контексті світових тенденцій. Визначено основні функції, характеристики та переваги наукового електронного журналу, розглянуто існуючі стандарти його створення та розповсюдження. Обгрунтовано концептуальні, науково-методичні та практичні напрями роботи бібліотек з електронними журналами на всіх етапах їх розвитку. Розкрито особливості управління колекціями електронних журналів у бібліотеках. На підставі вивчення практичного досвіду провідних бібліотек світу за останні 10 - 15 років розроблено технологічну схему й основні принципи управління колекціями електронних журналів.

Розроблено теоретичні засади комунікаційної єдності колективу як необхідної умови інноваційного розвитку бібліотечних установ і елементу кадрового менеджменту в бібліотеках. Досліджено умови комунікаційного середовища бібліотек, де мають створюватися сприятливі обставини для результативної праці персоналу бібліотеки, а також якісного управління їх діяльністю. Висвітлено особливості міжособистісної взаємодії, встановлено фактори впливу на якість міжособистісної взаємодії. Доведено, що комунікаційна єдність є результатом спільних уявлень співробітників бібліотеки про мету, зміст, характер, засоби здійснення загальної діяльності, а також використання завдань на різних ланках бібліотечної організації. Визначено види та властивості комунікації. На підставі даних опитування створено комунікограми, використання яких уможливлює виявлення типових ситуацій у бібліотечних комунікаціях.

Розроблено теоретико-методологічні засади оптимізації системи документопостачання фондів бібліотек за умов ринкової економіки й інформатизації суспільства. Досліджено еволюцію наукових концепцій стосовно проблеми документопостачання бібліотечних фондів. Установлено рівень теоретичної розробки теми. Виявлено суть, ознаки, властивості та функції зазначеної системи. Розвинуто класифікацію джерел і способів документопостачання бібліотечних фондів. Удосконалено терміносистему дослідженої сфери. Запропоновано визначення її базових понять. Розроблено періодизацію виникнення та розвитку складових системи документопостачання бібліотечних фондів у контексті еволюції документальної комунікації. Виявлено закономірності розвитку та фактори, що визначають сучасний стан функціонування даної системи. Узагальнено зарубіжний досвід і науково обгрунтовано напрями оптимізації системи документопостачання бібліотечних фондів бібліотек України за умов формування національної електронної бібліотеки. Розроблено концептуальну модель сучасної системи, на базі якої визначено три оптимальні організаційні моделі документопостачання, зорієнтовані на бібліотеки різних типів і видів, а саме: національні, наукові універсальні та спеціальні, публічні. Обгрунтовано напрями вдосконалення підготовки та перепідготовки кадрів для видавничо-книготорговельної та бібліотечно-інформаційної сфери за умов інформатизації та мережевої інтеграції її розвитку.

Вперше узагальнено еволюцію організації інформаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечній освіті США. Зроблено теоретико-методичне обгрунтування відповідності між технологічним рівнем сучасного стану американських бібліотек, якістю професійної компетентності бібліотечних фахівців і рівнем застосування інноваційних технологій дистанційного навчання у вищих бібліотечно-інформаційних школах США. Вперше визначено особливості інформаційних технологій дистанційного навчання американських бібліотечних фахівців на рівні магістратури, які відрізняються обов'язковою наявністю інтерактивної комунікації, що забезпечується можливостями сервісів Інтернету (форумів, чатів, аудіо- та відеоконференцій). Визначено особливості інтерактивних комунікацій за умов дистанційного навчання, серед яких виокремлено типи інтегративних комунікацій відповідно до окремих навчальних стилів студентів (незалежні, залежні, компетативні, колаборативні, замкнені, патісі-пантні). Вперше запропоновано для впровадження в українську систему вищої бібліотечної освіти узагальнені організаційні моделі дистанційного навчання (змішані, спеціалізовані, бімодальні, консорціум, франчайзинг, акредитація), розроблено рекомендації щодо впровадження інформаційних технологій дистанційного навчання у систему бібліотечної освіти України.

Розглянуто інформаційні властивості та комунікаційні можливості документа. Розкрито суть, цільове призначення, основні напрямки діяльності й етапи становлення системи документно-інформаційних комунікацій. Подано уявлення про інформаційні ресурси сучасного суспільства й українського зокрема. Виявлено специфіку діяльності різних документно-інформаційних інститутів. Висвітлено знання для ефективного використання інформаційної технології під час пошуку інформації та надання інформаційних послуг у закладах системи документно-інформаційних комунікацій.

Рассмотрены информационные свойства и коммуникационные возможности документа. Раскрыты суть, целевое назначение, основные направления деятельности и этапы становления системы документно-информационных коммуникаций. Дано представление об информационных ресурсах современного общества и украинского в том числе. Выявлена специфика деятельности разных документно-информационных институтов. Изложены знания для эффективного использования информационной технологии во время поиска информации и предоставления информационных услуг в заведениях системы документно-информационных коммуникаций.

Висвітлено сутність інформаційних потреб індивіда. Розкрито закономірності формування та функціонування документних потоків, масивів і фондів. Розглянуто властивості та функції документних фондів, види бібліотечних каталогів, структуру споживацьких вимог до інформації, пошукові системи в мережі Інтернет. Охарактеризовано діяльність документно-інформаційних інститутів з надання інформаційних продуктів і послуг споживачам. Увагу приділено проблемам державної інформаційної політики України.

Проаналізовано досвід радянського, вітчизняного та закордонного архівознавства (ЗАЗ) в галузі експертизи цінності документів (ЕЦД) за 1920 - 2010 рр. Висвітлено історію становлення і розвитку ЕЦД, основні підходи щодо оцінювання і відбору документів на архівне збереження в ЗАЗ. Розкрито теоретико-методичні засади ЕЦД, викладено нові підходи у застосуванні принципів і критеріїв експертизи цінності управлінських документів з урахуванням потреб суспільства в ретроспективній документній інформації.

Досліджено становлення та розвиток електронного журналу як засобу наукової комунікації та складової інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки. Простежено цілісну картину еволюції наукового журналу, проаналізовано передумови виникнення й етапи розвитку електронного журналу в контексті світових тенденцій. Розглянуто основні функції, характеристики та переваги наукового електронного журналу, наявні стандарти його створення та розповсюдження. Обгрунтовано відповідні концептуальні, науково-методичні та практичні напрями роботи бібліотек з електронними журналами на всіх етапах їх розвитку. Визначено особливості управління колекціями електронних журналів у бібліотеках, запропоновано технологічну схему й основні принципи даного управління, які розроблені на підставі практичного досвіду провідних бібліотек світу за останні 15 - 20 років.

Исследовано становления и развития электронного журнала как средства научной коммуникации и составляющей информационных ресурсов современной библиотеки. Прослежена целостная картина эволюции научного журнала, проанализированы предпосылки возникновения и этапы развития электронного журнала в контексте мировых тенденций. Рассмотрены основные функции, характеристики и преимущества научного электронного журнала, имеющиеся стандарты его создания и распространения. Обоснованны соответствующие концептуальные, научно методические и практические направления работы библиотек с электронными журналами на всех этапах их развития. Определены особенности управления коллекциями электронных журналов в библиотеках, предложена технологическая схема и основные принципы данного управления, которые разработаны на основе практического опыта ведущих библиотек мира за последние 15 - 20 лет.