Викладено певні результати дослідження атрибуції й експертизи книжкових, а також інших видів друкованих пам'яток. Розкрито мету, правові і теоретичні засади експертизи пам’яток у бібліотеках. Особливу увагу приділено атрибуції стародруків та видавничих фальсифікатів, методиці встановлення приналежності примірників до історичних зібрань та атрибуції нотних видань, гравірованих портретів, грамофонних платівок. Розглянуто питання текстологічної атрибуції творів.

Вміщено книгознавчі дослідження на різноманітні теми, зокрема: знахідки реставраторів в оправах і на форзацах стародруків; рідкісні віденські видання XVI ст. одного з першодрукарів Петра Мстиславця. Розкрито полімовність українських стародруків та самобутність народної української мови на початку XIX ст. Викладено українські видання у Чехословаччині 1919-1930 років. Увагу приділено рідній мові і книзі у контексті збереження самобутності українців у Канаді. Оцінено унікальність колекції та діяльність Українського національного музею в Чикаго і надано погляди на двомовність в Україні відомого еміграційного письменника видавця Ігоря Костецького. Розглянуто діяльність Української видавничої спілки у Вінніпезі, життєвий шлях і мистецький феномен родини Саєнків тощо.

Розкрито діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського щодо дослідження та опрацювання історико-культурних фондів, що зберігаються у відділах стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистецтв, музичних фондів і частково сектору картографічних видань. Окрему увагу приділено питанню створення електронних ресурсів, що дозволяють наблизити відповідну інформацію для віддалених користувачів, прискорити бібліографічний пошук ретроспективних різновидових видань та колекцій. Бібліографічний покажчик публікацій співробітників названих підрозділів демонструє обсяги і напрями наукових досліджень історико-культурних фондів НБУВ.

Зазначено, що це видання є другим, доповненим, виданням каталогу колекції стародруків кириличного шрифту XV - першої половини XVI ст. Одеської національної наукової бібліотеки. Перше видання каталогу було надруковано у 1998 р. Нове видання, що виходить українською мовою, доповнено більш детальним описом особливостей примірників. Наголошено, що Каталог містить покажчики та ілюстративний альбом з відображенням відбитків дереворитів: ілюстрацій, заставок, кінцівок, ініціалів, гравірованих рамок і виливних прикрас у натуральну величину.

Мета роботи - привернути увагу до проблеми артефактної цінності книжкової спадщини, представити деякі відомості з праць істориків книги минулого про книжкові раритети, важливі не лише для поодиноких бібліофілів, а насамперед для історії книжкової культури, для книгознавства як спеціальної історичної дисципліни. Для виявлення й аналізу такої інформації застосовано методи евристики, джерелознавчого пошуку, відбору, аналізу і синтезу інформації, а головне - атрибуції: встановлення автора, назви, часу і місця виходу книги, визначення її цінності та рідкісності. Представлено інформацію про деякі стародруки, відомі лише за бібліографією, а також про неординарні видання чи окремі примірники рідкісних видань XVII - XX ст., які відрізняються від основного накладу видання. Інформація зібрана автором за документами з архівних фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та деякими публікаціями, а також за власними емпіричними спостереженнями книжкових пам'яток. Окрім введення до наукового обігу маловідомої чи призабутої інформації з праць істориків книги минулого про незвичайні видання чи примірники, проаналізовано також терміни "унікум", "рідкісна книга", "варіанти видань", "видавничі підробки", "фальсифікати", "псевдовидання" та ін. Для достовірної атрибуції давніх видань наголошено на необхідності дослідження паперу книги, її художнього оформлення та якості поліграфічного виконання, унікальності примірника завдяки іншій присвяті, автографу видатної особи, цінних для історії коментарів, залишених власником книги на її берегах. Доведено, що дослідження книжкових пам'яток, першим етапом якого є атрибуція книг, їх дбайливе збереження, ретельний науковий опис, популяризація в різний спосіб складають основи книжкового пам'яткознавства - наукового напряму й одночасно сфери практичної діяльності з рідкісними, цінними книжками, що є пам'ятками історії та культури.

Увагу приділено розробці моделей інформаційної технології формування та прогнозування якості процесу оцифровування стародруків з урахуванням системного аналізу факторів і міри їх впливу на процес оцифровування. Здійснено аналіз технологічного процесу оцифровування стародруків. Визначено фактори та їх пріоритетність для враховування при вдосконаленні й оптимізації процесу оцифровування. Сформовано структурну модель процесу оцифровування стародруків, яка включає підготовчі операції, операцію одержання цифрової мастер-копії та цифрову обробку копій. Синтезовано й оптимізовано методом ранжування багаторівневу модель пріоритетного впливу факторів на процес оцифровування стародруків. Розроблено імітаційну модель "Restoration 1.0" компенсації відсутньої ділянки зображення на оцифрованому фоні шляхом заповнення її за орієнтирами відповідними пікселями як засобу формування якості процесу оцифровування. Сформовано модель логічного виведення, здійснено формування універсальної терм-множини значень і відповідних їй лінгвістичних термів, які відображають якісні характеристики пріоритетних факторів. Розроблено нечітку базу знань, що відтворює вплив факторів на процес оцифровування залежно від рівня якості лінгвістичних термів. Побудовано функції належності лінгвістичних змінних і нечіткі логічні рівняння, які визначають зв'язок між функціями. Розраховано комплексний показник прогнозованої якості процесу оцифровування стародруків за принципом "центр ваги".

Наведено описи польських стародруків у фондах Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, виданих у XVI - XVIII ст. Видання містить покажчики, ілюстровано відбитками титульних аркушів, гравюр і провенієнцій власників описаних примірників.

Увагу приділено стародрукам XVII ст. як об'єкту колекціонування подолян. Представлено бібліографічні описи друків колекції стародруків XVII ст., що зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних видань Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (108 видань, друкованих 9-ма мовами на території 11-ти сучасних європейських країн). Наведено поекземплярну історико-книгознавчу інформацію, що охоплює відомості про палітурку, книжковий блок, дефекти примірника, провенієнції (написи, екслібриси та суперекслібриси, штампи), наявність маргіналій і рукописних глосів, а також джерело надходження примірника.

Представлено та описано автографи на виданнях відомих в українській історії діячів із колекції науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України.

Висвітлено особливості роботи з кириличними та латинськими фрагментами, а також музичними уривками. Увагу приділено проблемі попримірникової каталогізації фрагментів кириличних стародруків для видавничих оправ. Розглянуто проблему атрибуції й описування фрагментів давніх кириличних рукописних кодексів (за фондами Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського). Описано можливості електронних технологій під час атрибуції фрагментів стародруків (за львівським латиномовним жалобним панегіриком Ю. Потоцькому). Проведено кодикологічний і палеографічний аналіз фрагментів рукописів музики Григоріанського хоралу (на матеріалах Центрального державного історичного архіву м. Львів). Представлено проекти з фрагментології.

Науковою бібліотекою спільно з кафедрою інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв започатковано проведення наукового семінару "Бібліотека. Книга. Наука" як традиційного заходу. Обговорено актуальні проблеми підготовки фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Вміщено матеріали наукового семінару по проблемам книгознавства, бібліотекознавства та інформаційних технологій. Відображено бібліографування кириличних стародруків, як передумову їх наукового використання. Виокремлено питання читання книг задля економічного зростання України. Акцентовано, що антологія стає дзеркалом літератури. Зауважено, що електронні видання є чинником розвитку книжкової справи. Описано інформаційні ресурси інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розглянуто інформаційний суверенітет сучасної України в контексті модернізації соціально-політичного розвитку. Наголошено, що українська книга це національний культурний продукт. Висвітлено питання інформаційної культури та інформаційної грамотності, увагу приділено зарубіжному досвіду підтримки книги і читання.

Здійснено аналіз українсько-польського напрямку роботи Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. і. Чижевського. Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського тісно співпрацює з Об'єднанням поляків Кіровоградщини "Полонія" ім. К. Шимановського, зі Спілкою поляків в Україні та Публічною бібліотекою ім. Тадеуша Микульського у Вроцлаві. Свою діяльність вони спрямовують на збереження та відродження культурної спадщини та національних традицій, на розвиток партнерських зв'язків між українцями та поляками. Виокремлено важливі складові українсько-польського вектору роботи: проведення конференцій, фестивалів, зустрічей, виставок, презентацій, концертних програм, демонстрація художніх та документальних фільмів, організація курсів вивчення польської мови тощо. Окрему увагу приділено виданням українсько-польської тематики - статті, нариси, монографії, а також колекції польських друкованих документів, серед яких: рукописи, стародруки, рідкісні книги XVIII - початку ХХ ст. Обгрунтовано важливість бібліотечних корпорацій, призначення яких полягає в збагаченні інформаційних ресурсів кожної бібліотеки через взаємообмін інформацією та створенні єдиного інформаційного простору. Запропоновано ряд перспективних напрямків діяльності бібліотеки на національному та міжнародному рівнях.

Описано зібрання кирилівських видань, а також іншомовних стародруків, виданих на українських землях упродовж XVI - поч. XIX ст., а також поза межами України, рідкісних в українських книжкових збірках. Зібрано примірники з особливостями набору, оздоблення й інтролігації, малого обсягу і формату, фрагменти видань, які не знайдені в книжкових сховищах.

Наведено каталог, який включає анотований бібліографічний опис 2 363-х давніх книг і рукописів, що надходили до Лаври з часу її віднови у 1994 р. Зазначено, що значна їх частина до війни належала Лаврі й повернута жителями Унева і навколишніх сіл. Чимало книг жертвували самі ченці, а також священики і дяки, а також прочани. У переважній більшості це літургійні збірники, за якими відправлялися служби в Унівській Лаврі та інших монастирях Галичини, в парафіяльних церквах і катедрах, а також у приватному вжитку. Численні виправлення і доповнення в цих книгах є свідченням літургійних практик галицьких храмів і монастирів. Немало літургійних книг використовувалося у підпіллі, в сибірських таборах. Основу збірки складають видання Святого Письма, аскетичні та богословські твори, ноти церковного співу, підручники та скрипти Духовних семінарій, праці церковних провідників УГКЦ, шематизми, церковна періодика, книги для духовного розважання. Зазначено, що каталог репрезентує широкий профіль духовного життя Галичини за понад 400 років.

Розглянуто проблеми створення інтегрованого веб-ресурсу книжкових пам'яток України. Приділено увагу електронно-інформаційному ресурсу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що знайомить з історією бібліотеки Києво-Печерської гімназії. Здійснено огляд видання серії "Театральний порадник", що виходила у Києві у 1920 - 1923 рр. Охарактеризовано основні пріоритети та напрями діяльності попечителя Одеського навчального округу А. А. Арцимовича і С. П. Голубцова на основі комплексного аналізу матеріалів, що зберігаються у фондах Наукової бібліотеки Одеського національного університету. Простежено траєкторії інтеграції знаного вченого С. Рубінштейна до провідних наукових центрів Східної Європи - Одеси, Ленінграда, Москви.

Досліджено основні напрями інтеграції із закладами освіти, науки та культури. Розглянуто фрагменти київських кириличних видань як джерело доповнення та уточнення бібліографії стародруків. Представлено каталоги українських книгарень Канади як об’єкт історико-книгознавчого дослідження. Охарактеризовано значення інформаційної культури в сучасних бібліотечних закладах. Висвітлено принципи публічності інформаційно-аналітичної діяльності Фонду Президентів України НБУВ. Проаналізовано джерела наукової інформації для забезпечення інтегрованого доступу до зарубіжних та вітчизняних наукових ресурсів. Досліджено принципові положення політики інтелектуальної власності НБУВ.

Проаналізовано конволюти, в яких почаївські кириличні стародруки об’єднані з виданнями інших друкарень. Охарактеризовано специфіку об’єднання кириличних видань та їх фрагментів у конволюти. З’ясовано закономірності у формуванні таких конволютів. Особливу увагу приділено ауґсбурзьким гравюрам ХVІІІ ст., вставленим до почаївського Часослова.

Розкрито сучасний стан підготовки електронних ресурсів рукописного та книжкового національного надбання, розвитку наукових досліджень і створення баз даних, електронних каталогів, повнотекстового наукового ресурсу, цифрових колекцій Інституту рукопису, відділу стародруків та рідкісних видань, відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.898 + Е40*873 + Ч736.47

Рубрики:

Видовищні та культурно-просвітницькі установи

Загальна мікробіологія

Збереження бібліотечних фондів

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Подано бібліографічну інформацію про виявлені у відділі стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського латиношрифтні видання, які тематично повинні були б бути включені до бібліографічної праці К. Естрайхера «Bibliografia polska», але виявилися не зафіксованими в ній. Список укладений за географічно-алфавітним принципом і включає бібліографічні описи видань, відомості про їхнє художнє оформлення та персоналії, фінгерпринти, посилання на бібліографічні джерела та літературу, діючі шифри примірників.