Розкрито зміст унікальних рукописних фондів, картографічної збірки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. Значну увагу приділено результатам досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії, а також питанням становлення та розвитку української періодики. Охарактеризовано галицьку періодичну пресу про "нову еру" в українсько-польських відносинах наприкінці ХІХ ст., літературно-критичний процес 1920 - 30-х рр. у Галичині на сторінках львівської періодики.

Досліджено основні процеси з формування та діяльності архіву Університету. Виділено головні етапи формування документального комплексу Університету до створення архівного підрозділу. Охарактеризовано етапи й особливості організації архіву Львівського університету. Проаналізовано діяльність Л. Фінкеля та Т. Модельського як директорів архіву. З'ясовано роль персонального складу архіву та його вплив на концепцію розвитку і діяльності підрозділу. Розглянуто формування та функціонування бібліотеки архіву. Визначено роль архівів ВНЗ у системі архівних установ у другій половині XIX - першій половині XX ст. Досліджено головні засади комплектування архіву Львівського університету, охарактеризовано засади архівного описування, обліку, вилучення та передання документів на архівне зберігання. Визначено й розглянуто найважливіші принципи забезпечення збереженості та використання архівних матеріалів.

Представлено наукові археографічні описи та кодиколого-палеографічне й графіко-орфографічне дослідження 12-ти кириличних пам'яток писемності XII - XIII ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, здійснені з урахуванням сучасних досягнень археографії, палеографії, кодикології та кодикографії, а також досліджень давніх південно- та східнослов'янських графіко-орфографічних систем. Подано науково-довідковий апарат і полеографічний альбом, опубліковано тексти усіх найдавніших кириличних уривків, що зберігаються в Інституті рукопису.

Розглянуто основні тенденції еволюції вітчизняного інформаційного середовища, пов'язані, зокрема, із удосконаленням процесу дієвого використання в інформаційних обмінах медіа-ресурсів, продукції сучасних соціальних мереж, наукової періодики, архівної та книжкової спадщини, інтегрованості до цього середовища сучасних бібліотек. Проаналізовано інноваційні процеси в інформаційному просторі в контексті соціальної трансформації суспільства. Розкрито особливості формування та використання соціокультурних ресурсів соціальних медіа в українському інфопросторі. Увагу приділено створенню інтегрованого документально-інформаційного бібліотечного, архівного та музейного ресурсу національної спадщини.

Досліджено внесок першого педагогічного товариства Галичини лРідна школа» у розвиток українського книжкового руху. Визначено, що ця сфера діяльності лРідної школи» не була предметом комплексного історико-книгознавчого дослідження. Обгрунтовано, що Українське педагогічне товариство (УПТ) стало першою просвітницькою інституцією у Галичині, яка розпочала масовий випуск літератури для дітей та молоді, що мало історичне значення для розвитку національної культури. Проаналізовано основні напрямки діяльності УПТ у сфері книгорозповсюдження - організацію мережі бібліотек, книжкову торгівлю та бібліографічну роботу. Вперше здійснено періодизацію розвитку бібліотечної мережі Товариства; визначено джерела комплектування фондів бібліотек; введено у науковий обіг відомості про роботу Центральної книгарні УПТ. Розкрито основні завдання бібліографічної діяльності та її вплив на інтенсивність книгорозповсюдження і популяризації ідей лРідної школи».

Досліджено управління формуванням електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів (ЕБІР) за історичний період кінця XX - початку XXI ст. Проведено історіографічний аналіз і визначено теоретико-методологічну базу дослідження. Виділено етапи становлення системи управління формуванням ЕБІР України та надано цілісне уявлення про сучасний стан організаційно-управлінської діяльності в бібліотечних закладах. Обгрунтовано необхідність осмислення й аналізу проблеми управління формуванням ЕБІР як пріоритетного напряму діяльності бібліотеки. Запропоновано концептуальну модель управління формуванням ЕБІР, яка базується на процесному підході та поєднує змістовий, організаційний, технологічний блоки управління. Визначено основні напрями реалізації концептуальної моделі та критерії ефективності та результативності її впровадження. Запропоновано поетапний організаіційно-управлінський процесно-орієнтований цикл, що забезпечує формування ЕБІР згідно з інформаційними потребами користувачів.

Розглянуто теоретичний, історичний, функціональний і прогностичний аспекти участі соціального інституту бібліотеки в процесах політичної комунікації. Доведено, що бібліотека в системі політичної комунікації функціонує як інформаційна база, опосередкований канал і функціональний суб'єкт, здійснюючи за цього більшість функцій політичної комунікації. Обгрунтовано, що набуттю бібліотеками статусу суб'єктів політичної комунікації сприяли розвиток інформаційної функції бібліотек, початок виробництва ними власної інформаційно-аналітичної продукції, створення в структурі бібліотечних установ спеціальних інформаційно-аналітичних підрозділів. Виявлено стратегічні напрями функціонування бібліотек у системі політичної комунікації - політико-комунікативну взаємодію з владними структурами та структурами громадянського суспільства. Узагальнено сучасний досвід реалізації бібліотеками цих напрямів, показано шляхи оптимізації діяльності бібліотечних структур у контексті їх участі у політико-комунікативних процесах з метою підвищення ефективності системи політичної комунікації та сприяння стабільному суспільному розвитку.

Проаналізовано засади бібліографування й історико-книгознавче дослідження примірників видань І. Федорова та П. Мстиславця з фондів НБУВ. Висвітлено особливості опису примірників, викладено їх походження. Розглянуто варіанти друку й оформлення. Розглянуто примірники із провенієнціями визначних особистостей. Подано інформацію про міфічні, помилково приписані до збірок та відсутні у НБУВ примірники. Розкрито філіграногічний опис видань як складову попримірникового каталогу. Подано покажчик бібліотек, церков, монастирів, НЗ та інших інституцій.

Окреслено тенденції розвитку участі бібліотек у сучасних моделях наукової комунікації. Розглянуто інформатизацію як важливий чинник бібліотечної діяльності. Визначено роль правових інформаційних ресурсів бібліотек у здійсненні позитивного впливу на правосвідомість українського суспільства. Увагу приділено розробленню організаційно-аналітичних систем органів державної влади в процесі впровадження технології електронного урядування. Проаналізовано проблеми читання в епоху розвитку електронних ресурсів. Розкрито питання дистанційної зайнятості працівників бібліотек як один зі шляхів підвищення ефективності інформаційно-аналітичного виробництва.

На основі архівних матеріалів і публікацій у періодиці 1920 - 1970-х рр. розкрито життєвий шлях, педагогічну, бібліотечну, бібліотекознавчу, літературну та культурно-освітню діяльність Н. Дорошенко. Проаналізувано її публікації з теоретико-методологічних і практичних питань бібліотекознавства, літературну творчість, представлену оповіданнями, повістями, спогадами, сценічними образами, нарисами, перекладами, рецензіями та публіцистичними статтями. До бібліографічної частини видання ввійшли праці Н. Дорошенко за 1922 - 1973 рр. та література про неї за 1923 - 2011 рр.

Розкрито участь бібліотек та їх інформаційно-аналітичних структур у процесах політичної комунікації. Проаналізовано можливості бібліотечних установ у оптимізації та підвищенні ефективності даних процесів з метою забезпечення стабільного розвитку держави та суспільства. Розглянуто соціально-політичний й інформаційний аспекти політичної комунікації, особливості її функціонування, закономірності та тенденції розвитку. Висвітлено пріоритетні напрями розвитку діяльності бібліотек у системі політичної комунікації. Досліджено інформаційно-комунікативний потенціал у процесі демократизації. Увагу приділено оптимізації діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек у забезпеччені їх ефективного функціонування в системі політичної комунікції.

Розглянуто німецькі рукописні та друковані гербовники XV - XVII ст. як джерело для української геральдики. Розкрито роль писемних пам'яток у вивченні історії української риторики. Висвітлено шляхи поширення книги в культурному просторі міст Правобережної України (XIX - початку ХХ ст.). Визначено особливості трансформаційних процесів у сучасному вітчизняному книговиданні. Охарактеризовано щоденники Теофіла Грушкевича як джерело до вивчення української інтелігенції в Галичині ХІХ - початку ХХ ст.

Висвітлено соціальну еволюцію як фактор трансформації суспільних інформаційних запитів. Визначено характерні особливості розвитку інформаційних механізмів соціокультурної трансформації. Викладено політологічні аспекти інформаційних особливостей соціокультурних трансформацій. Розкрито бібіліотечно-інформаційну складову наукової діяльності в соціокультурному процесі. Розглянуто глобальні проекти збереження та представлення культурної спадщини як платформу для України в міжнародних соціокультурних обмінах.

Монографію присвячено архіво- та документознавчому дослідженню архівної спадщини музейних закладів при ВУАН, а саме: Кабінету-музею антропології та етнології ім. Ф.К. Вовка, Українського театрального музею, Музею українських діячів науки та мистецтва, Київської картинної галереї та Музею мистецтв при ВУАН. Хронологічні рамки дослідження - 1920 - 1930 рр. Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архівної спадщини для наук гуманітарного профілю. Проведено аналіз і класифікацію архівних комплексів, біографічних і бібліографічних матеріалів музейних діячів: А.З. Носова, Л.С. Шульгіної, М.Я. Рудинського, Є.Я. Рудинської, П.І. Руліна, С.О. Гілярова, М.О. Макаренка, І.І. Врони, М.Ф. Христового. Приділено увагу епістолярній спадщині Д.П. Гордєєва та П.І. Руліна.

Розроблено теоретико-методологічні та практичні засади формування бібліотечних знаннєвих ресурсів як упорядкованих інформаційних комплексів з інтелектуальним доступом, здатних задовольнити зростаючі потреби користувачів у джерелах наукової, освітньої та соціокультурної інформації. Запропоновано науково-організаційні та науково-методичні засади системно-інтегрованої технології опрацювання полідокументних ресурсів наукової бібліотеки, що реалізують інтелектуальний доступ до інформаційних ресурсів бібліотеки та перетворюють її фонд у базу знань. Розроблено архітектуру та технологічну модель формування віртуальних проблемно-орієнтованих бібліотек та інтелектуальноємних ресурсів історико-культурного надбання з розвинутими семантичними зв’язками між об’єктами меморіальної спадщини.

Узагальнено досвід використання бібліотечного дистантного інтернет-обслутовування у діяльності провідних бібліотек світу та України, досліджено його роль у вдосконаленні інформаційного забезпечення користувачів у контексті комунікаційної теорії та функціонування бібліотеки як універсального інформаційно-комунікаційного комплексу. Розкрито сутність і специфіку дистантного інтернет-обслуговування в системі загального бібліотечного обслуговування. Запропоновано визначення поняття дистантного обслуговування. Окреслено основні тенденції та перспективи розвитку дистантних форм бібліотечного обслуговування в аспекті залучення й використання інтелектуального користувацького потенціалу, впровадження інтерактивних сервісів.

Вперше проаналізовано джерельну базу із задекларованої тематики, визначено стан розробки теми та комплексний методичний апарат дослідження. Охарактеризовано історичні особливості Канади і Австралії в аспектах структури архівної системи, формування архівної спадщини, архівних електронних ресурсів. Висвітлено національні науково-методичні та технологічні засади її структурування, описування, репрезентації, надання доступу, з’ясовано участь країн у розробці єдиних міжнародних методологічних засад стандартизації архівного описування та оцифрування документів, організації доступу до ресурсів у контексті глобалізації інформаційних процесів. Визначено склад і зміст національних та регіональних ресурсів, пов’язаних зі специфікою історичного розвитку країн, обрано стратегії оцифрування. Виявлено високий рівень стану формування та репрезентації архівних електронних ресурсів Канади і Австралії та важливість їхнього значення для розвитку архівної справи, архівознавства та документознавства.

Досліджено довідково-бібліографічну діяльність (ДБД) бібліотек НАН України в історичному контексті під впливом зміни інформаційно-комунікаційного середовища, виділено етапи розвитку і доведено спадкоємність традицій та необхідність впровадження інновацій у діяльність наукових бібліотек у період інформаційної трансформації суспільства. Розглянуто традиційний та сучасний поняттєвий апарат цієї сфери бібліографознавства, запропоновано концептуальні підходи до організації ДБД відповідно до зміни інформаційно-комунікаційних технологій, потреб користувачів і суспільних пріоритетів. Проаналізовано зарубіжний досвід довідково-інформаційної діяльності в електронному середовищі, окреслено перспективу розвитку ДБД за умов невпинного зростання обсягів інформаційних ресурсів. З’ясовано специфіку трансформацій змісту, форм і методів ДБД бібліотек НАН України під впливом зміни інформаційно-комунікаційного середовища та технологічних інновацій, сутності ДБД як галузі бібліографознавства і складника бібліотечного комунікаційного середовища. Розроблено методологічні, технологічні та організаційні засади довідково-бібліографічного обслуговування. Обгрунтовано пріоритетності розвитку його навігаційної функції в електронному середовищі. Удосконалено професійну термінологію. Визначено оптимальну організацію довідково-бібліографічних служб та перспектив їх розвитку у період інформаційної глобалізації.

Розглянуто базові поняття та термінологічний апарат інформаційної й інформаційно-аналітичної діяльності сучасних наукових бібліотек. Визначено напрями інформаційно-аналітичної діяльності обласних універсальних наукових бібліотек України. Охарактеризовано види інформаційної й інформаційно-аналітичної продукції, створюваної обласними універсальними науковими бібліотеками України для забезпечення інформаційних потреб індивідуальних користувачів, державних і недержавних установ та організації власної діяльності. Запропоновано класифікаційну структуру асортиментних груп інформаційно-аналітичної продукції. Виокремлено новітні види інформаційно-аналітичних продуктів обласних універсальних наукових бібліотек України. Проведено детальний аналіз веб-сайтів усіх ОУНБ України з погляду інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек під час створення та наповнення веб-сайтів.

Об'єднано інформаційний ресурс про методи, засоби, способи та форми обслуговування користувачів з особливими потребами у бібліотеках. Розроблено комплексну методологію дослідження бібліотек із застосуванням широкого спектру методів як бібліотекознавства, так і суміжних галузей наук. Показано роль бібліотек, зорієнтованих на обслуговування осіб з вадами здоров'я, як елементів системи соціальних комунікацій. Розглянуто взаємодію та вплив бібліотек на розвиток соціальних комунікацій в контексті формування суспільних поглядів на інвалідів, становлення тифло- та сурдопедагогіки. Здійснено цілісне комплексне дослідження процесів обслуговування користувачів з особливими потребами з різними нозологіями та сформовано вербальну модель системи інформаційно-бібліотечного обслуговування цієї категорії користувачів. Запропоновано застосування концепції бібліотечного обслуговування користувачів у бібліотеках України на основі рівноправного доступу до інформації всіх категорій користувачів і забезпечення їх участі в академічному та суспільному житті (інклюзії). Досліджено основні тенденції у формуванні системи підготовки та перепідготовки фахівців бібліотечної справи, з'ясовано шляхи вдосконалення підготовки бібліотечних фахівців проблемно-орієнтованого спрямування в контексті формування цілісної системи інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів з особливими потребами. Сформульовано концептуальні засади розвитку бібліотечних технологій для осіб з особливими потребами, що грунтуються на застосуванні сучасних інформаційних технологій та методології створення консолідованого інформаційного ресурсу, орієнтованого на обслуговування користувачів з особливими потребами. Наведено пропозицію використання інформаційної технології та сервісів хмарних обчислень для зберігання та ефективного опрацювання бібліотечних електронних ресурсів. Обгрунтовано вимоги до створення та функціонування електронної бібліотеки для бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів з особливими потребами та побудовано її вербальну модель для вирішення проблеми організації доступу до спеціальних інформаційних ресурсів.