Розглянуто широке коло питань, пов’язаних з реалізацією бібліотечних цифрових проектів оцифрування історико-культурного та наукового надбання, організацією бібліотечних цифрових технологічних комплексів. Здійснено узагальнення міжнародного досвіду реалізації масштабних проектів оцифрування полідокументальних бібліотечних фондів та організації цифрових колекцій. Розглянуто особливості організації наукових цифрових бібліотек, їх пошукового інтерфейсу та доступу до національної спадщини у цифровому форматі. Наголошено, що цифрові бібліотеки створюються залежно від вирішуваних бібліотекою завдань зі збереження фондів та економічних можливостей установи. Висвітлено досвід Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у напрямі реалізації цифрових бібліотечних проектів.

Розглянуто перспективи впровадження інноваційних технологій у бібліотечну діяльність. Висвітлено досвід зарубіжних і вітчизняних бібліотек щодо використання мобільних додатків та електронних книжок.

Розкрито значення використання регіональних інтернет-ресурсів України інформаційними підрозділами бібліотек у процесі створення тематичних інформаційних баз для аналітичного дослідження.

Розглянуто проектну діяльність як стратегію розвитку, один із факторів модернізації моделі бібліотеки ВНЗ, важливу умову інноваційного розвитку бібліотеки і професійного зростання бібліотекарів. Викладено особливості використання методу SWOT-аналізу. Охарактеризовано проекти бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського.

Запропоновано формування системи статистичних показників бібліотечно-інформаційної діяльності на основі комплексного, збалансованого та інтегрального підходів. Розглянуто доцільність використання інтегральних показників у бібліотечній статистиці, термінологічні та методичні аспекти їх визначення. Обгрунтовано необхідність подальшого розвитку теоретико-методологічних, нормативно-методичних і практичних засад розвитку вітчизняної бібліотечної статистики. Представлено проект форми статистичного звіту.

Висвітлено пошук ефективної стратегії виходу бібліотек у соцмережі та блоги. Розглянуто поняття "бібліотечна блогосфера", цілі, переваги, можливості бібліотечних блогів, особливий вид блогів - мікроблог Twitter, активне використання українськими бібліотеками нових можливостей для просування своїх послуг, ресурсів, підтримки інтересу до бібліотеки, книги, читання.

Розв'язано актуальну науково-практичну задачу підвищення ефективності роботи сучасної бібліотеки за рахунок використання інтелектуальних методів і моделей обробки інформаційних об'єктів. Проаналізовано наукові досягнення в галузі автоматизації бібліотечних процесів і сформульовано основні вимоги до розробки математичного та лінгвістичного забезпечення бібліотечних систем. Розроблено математичні та лінгвістичні засоби для розв'язання задач обробки текстових документів на основі моделювання лінгвістичної діяльності людини та інтелектуального аналізу даних методом компараторної ідентифікації. Представлено розв'язання задач предметного групування, систематизації та рубрикації повнотекстових документів у бібліотечних системах з використанням методу компараторної ідентифікації, що дозволяє вести як вузькотематичний, так і багатоаспектний пошук документів у бібліотечній пошуковій системі. Запропоновано модель бази знань автоматизованої інфомаційно-бібліотечної системи (АІБС) на основі побудови семантичної мережі понять, які записані на мові алгебри скінчених предикатів. Виконано практичну реалізацію запропонованих методів і математичних моделей у вигляді прикладної інформаційної технології для обробки інформаційних об'єктів у АІБС. Проведено оцінювання ефективності запропонованих семантичних моделей та методів обробки текстової інформації для реальних АІБС. Виділено та проаналізовано кількісні та якісні показники підрахунку ефекту від упровадження моделей, методів та алгоритмів.

Розглянуто сучасні підходи науковців у галузі рекламної діяльності бібліотек, особливості термінологічного забезпечення наукових досліджень. Висвітлено рекламно-маркетинговий та комунікаційний наукові підходи. Визначено специфіку бібліотечної реклами як однієї з видів рекламної діяльності.

Висвітлено питання впровадження у практику бібліотечного обслуговування інноваційних мобільних технологій. Розкрито суть, специфіку використання бібліотеками QR-кодів у контексті розширення спектру послуг і залучення нових користувачів. Визначено основні тенденції та перспективи розвитку бібліотечних сервісів на основі QR-кодів.

Проведено порівняльний аналіз існуючих програмних систем для створення електронних бібліотек (ЕБ). Наведено аналітичний огляд вимог до програмного забезпечення ЕБ. Здійснено порівняння доцільності використання програмних систем ResCarta та Greenstone для створення ЕБ.

Охарактеризовано сучасні аналітичні системи моніторингу відвідуваності веб-ресурсу, використання яких сприяє розвитку функціональних можливостей порталу.

Розкрито напрями впровадження бібліотечних інновацій, обгрунтовано місце бібліотек у системі трансферу інновацій. Наголошено, що за сучасних умов інноваційні зміни стосуються всіх напрямів бібліотечно-інформаційної роботи.

Проаналізовано сучасну систему керування контентом. Визначено загальні вимоги для реалізації порталу наукової бібліотеки згідно з новітніми стандартами та концепціями реалізації бібліотечних та веб-технологій.

Розглянуто особливості використання інформаційних технологій в інформаційно-аналітичній діяльності наукових бібліотек. Визначено основні моменти такої діяльності, а також роль і місце наукових бібліотек у формуванні інформаційного суспільства. Обгрунтовано необхідність докорінних змін в бібліотеці під впивом інформаційних технологій.

Рассмотрены особенности использования информационных технологий в информационно-аналитической деятельности научных библиотек. Определены основные моменты такой деятельности, а также роль и место научных библиотек в формировании информационного общества. Обоснована необходимость коренных изменений в библиотеке под влиянием информационных технологий.

Проаналізовано технологічні підходи до реалізації електронної бібліотеки як інформаційної системи, що функціонує у мережевому середовищі, та запропоновано використання дворівневої моделі електронної бібліотеки з роздільним збереженням цифрових об'єктів та метаінформації як основи її технологічного забезпечення. Уперше обгрунтовано модель розподіленої електронної бібліотеки, що будується у піринговій мережі, а особливість її архітектури полягає у конвергенції її двох основних функцій - формування фонду і обслуговування користувачів. Сформульовано організаційно-технологічні засади формування фонду мережевих електронних документів, визначено доцільність його структурування за хронологічною ознакою як основним критерієм. Розроблено технологічні засади побудови комплексної технології формування інформаційних ресурсів універсальної електронної бібліотеки, що об'єднує автоматизовану бібліотечну технологію опрацювання вхідного документного потоку, адаптивну технологію агрегування мережевих документних ресурсів і мережеву технологію формування наукових електронних інформаційних ресурсів.

Розглянуто проблеми побудови сервіс-орієнтованих Веб-додатків реального часу. Зокрема для прогнозування часу виконання високонавантажених додатків, за умови стаціонарності навантаження, запропононовано використовувати модель Ерланга з чергою нескінченної довжини, а також новий алгоритм адаптивного прогнозування часу виконання. Як практичну реалізацію, апробовано пропозиції на системі виконання виводу класифікації онтологій, та планування часу виконання.

Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено ресурсні основи діяльності інформаційно-консультаційного бібліотечного центру (ІКБЦ) і перетворення його в інформаційну платформу для експериментально-дослідних майданчиків. Вивчено світовий досвід з питань використання інноваційних педагогічних та виробничої технологій і матеріалів із метою узагальнення його та надання тренінгової, консультативної, інформаційної, посередницької допомоги іншим навчальним закладам і установам: формування пропозицій щодо вдосконалення робочих навчальних програм із предметів професійно-теоретичної підготовки. Зроблено спробу визначити стратегії відбору матеріалів для переведення їх у електронну форму, інтеграції здобутків з професійного спрямування для підтримки та розвитку усіх підрозділів навчального закладу.

Теоретически обоснованы и экспериментально проверены ресурсные основы деятельности информационно-консультационного библиотечного центра (ИКБЦ) и превращения его в информационную платформу для экспериментально-исследовательских площадок. Изучен мировой опыт по вопросам использования инновационных педагогических и производственных технологий и материалов с целью обобщения их и предоставления тренинговой, консультативной, информационной, посреднической помощи другим учебным заведениям и учреждениям: формирование предложений по совершенствованию рабочих учебных программ по предметам профессионально-теоретической подготовки. Сделана попытка определить стратегии отбора материалов для перевода их в электронную форму, интеграции достижений с профессиональному направлению для поддержки и развития всех подразделений учебного заведения.

Theoretically substantiated and experimentally verified the resource bases of information and consultation Library Center (IKBTS) and its transformation into an information platform for experimental research sites. Studied international experience in the use of innovative teaching and production technologies and materials in order to generalize it and providing training, advice, information, mediation by other educational institutions and agencies: the formation of proposals to improve job training programs on subjects of vocational theoretical training. An attempt was made to define strategies for selecting materials to transform them into electronic form, integrating advances with professional direction and other literature to support and develop all parts of the school.

Описана деятельность современной библиотеки, которая с позиций информационной инженерии характеризуется такими десятью параметрами: 1. Теория информации. 2. Классификация информации. 3. Информационная среда и информационное пространство. 4. Информационное моделирование. 5. Информационное обслуживание. 6. Информационный рынок. 7. Информационные ресурсы. 8. Информационно-поисковые системы. 9. Информационные угрозы и войны. 10. Информационная безопасность и информационная защита.

Висвітлено стан використання сучасних інформаційних технологій і визначено напрямки їх подальшого впровадження для вирішення проблеми врятування культурної спадщини регіону, постраждалого від Чорнобильської катастрофи.

Проаналізовано особливості бібліотечного документно-комунікаційного інституту шляхом побудови його структурно-діяльнісної моделі із наданням характеристики кожного структурного елементу та зв'язків між ними.