Розглянуто практику музейної роботи в галузі використання особистих архівів на прикладі родинних документів Шарфенбергів, що зберігаються в Харківському історичному музеї. Введення їх до наукового обігу сприяє пожвавленню краєзнавчих досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.622 + Ч774(4Укр)71 + Щ126.83(4Укр)3

Рубрики:

Палітурка. Форзац (Елементи друкованої книги)

Організація музейної справи

Історія, особливості палітурництва окремих країн, народів та періодів

Шифр НБУВ: Ж70337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено описи документів з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Дніпропетровської області, Архіву Дніпропетровського обласного управління Служби безпеки України, Дніпропетровського історичного музею. Наведено об'єднаний іменний та географічний покажчики, покажчики скорочень і використаних фондів.

Впервые рассмотрены в едином комплексе общетеоретические, исторические, методические и организационные проблемы документоведения. Всесторонне раскрыты сущность, признаки, свойства, структура и классификация документов по общим и специфическим признакам. Освещены закономерности становления и развития документа как источника социальной, семантической информации, канала документной коммуникации и основного элемента документного фонда. Форма документа охарактеризована через вещественность (материальность, субстациональность) и материальную конструкцию, а содержание документа - через характер информации, знаковость (применение определенной знаковой системы). Подробно охарактеризована специфика отдельных видов документов: опубликованных и неопубликованных, первичных и вторичных, основанных на традиционных и новейших носителях информации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.47 + Ч771.46 + Ч811.46

Рубрики:

Збереження бібліотечних фондів

Збереження музейних фондів

Збереження документальних матеріалів (Архівні фонди. Науково-довідковий апарат)

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію розвитку реставраційної справи в Україні як багатопланової науково-виробничої діяльності, окремо розглянуто реставрацію письма та друку. Обговорено особливості організації науково-дослідних лабораторій консервації для реставрації художніх і музейних цінностей за радянських часів, які стали базисом для формування інших реставраційних структур, у тому числі в бібліотеках. Визначено концепцію, мету, завдання реставрації, проаналізовано різні визначення поняття "реставрація", зміст реставраційного (відновлювального) процесу. Окреслено проблеми збереження документів у бібліотеках країни, визначено критерії оцінки якості відреставрованої пам'ятки. Висвітлено питання підготовки реставраційних кадрів, потребу створення Державного реєстру рукописів, стародруків, інших цінних документів, розробки теоретичної моделі наукової реставрації.

Увагу акцентовано на створенні музею книги у великих бібліотеках. На прикладі Наукової бібліотеки Таврійського національного університету висвітлено роботу музею книги в бібліотеці з представленням найбільш цінних експонатів.

Висвітлено реалізовані та заплановані проекти зі створення електронних колекцій в РДБ, РНБ і великих музеях Росії.

Розглянуто питання збереження, дослідження, консервації та реставрації пам'яток історії та культури в Україні, Білорусі, Росії, Латвії, Німеччині, Польщі, а також, загальні проблеми реставраційної справи. Описано застосування біоцидів для захисту архівних документів від біопошкоджень. Висвітлено досвід реставрації ікони кінця XVІІІ ст. "Старозавітної Трійці". Наведено технологію реставрації художнього твору, проаналізовано особливості стандартизації музейної справи.

Розглянуто існуючі та перспективні концепції освіти інформаційних працівників, відображені в навчальних планах кафедри інформатики Загребського університету. У навчальних планах факультету виділено 4 основні групи інформаційних працівників: бібліотекарі, архівні працівники, музейні працівники і розробники програмного забезпечення. Проаналізовано, як протягом 10-ти років існування факультету в навчальних планах розвивалося розуміння ролі кожної із названих вище груп. Висвітлено можливі напрямки розвитку навчальних планів факультету інформатики з точки зору відповідності інформаційному суспільству, а також принципам організації знання, комунікації та управління інформацією.

Рассмотрены существующие и перспективные концепции образования информационных работников, отраженные в учебных планах кафедры информатики Загребского университета. В учебных планах факультета выделены 4 основные группы информационных работников: библиотекари, архивные работники, музейные работники и разработчики программного обеспечения. Проанализировано, как на протяжении 10 лет существования факультета в учебных планах развивалось понимание роли каждой из названных выше групп. Обсуждены возможные направления развития учебных планов факультета информатики с точки зрения соответствия информационному обществу, а также принципам организации знания, коммуникации и управления информацией.

The paper will examine the existing and perceived conception of information professionals' education in the curriculum of The Department of Information Sciences at the University of Zagreb. In the curriculum the Department has always been specific in the way it views the field of information sciences and embraces four different profiles of information professionals within its undergraduate and postgraduate programme: librarians, archive specialists, museum specialists and software engineers. The paper also examines how different profiles have envisaged their role and realised their mission within the Department curriculum since its foundation a decade ago. Communication and information technologies have greatly influenced the way information is organised, stored, disseminated and used. The organisation and presentation of information becomes more and more important as technological development introduces information overload. The threatening phenomenon of information overload is present not only inscientific research, industry, commerce and a wide area of international business, but in every aspect of human life. This paper attempts to envisage how the joint curriculum of The Department of Information Sciences could be further developed in order to fit into the broader framework of information society, its knowledge organisation, communication and management.

Висвітлено історію формування визначної музейної збірки, що вміщувала багато раритетних експонатів з українознавства, проаналізовано її роль у роки радянської дійсності.

Освещена история формирования известного музейного собрания сочинений, в которой много раритетных экспонатов по украиноведению, проанализировано ее роль в годы советской действительности.

Проаналізовано діяльність визначного українського діяча - Я.П.Новицького на підставі документів Державного архіву Запорізької області. Висвітлено історію архівного будівництва на Запоріжжі у 1921 - 1923 рр. Описано регіональні особливості історичних пісень, записаних Я.П.Новицьким. Розглянуто наукову спадщину діяча як джерело для гідроархеологічних досліджень Дніпра. Наведено результати дослідження вченого з історії південноукраїнських міст останньої чверті XVIII - середини ХІХ ст.

Проанализирована деятельность известного украинского деятеля - Я.П.Новицкого на основе документов Государственного архива Запорожской области. Освещена история архивного строительства на Запорожье в 1921 - 1923-х гг. Описаны региональные особенности исторических песен в записях Я.П.Новицкого. Рассмотрено научное наследие деятеля как источник для гидроархеологических исследований Днепра. Приведены результаты исследований ученого по истории южноукраинских городов последней четверти XVIII - середины ХІХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)759.7 + Ч773(4Укр)6-8Потоцький,П.4

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Історія музейної справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у бібліотеках, архівах і музеях охоронці фонду постійно виявляють книги, гравюри, журнали, плакати та інші документи, що мають різні пошкодження. Обговорено проблему псування бібліотечних, архівних і музейних документів у Росії і за кордоном. Масиви пошкоджених документів значно перевищують можливості ручної класичної реставрації. Як відомо, існують як класичні методи консервації, так і методи з використанням різних механізованих технологій. Узагальнюючи досвід, базуючись на наукових розробках, накреслено перспективний напрям механізованих технологій і масових методів консервації документів. Серед механізованих методів найбільш відомі такі, як: долив аркуша за допомогою паперової маси, нейтралізація надлишкової кислотності та зміцнення зіпсованого аркуша, реставрація методом розщеплення аркуша, ламінування та імпрегнування. Накреслено перспективи використання механізованих методів, представлено слайди запропонованого устаткування для механізованих технологій консервації.

Указано, что в библиотеках, архивах и музеях хранители фонда постоянно выявляют книги, гравюры, журналы, плакаты и другие документы, имеющие различные повреждения. В докладе обсуждается проблема разрушения библиотечных, архивных и музейных документов в России и за рубежом. Массивы поврежденных документов значительно превышают возможности ручной классической реставрации. Как известно, существуют как классические методы консервации, так и методы с использованием различных механизированных технологий. Обобщая опыт, основываясь на научных разработках, выделено перспективное направление механизированных технологий и массовых методов консервации документов. Среди механизированных методов наиболее известны такие, как долив листа с помощью бумажной массы, нейтрализация избыточной кислотности и укрепление разрушенного листа, реставрация методом расщепления листа, ламинирование и импрегнирование. Показаны перспективы их использования. В докладе представлены слайды, предлагаемого оборудования для механизированных технологий консервации.

Every day curators of library, archival and museum collections reveal various damages in books, engravings, magazines, posters, etc. The paper investigates in how the problem of document deterioration is solved in Russia and abroad. The arrays of damaged items exceed significantly the facilities of traditional hand restoration. The paper sums up and highlights the prospects for powered technologies and mass methods of document conservation. Among the powered methods, the most popular are leaf-castingwith paper mass, de-acidification and strengthening of sheets, sheet splitting, lamination, and impregnation. The prospects for using powered technologies are revealed. During the presentation, the slides will be used to demonstrate the equipment for powered conservation technologies.

Розглянуто питання формування, використання у музейному процесі, а також збереження книжкових колекцій бібліотеки як суб'єкта краєзнавства та об'єкта туризму в контексті регіональної історії.

Рассмотрены вопросы формирования, использования в музейном процессе и сохранности книжных коллекций библиотеки как субъекта краеведения и объекта туризма в контексте региональной истории.

The issues of museum library book collection development, utilization and preservation are discussed. The museum library collections are viewed as a subject of local studies and an object of tourism within the context of regional history.

Зазначено,що архіви, бібліотеки і музеї мають різну історію,проте спільні риси й відіграють однаково важливу роль у збереженні й організації культурної та історичної спадщини суспільства. Проаналізовано роль федерального уряду Сполучених Штатів у зміцненні співробітництва між даними установами та іншими організаціями. Фахівці Інституту музейних і бібліотечних служб глибоко переконані, що основна загальна характеристика музеїв і бібліотек - це той факт, що вони є суспільними інститутами, які підтримують систему освіти та самоосвіти людини. В даний час у США відбувається зміцнення партнерських відносин між архівами, музеями, бібліотеками, у багатьох випадках ці відносини передбачають використання ресурсів і знань з метою розвитку нових освітніх програм з найрізноманітнішими завданнями і з використанням нових методів. Незважаючи на те, що проекти Інституту не обмежуються тематикою цифрових бібліотек, проаналізовано, яким чином організація доступу до фондів через World Wide Web вплинула на використання матеріалів у бібліотеках, музеях і архівах.

Указано, что у архивов, библиотек и музеев разная история, но несмотря на это, все они играют одинаково важную роль в сохранении и организации культурного и исторического наследия общества. Возрастает значение сотрудничества между ними. В докладе анализируется роль федерального правительства Соединенных Штатов в укреплении сотрудничества между данными учреждениями и другими организациями. Наличие у библиотек, музеев и архивов сходных черт признано давно. Специалисты Института музейных и библиотечных служб глубоко убеждены, что основная общая характеристика музеев и библиотек - это тот факт, что они являются общественными институтами, поддерживающими как систему образования, так и самообразование человека. В настоящее время в США происходит укрепление партнерских отношений между ними и их отношений с другими организациями. Во многих случаях эти отношения предусматривают использование ресурсов и знаний с целью развития новых образовательных программ с самыми разнообразными задачами и с использованием новых методов.Сотрудничество приобретает все большее значение еще и потому, что мы пытаемся создать сеть ХХІ века, наиболее эффективно отвечающую потребностям независимого ученика, в самом широком смысле этого слова, располагающего свободой выбора. Несмотря на то, что проекты Института не ограничиваются тематикой цифровых библиотек, проанализировано, каким образом доступ к фондам через World Wide Web изменил использование материалов в библиотеках, музеях и архивах.

Archives, libraries, and museums have a varied history. Yet they have parallel roles as the guardians and organizers of our cultural heritage and public history. This paper examines the increasing importance of their collaboration, and the role of theUnited States federal government in fostering cooperation between them and other agencies in their communities. The commonalities among libraries, museums and archives have long been recognized. At the Institute of Museum and Library Services (IMLS) we have a strong conviction that the primary characteristic museums and libraries share is that they are social agencies that support public education and learning throughout the lifetime. Partnerships between these organizations and others are increasing in the United States. Many partnerships involve using resources and expertise to bring educational programming to people in new ways in a wide variety of settings. Collaboration is becoming increasingly important as we seek to create a network that will effectively meet the needs of the independent, free choice learner of the 21st Century. Although the collaborations IMLS fosters are not limited to digital projects, the paper talks about how making collections accessible through the World Wide Web has transformed the use of materials in libraries, museums, and archives. At least from the perspective of the user, lines between these agencies have become blurred.

Обговорено проблему діяльності інформаційної установи з позиції спільних та специфічних рис у діяльності бібліотек і музеїв з формування та збереження інформаційного ресурсу в електронному вигляді. Актуальність питання підтверджено увагою, приділеною проблемі цифрової спадщини у програмі ЮНЕСКО "Інформація для всіх". Перераховано умови, які необхідно виконати для створення інформаційного ресурсу, та типові проектні рішення автоматизованих інформаційних систем для створення, збереження та використання даних про культурну спадщину. Проаналізовано різні позиції щодо інтеграції культурних ресурсів. Висловлено думку про необхідність тісних партнерських відносин між музейними та бібліотечними асоціаціями.

Обсуждается проблема деятельности информационного учреждения с позиции общих и специфических черт в деятельности библиотек и музеев по формированию и сохранению информационного ресурса в электронном виде. Актуальность проблемы определяется вниманием, уделяемом проблеме цифрового наследия в программе ЮНЕСКО "Информация для всех". Перечислено ряд условий, выполнение которых необходимо для создания информационного ресурса, типовые проектные решения автоматизированных информационных систем для создания хранения и использования данных о культурном наследии. Проанализировано различные позиции в процессе интеграции культурных ресурсов. Высказано мнение о необходимости тесных партнерских отношений между музейными и библиотечными ассоциациями.

The problem of the information unit operation from form the point of view of common and specific characteristics in libraries and museums activities in electronic information resource formation and preservation is discussed. The UNESCO Program "Information for All" pays serious attention to digital heritage, which determines the importance of the problem. Several conditions needed to be completed to get the information resource designed, general project solutions for design of automated systems for creation, storage and use of cultural heritage data are highlighted. Various positions in the process of cultural resources integration are analyzed. The idea of necessity of close partnership between museum and library associations is proposed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)759.7 + Ч773(4Укр)6-8Потоцький,П.4

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Історія музейної справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)759.7 + Ч773(4Укр)6-8

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Історія музейної справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)754.2 + Ч774(4УКР)714

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Організація музейної справи

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України