Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

Монографію присвячено архіво- та документознавчому дослідженню архівної спадщини музейних закладів при ВУАН, а саме: Кабінету-музею антропології та етнології ім. Ф.К. Вовка, Українського театрального музею, Музею українських діячів науки та мистецтва, Київської картинної галереї та Музею мистецтв при ВУАН. Хронологічні рамки дослідження - 1920 - 1930 рр. Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архівної спадщини для наук гуманітарного профілю. Проведено аналіз і класифікацію архівних комплексів, біографічних і бібліографічних матеріалів музейних діячів: А.З. Носова, Л.С. Шульгіної, М.Я. Рудинського, Є.Я. Рудинської, П.І. Руліна, С.О. Гілярова, М.О. Макаренка, І.І. Врони, М.Ф. Христового. Приділено увагу епістолярній спадщині Д.П. Гордєєва та П.І. Руліна.