Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Розглянуто теоретичні й практичні питання автоматизації бібліотек і бібліотечної справи на основі автоматизованих робочих місць. Наведено приклади з питань автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів у науковій бібліотеці Київського університету ім. Т.Шевченка.

Розглянуто проблеми методичного забезпечення діяльності бібліотек України, роль міжнародного книгообміну в комплектуванні фондів бібліотеки іноземною літературою. Проаналізовано питання використання депозитарних фондів з медицини та охорони здоров'я, розвитку інформаційних функцій наукових медичних бібліотек, забезпечення спеціалістів-медиків патентною документацією.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Висвітлено методику бібліометричного аналізу вітчизняних бібліотекознавчих монографій як основу для подальшого кількісного та змістового вивчення різних аспектів бібліотечної теорії.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Розглядаються проблеми розкриття та збереження бібліотечного фонду, його перерозподілу між провідними бібліотеками системи Міністерства культури і мистецтв України. Висвітлюються питання вивчення і задоволення сучасних інформаційних запитів користувачів НПБ України, етичних відносин у професійній діяльності бібліотекаря, впровадження у книгозбірнях нових технологій тощо.

Містяться праці, в яких висвітлюється історія заснування, становлення та керівництва Національної бібліотеки України у 1918-1920 рр., історія створення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, концепція Національної музичної бібліотеки України в дослідженнях О.Т.Дзбанівського. Розглядається історія створення, сучасний стан та перспективи розвитку картографічного фонду НБУВ, повідомляється про образотворчі видання фонду сектора естампів та репродукцій НБУВ, про колекцію гражданського друку відділу стародруків та рідкісних видань. Досліджуються проблеми формування електронних бібліотек України, перспективи розвитку бібліотечного законодавства України, концептуальні засади формування та використання бібліотечних ресурсів. Значну увагу приділено питанням підготовки Українського біографічного словника, проблемам іконографічного забезпечення української біографістики, аналізуються інформаційно-бібліографічні ресурси літературної біографіки та ін.

Розкриваються історичні аспекти розвитку книжкової та бібліотечної справи в Україні. Висвітлюються питання підготовки, підвищення кваліфікації, безперервної освіти працівників бібліотечно-інформаційної сфери. Наведені результати наукових досліджень (зарубіжних та вітчизняних) у галузі бібліотекознавства, проаналізована їх роль у поліпшенні діяльності бібліотек. Розглянута законодавча база бібліотечно-інформаційної діяльності України, роль бібліотек у соціально-комунікативній структурі та інформатизації суспільства. Окреслено перспективи реалізації принципу загальнодоступності інформаційних ресурсів держави, інтелектуальної свободи, а також міжнародної інтеграції як засобу підвищення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування громадян України.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Розглянуто проблеми реалізації соціальної та глобальної інфопотреб, основні підходи до управління сучасною бібліотекою, концепції та напрями професіоналізації дипломованих фахівців у системі бібліотечних об'єднань України. Висвітлено психологічні аспекти впливу комп'ютерних технологій на розвиток особистості, проаналізовано місце бібліотекознавства в системі національних цінностей демократичної держави, а також бібліотечно-інформаційні ресурси як надбання пам'яті та фактор інформаційної мобільності нації.

Наведено повну інформацію про державні бібліотеки усіх 27 регіонів України за період 1997-1998 рр. Запропоновано широкий спектр статистичних показників за всіма основними напрямками роботи державних бібліотек (кількістю одиниць бібліотечного фонду, користувачів, книговидачі, бібліотечних працівників тощо) у порівнянні. Вперше виділено інформацію про державні, наукові бібліотеки України, подано показники щодо бібліотечного абонемента.

Висвітлено стан бібліотечного краєзнавства Харківщини на сучасному етапі, розвиток краєзнавчої бібліографії у регіоні, історію та перспективи. Проаналізовано участь Харківської державної наукової бібліотеки у створенні репертуару національної книги.

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Представлено систему визначення якості роботи в бібліотеках та інформаційних службах за допомогою таких видів показників, як: порівняльні, рівня послуг та якості виконання певних процесів бібліотечної діяльності, комплектування, організації та формування фондів тощо. Обгрунтовано необхідність вимірювання якості роботи, запровадження системи показників якості, збирання й аналізування даних. Особливу увагу приділено характеристиці бібліотеки як фізичної системи, джерела для зібрання матеріалів, інформаційної брами.

Міжнародна науково-практична конференція "Вузівські бібліотеки на порозі ХХI століття: впровадження нових технологій" присвячена 100-літньому ювілею Науково-технічної бібліотеки НТУУ "КПI". Конференція розглянула реальний стан впровадження в роботу бібліотек новітніх технологій, механізації і автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів, комп'ютеризації бібліотек, бібліотечного менеджменту, маркетингу і платних послуг та намітила перспективу розвитку бібліотек в цьому напрямку. Дається інформація про центри зарубіжних країн, які функціонують в Києві: "Iнформаційна Служба Сполучених Штатів Америки", "Британська рада", "Гете-Інститут", "Французький культурний центр" та про книговидавничі фірми "Шпрінгер" та "Мартінус Найхоф".

Висвітлюється історія Рівненської обласної бібліотеки за 55 років, етапи та перспективи її розвитку. Розповідається про особливості становлення та напрямки діяльності структурних підрозділів, про спільну роботу бібліотеки та бібліотечного факультету Рівненського державного інституту культури. Розглядаються питання автоматизації бібліотечних технологій. Розкривається значення книгозбірні як інформаційного та культурно-просвітницького центру області.

Висвітлено діяльність видатного вченого-бібліотекознавця К.І.Рубинського. Значну увагу приділено Першому Всеросійському з'їзду з бібліотечної справи. Детально проаналізовано історію формування фонду видань з мистецтва бібліотеки Харківського університету.

Висвітлено історію організації і напрями діяльності (1925-1933 рр.) Науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії Всенародної бібліотеки України. Визначено внесок Комісії та її окремих діячів у розвиток бібліотечної справи в Україні: С.П.Постернака, Д.А.Балики, В.О.Козловського, М.І.Ясинського, Н.В.Піскорської, С.І.Маслова, М.І.Сагарди та ін.