Висвітлюються питання, що складають теоретичний вступ до навчальної дисципліни "Документознавство": визначення поняття "документ", класифікація документів, визначення поняття "книга" у співвідношенні з поняттям "документ".

Публікуються праці з архівознавства, документознавства, джерелознавства та інших спеціальних історичних дисциплін, висвітлюються проблеми сучасного архівного будівництва, подаються неопубліковані документи, огляди архівних фондів та біографічні дослідження про видатних архівістів України.

Огляд складено на основі матеріалів соціологічних бібліотекознавчих досліджень, публікацій інститутів культури, великих наукових та обласних бібліотек, а також звітів про науково-дослідну роботу за період 1991-1995 рр., що були надіслані до НПБ України провідними державними бібліотеками м.Києва, Харківською державною науковою бібліотекою, Київським державним університетом культури та мистецтв, Харківським та Рівненським інститутами культури. Показано розвиток бібліотечної науки у цей період, тенденції, які намітились у бібліотекознавстві, а також найбільш актуальні питання в тематиці досліджень: бібліотеки в нових соціальних умовах; читач як основний об'єкт соціологічних досліджень; бібліотечні ресурси (фонди і каталоги, національна бібліографія, документознавство, краєзнавство); історія бібліотечної справи і бібліотек України; автоматизація бібліотечних процесів та удосконалення бібліотечних технологій.

Стаття розглядає проблему доцільності існування в документознавстві поняття "книга" у зв'язку із введенням у терміносистему бібліотекознавства та документознавства поняття "документ". Аналізуються різноманітні підходи до визначення поняття "книга" та його обсягу документознавця Н.Кушнаренко, книгознавців С.Омілянчука, І.Моргенштерна, О.Гречихіна та ін.

Висвітлено напрями оптимізації функціонування місцевого обов'язкового примірника документів як розподіленої системи відомчих та позавідомчих документів регіону.

Викладено узагальнені поради стосовно дослідження основних видів періодичного друку (газет, журналів, збірників, бюлетенів, календарів), а також аналізу кількісно-якісного складу бібліотечного фонду та визначення інформаційної цінності часописів з залученням методологічних розробок з питань наукознавства, документознавства та інформатики.

Розглянуто феномен бібліотечного обслуговування етнічних меншин на фоні трансформації західної культури. Особлива увага приділяється аналізові сучасного стану культури, визначеному як постмодерністський.

Запропоновано метод моделювання оптимальної структури технологічного процесу обробки творів друку як багатофазної системи масового обслуговування.

Розглянуто місце гетьманської держави в українському державотворчому процесі 1917 - 1920 рр., спектр основних політичних сил у державі періоду Гетьманату, монархічні концепції в українській історико-політичній літературі XVII - XVIII ст. Проаналізовано політику уряду гетьмана П.Скоропадського у галузі культури, науки, мистецтва, культурно-освітні процеси в Українській державі, , відносини між Україною та Фінляндією 1918 р., ідею монархії в українській історіографії другої половини ХІХ ст. Охарактеризовано ставлення до Української держави українських та російських соціалістичних партій, модель архівної реформи в Україні 1918 р. Досліджено причини антигетьманського повстання під проводом Директорії, питання організації управління Православної Церкви в країні у даний період, а також діяльність І.І.Огієнка щодо формування національних університетів.

Проаналізовано суспільно-політичні чинники, що зумовлюють трансформацію функцій Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського в період впровадження новітніх інформаційних технологій.

Запропоновано новий історико-джерелознавчий підхід з широких загальнокультурологічних та книгознавчих позицій до української книги в історичному аспекті від рукописного до друкованого варіанта.

Висвітлюються питання з курсу документознавства, що стосуються тих документів, які об'єднуються поняттям "книга". Розглядаються загальні поняття типології книги, зокрема, способи типологічного пізнання книги, основні категорії книги та ін. Аналізуються типи літератури за віковою і мовною ознаками, а також за соціальним призначенням. Велика увага приділяється жанрам літературних творів та видам друкованих праць.

Розглянуто проблеми оновлення системи розповсюдження науково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України, місце в ній інформаційних центрів та бібліотек.

Представлено авторську точку зору на сутність і склад загального та спеціального документознавства на основі розгляду структури документознавства у підручнику Н.Кушнаренко "Документоведение". Обгрунтовано основні критерії, які характеризують дисципліну у двох напрямах - загальному і спеціальному (на прикладі історичного джерелознавства, інформатики, семіотики). Загальне документознавство представлено метанауковим напрямом серед дисциплін документально-комунікаційного циклу, який відображає проблеми загальної теорії та історії документа і тому не включає до свого складу наукові дисципліни, у т.ч. й книгознавство. Спеціальне документознавство розглядається як дисципліна різних напрямів (науково-технічного, картографічного, аудіовізуального, електронного, управлінського) за видами документів і типами документації.

Розглянуто основні стратегічні напрями розвитку бібліотек, орієнтовані на удосконалення документального, інформаційного та когнітивного рівнів діяльності.

Висвітлено актуальні проблеми всебічного розкриття змісту і структури фонду "Україніка" та відбиття місцезнаходження українознавчих документів у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.

Висвітлено різні аспекти автоматизації бібліотек: від розробки концепції до створення автоматизованих інтегрованих інформаційно-бібліотечних систем і впровадження їх у бібліотеках.