На конференції, що відбулася у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського 25-26 травня 1999 р., були розглянуті такі питання: роль Івана Федоровича (Федорова) в розвитку друкарської справи в Україні, його першодруки, осередки книговидання в Україні XVII-XVIII ст.; стародруки, зокрема кириличні, їх історія, опис та бібліографування, художнє оформлення, створення електронних каталогів стародруків, репертуар українських стародрукованих видань, реставрація і консервація давніх книжок та ін. Велика увага приділялась традиціям української книжності (від рукописів до сьогодення); вихованню української людини в другій половині XVI ст. (освітня система під впливом рукописної та друкованої книги) та ін.

Розглядається історія друкування та особливості оформлення деяких із зібраних у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ інкунабул, виданих у Західній та Центральній Європі. Серед них: "Трактат про діалог розуму та сумління" Матвія Краківського, посібник з мнемотехніки "Мистецтво запам'ятовування", збірка легендарних розповідей про Діву Марію "Чудеса Богородиці", "Історія тварин" Арістотеля, трактати Ціцерона "Про обов'язки" та "Парадокси", "Книга хронік" Гартмана Шеделя, "Космографія" Клавдія Птоломея та інші. Повідомляється про слов'янські кириличні першодруки - краківські видання Швайпольта Фіоля та цетінські Джурджа Црноєвича. Підкреслюється важливість "Каталогу інкунабул", складеного Б.І.Зданевичем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.63(4Укр) + Ч611г

Рубрики:

Історія друкованої книги

Шифр НБУВ: Ж70337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано погляди вчених на проблеми походження безвихідних дофедорівських першодруків. Середньошрифтове Четвероєвангеліє вперше проаналізовано з погляду лінгвістики та палеографії. Проведений аналіз графіко-орфографічних особливостей тексту дозволяє датувати цю пам'ятку кінцем XV - початком XVI ст. Виявлено фонетичні та граматичні особливості української мови даного Євангелія. З'ясовано, що виконавці пам'ятки пов'язані походженням з межовою територією між наддністрянськими та волинськими говірками.

Комплексно досліджено сукупність водяних знаків на папері спільних та окремих видань східнослов'янських першодрукарів І. Федорова та П. Мстиславця. Встановлено співвідношення філіграней у межах усього видання й окремих його примірників. Простежено динаміку зміни водяних знаків, на основі якої виявлено послідовність друкування окремих частин видання, узагальнено відомості про походження виявлених водяних знаків. Шляхом філігранологічного аналізу встановлено невідомі раніше факти стосовно послідовності друку частин московського Апостола 1564 р., львівського Апостола 1574 р., вільнюського Євангелія 1575 р. та острозької Біблії 1581 р. Введено у науковий обіг декілька філіграней, не зафіксованих попередниками, встановлено випадки використання великих масивів порівняно якісного паперу без сюжетних водяних знаків у складі Євангелія 1575 р. Виявлено невідомі варіанти друку окремих аркушів, введено у науковий обіг відомості про друкування самостійних гравюр П. Мстиславця, що можуть гіпотетично вважатися первістками української естампної гравюри.

На основі загальноісторичних тенденцій розвитку книгодрукування в Європі зазначено, що українське друкарство почалося у Львові з середини XV ст., мало витоки з тогочасних німецьких князівств, а не з Московського царства XVI ст. Зауважено, що сьогодні є підстави вважати першим (відомим сучасним науковцям) власником друкарні, причетним до книговидання на українських землях Степана Дропана. Зазначено, що Іван Федоров не був східно-слов’янським першодрукарем - це право на сьогодні належить білорусові Франциску Скорині. На початку XVI ст. він запланував перекласти і надрукувати окремими книгами новий текст Біблії руською мовою. Упродовж 1517 - 1519 рр. у власній друкарні в Празі видрукував 23 біблійні книжки. Першою, де був використаний кириличний шрифт, був Псалтир . Варто зауважити, що концепція існування у Львові дофедорівських друкарень, зокрема Степана Дропана, не применшує ролі Івана Федорова. Від нього починається безперервна традиція українського книгодрукування.

Вміщено книгознавчі дослідження на різноманітні теми, зокрема: знахідки реставраторів в оправах і на форзацах стародруків; рідкісні віденські видання XVI ст. одного з першодрукарів Петра Мстиславця. Розкрито полімовність українських стародруків та самобутність народної української мови на початку XIX ст. Викладено українські видання у Чехословаччині 1919-1930 років. Увагу приділено рідній мові і книзі у контексті збереження самобутності українців у Канаді. Оцінено унікальність колекції та діяльність Українського національного музею в Чикаго і надано погляди на двомовність в Україні відомого еміграційного письменника видавця Ігоря Костецького. Розглянуто діяльність Української видавничої спілки у Вінніпезі, життєвий шлях і мистецький феномен родини Саєнків тощо.