Наведено результати дослідження щодо створення й використання авторитетних файлів колективних та індивідуальних авторів й предметних рубрик у провідних освітянських бібліотеках України. Розкрито значення авторитетних файлів і авторитетного контролю для організації електронного каталогу і забезпечення його якості, особливо в умовах кооперування діяльності освітянських бібліотек щодо формування єдиного інформаційного простору. Наголошено на важливості застосування авторитетного контролю в умовах міжбібліотечної взаємодії, що сприятиме уніфікації у створенні бібліографічних записів для забезпечення максимальної точності в процесі опрацювання документів, а також для більш ефективного пошуку в електронних каталогах (базах даних) як однієї книгозбірні, так і в межах усієї мережі освітянських бібліотек.

Представлены результаты исследования вопроса создания и использования авторитетных файлов коллективных и индивидуальных авторов, а также предметных рубрик в библиотеках системы образования Украины. Раскрыто значение авторитетных файлов и авторитетного контроля для организации электронного каталога и обеспечения его качества, особенно в условиях кооперирования деятельности библиотек системы образования по формированию единого информационного пространства. Подчеркнута важность применения авторитетного контроля в условиях межбиблиотечного взаимодействия, что будет способствовать унификации в создании библиографических записей для обеспечения максимальной точности в процессе обработки документов, а также для более эффективного поиска в электронных каталогах (базах данных) как одной библиотеки, так и в рамках всей сети библиотек системы образования Украины.

The paper studies the creation and usage of authority files of collective authors, individual authors and subject headings at the leading education libraries of Ukraine. The authors of the paper reveals the importance of authority files and authority control for the arrangement of electronic catalogue and providing its quality, especially within cooperation between education libraries while creating a unique information space. The attention is paid to the necessity of using authority control within cooperation between libraries: it will assist unification while creation bibliographic entries for providing maximum accuracy in the process of document handling, and effective search in e-catalogues (databases) at one library as well as within the whole system of education libraries.

Визначено сутність науково-допоміжної бібліографії, розкрито дослідницькі аспекти діяльності фахівця-бібліографа при створенні вторинних інформаційно-бібліографічних ресурсів. Висвітлено досвід Наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» з підготовки та видання біобібліографічних, тематичних, краєзнавчих покажчиків.

Проаналізовано бібліографічні покажчики змісту періодичних видань української діаспори – «Українські вісті» (Німеччина – США), «Пороги» (Аргентина), «Нові дні» (Канада), які посідають особливе місце у масиві еміграційних газет і журналів, що виходили після Другої світової війни у різних країнах світу, але досі залишаються маловідомими в Україні.

Обґрунтовано доцільність застосування ідентифікатора «фінгерпринт» у бібліографічному описі видань серії «Республіка» видавничої марки Ельзевірів. На прикладі видань «Helvetiorum respublica» (1627), «Respublica et Status Regni Hungariae» (1634) та «Respublica Romana» (1629) порівняно особливості застосування LOC-фінгерпринта та STCN-фінгерпринта для розрізнення варіантів видання.

Зазначено, що основною метою діяльності бібліотечних закладів є формування єдиного інформаційного простору на основі об’єднання і взаємовикористання ресурсів й інтеграція в регіональний, національний, європейський і світовий простір. Утім на шляху до кооперування виникають перепони, серед яких – проблеми міжсистемної взаємодії, що перешкоджають вільному обміну бібліографічними даними і змушують бібліотеки під час створення різного роду корпорацій об’єднуватися за принципом однакових автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем. Висвітлено питання конвертування бібліографічних записів з програми АІБС «MARC-SQL» у програму САБ «ІРБІС» та проблеми, що виникли в ході цієї роботи і шляхи їх вирішення.

Отмечено, что основной целью деятельности библиотечных организаций является формирование единого информационного пространства на основе объединения и взаимоиспользования ресурсов, а также интеграция в региональное, национальное, европейское и мировое пространство. Однако на пути к кооперации возникают препятствия, среди которых – проблемы межсистемного взаимодействия, которые препятствуют свободному обмену библиографическими данными и вынуждают библиотеки при создании различного рода корпораций объединяться по принципу одинаковых автоматизированных библиотечно-информационных систем. Освещены вопросы конвертирования библиографических записей из программы АИБС «MARC-SQL» в программу САБ «ИРБИС» и проблемы, которые возникли в ходе этой работы, а также пути их решения.

The main purpose of libraries activities is to form integrated information space on the basis of pooling and using of resources and integration into regional, national, European and world space. However, on the way of cooperation there are some obstacles among them are problems of intersystem cooperation, which prevent from free bibliographic information exchange and make libraries to merge with each other according to the principle of identical integrated library system when establishing different corporations. The article deals with converting of bibliographic records from «MARC-SQL ILS program into «IRBIS» LAS program, with the problems arisen in the cause of this work and the ways of solving such problems.

Подано визначення основних понять, правила складання заголовка бібліографічних записів та різних зон і елементів бібліографічних записів та різних зон і елементів бібліографічного опису відповідно до вимог чинних стандартів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 і ДСТУ 3582:2013. Увагу зосереджено на складанні описів електронних ресурсів віддаленого доступу та соціальних сервісів Веб 2.0.

Викладено питання авторитетного контролю імен осіб та назв установ і організацій. Розкрито важливість авторитетного контролю бібліографічних записів для ефективного пошуку інформації та кооперованої каталогізації. Акцентовано увагу на необхідності координації цієї роботи у межах країни.

Розкрито досвід роботи зі створення електронного авторитетного файла колективного автора. Акцентовано увагу на його високій інформативності та компактності, особливостях застосування у процесах каталогізації та інформаційного пошуку.

Розглянуто питання оцінювання каталогізаційної діяльності у контексті соціальної ефективності, яку можна визначати за комплексними показниками своєчасності надання інформації про бібліографічний ресурс та рівня задоволення потреб користувачів.

Проаналізовано особливості складання міжнародних бібліографічних описів відповідно до міжнародних стандартів APA, MLA, Chicago, Turabian. Здійснено порівняльний аналіз основних правил складання бібліографічних описів. Виділено чотири групи особливостей міжнародних бібліографічних описів. Запропоновано визначення поняття "аналітико-синтетична переробка міжнародної інформації".

Наведено детальний опис та особливості використання автоматизованої технології формування інформаційного масиву найменувань організацій на першому етапі формування авторитетних записів. Розглянуто перелік функцій технології та кнопок керування ними.

Представлено концептуальну модель каталогізації щодо організації доступу до бібліографічних ресурсів за проектами FRBR, FRAD, FRSAD та стандартом RDA. Обгрунтовано зміст понять "змістова каталогізація" та "каталогізація". Розкрито роль Semantic web, технології пов'язаних даних у сучасній бібліотечній практиці. Окреслено перспективні напрями розвитку національної каталогізації.

Представлена концептуальная модель каталогизации по организации доступа к библиографическим ресурсам по проектам FRBR, FRAD, FRSAD и стандарту RDA. Обосновано содержание понятий "смысловая каталогизация" и "каталогизация". Раскрыта роль Semantic web, технологии связанных данных в современной библиотечной практике. Очерчены перспективные направления развития национальной каталогизации.

Conceptual model of cataloging the organization access to bibliographic resources on projects FRBR, FRAD, FRSAD and standi RDA. An introduction of the term «semantic cataloging» and the definition of «cataloging». Considered the role of Semantic web, tec nology of linked data in the context of library practice. Been some suggestions on areas of national cataloging.

Розглянуто своєрідний елемент книжкової культури - об'єднання під однією оправою творів одного автора, однієї тематики та ін., що було дуже популярним явищем у минулому. Визначено терміни "конволют" і "алігат". Висвітлено досвід опису конволютів та їх складових - алігатів у електронному каталозі НБУВ, наголошено на проблемі обліку конволютів.

Розглянуто технологію обробки та принципи перетворення бібліографічних описів (БО) з ГОСТу 7.1-84 до діючого ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Досліджено структури БО різних стандартів. Одержана інформація використовується для формування певного набору правил перетворення БО у діючий формат на прикладі автореферату дисертації. Запропоновано застосувати мову XML для розмітки БО.

Висвітлено проблему правильного бібліографічного описування псевдовидань на прикладі книг Карла Марії Зейппеля, складність атрибуції фальсифікатів за титульним аркушем та особливості внесення описів подібних видань до електронних баз даних.

The author brings up the issue of the correct bibliographical description of the pseudoeditions taking as the example the books of Karl Maria Zeippel. The difficulties of the attribution of false items by their title leaf and particularities of electronic cataloguing of similar publications are dealt with.

Розглянуто інформаційну технологію автоматизації створення бібліографічних описів.

Розглянуто дисертації з питань кодикології та науково-археографічного опису архівних і рукописних фондів.

Розглянуто основні характеристики опису рукописних книг для подальшої публікації в мережі Інтернет. Проаналізовано технологічні аспекти організації підключення рукописних фондів до системи автоматизації бібліотек ІРБІС-64.

Розкрито правила складання заголовка бібліографічних записів, а також різних зон і елементів бібліографічного опису відповідно до вимог нових чинних стандартів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Увагу приділено особливостям складання описів електронних ресурсів. Наведено приклади бібліографічних записів різних видів документів. Розкрито проблемні питання застосування стандартів під час складання списків літератури до наукових робіт.

Досліджено коло проблем, пов'язаних зі створенням та зберіганням електронних ресурсів навчального закладу, а саме особливостями їх термінології, типології, бібліографічного опису тощо.