Вміщено описи документів з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Державного архіву Дніпропетровської області, Архіву Дніпропетровського обласного управління Служби безпеки України, Дніпропетровського історичного музею. Наведено об'єднаний іменний та географічний покажчики, покажчики скорочень і використаних фондів.

Впервые рассмотрены в едином комплексе общетеоретические, исторические, методические и организационные проблемы документоведения. Всесторонне раскрыты сущность, признаки, свойства, структура и классификация документов по общим и специфическим признакам. Освещены закономерности становления и развития документа как источника социальной, семантической информации, канала документной коммуникации и основного элемента документного фонда. Форма документа охарактеризована через вещественность (материальность, субстациональность) и материальную конструкцию, а содержание документа - через характер информации, знаковость (применение определенной знаковой системы). Подробно охарактеризована специфика отдельных видов документов: опубликованных и неопубликованных, первичных и вторичных, основанных на традиционных и новейших носителях информации.

Розглянуто практику музейної роботи в галузі використання особистих архівів на прикладі родинних документів Шарфенбергів, що зберігаються в Харківському історичному музеї. Введення їх до наукового обігу сприяє пожвавленню краєзнавчих досліджень.

Розглянуто питання збереження, дослідження, консервації та реставрації пам'яток історії та культури в Україні, Білорусі, Росії, Латвії, Німеччині, Польщі, а також, загальні проблеми реставраційної справи. Описано застосування біоцидів для захисту архівних документів від біопошкоджень. Висвітлено досвід реставрації ікони кінця XVІІІ ст. "Старозавітної Трійці". Наведено технологію реставрації художнього твору, проаналізовано особливості стандартизації музейної справи.

Проаналізовано діяльність визначного українського діяча - Я.П.Новицького на підставі документів Державного архіву Запорізької області. Висвітлено історію архівного будівництва на Запоріжжі у 1921 - 1923 рр. Описано регіональні особливості історичних пісень, записаних Я.П.Новицьким. Розглянуто наукову спадщину діяча як джерело для гідроархеологічних досліджень Дніпра. Наведено результати дослідження вченого з історії південноукраїнських міст останньої чверті XVIII - середини ХІХ ст.

Проанализирована деятельность известного украинского деятеля - Я.П.Новицкого на основе документов Государственного архива Запорожской области. Освещена история архивного строительства на Запорожье в 1921 - 1923-х гг. Описаны региональные особенности исторических песен в записях Я.П.Новицкого. Рассмотрено научное наследие деятеля как источник для гидроархеологических исследований Днепра. Приведены результаты исследований ученого по истории южноукраинских городов последней четверти XVIII - середины ХІХ ст.

Висвітлено історію формування визначної музейної збірки, що вміщувала багато раритетних експонатів з українознавства, проаналізовано її роль у роки радянської дійсності.

Освещена история формирования известного музейного собрания сочинений, в которой много раритетных экспонатов по украиноведению, проанализировано ее роль в годы советской действительности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4УКР)5-52 + Ч617.3(4УКР)5 + Ч774(4УКР)7 + Ч813(4УКР)5

Рубрики:

Історія преси

Історія видавничої справи

Організація музейної справи

Історія архівної справи

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.63(4УКР-4ЛЬВ-2Л)6 + Ч774(4УКР)76:Ч611

Рубрики:

Історія друкованої книги

Організація музейної справи

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Вперше зібрано відомості про понад 100 примірників першого видання "Русалки Дністрової", які збереглися в бібліотеках і музеях світу, приватних колекціях, а також про ті екземпляри, доля яких невідома, а свідчення про них є лише в друкованих чи архівних джерелах. На прикладі однієї книги простежено коло міжнаціональних зв'язків у Європі I половини XIX ст., з'ясовано роль і місце "Русалки Дністрової" у цих зв'язках. Наведено матеріал про колишніх власників описаних примірників рідкісного видання, а також про бібліотеки та музеї, в яких вони зберігаються.

Впервые собраны сведения о более чем 100-та экземплярах первого издания "Русалки Днестровой", сохранившихся в библиотеках и музеях мира, частных коллекциях, а также о тех экземплярах, судьба которых неизвестна, а сведения о них есть лишь в печатных или архивных источниках. На примере одной книги прослежен круг межнациональных связей в Европе в I половины XIX в., определены роль и местое "Русалки Днестровой" в этих связях. Приведен материал о бывших владельцах описанных экземпляров редкого издания, а также о библиотеках и музеях, в которых они хранятся.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч733(4УКР)53 + Ч773(4УКР)53

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Історія музейної справи

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено історію заснування та діяльності друкарень Почаївського та Унівського монастирів. Подано інформацю про стародруки Почаївського та Унівського монастирів XVIII - XX ст. з колекції Музею книги та друкарства України. Увагу приділено опису 14-ти старообрядницьких видань з почаївськими вихідними даними.

Освещена история основания и деятельности типографий Почаевского и Унивского монастырей. Подана информация о старопечатных книгах Почаевского и Унивского монастырей XVIII - XX вв. из коллекции Музея книги и печати Украины. Уделено внимание описанию 14-ти старообрядческих изданий с почаевскими выходными данными.

Досліджено процеси створення музеїв Київщини та їх документальних фондів. Визначено етапи та шляхи, а також персональний внесок у формування документальних фондів музеїв Київщини, діячів науки та культури, краєзнавців. З'ясовано особливості організації архівних документів, їх науково-технічного опрацювання, описування, організації зберігання, забезпечення збереження в архівних установах та музеях Київщини. Досліджено склад і зміст їх документальних фондів. Розкрито форми та напрямки використання архівної інформації і роль архівних документів музеїв у науково-освітній діяльності.

Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архіву для наук гуманітарного профілю. Висвітлено історію формування документальних фондів музейних установ. Проведено аналіз їх документальних ресурсів як цілісного інформаційного комплексу. Відтворено історію заснування та науково-дослідної діяльності музеїв при Академії наук. Досліджено громадську думку щодо місця та ролі музеїв при ВУАН як наукових інститутів. Розглянуто внесок ряду музеїв у закладання підвалин національної бібліотечної, музейної, виставкової справи й архівознавства.

Монографію присвячено архіво- та документознавчому дослідженню архівної спадщини музейних закладів при ВУАН, а саме: Кабінету-музею антропології та етнології ім. Ф.К. Вовка, Українського театрального музею, Музею українських діячів науки та мистецтва, Київської картинної галереї та Музею мистецтв при ВУАН. Хронологічні рамки дослідження - 1920 - 1930 рр. Здійснено історичну реконструкцію діяльності академічних музеїв за персонологічним, хронологічним, тематичним, адміністративно-територіальним принципами. Обгрунтовано унікальність джерелознавчого значення архівної спадщини для наук гуманітарного профілю. Проведено аналіз і класифікацію архівних комплексів, біографічних і бібліографічних матеріалів музейних діячів: А.З. Носова, Л.С. Шульгіної, М.Я. Рудинського, Є.Я. Рудинської, П.І. Руліна, С.О. Гілярова, М.О. Макаренка, І.І. Врони, М.Ф. Христового. Приділено увагу епістолярній спадщині Д.П. Гордєєва та П.І. Руліна.

Висвітлено становлення та розвиток довідково-бібліографічної діяльності (ДБД) НБУ ім. В.І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника та інших наукових бібліотек України. Розглянуто методичні засади, види, форми та напрями довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО), формування його як складника науково-інформаційної діяльності в системі бібліографічних комунікацій. Визначено спадкоємність традицій та засоби впровадження інновацій у діяльність бібліотек у період трансформації інформаційного суспільства в суспільство знань. Розглянуто традиційний та сучасний понятійний апарат цієї сфери бібліотекознавства. Запропоновано концептуальні підходи до організації ДБД наукових бібліотек відповідно до змін інформаційного середовища та інформаційно-технологічних комунікацій, потреб користувачів і суспільних пріоритетів. Проаналізовано зарубіжний досвід ДБД в електронному середовищі. Окреслено перспективу розвитку ДБД за умов постійного зростання обсягів інформаційних ресурсів.

Досліджено історію розвитку реставраційної справи в Україні як багатопланової науково-виробничої діяльності, окремо розглянуто реставрацію письма та друку. Обговорено особливості організації науково-дослідних лабораторій консервації для реставрації художніх і музейних цінностей за радянських часів, які стали базисом для формування інших реставраційних структур, у тому числі в бібліотеках. Визначено концепцію, мету, завдання реставрації, проаналізовано різні визначення поняття "реставрація", зміст реставраційного (відновлювального) процесу. Окреслено проблеми збереження документів у бібліотеках країни, визначено критерії оцінки якості відреставрованої пам'ятки. Висвітлено питання підготовки реставраційних кадрів, потребу створення Державного реєстру рукописів, стародруків, інших цінних документів, розробки теоретичної моделі наукової реставрації.

Розглянуто питання збереження бібліотечних, архівних фондів та музейних експонатів України. Акцентовано увагу на розробці Національної програми збереження інформаційних ресурсів.

Рассмотрен вопрос сохранения библиотечных, архивных фондов и музейных экспонатов України. Акцентировано внимание на разработке Национальной программы сохранения информационных ресурсов.

Розглянуто питання формування, використання у музейному процесі, а також збереження книжкових колекцій бібліотеки як суб'єкта краєзнавства та об'єкта туризму в контексті регіональної історії.

Рассмотрены вопросы формирования, использования в музейном процессе и сохранности книжных коллекций библиотеки как субъекта краеведения и объекта туризма в контексте региональной истории.

The issues of museum library book collection development, utilization and preservation are discussed. The museum library collections are viewed as a subject of local studies and an object of tourism within the context of regional history.

Зазначено, що у бібліотеках, архівах і музеях охоронці фонду постійно виявляють книги, гравюри, журнали, плакати та інші документи, що мають різні пошкодження. Обговорено проблему псування бібліотечних, архівних і музейних документів у Росії і за кордоном. Масиви пошкоджених документів значно перевищують можливості ручної класичної реставрації. Як відомо, існують як класичні методи консервації, так і методи з використанням різних механізованих технологій. Узагальнюючи досвід, базуючись на наукових розробках, накреслено перспективний напрям механізованих технологій і масових методів консервації документів. Серед механізованих методів найбільш відомі такі, як: долив аркуша за допомогою паперової маси, нейтралізація надлишкової кислотності та зміцнення зіпсованого аркуша, реставрація методом розщеплення аркуша, ламінування та імпрегнування. Накреслено перспективи використання механізованих методів, представлено слайди запропонованого устаткування для механізованих технологій консервації.

Указано, что в библиотеках, архивах и музеях хранители фонда постоянно выявляют книги, гравюры, журналы, плакаты и другие документы, имеющие различные повреждения. В докладе обсуждается проблема разрушения библиотечных, архивных и музейных документов в России и за рубежом. Массивы поврежденных документов значительно превышают возможности ручной классической реставрации. Как известно, существуют как классические методы консервации, так и методы с использованием различных механизированных технологий. Обобщая опыт, основываясь на научных разработках, выделено перспективное направление механизированных технологий и массовых методов консервации документов. Среди механизированных методов наиболее известны такие, как долив листа с помощью бумажной массы, нейтрализация избыточной кислотности и укрепление разрушенного листа, реставрация методом расщепления листа, ламинирование и импрегнирование. Показаны перспективы их использования. В докладе представлены слайды, предлагаемого оборудования для механизированных технологий консервации.

Every day curators of library, archival and museum collections reveal various damages in books, engravings, magazines, posters, etc. The paper investigates in how the problem of document deterioration is solved in Russia and abroad. The arrays of damaged items exceed significantly the facilities of traditional hand restoration. The paper sums up and highlights the prospects for powered technologies and mass methods of document conservation. Among the powered methods, the most popular are leaf-castingwith paper mass, de-acidification and strengthening of sheets, sheet splitting, lamination, and impregnation. The prospects for using powered technologies are revealed. During the presentation, the slides will be used to demonstrate the equipment for powered conservation technologies.

Обговорено проблему діяльності інформаційної установи з позиції спільних та специфічних рис у діяльності бібліотек і музеїв з формування та збереження інформаційного ресурсу в електронному вигляді. Актуальність питання підтверджено увагою, приділеною проблемі цифрової спадщини у програмі ЮНЕСКО "Інформація для всіх". Перераховано умови, які необхідно виконати для створення інформаційного ресурсу, та типові проектні рішення автоматизованих інформаційних систем для створення, збереження та використання даних про культурну спадщину. Проаналізовано різні позиції щодо інтеграції культурних ресурсів. Висловлено думку про необхідність тісних партнерських відносин між музейними та бібліотечними асоціаціями.

Обсуждается проблема деятельности информационного учреждения с позиции общих и специфических черт в деятельности библиотек и музеев по формированию и сохранению информационного ресурса в электронном виде. Актуальность проблемы определяется вниманием, уделяемом проблеме цифрового наследия в программе ЮНЕСКО "Информация для всех". Перечислено ряд условий, выполнение которых необходимо для создания информационного ресурса, типовые проектные решения автоматизированных информационных систем для создания хранения и использования данных о культурном наследии. Проанализировано различные позиции в процессе интеграции культурных ресурсов. Высказано мнение о необходимости тесных партнерских отношений между музейными и библиотечными ассоциациями.

The problem of the information unit operation from form the point of view of common and specific characteristics in libraries and museums activities in electronic information resource formation and preservation is discussed. The UNESCO Program "Information for All" pays serious attention to digital heritage, which determines the importance of the problem. Several conditions needed to be completed to get the information resource designed, general project solutions for design of automated systems for creation, storage and use of cultural heritage data are highlighted. Various positions in the process of cultural resources integration are analyzed. The idea of necessity of close partnership between museum and library associations is proposed.