Обгрунтовано доцільність розвитку діяльності наукової бібліотеки зі створення нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів (МР). Визначено джерельну базу формування фонду "мережевої україніки". Наведено підхід до кооперативного створення архіву науково-інформаційних і суспільно значущих інтернет-ресурсів провідними галузевими та регіональними бібліотеками. Описано інформаційну технологію опрацювання даних ресурсів, що базується на використанні Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні. Проаналізовано тенденції розвитку правового підгрунтя архівування МР - перехід від забороненої парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань. Розглянуто фонд МР, сформований у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського.

Обоснована целесообразность развития деятельности научной библиотеки по созданию новой информационной составляющей - фонда текущих сетевых ресурсов (СР). Определена архивная база формирования фонда "сетевой украиники". Изложен подход к кооперативному созданию архива научно-информационных и общественно значимых интернет-ресурсов ведущими отраслевыми и региональными библиотеками. Описана информационная технология обработки данных ресурсов, базирующаяся на использовании Дублинского ядра метаданных и полнотекстовом индексировании. Проанализированы тенденции развития правового основания архивирования СР - переход от запрещенной парадигмы классического авторского права к системе разрешения распространения знаний. Рассмотрен фонд СР, сформированный в Национальной библиотеке Украины имени В.И.Вернадского.

Обгрунтовано необхідність формування та використання в інтранет-середовищі наукової біблотеки нової інформаційної складової - фонду плинних мережевих ресурсів. Розроблено підхід до архівування мережевих джерел інформації, суть якого полягає в кооперативній підготовці його складових спільними зусиллями головних галузевих і регіональних бібліотек і централізованому формуванні інтегрованого довідково-пошукового апарату. Визначено джерельну базу формування "мережевої україніки", наукові та суспільно значущі документи українського сегмента інтернет, зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні, публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано новий підхід до інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів наукової бібліотеки, який передбачає виокремлення зібрань публікацій, створення метаданих про ці зібрання на підставі Дублінського ядра метаданих і повнотекстове індексування в зібраннях. Досліджено тенденції розвитку правового підгрунтя архівування мережевих ресурсів, суттю яких є перехід від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Розглянуто фонд інтранет-середовища Національної бібліотеки України В.І. Вернадського, сфомований з використанням результатів проведеного дослідження.

Розроблено системотехнічні засади формування та використання наукової електронної періодики України, що базуються на конвергенції науково-видавничих, бібліотечно-інформаційних і бібліометричних технологій. Узагальнено емпіричні рангові закономірності в бібліотечній справі, лінгвістиці та наукознавстві для їх математичного опису у формі одного закону. Обгрунтовано доцільність поєднання якісних і кількісних методів оцінювання результатів дослідницької діяльності вчених і наукових установ шляхом експертного аналізу матеріалів, одержаних під час формалізованого бібліометричного дослідження. Здійснено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних систем для поточного моніторингу вітчизняної науки та комплексних наукометричних досліджень.

Розглянуто питання розвитку системи наукової комунікації та підвищення її реагентності, що загострює потребу збереження мережевої інформації. Обгрунтовано необхідність освоєння бібліотекою інтегрованого технологічного циклу, що включає послідовність наукомістких процесів комп'ютерної обробки документальних масивів. Викладено концептуальну модель бібліотеки, яка стане інтегрувальною ланкою інформаційної сфери суспільства.

Рассмотрены вопросы развития системы научной коммуникации и повышения ее реагентности, обостряющей потребность сохранности текучей сетевой информации. Обоснована необходимость освоения библиотекой интегрированного технологического цикла, включающего последовательность наукоемких процессов компьютерной обработки документальных массивов от библиографирования до выделения из хранилищ данных новых знаний. Изложена концептуальная модель библиотеки, которая станет интегрирующей цепью информационной сферы общества.

Розглянуто когнітивні аспекти Інтернет-комунікації та констатовано, що процес передавання знань від автора до користувача супроводжується певними втратами інформації, тобто є ентропійним. Визначено підхід до зменшення інформаційної ентропії - створення мережевих когнітивно орієнтованих ресурсів, які надають відомості про авторів документної інформації. Розглянуто конвергенцію документних і когнітивно орієнтованих ресурсів, що здійснюється в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського шляхом організації системи гіпертекстових зв'язків між ними.

Проаналізовано Інтернет-джерела наукової інформації, зазначено, що сьогодні вони не мають належної підтримки в аспекті довготермінового зберігання. Висвітлено досвід зарубіжних бібліотек з архівування національних Інтернет-сегментів.

Проанализированы Интернет-источники научной информации, указано, что сегодня они не имеют надлежащей поддержки в аспекте длительного хранения. Освещен опыт зарубежных библиотек по архивированию национальных Интернет-сегментов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч239.9:Ч21 + Ч734(4УКР)759.9

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зародження цифрової науки і відзначено необхідність зближення бібліотечно-інформаційної діяльності з науково-дослідною. Визначено інформаційно-ресурсну базу цифрової науки й акцентовано увагу на доцільності участі бібліотеки у формуванні первинних наукових даних. Розроблено синергетичні підходи до взаємодії бібліотеки з цифровою наукою. Розвинуто бібліотекознавчі засади когнітивної концепції наукової комунікації для сприяння обміну знаннями між ученими в електронному середовищі. Обгрунтовано спрямування вектора розвитку бібліотеки на активізацію участі в дослідницьких процесах. Констатовано потребу підготовки фахівців нової генерації для бібліотеки цифрової науки.

Зроблено аналіз етапів становлення та розвитку наукознавства як теоретичної бази бібліометрії, наукометрії та вебометрії з урахуванням трансформацій у сфері соціально-інформаційних комунікацій. Проведено дослідження міжнародних і національних бібліометричних систем в аспекті адаптації їх інформаційно-технологічних рішень для вітчизняного наукового простору. Розроблено методичні засади побудови когнітивно-орієнтованої системи наукометричних досліджень документальних потоків, що поєднує моніторинг публікаційної активності та цитованості суб'єктів системи наукових комунікацій з аналізом інтенсивності мережевого використання опублікованих ними матеріалів.

Розглянуто стратегію системно-інтеграційної взаємодії бібліотеки та цифрової науки, спрямовану на функціональну трансформацію бібліотеки з елемента наукової інфраструктури в учасника дослідницької діяльності на всіх її етапах - від збору й опрацьовування первинних даних до отримання нових знань. Увагу приділено питанням синергії бібліотечного та дослідницького середовищ, комунікації в науковій і бібліотечній діяльності, інтелектуалізації наукових комунікацій.