Розроблено теоретико-методичні засади ефективної інфометричної діагностики потоку вітчизняних бібліотекознавчих веб-публікацій. Визначено історичні етапи еволюції інфометричного інструментарію. Запропоновано класифікацію сучасних методів інфометричних досліджень. Охарактеризовано систему індикаторів інфометричної діагностики. З'ясовано найефективніші серед них для оцінювання стану наукової веб-комунікації. На основі вебометричного моніторингу визначено ступінь використання українськими бібліотекознавцями веб-публікацій відкритого доступу, проаналізовано структуру та динаміку функціонування потоку веб-публікацій українських бібліотекознавців, створено концептуальну модель інфометричної онлайн-діагностики його розвитку.

Висвітлено стан та перспективи розвитку спеціалізованого веб-сайта "ДокШир", метою якого є інформування про відкриті бібліотекознавчі веб-ресурси, покращання використання вітчизняних бібліотекознавчих документів.

Наведено результати соціологічного дослідження, яке проводилось серед вітчизняних фахівців бібліотечної справи з метою виявлення мотивуючих та стримуючих факторів щодо поширення ідей руху відкритого доступу в бібліотекознавстві.

Розглянуто необхідність використання бібліотеками ВНЗ засобів інтернет-комунікацій як PR-інструменту для постійного взаємовигідного зв'язку із користувачами їх послуг. Проаналізовано сучасний стан веб-присутності українських бібліотек ВНЗ.

Увагу приділено дослідженню впровадження послуг бібліотек закладів вищої освіти (ЗВО) з підтримки наукової комунікації за допомогою цифрових інструментів. Проаналізовано зміни, які відбуваються в середовищі наукової комунікації, як головні чинники, що впливають на трансформацію бібліотек. На підставі проведення аналізу доступних класифікацій цифрових інструментів підтримки наукової комунікації запропоновано - у процесі впровадження й оцінювання бібліотечних послуг використовувати класифікацію Innovations in Scholarly Communication, яка дозволяє розглядати всі інструменти відповідно до етапів процесу дослідження. Опрацьовано дані дослідження тенденцій використання цифрових інструментів для наукової комунікації в Україні. Проаналізовано послуги, пов'язані з використанням таких інструментів, які надаються в бібліотеках провідних закладів освіти України та світу. Акцентовано увагу на формах, у яких надаються ці послуги, і на їх тематичному спрямуванні. Побудовано базову структурну модель організації послуг з використання цифрових інструментів підтримки наукової комунікації в бібліотеках ЗВО, яка може стати основою процесу впровадження нових і поліпшення якості й ефективності раніше впроваджених сервісів.

Розглянуто основні етапи становлення відділу аспірантури і докторантури Української академії друкарства. Наведено перелік спеціальностей з описом паспортів з підготовки доктора філософії, кандидата і доктора наук. Запропоновано узагальнений алгоритм підготовки і захисту дисертаційного дослідження та основні вимоги до оформлення дисертаційної роботи з наведенням конкретних прикладів.