Охарактеризовані умови та особливості функціонування природничо-наукової і технічної книги в Україні у XVIII ст. в суспільстві. Визначені головні тенденції та етапи розвитку книгодрукування в галузі природничих наук і техніки. Проаналізовані видання з даних галузей знань, надруковані в Україні протягом XVIII ст. Розкрито значення книг даної тематики у поширенні наукових знань та визначено їх місце у приватних книжкових зібраннях, бібліотечних фондах навчальних закладів та монастирів.

Рассмотрены референтный и информативный виды чтения, которые являются актуальными при работе с электронными источниками профессионально-ориентированной информации. Дана краткая характеристика системы упражнений, направленных на формирование и развитие навыков работы с упомянутым видом информации. Приведены типы информационного продукта группового и индивидуального характера.

Проведено дослідження книгозбірень козацької старшини XVIII ст., зокрема, природничо-наукової тематики, серед яких бібліотека бунчукового товариша Стародубського полку С.Лашкевича (1734 - 1782), генерального підскарбія Я.Марковича (1696 - 1770), М.Ханенка (1691 - 1760). Зроблено висновок, що розвиток виробничих сил, науки і техніки стимулював використання природничо-наукової книги в суспільстві.

Запропоновано підхід для визначення закономірностей розвитку мережевих бібліотечних технологій. Розглянуто еволюцію розвитку бібліотечного консорціуму Санкт-Петербурга.

Предложен подход для определения закономерностей развития сетевых библиотечных технологий. Рассмотрена эволюция развития библиотечного консорциума Санкт-Петербурга.

The approach for determination of network library technologies development consistent patterns is proposed. Evolution of St. Petersburg Library Consortium development is discussed.

The project entitled The Corporate Library Systems of St. Petersburg High Schools: Cataloging, Search, and Electronic Document Delivery is presented. Four university libraries of St. Petersburg take part in it. Discussed are the tasks of the project. Considered are the architecture of distributed information system, application of the Internet/Intranet technologies, and open standards, the prospects for using the infrastructure for corporate library system support: development and maintenance of digital libraries, catalogs and university publisher's products. Suggested are the ways of the system integration with similar Russian and foreign systems.

Рассмотрены информационные и правовые проблемы, которые возникли в Государственном фонде фундаментальных исследований при создании мини-библиотеки, которая должна стать банком фундаментальных и поисковых научных идей. Предусмотрено создать библиотеку из собственных информационных ресурсов: конкурсных проектов, монографий, патентов, публикаций, которые являются результатом работ, выполненных прежде всего по грантам ГФФИ, а также государственных научно-технических програм. Возможно пополнение библиотеки научными изданиями от других фондов и библиотек. Одновременно Фонд предусматривает создание и сопровождение електронного каталога этой библиотеки. Решение технических вопросов, возникших в процессе создания уникальной библиотеки, которая основана на конкурсных проектах и грантах, решает ряд проблем: юридически фиксирует результаты грантового финансирования работ, создает электронный каталог библиотеки фундаментальных и поисковых научных исследований, проведенных с 1992 по 1998 гг., содействует реализации информационных и рекламных задач.

Предложен проект, объединяющий библиотеки пяти университетов Санкт-Петербурга. Архитектура создаваемой в рамках проекта корпоративной библиотечной системы базируется на использовании протокола Z39.50 для организации работы с распределенными библиографическими базами данных участников проекта. Система является гетерогенной: библиотеки используют различные автоматизированные библиотечные системы (АБИС) и серверные платформы. При реализации проекта было принято решение о централизованной архитектуре корпоративной библиотечной системы с использованием специализированного информационного центра, обеспечивающего участников проекта коммуникационными и информационными сервисами. Библиотеки вузов могут использовать различные технологии ведения информационных ресурсов, поэтому проект предусматривает возможность участия в нем библиотек различных типов. Изложены предложения согласований форматов представления записей, предоставляемых АБИС участниками проекта. Проанализирован опыт участников проекта по созданию и использованию конверторов. Подробным образом рассмотрены технология корпоративной каталогизации и программное обеспечение, созданное для этих целей. В частности, рассмотрен АРМ каталогизатора ("толстый" клиент Z39.50), позволяющий осуществлять распределенный параллельный поиск в пространстве Z39.50, извлекать найденную библиографическую запись, проводить ее редактирование и вставку в сводный каталог участников проекта. Намечены перспективы дальнейшего развития проекта.

Обгрунтовано необхідність об'єднання бібліотек в консорціуми з метою більш ефективного впровадження нових технологій у їх роботу. Розглянуто проект створення бібліотечного консорціуму RUSLANet. Визначено пріоритети, відповідно до яких триває робота на другому етапі корпоративного проекту.

Розглянуто основні напрямки робіт, виконаних протягом 2001- 2002 рр. щодо реалізації проекту.

Рассмотрены основные направления работ, выполненных в течение 2001-2002 гг. по реализации проекта.

Main issues of the project development in 2001-2002 are considered in the report.

Висвітлено досвід включення відділень ДПНТБ Росії в систему автоматизації Бібліотеки, ведення бази даних підсобних фондів відділень і можливість входження в електронний каталог через Інтернет.

Освещен опыт включения отделений ГПНТБ России в систему автоматизации Библиотеки, ведения базы данных подсобных фондов отделений и возможность вхождения в электронный каталог через Интернет.

The issues of RNPLS&T affiliates' participation in the Library's automation system, maintenance of the affiliate libraries supplementary collections, accessing the electronic catalog via the Internet are discussed.

Продемонстровано, що коло завдань та методів смислової обробки електронних даних для сфери бібліотечно-інформаційного обслуговування є досить широким - воно включає в себе майже всі відомі завдання смислової обробки. Зазначено, що різні завдання смислової обробки дуже тісно пов'язані між собою. Зроблено висновок, що більшість практичних завдань вирішується шляхом послідовного застосування рішень, розроблених для наведених завдань смислової обробки. Аргументовано, що стандартом, який забезпечує можливість взаємодії на рівні синтаксису, є XML. А наступним кроком, який забезпечує можливість взаємодії на рівні семантики, можливо стане Semantic Web.

Показано, что круг задач и методов смысловой обработки электронных данных для сферы библиотечно-информационного обслуживания является достаточно широким - в него входят почти все известные задачи смысловой обработки. Показано, насколько тесно разные задачи смысловой обработки связаны между собой. Сделан вывод о том, что многие практические задачи решаются последовательным применением решений, разработанных для перечисленных задач смысловой обработки. Сделан вывод о том, что стандартом, обеспечивающим возможность взаимодействия на уровне синтаксиса, является XML. А следующим шагом, обеспечивающим возможность взаимодействия на уровне семантики, может стать Semantic Web.

It is shown that the range of tasks and methods for semantic processing of digital data for libraryinformationservices is rather large - it includes nearly all known tasks of semantic processing. It is demonstratedthat different tasks of semantic processing are inter-related. A conclusion is made that manypractical tasks are resolved by a consequential application of approaches developed for the lists tasks ofsemantic processing. It is also concluded that a standard, enabling the interaction on the level of syntaxes,is XML. And Semantic Web can be the next step in this direction.

Розглянуто архітектурні рішення автоматизованої служби МБА, особливості її організації зі збільшенням кількості суб'єктів взаємодії.

Рассмотрены архитектурные решения автоматизированной службы МБА, особенности ее организации при увеличении количества субъектов взаимодействия.

Architecture of automated ILL is presented as well as its organisation with the growing number of relations.

Зазначено, що спільна участь Фундаментальної бібліотеки та Інституту корпоративних бібліотечно-інформаційних систем Санкт-Петербурзького політехнічного університету (ФБ та ІКБІС СПбДПУ) в програмах різних фондів забезпечили перехід бібліотеки на автоматизовані технології протягом нетривалого часу та створили передумови для створення нової інноваційної моделі бібліотеки з сучасною структурою управління, яка забезпечує відкритий доступ до освітніх інформаційних ресурсів у розподіленій бібліотечній мережі вищих навчальних закладів.

Отмечено, что совместное участие Фундаментальной библиотеки и Института корпоративных библиотечно-информационных систем Санкт-Петербургского государственного политехнического университета(ФБ и ИКБИС СПбГПУ) в программах различных фондов обеспечили переход библиотеки на автоматизированные технологии за непродолжительный период времени и создали предпосылки для создания новой инновационной модели библиотеки с современной управленческой структурой, обеспечивающей открытый доступ к образовательным информационным ресурсам в распределенной библиотечной сети вузов.

Joint participation of the Fundamental Library and the Institute of Library-Information Systems from St.Petersburg State Polytechnic University in the programmes of different foundations ensured the transitionof the library to automatic technologies during a short period of time and created pre-requisites for a newinnovate library with a modern structure of management, that provides open access to educational informationresources within the distributed network of academic libraries.

Проведено порівняння класифікації з використанням двох різних підходів до міри схожості текстових документів. В одному випадку документи вважаються схожими тією мірою, якою є схожим склад ключових слів, що входять до них. В іншому випадку документи вважаються схожими за їх семантичними графами.

The accuracy of indexing is compared between the two different approaches towards the of similarity text documents.In one case, the documents are regarded as similar to the degree of the similarity of the keywords they comprise. Inanother, the documents are considered similar to the degree of similarity of their semantic graphs.

Запропоновано комплекс рішень з організації системи накопичення, зберігання, пошуку та доставки електронних ресурсів. Висвітлено інтеграцію компонентів програмного забезпечення електронної бібліотеки - передбачено три рівні використання: на рівні АБІС, на рівні локальної електронної бібліотеки (електронної бібліотеки організації), на рівні розподіленої електронної бібліотеки (електронної бібліотеки консорціуму). В системі на всіх рівнях забезпечується можливість пошуку за метаданими і за повним текстом документу.

Предложен комплекс решений по организации системы накопления, хранения, поиска и доставки электронных ресурсов. Обеспечена интеграция компонентов программного обеспечения электронной библиотеки - предусмотрены три уровня использования: на уровне АБИС, на уровне локальной электронной библиотеки (электронной библиотеки организации), на уровне распределенной электронной библиотеки (электронной библиотеки консорциума). В системе на всех уровнях обеспечивается возможность поиска по метаданным и по полному тексту документа.

The solution complex is suggested for creating the systems of electronic resources accumulation, storage, search and delivery. The integration of electronic library software components is provided - three levels of application are designed: ALIS levellocal electronic library level (an organization's electronic library), distributed library level (a consortium's electronic library). Within the system, at every level, information retrieval is accomplished in metadata and full texts.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч738.6 + З970.41

Рубрики:

Бібліотечне обслуговування окремих груп читачів

Інформаційні системи

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч73 е/н с51

Рубрики:

Бібліотечна справа. Бібліотекознавство

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Розглянуто особливості розвитку українського інформаційного середовища на прикладі регіональної періодики та використання цього ресурсу в роботі бібліотек. Висвітлено розподіл періодичної преси на друкований та електронний сегменти, а також розповсюдження цього ресурсу в міському й сільському соціумі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.63(4Укр)52

Рубрики:

Історія друкованої книги

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.702.2:В6(4Укр)511

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ