Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)758.14

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Видання зберігається у :

Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Розглядаються проблеми розкриття та збереження бібліотечного фонду, його перерозподілу між провідними бібліотеками системи Міністерства культури і мистецтв України. Висвітлюються питання вивчення і задоволення сучасних інформаційних запитів користувачів НПБ України, етичних відносин у професійній діяльності бібліотекаря, впровадження у книгозбірнях нових технологій тощо.

Розглянуто проблеми реалізації соціальної та глобальної інфопотреб, основні підходи до управління сучасною бібліотекою, концепції та напрями професіоналізації дипломованих фахівців у системі бібліотечних об'єднань України. Висвітлено психологічні аспекти впливу комп'ютерних технологій на розвиток особистості, проаналізовано місце бібліотекознавства в системі національних цінностей демократичної держави, а також бібліотечно-інформаційні ресурси як надбання пам'яті та фактор інформаційної мобільності нації.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Розглянуто комплекс теоретичних, методичних і організаційно-практичних проблем. Висвітлено принципи класифікації документів, методи і засоби документування, специфіку документів на традиційних і нових матеріальних носіях, особливості функціонування документно-комунікаційної системи. Надано характеристику окремих видів і типів документів. Надано контрольні запитання і практичні завдання, необхідні схеми, рисунки і таблиці.

Розглянуто можливості використання Інтернету з метою задоволення інформаційних потреб, підвищення фахового рівня бібліотекарів та поліпшення їх орієнтації у світовому мережевому просторі інформаційних ресурсів з бібліотечної справи. Висвітлено спеціалізовані інформаційні бази для бібліотечних працівників, можливості довідкових служб. Наведено колекції електронних ресурсів з бібліотечної та інформаційної науки на сайтах професійних об'єднань. Досліджено інформаційні ресурси вищих навчальних бібліотечних закладів, он-лайнові навчальні ресурси для бібліотекарів.

Висвітлено проблеми створення інтегрованих комп'ютерних мереж електронних бібліотек на прикладі НБУВ, що має забезпечити досягнення якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб суспільства в документованих знаннях. На підставі теоретичних і практичних досліджень розроблено системний підхід до формування фондів електронної бібліотеки. Наведено структуру Національної електронної бібліотеки України, яка складається з таких інформаційно-ресурсних компонентів: електронного каталогу НБУВ, загальнодержавної реферативної бази даних, фонду електронних документів. Визначено інформаційну технологію поповнення ресурсів електронної бібліотеки.

Розглянуто питання бібліотечно-інформаційних ресурсів - паперових та електронних. Висвітлено сучасні інформаційні технології. Проаналізовано інформаційно-бібліотечну діяльність бібліотек. Досліджено проблеми бібліотечного законодавства й авторського права. Наведено види платних послуг у бібліотеках. Охарактеризовано міжнародне співробітництво в бібліотечній сфері.

Засобами більш повного задоволення попиту населення на інформаційно-бібліотечні послуги є удосконалення традиційних форм обслуговування читачів, а також впровадження в практику бібліотек нових, більш якісних платних послуг. Бібліотека не розглядає платні послуги як додаткове джерело фінансування, не ставить завдання одержувати великі прибутки, головне полягає у найповнішому, оперативному і якісному задоволенні запитів читачів певних категорій. Тому підприємництво прокладає шляхи в бібліотечній сфері. Саме завдяки підприємництву бібліотеки в такій складній економічній ситуації мають змогу вдосконалювати форми і методи своєї роботи, а платні послуги спрямовувати на реалізацію різноманітних запитів читачів, серед яких найбільш розповсюдженими стали такі як: ксерокопіювання, звукозаписування, підготовка інформаційно-бібліографічних списків, передача в оренду приміщень, організація відеосалонів тощо.

Визначено ключові фактори для відповідальних за введення платного сервісу як частини забезпечення загального бібліотечного та інформаційного сервісу, зокрема, визначення ринку (аналіз внутрішніх та зовнішніх користувачів), початкове планування, процедури, документація і контроль, маркетинг і промоушн. Розглянуто чотири конкретні приклади, що описують практичні підходи до різних аспектів розвитку та дії платного сервісу, а також ілюструють шляхи, якими організація, що працює за системою членства, національна бібліотека, установа ділової інформації при місцевій владі та адвокатська фірма вводили та розвивали платний бібліотечний та інформаційний сервіс.

Надано узагальнюючу оцінку книжкового українознавчого фонду Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка. Вперше здійснено кількісно-якісний аналіз книжкового українознавчого фонду, відомостей про його зміст, видовий, типологічний, мовний і хронологічний склад. Подано стислий виклад змісту окремих українознавчих документів, що мають велику наукову та інформаційну цінність. Розкрито організаційну структуру українознавчого фонду Бібліотеки. Проаналізовано документно-інформаційні потреби користувачів і рівень їх задоволеності фондом. Наведено пропозиції стосовно складу та структури українознавчого фонду.

Розглянуто проблеми формування світоглядних орієнтацій фахівців культурного та документно-інформаційного напрямів у процесі соціально-комунікативної діяльності. Створено нові інформаційні технології, які в своїй гіпертекстовій, гіпермедіа формі завершують певний цикл розвитку соціальних комунікацій. Нову еру комунікативних відносин у суспільстві пов'язано з системами передачі знань, прикладами яких є системи штучного інтелекту й експертні системи. Формування системи соціальних комунікацій (СК) сприяє вирішенню багатьох завдань: підготовки кадрів, створення умови для нової класифікації спеціальностей у традиційних підсистемах СК (бібіліотечній, архівній) та інформаційній; визначення рівнів і змісту підготовки фахівців, шляхів професійної кар'єри спеціалістів документально-інформаційного профілю; формування нових робочих місць, перспектив розвитку кадрового складу галузей, що належать до системи СК.

Розглянуто питання організації малого інформаційного бізнесу в інформаційних підрозділах традиційно некомерційних сфер, зокрема, освіти, культури та мистецтва. Висвітлено види й асортимент інформаційних послуг. Вивчено потреби споживачів у інформаційній продукції. Визначено трудовитрати на випуск інформаційної продукції та її собівартість. Зроблено оцінку економічної ефективності науково-інформаційної діяльності. Наведено основні види продукції інформаційних органів підприємств і організацій, перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв та порядок надання платних послуг цими закладами. Запропоновано систематичний покажчик інформаційних послуг.

Проаналізовано особливості забезпечення наукового супроводу економічних реформ як напряму діяльності інформаційно-аналітичних центрів. Розглянуто основні аспекти використання інформаційних технологій у науковому супроводі суспільних реформ. Висвітлено досвід оперативно-організаційної та методичної роботи щодо інформаційного забезпечення управлінських рішень. Охарактеризовано проблеми технополісів і технопарків у задоволенні сучасних інформаційних запитів суспільства. Увагу приділено питанням ролі бібліотечних закладів у підвищенні ефективності наукових досліджень.

Проанализированы особенности обеспечения научного сопровождения экономических реформ как направления деятельности информационно-аналитических центров. Рассмотрены основные аспекты использования информационных технологий в научном сопровождении общественных реформ. Освещен опыт оперативно-организационной и методической работы по информационному обеспечению управленческих решений. Охарактеризованы проблемы технополисов и технопарков в удовлетворении современных информационных запросов общества. Внимание уделено вопросам роли библиотечных заведений в повышении эффективности научных исследований.

Проаналізовано діяльність народних бібліотек України на зламі ХІХ - ХХ ст., а також досвід створення авторитетного файла заголовків колективного автора в ХДНБ ім. В.Г.Короленка на базі АІБС ІРБІС. Розглянуто особливості вивчення інформаційного середовища вузівської бібліотеки для задоволення запитів сучасного користувача.

Проанализированы деятельность народных библиотек Украины на рубеже ХІХ - ХХ вв., а также опыт создания авторитетного файла заголовков коллективного автора в ХДНБ им. В.Г.Короленка на базе АИБС ИРБИС. Рассмотрены особенности изучения информационной среды вузовской библиотеки для удовлетворения запросов современного пользователя.

Визначено потреби та запити користувачів щодо документально-інформаційних ресурсів з техніки. Наведено інформацію стосовно стану та перспектив розвитку фонду екстеріорики, надано його визначення. Охарактеризовано склад та фізичний стан українських газет за період 1918 - 1930 рр. Запропоновано результат дослідження документного фонду Харківської державної наукової бібліотеки (ХДНБ) ім. В.Г.Короленка з бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства. Висвітлено творчі зв'язки ХДНБ ім. В.Г.Короленка з богословським світом. Розглянуто діяльність Б.О.Боровича як засновника Харківської культурно-просвітницької організації "Труд". Проаналізовано доробок М.С.Грушевського у галузі бібліотечної справи, а також бібліографічну спадщину Т.Г.Шерстюка та значення діяльності В.К.Короленка для української літератури та культури.

Определены потребности и запросы пользователей документально-информационными ресурсами на Украине. Приведена информация относительно состояния и перспектив развития фонда экстериорики, дано его определение. Охарактеризирован состав и физическое состояние украинских газет за период 1918 - 1930 гг. Представлены данные исследования документного фонда Харьковской государственной научной библиотеки (ХГНБ) им. В.Г.Короленка по библиотековедению, библиографоведению и книговедению. Освещены творческие связи ХГНБ им. В.Г.Короленка с богословским миром. Рассмотрена деятельность Б.О.Боровича как основателя Харьковской культурно-просветительской организации "Труд". Проанализировано наследие М.С.Грушевского в отрасли библиотечного дела, а также библиографическое наследие Т.Г.Шерстюка и значение деятельности В.К.Короленко для украинской литературы и культуры.

Розглянуто стратегічні аспекти створення електронних бібліотек в Україні. Окреслено напрями технологій формування їх інформаційних складових, електронних ресурсів галузевого та загальнодержавного рівнів, зважаючи на сучасний стан бібліотечно-інформаційної галузі. Враховуючи тенденції зміщення розвитку інформаційних технологій в напрямі багатоаспектного використання електронного середовища та електронних документів, обгрунтовано доцільність організації взаємодії виробників наукової інформації країни з метою реалізації єдиної технологічної схеми створення, обробки та використання електронної інформації: автор - видавництво - бібліотека (або орган інформації) - інформаційні мережі. Організаційна сторона цієї взаємодії грунтується на принципі колективного створення та використання електронних ресурсів бібліотечного та науково-технічного секторів інформаційної сфери країни. Технологічний аспект взаємодії передбачає впровадження технології конвеєрного формування електронних інформаційних ресурсів, що грунтується на принципі послідовної одноразової обробки інформації про документ на всіх етапах його проходження - від автора до електронної бібліотеки.

Strategic aspects of making electronic libraries in the Ukraine are considered. Directions of technologies for shaping electronic information resources are presented. This is done from standpoint of modern conditions of development of library-information technologies. Attention to trends of changing development of information technologies to the direction of using electronic environments and various electronic documents is given. Practicability of organization for interaction of developers of scientific information in our country is presented. The goal is realization of united technological of creation, processing and using electronic information by using the following scheme: "author - publisher - library - information networks". Organizational side of this interaction is founded on the principle of collective work and collective use of electronic library's resources. Technology of the interaction stipulates an introduction of conveyor processing for creating of electronic information resources. It is based on the principle of consecutive handling of the bibliographic information and metedata at all stages of the document passing from the author to the electronic library. Organizational models for cooperation of institutions of informational infrastructure in the process of creation of the electronic information resources are offered. It is reasonable to realize these models today. Prospects for development of organizing models in market conditions of electronic environment are touched upon.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ156.6я18 + Ч737.05-568.35(4Укр)511.1

Рубрики:

Бібліотечні каталоги

Шифр НБУВ: СО24829 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :