Представлено основні Web-сторінки Internet-вузла Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, на якому встановлено електронні інформаційні ресурси загальним обсягом 1 GB. Наведено довідкову інформацію про Бібліотеку (загальні відомості, історія, структура, будівля, фонди, пошуковий апарат, читальні зали, публікації, режим роботи, телефони), що була підготовлена співробітниками ряду підрозділів для Web-вузла. Висвітлено дані про структуру та обсяг бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних Бібліотеки за станом на кінець 1999 р. Розглянуто приклади інформаційного пошуку в електронному каталозі, базі даних "Реферати наукових видань України" та повнотекстовому банку авторефератів дисертацій. Представлено аркуші Львівського "Апостола" (1574 р.), он-лайнову версію і CD-ROM-копію якого створено у 1999 р., а також підбірку електронних матеріалів для бібліотекарів, важливим елементом якої є зібрання нормативних актів України у галузі бібліотечної справи та суміжних галузях. Зроблено посилання на бібліотечно-орієнтовані ресурси Internet (Web-сервери національних бібліотек та українських книгозбірень, колекції електронних книг і текстів, он-лайнові журнали та газети, пошукові сервери Internet). Розкрито ключові положення започаткованого проекту "Національна електронна бібліотека" (мета та завдання проекту, технологія створення, напрями й організація робіт, учасники проекту, отримані результати), запропоновано форми подання документів до електронної бібліотеки.

Рассмотрены вопросы мировой информационной инфраструктуры и межбиблиотечной кооперации, создания автоматизированных библиотечных систем и технологий, в т.ч. онлайновых, CD-ROM, а также использования Интернета в библиотеках. Особое внимание уделено проблемам формирования концепции электронных библиотек, создания полнотекстовых баз данных, электронных справочников. Освещена роль библиотек и музеев в общем пространстве информации и искусства.

Рассмотрены вопросы подготовки библиотечных кадров, информационно-лингвистического обеспечения библиотечно-информационных систем, формирования и сохранности фондов, взаимодействия библиотек и книжного рынка. Проанализированы проблемы информатизации вуза, охарактеризованы корпоративные библиотечно-информационные системы, новые разработки, расширения и приложения пакета CDS/ISIS для пользователей. Особое внимание уделено аспектам сотрудничества специализированных и общедоступных библиотек в библиотечно-информационном обслуживании людей с ограничениями в жизнедеятельности, проблемам формирования фондов библиотек на национальных языках и др.

Розглянуто програмну систему, яка автоматизує бібліотечну справу та має можливість підключення до Інтернету. Систему розроблено у форматі CDS/ISIS.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)758.14

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Видання зберігається у :

Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Розглянуто проблеми реалізації соціальної та глобальної інфопотреб, основні підходи до управління сучасною бібліотекою, концепції та напрями професіоналізації дипломованих фахівців у системі бібліотечних об'єднань України. Висвітлено психологічні аспекти впливу комп'ютерних технологій на розвиток особистості, проаналізовано місце бібліотекознавства в системі національних цінностей демократичної держави, а також бібліотечно-інформаційні ресурси як надбання пам'яті та фактор інформаційної мобільності нації.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Висвітлено передумови створення електронної бібліотеки. Наведено принципи формування електронної бібліотеки НБУВ, визначено її основні інформаційно-ресурсні складові: каталог ресурсів книгозбірні, фонд повнотекстових електронних документів, пошукову інформаційну систему та її ядро - реферативну БД. Проаналізовано конвеєрну технологію формування складових електронної бібліотеки, розробленої з використанням автоматизованої технології опрацювання поточних надходжень до книгозбірні. Окреслено шляхи формування фонду повнотекстових електронних документів. Наведено формати файлів електронних документів і стандарти опису електронних ресурсів, які використовуються для формування електронної бібліотеки НБУВ. Розглянуто питання авторського права та доступу до інформації.

Розглянуто книжкові конструкції, елементи композиції видань: книжкових блоків, форзаців, обкладинок, палітурок тощо. Описано матеріали, устаткування та особливості технології виготовлення книг. Подано методику розрахунків конструктивних елементів книги та витратних матеріалів для проектування брошурувально-палітурних робіт.

Розглянуто основні особливості нової інформаційної технології електронної бібліотеки (ЕБ). Визначено технологічний статус і необхідні компоненти лінгвістичного забезпечення (ЛЗ) ЕБ. Проведено дослідження та аналіз місця традиційних бібліотечних лінгвістичних засобів (бібліотечних класифікаційних схем) у структурі ЛЗ електронних бібліотек.

Розглянуто можливості використання Інтернету з метою задоволення інформаційних потреб, підвищення фахового рівня бібліотекарів та поліпшення їх орієнтації у світовому мережевому просторі інформаційних ресурсів з бібліотечної справи. Висвітлено спеціалізовані інформаційні бази для бібліотечних працівників, можливості довідкових служб. Наведено колекції електронних ресурсів з бібліотечної та інформаційної науки на сайтах професійних об'єднань. Досліджено інформаційні ресурси вищих навчальних бібліотечних закладів, он-лайнові навчальні ресурси для бібліотекарів.

Висвітлено проблеми створення інтегрованих комп'ютерних мереж електронних бібліотек на прикладі НБУВ, що має забезпечити досягнення якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб суспільства в документованих знаннях. На підставі теоретичних і практичних досліджень розроблено системний підхід до формування фондів електронної бібліотеки. Наведено структуру Національної електронної бібліотеки України, яка складається з таких інформаційно-ресурсних компонентів: електронного каталогу НБУВ, загальнодержавної реферативної бази даних, фонду електронних документів. Визначено інформаційну технологію поповнення ресурсів електронної бібліотеки.

Розглянуто питання бібліотечно-інформаційних ресурсів - паперових та електронних. Висвітлено сучасні інформаційні технології. Проаналізовано інформаційно-бібліотечну діяльність бібліотек. Досліджено проблеми бібліотечного законодавства й авторського права. Наведено види платних послуг у бібліотеках. Охарактеризовано міжнародне співробітництво в бібліотечній сфері.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Визначено ключові фактори для відповідальних за введення платного сервісу як частини забезпечення загального бібліотечного та інформаційного сервісу, зокрема, визначення ринку (аналіз внутрішніх та зовнішніх користувачів), початкове планування, процедури, документація і контроль, маркетинг і промоушн. Розглянуто чотири конкретні приклади, що описують практичні підходи до різних аспектів розвитку та дії платного сервісу, а також ілюструють шляхи, якими організація, що працює за системою членства, національна бібліотека, установа ділової інформації при місцевій владі та адвокатська фірма вводили та розвивали платний бібліотечний та інформаційний сервіс.

Надано узагальнюючу оцінку книжкового українознавчого фонду Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка. Вперше здійснено кількісно-якісний аналіз книжкового українознавчого фонду, відомостей про його зміст, видовий, типологічний, мовний і хронологічний склад. Подано стислий виклад змісту окремих українознавчих документів, що мають велику наукову та інформаційну цінність. Розкрито організаційну структуру українознавчого фонду Бібліотеки. Проаналізовано документно-інформаційні потреби користувачів і рівень їх задоволеності фондом. Наведено пропозиції стосовно складу та структури українознавчого фонду.

Розглянуто проблеми формування світоглядних орієнтацій фахівців культурного та документно-інформаційного напрямів у процесі соціально-комунікативної діяльності. Створено нові інформаційні технології, які в своїй гіпертекстовій, гіпермедіа формі завершують певний цикл розвитку соціальних комунікацій. Нову еру комунікативних відносин у суспільстві пов'язано з системами передачі знань, прикладами яких є системи штучного інтелекту й експертні системи. Формування системи соціальних комунікацій (СК) сприяє вирішенню багатьох завдань: підготовки кадрів, створення умови для нової класифікації спеціальностей у традиційних підсистемах СК (бібіліотечній, архівній) та інформаційній; визначення рівнів і змісту підготовки фахівців, шляхів професійної кар'єри спеціалістів документально-інформаційного профілю; формування нових робочих місць, перспектив розвитку кадрового складу галузей, що належать до системи СК.

Розглянуто питання організації малого інформаційного бізнесу в інформаційних підрозділах традиційно некомерційних сфер, зокрема, освіти, культури та мистецтва. Висвітлено види й асортимент інформаційних послуг. Вивчено потреби споживачів у інформаційній продукції. Визначено трудовитрати на випуск інформаційної продукції та її собівартість. Зроблено оцінку економічної ефективності науково-інформаційної діяльності. Наведено основні види продукції інформаційних органів підприємств і організацій, перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв та порядок надання платних послуг цими закладами. Запропоновано систематичний покажчик інформаційних послуг.

Проаналізовано особливості забезпечення наукового супроводу економічних реформ як напряму діяльності інформаційно-аналітичних центрів. Розглянуто основні аспекти використання інформаційних технологій у науковому супроводі суспільних реформ. Висвітлено досвід оперативно-організаційної та методичної роботи щодо інформаційного забезпечення управлінських рішень. Охарактеризовано проблеми технополісів і технопарків у задоволенні сучасних інформаційних запитів суспільства. Увагу приділено питанням ролі бібліотечних закладів у підвищенні ефективності наукових досліджень.

Проанализированы особенности обеспечения научного сопровождения экономических реформ как направления деятельности информационно-аналитических центров. Рассмотрены основные аспекты использования информационных технологий в научном сопровождении общественных реформ. Освещен опыт оперативно-организационной и методической работы по информационному обеспечению управленческих решений. Охарактеризованы проблемы технополисов и технопарков в удовлетворении современных информационных запросов общества. Внимание уделено вопросам роли библиотечных заведений в повышении эффективности научных исследований.