Висвітлено сучасні проблеми архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни. Головну увагу зосереджено на вузлових питаннях історії архівної справи, на формуванні системи її установ, організації Національного архівного фонду України, класифікації документів, експертизи їхньої цінності. Значне місце відведено комплектуванню архівів, оптимізації зберігання та використання документів, застосуванню сучасних інформаційних технологій в архівній справі, науково-дослідній роботі.

Висвітлюється історія Рівненської обласної бібліотеки за 55 років, етапи та перспективи її розвитку. Розповідається про особливості становлення та напрямки діяльності структурних підрозділів, про спільну роботу бібліотеки та бібліотечного факультету Рівненського державного інституту культури. Розглядаються питання автоматизації бібліотечних технологій. Розкривається значення книгозбірні як інформаційного та культурно-просвітницького центру області.

Зібрано матеріали про заснування та діяльність державної історичної бібліотеки України, її видання та публікації співробітників - збірники, брошури, бібліографічні та методичні посібники, публікації з газет і журналів, машинописні праці тощо. Висвітлено основні напрями діяльності Бібліотеки за 60 років існування закладу.

Висвітлено історію організації і напрями діяльності (1925-1933 рр.) Науково-дослідної комісії бібліотекознавства та бібліографії Всенародної бібліотеки України. Визначено внесок Комісії та її окремих діячів у розвиток бібліотечної справи в Україні: С.П.Постернака, Д.А.Балики, В.О.Козловського, М.І.Ясинського, Н.В.Піскорської, С.І.Маслова, М.І.Сагарди та ін.

Висвітлено передумови створення електронної бібліотеки. Наведено принципи формування електронної бібліотеки НБУВ, визначено її основні інформаційно-ресурсні складові: каталог ресурсів книгозбірні, фонд повнотекстових електронних документів, пошукову інформаційну систему та її ядро - реферативну БД. Проаналізовано конвеєрну технологію формування складових електронної бібліотеки, розробленої з використанням автоматизованої технології опрацювання поточних надходжень до книгозбірні. Окреслено шляхи формування фонду повнотекстових електронних документів. Наведено формати файлів електронних документів і стандарти опису електронних ресурсів, які використовуються для формування електронної бібліотеки НБУВ. Розглянуто питання авторського права та доступу до інформації.

Проаналізовано сучасний стан змісту та структури книгознавчої освіти бібліотечно-бібліографічних кадрів. Висвітлено перспективи її оновлення за умов інформатизації України.

Висвітлюються стан та проблеми розвитку культури і суспільства України на порозі третього тисячоліття, співвідношення теорії та практики в художній культурі України. Розглядаються шляхи поліпшення роботи закладів культури в сучасних умовах, використання народної педагогіки у системі підвищення кваліфікації працівників культури, проблеми культури і духовності в сучасній сім'ї. Характеризується стан і тенденції розвитку бібліотечної справи в Україні, бібліографічно-видавнича діяльність в інформаційному забезпеченні розвитку української культури, українське законодавство і соціально-культурний розвиток меншин. Аналізується культура в ринкових умовах, у контексті виробництва суспільних благ; економічні аспекти приватизації закладів культури, суть та шляхи її проведення тощо.

Висвітлено діяльність бібліотеки, що охоплює період Української революції 1917 - 1920 рр., перші два десятиліття будівництва соціалістичного ладу, коли книгозбірня послідовно пройшла шлях від міської публічної до Київської державної обласної бібліотеки ім. ВКП(б), та час окупації Києва німецько-фашистськими загарбниками. Наведено основні показники діяльності бібліотеки. Викладено визначальні чинники її діяльності. Запропоновано іменний покажчик.

Містяться матеріали про заснування та діяльність Національної парламентської бібліотеки, її видання та публікації співробітників з бібліотечно-бібліографічної тематики. До посібника включено збірники, брошури, бібліографічні посібники, публікації з газет та журналів. Представлено оглядові матеріали про наукові заходи республіканського рівня, в яких Бібліотека брала участь; відомості про конференції, семінари та семінари-практикуми як складову частину системи підвищення кваліфікації. Відображена діяльність такої спеціалізованої структури Бібліотеки, як Інформаційний центр з питань культури і мистецтва; особливості роботи Бібліотеки з питань координації бібліотечно-бібліографічної діяльності бібліотек різних систем та відомств України та ін.

Досліджується бібліотечно-педагогічна діяльність класика дитячої бібліотечної педагогіки, засновниці першої спеціальної бібліотеки для дітей в Україні, потомственної почесної громадянки м.Києва Дори Юделівни Доброї. Розглядаються нові підходи Д.Ю.Доброї в популяризації "хорошей, здоровой книги" та висвітлюється її роль в діяльності Фребелівського товариства.

Наведені деякі ефективні методи підвищення професійної активності працівників з практики вітчизняної та зарубіжної психології управління. Обгрунтовується доцільність створення в бібліотеці соціально-психологічної служби для бібліотекарів та користувачів, визначаються її завдання і напрями роботи. Пропонуються зразкова програма психологічних занять та проект соціально-психологічної служби бібліотеки.

Досліджено питання бібліотекознавства та бібліографії, вміщено матеріали доповідей, виступів на науково-практичних конференціях, міжнародних конгресах, симпозіумах, звернень до владних структур, опублікованих на сторінках періодичних видань стосовно функціонування та збереження документальних фондів медичних бібліотек. Висвітлено життєвий і творчий шлях Раїси Іванівни Павленко. Наведено фотодокументи, літературу ,що розкривають її діяльність. Запропоновано хронологічний та іменний покажчики.

Представлено статті, в яких досліджується історія заснування Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та основні напрями її діяльності, комплектування і функціонування її фондів, повідомляється про людей, які свого часу стояли біля витоків найбільшого книгосховища України. Містяться описи колекційних зібрань, зокрема, українсько-білоруського роду Хрептовичів, бібліотек Яблоновських та Вишневецького замку, грецьких книжкових колекцій, київського рукопису французької королеви Анни, огляд архіву митрополита Платона та ін.

Вперше в українській історіографії представлено дослідження історії архівної періодики в Україні 1920 - 1930-х рр. на підставі маловідомих архівних документів. Подано анотований покажчик, а також висвітлено результати бібліометричного аналізу репрезентативного комплексу видань. Розкрито поняття української архівної періодики, викладено її періодизацію, обгрунтовано виокремлення основних етапів. У додатках наведено повний бібліографічний опис періодичних видань з проблем архівістики, бібліографічний покажчик літератури про архівну періодику тощо.

Викладено ключові положення проекту створення Національної системи реферування української наукової літератури як інтеграційної основи наукової інфосфери держави. Подано інформацію про ядро цієї системи - Загальнодержавну реферативну базу даних "Україніка наукова" та її друковану версію - Український реферативний журнал "Джерело". Наведено перелік періодичних видань, зміст яких розкривається в базі даних і журналі, а також приклади пошуку реферативної інформації. Запропоновано форми подання матеріалів для відображення відомостей про результати вітчизняних наукових робіт у Національній системі реферування.

Розглянуто питання організації малого інформаційного бізнесу в інформаційних підрозділах традиційно некомерційних сфер, зокрема, освіти, культури та мистецтва. Висвітлено види й асортимент інформаційних послуг. Вивчено потреби споживачів у інформаційній продукції. Визначено трудовитрати на випуск інформаційної продукції та її собівартість. Зроблено оцінку економічної ефективності науково-інформаційної діяльності. Наведено основні види продукції інформаційних органів підприємств і організацій, перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв та порядок надання платних послуг цими закладами. Запропоновано систематичний покажчик інформаційних послуг.

Вперше в українській історіографії розглядається широкий комплекс з проблем створення і діяльності такої впливової та авторитетної організації, як Міжнародна рада архівів, а також практичного обміну досвідом і координації зусиль її членів у галузі теорії і практики архівної справи. Досліджується діяльність на міжнародній арені представників державної архівної служби України. Складовою частиною посібника є архівні документи, що вперше вводяться до наукового обігу.

Розкривається історія заснування і перших двох десятиліть функціонування Національної бібліотеки України, які є найбільш складним та малознаним періодом її історії. Цей час пов'язаний з розробкою актуальної за сучасних умов незалежності концепції Національної бібліотеки та її функцій, формування поняття національного бібліотечного фонду України, що розроблялися видатними ученими і діячами культури, фахівцями бібліотечної та книжкової справи. Національна бібліотека розглядалася як головна державна бібліотека УРСР. Тісна співпраця з Академією наук України дозволила зберегти Бібліотеку як національну не за назвою, а за змістом її фондів, функціями та роллю у суспільному і культурному житті України. Бібліотека нагромаджувала, зберігала, опрацьовувала величезну книжкову та рукописну спадщину України, розвивала ідеї національного книжного фонду та національної бібліографії. Це дозволило підтримувати ідейну традицію фундаторів Бібліотеки, пронести її упродовж десятиліть та відродити вже за сприятливих умов сучасного життя. Відсутність на сьогодні грунтовного та об'єктивного дослідження історії Бібліотеки як національної і головної державної бібліотеки України в 20-30-х рр. змусила авторів звернутися до тієї доби і встановити історичну справедливість, повертаючи нашій країні правдиву історію заснування та діяльності Бібліотеки; віддати належне вченим, культурним діячам і бібліотекарям, які створили, зберегли і примножили гордість держави - Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського.

Розглянуто питання історії та комплектування бібліотеки Імператорського університету Св. Володимира за період 1834 - 1927 рр. Визначено основні етапи розвитку бібліотеки у взаємозв'язку з історією Університету. На підставі комплексного дослідження архівних джерел висвітлено особливості її формування, наведено перелік колекцій, що надійшли до фондів упродовж 1834 - 1917 рр. Встановлено основні джерела комплектування бібліотеки, охарактеризовано принципи відбору наукової літератури. Показано роль бібліотекарів та їх помічників у формуванні її фондів і створенні каталогів.

Рассмотрены вопросы истории и комплектования библиотеки Императорского университета Св. Владимира за период 1834 - 1927 гг. Определены основные этапы развития библиотеки во взаимосвязи с историей Университета. На основании комплексного исследования архивных источников освещены особенности ее формирования, приведен перечень коллекций, поступивших в фонды в течении 1834 - 1917 гг. Установлены основные источники комплектования библиотеки, охарактеризованы принципы отбора научной литературы. Показана роль библиотекарей и их помощников в формировании ее фондов и создании каталогов.

Викладено біографічний нарис провідного українського бібліографознавця, теоретика книгознавства та документознавства Г.М.Швецової-Водки. Надано бібліометричний аналіз її творчості, основні дати життя та діяльності, хронологічний покажчик праць вченої та літератури про неї, іменний, алфавітний та тематичний допоміжні покажчики.

Изложен биографический очерк ведущего украинского библиографоведа, теоретика книговедения и документоведения Г.Н.Швецовой-Водки. Представлен библиометрический анализ ее творчества, основные даты жизни и деятельности, хронологический указатель трудов ученого и литература о ней, именной, алфавитный и тематический вспомогательные указатели.