Висвітлено різні аспекти автоматизації бібліотек: від розробки концепції до створення автоматизованих інтегрованих інформаційно-бібліотечних систем і впровадження їх у бібліотеках.

Розглянуто питання щодо організації фондів екстеріорики у бібліотеці Канадсько-українського центру при відділі україніки Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка, використання їх у бібліографічній та науково-дослідній роботі, значення документів для патріотичного виховання студентів військових і цивільних учбових закладів. Висвітлено перспективи впровадження інформаційних технологій у бібліотеках екстеріорики.

Розкриваються історичні аспекти розвитку книжкової та бібліотечної справи в Україні. Висвітлюються питання підготовки, підвищення кваліфікації, безперервної освіти працівників бібліотечно-інформаційної сфери. Наведені результати наукових досліджень (зарубіжних та вітчизняних) у галузі бібліотекознавства, проаналізована їх роль у поліпшенні діяльності бібліотек. Розглянута законодавча база бібліотечно-інформаційної діяльності України, роль бібліотек у соціально-комунікативній структурі та інформатизації суспільства. Окреслено перспективи реалізації принципу загальнодоступності інформаційних ресурсів держави, інтелектуальної свободи, а також міжнародної інтеграції як засобу підвищення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування громадян України.

Зроблено спробу розкрити всебічну діяльність товариств "Просвіта", які діяли в різні роки як на теренах України, так і за їх межами, в місцях компактного розселення української діаспори. У покажчику, частково анотованому, на підставі історико-бібліографічного дослідження подано опис друків (книг, аркушевої, образотворчої продукції, періодичних видань тощо), що були видані "Просвітами" на території Наддніпрянської України у 1906-1922 рр., а також вибірково - публікацій з періодичних видань, що виходили в ці роки під егідою "Просвіт", найбільш цікавих з літературознавчої, культурологічної, історичної, краєзнавчої точок зору.

Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

Вперше з документознавчих позицій узагальнено теоретичні знання про особливості документних потоків і масивів як штучно створеної підсистеми документних комунікацій суспільства. Розкрито їх сутність, ознаки, властивості, структуру, закономірності розвитку, методи аналізу та оцінки.

Розглянуто можливості використання Інтернету з метою задоволення інформаційних потреб, підвищення фахового рівня бібліотекарів та поліпшення їх орієнтації у світовому мережевому просторі інформаційних ресурсів з бібліотечної справи. Висвітлено спеціалізовані інформаційні бази для бібліотечних працівників, можливості довідкових служб. Наведено колекції електронних ресурсів з бібліотечної та інформаційної науки на сайтах професійних об'єднань. Досліджено інформаційні ресурси вищих навчальних бібліотечних закладів, он-лайнові навчальні ресурси для бібліотекарів.

У центрі уваги роботи - оцінка бібліотечних послуг, що надаються користувачеві: як їх можна ідентифікувати, створити передумови їхнього розуміння, оцінити і використати. Висвітлено кількісні та якісні методи збору інформації, а також подано приклади застосування згаданої практики у публічних, наукових і спеціальних бібліотеках, зокрема, розглянуто дослідницьку роботу, статути та угоди на рівні обслуговування, а також зразки відповідних дослідницьких проектів.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Висвітлено проблеми розробки та використання нових педагогічних технологій і методик у мистецьких навчальних закладах України. Розглянуто загальні питання мистецької освіти. Викладено деякі аспекти та особливості адаптації юнаків і дівчат до навчання у вищих навчальних закладах культури та мистецтв І - ІІ рівнів акредитації. Розкрито психологічні засади розвитку музичної обдарованості. Проаналізовано взаємозв'язок загальної психології, музичної психології та методики навчання в процесі підготовки до державного испиту. Використано "педагогіку співробітництва" в процесі формування фахівців культури. Застосовано модульну систему організації навчання та рейтингового контролю знань студентів з дисципліни "Методика викладання гри на фортепіано". Висвітлено напрямки роботи центру підвищення кваліфікації у системі інформаційного забезпечення мистецької освіти. Удосконалено зміст і технологію підготовки кадрів для документально-інформаційної сфери. Наведено новий підхід до краєзнавчої підготовки бібліотечних фахіців. Розглянуто деякі питання інформаційного забезпечення бібліотечної освіти. Досліджено деякі проблеми реалізації нових шляхів формування спеціаліста бібліотечної справи за сучасних умов. Описано сучасні напрямки хореографії ХХ ст. та їх походження. Викладено концепцію становлення та розвитку духовної особистості художника.

Розглянуто практику музейної роботи в галузі використання особистих архівів на прикладі родинних документів Шарфенбергів, що зберігаються в Харківському історичному музеї. Введення їх до наукового обігу сприяє пожвавленню краєзнавчих досліджень.

Висвітлено історію книжкових виставок. Викладено основні правила, які необхідно пам'ятати під час оформлення виставок. Охарактеризовано види книжкових виставок і методику їх організації.

Висвітлено історію становлення та розвитку публічних бібліотек, всебічно розкрито діяльність на сучасному етапі та представлено пріоритетні напрямки на майбутнє. Висунуто конкретні пропозиції щодо удосконалення діяльності публічних бібліотек, намічено шляхи вирішення загальних проблем, запропоновано різноманітні форми та шляхи подолання сучасних труднощів в житті бібліотек, підкреслено необхідність їх подальшого вивчення.

Надано узагальнюючу оцінку книжкового українознавчого фонду Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка. Вперше здійснено кількісно-якісний аналіз книжкового українознавчого фонду, відомостей про його зміст, видовий, типологічний, мовний і хронологічний склад. Подано стислий виклад змісту окремих українознавчих документів, що мають велику наукову та інформаційну цінність. Розкрито організаційну структуру українознавчого фонду Бібліотеки. Проаналізовано документно-інформаційні потреби користувачів і рівень їх задоволеності фондом. Наведено пропозиції стосовно складу та структури українознавчого фонду.

До другого випуску каталогу увійшли книги українською мовою гражданським друком за 1886-1900 рр. з фондів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, незалежно від місця їх видання. Праця виконується в межах програми "Репертуар української книги".

Вміщено статті про істориків, архівістів, представників української культури і науки, громадських і державних діячив ХІХ ст. - 1930-х рр. (Д.І.Багалія, М.М.Бужинського, М.П.Василенка, Ф.А.Герасименка, В.Ф.Домбровського, П.Я.Дорошенка, Ф.І.Леонтовича, І.І.Огієнка, Д.І.Яворницького та інших), чільне місце у діяльності яких належало архівній справі та архівознавству. Основну увагу приділено практичним архівним питанням та теоретичним архівознавчим аспектам, пов'язаним із збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, заснуванням архівів як установ та налагодженням наукового використання архівної інформації для дослідження історичного минулого України.

Розглянуто широкий спектр питань становлення мережі наукових бібліотек в Україні, історії бібліотек та їх структурних підрозділів (зокрема, Державної історичної бібліотеки, Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.М.Горького, Полтавської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П.Котляревського, Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського), проблеми взаємодії наукових бібліотек у забезпеченні інформаційних потреб суспільства.

Проведено дослідження архівної спадщини національної еліти України та фамільних зібрань, накопичених представниками української старшини/шляхти протягом другої половини XVII - XX ст. Розглянуто історію виникнення та формування рукописних зібрань української родової еліти й охарактеризовано сучасні методи їх дослідження. Особливу увагу приділено вивченню архіву Скоропадських - одного з найвідоміших в українській історії родів, який дав країні двох гетьманів, кількох вищих урядовців Гетьманщини XVIII ст., представників місцевої адміністрації Російської імперії, військових і громадських діячів. Наведено публікації фамільних архівалій.

Проведено исследование архивного наследия национальной элиты Украины и фамильных собраний, накопленных предствителями украинской старшины/шляхты во второй половине XVII - XX вв. Рассмотрена история возникновения и формирования рукописных собраний украинской родовой элиты и охарактеризованы современные методы их исследования. Особое внимание уделено изучению архива Скоропадских - одного из наиболее известных в украинской истории родов, давшего двох гетманов, нескольких высших правителей Гетманщины XVIII вв., представителей местной администрации Российской империи, военных и общественных деятелей. Приведены публикации фамильных архивалий.

Розглянуто питання історії та комплектування бібліотеки Імператорського університету Св. Володимира за період 1834 - 1927 рр. Визначено основні етапи розвитку бібліотеки у взаємозв'язку з історією Університету. На підставі комплексного дослідження архівних джерел висвітлено особливості її формування, наведено перелік колекцій, що надійшли до фондів упродовж 1834 - 1917 рр. Встановлено основні джерела комплектування бібліотеки, охарактеризовано принципи відбору наукової літератури. Показано роль бібліотекарів та їх помічників у формуванні її фондів і створенні каталогів.

Рассмотрены вопросы истории и комплектования библиотеки Императорского университета Св. Владимира за период 1834 - 1927 гг. Определены основные этапы развития библиотеки во взаимосвязи с историей Университета. На основании комплексного исследования архивных источников освещены особенности ее формирования, приведен перечень коллекций, поступивших в фонды в течении 1834 - 1917 гг. Установлены основные источники комплектования библиотеки, охарактеризованы принципы отбора научной литературы. Показана роль библиотекарей и их помощников в формировании ее фондов и создании каталогов.

На підставі узагальнення картотек-видань обласних бібліотек України для дітей, даних з оглядових довідок Державної бібліотеки України для дітей про їх видавничу діяльність, а також матеріалів з фонду кабінету бібліотекознавства Національної бібліотеки України для дітей наведено покажчик методичних видань обласних бібліотек для дітей та Центральної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка ЦБС м.Києва за період 1945 - 2000 рр. з питань популяризації літератури з різних галузей знань, форм і методів роботи з читачами та пропаганди літератури.

На основе обобщения картотек-изданий областных библиотек Украины для детей, данных из обзорных справок Государственной библиотеки Украины для детей об их издательской деятельности, а также материалов из фонда кабинета библиотековедения Национальной библиотеки Украины для детей предложен указатель методических изданий областных библиотек для детей и Центральной библиотеки им. Т.Г.Шевченко ЦБС г.Киева за период 1945 - 2000 гг. по вопросам популяризации литературы из различных областей знаний, форм и методов работы с читателями, пропаганды литературы.