Наведено результати комплексного дослідження історії становлення та розвитку архівознавства й архівної освіти в Україні 1920 - 30-х рр. Висвітлено основні тенденції та напрями наукової роботи у галузі архівної справи, форми та зміст підготовки кадрів для архівних установ. Проаналізовано науково-організаційну діяльність державних органів управління архівною справою, роботу Київського та Одеського археологічних інститутів, Кабінету архівознавства при ЦАУ УСРР, архівної аспірантури.

Проаналізовано еволюцію застосування різноманітних бібліометричних методів у вітчизняних бібліотекознавчих дослідженнях.

Містяться праці, в яких висвітлюється історія заснування, становлення та керівництва Національної бібліотеки України у 1918-1920 рр., історія створення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, концепція Національної музичної бібліотеки України в дослідженнях О.Т.Дзбанівського. Розглядається історія створення, сучасний стан та перспективи розвитку картографічного фонду НБУВ, повідомляється про образотворчі видання фонду сектора естампів та репродукцій НБУВ, про колекцію гражданського друку відділу стародруків та рідкісних видань. Досліджуються проблеми формування електронних бібліотек України, перспективи розвитку бібліотечного законодавства України, концептуальні засади формування та використання бібліотечних ресурсів. Значну увагу приділено питанням підготовки Українського біографічного словника, проблемам іконографічного забезпечення української біографістики, аналізуються інформаційно-бібліографічні ресурси літературної біографіки та ін.

Зроблено спробу розкрити всебічну діяльність товариств "Просвіта", які діяли в різні роки як на теренах України, так і за їх межами, в місцях компактного розселення української діаспори. У покажчику, частково анотованому, на підставі історико-бібліографічного дослідження подано опис друків (книг, аркушевої, образотворчої продукції, періодичних видань тощо), що були видані "Просвітами" на території Наддніпрянської України у 1906-1922 рр., а також вибірково - публікацій з періодичних видань, що виходили в ці роки під егідою "Просвіт", найбільш цікавих з літературознавчої, культурологічної, історичної, краєзнавчої точок зору.

Розглянуто основні особливості нової інформаційної технології електронної бібліотеки (ЕБ). Визначено технологічний статус і необхідні компоненти лінгвістичного забезпечення (ЛЗ) ЕБ. Проведено дослідження та аналіз місця традиційних бібліотечних лінгвістичних засобів (бібліотечних класифікаційних схем) у структурі ЛЗ електронних бібліотек.

Висвітлено історію виявлення "Велесової книги". Проаналізовано проблему автентичності твору та виділено його структурні компоненти. Особливу увагу приділено аналізу художньої специфіки пам'ятки, що доповнює вже відомі дослідження. Запропоновано уривки з тексту, тести для перевірки знань, розробки уроків.

Викладено узагальнені поради стосовно дослідження основних видів періодичного друку (газет, журналів, збірників, бюлетенів, календарів), а також аналізу кількісно-якісного складу бібліотечного фонду та визначення інформаційної цінності часописів з залученням методологічних розробок з питань наукознавства, документознавства та інформатики.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Публікуються праці з архівознавства, документознавства, джерелознавства та інших спеціальних історичних дисциплін, висвітлюються проблеми сучасного архівного будівництва, подаються неопубліковані документи, огляди архівних фондів та біографічні дослідження про видатних архівістів України.

Розглядається грецько-українське співробітництво в галузі дослідження історії грецької діаспори, історія підприємницької діяльності греків у Причорномор'ї, викладацька діяльність та наукова спадщина історика літератури, візантініста С.Д.Пападімітріу, благодійна діяльність грецького генерального консула в Одесі Івана Вучини. Висвітлюються теоретико-методичні засади створення біографічного словника "Греки в Україні", сімейні архіви і нові напрямки історико-економічних та історичних досліджень, публікуються матеріали Київських та Донецького Державних архівів про історію греків України за часів політики коренізації (1924-1933 рр.) та ін.

Вперше в українській історіографії представлено дослідження історії архівної періодики в Україні 1920 - 1930-х рр. на підставі маловідомих архівних документів. Подано анотований покажчик, а також висвітлено результати бібліометричного аналізу репрезентативного комплексу видань. Розкрито поняття української архівної періодики, викладено її періодизацію, обгрунтовано виокремлення основних етапів. У додатках наведено повний бібліографічний опис періодичних видань з проблем архівістики, бібліографічний покажчик літератури про архівну періодику тощо.

Проаналізовано здобутки і прорахунки дослідників української преси, методологічні засади та методи дослідження, проблеми формування репертуару української періодики, а також особливості підготовки науково-об'єктивної історії української журналістики.

Розглянуто проблему бібліотечних кадрів в історичному і сучасному аспектах. Подано цікаві характеристики професійних та особистісних якостей працівника бібліотеки з погляду читача та спеціаліста, а також думку мешканців Києва про майбутнє бібліотечної професії.

Вміщено статті про істориків, архівістів, представників української культури і науки, громадських і державних діячив ХІХ ст. - 1930-х рр. (Д.І.Багалія, М.М.Бужинського, М.П.Василенка, Ф.А.Герасименка, В.Ф.Домбровського, П.Я.Дорошенка, Ф.І.Леонтовича, І.І.Огієнка, Д.І.Яворницького та інших), чільне місце у діяльності яких належало архівній справі та архівознавству. Основну увагу приділено практичним архівним питанням та теоретичним архівознавчим аспектам, пов'язаним із збереженням історичних комплексів документів, їх опрацюванням, заснуванням архівів як установ та налагодженням наукового використання архівної інформації для дослідження історичного минулого України.

Наведено системну характеристику основних груп споживачів бібліотечних продуктів і послуг у сфері краєзнавства з використанням даних соціологічного дослідження.

Запропоновано новий історико-джерелознавчий підхід з широких загальнокультурологічних та книгознавчих позицій до української книги в історичному аспекті від рукописного до друкованого варіанта.

Розкривається історія заснування і перших двох десятиліть функціонування Національної бібліотеки України, які є найбільш складним та малознаним періодом її історії. Цей час пов'язаний з розробкою актуальної за сучасних умов незалежності концепції Національної бібліотеки та її функцій, формування поняття національного бібліотечного фонду України, що розроблялися видатними ученими і діячами культури, фахівцями бібліотечної та книжкової справи. Національна бібліотека розглядалася як головна державна бібліотека УРСР. Тісна співпраця з Академією наук України дозволила зберегти Бібліотеку як національну не за назвою, а за змістом її фондів, функціями та роллю у суспільному і культурному житті України. Бібліотека нагромаджувала, зберігала, опрацьовувала величезну книжкову та рукописну спадщину України, розвивала ідеї національного книжного фонду та національної бібліографії. Це дозволило підтримувати ідейну традицію фундаторів Бібліотеки, пронести її упродовж десятиліть та відродити вже за сприятливих умов сучасного життя. Відсутність на сьогодні грунтовного та об'єктивного дослідження історії Бібліотеки як національної і головної державної бібліотеки України в 20-30-х рр. змусила авторів звернутися до тієї доби і встановити історичну справедливість, повертаючи нашій країні правдиву історію заснування та діяльності Бібліотеки; віддати належне вченим, культурним діячам і бібліотекарям, які створили, зберегли і примножили гордість держави - Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського.

Проведено дослідження архівної спадщини національної еліти України та фамільних зібрань, накопичених представниками української старшини/шляхти протягом другої половини XVII - XX ст. Розглянуто історію виникнення та формування рукописних зібрань української родової еліти й охарактеризовано сучасні методи їх дослідження. Особливу увагу приділено вивченню архіву Скоропадських - одного з найвідоміших в українській історії родів, який дав країні двох гетьманів, кількох вищих урядовців Гетьманщини XVIII ст., представників місцевої адміністрації Російської імперії, військових і громадських діячів. Наведено публікації фамільних архівалій.

Проведено исследование архивного наследия национальной элиты Украины и фамильных собраний, накопленных предствителями украинской старшины/шляхты во второй половине XVII - XX вв. Рассмотрена история возникновения и формирования рукописных собраний украинской родовой элиты и охарактеризованы современные методы их исследования. Особое внимание уделено изучению архива Скоропадских - одного из наиболее известных в украинской истории родов, давшего двох гетманов, нескольких высших правителей Гетманщины XVIII вв., представителей местной администрации Российской империи, военных и общественных деятелей. Приведены публикации фамильных архивалий.

Розглянуто питання історії та комплектування бібліотеки Імператорського університету Св. Володимира за період 1834 - 1927 рр. Визначено основні етапи розвитку бібліотеки у взаємозв'язку з історією Університету. На підставі комплексного дослідження архівних джерел висвітлено особливості її формування, наведено перелік колекцій, що надійшли до фондів упродовж 1834 - 1917 рр. Встановлено основні джерела комплектування бібліотеки, охарактеризовано принципи відбору наукової літератури. Показано роль бібліотекарів та їх помічників у формуванні її фондів і створенні каталогів.

Рассмотрены вопросы истории и комплектования библиотеки Императорского университета Св. Владимира за период 1834 - 1927 гг. Определены основные этапы развития библиотеки во взаимосвязи с историей Университета. На основании комплексного исследования архивных источников освещены особенности ее формирования, приведен перечень коллекций, поступивших в фонды в течении 1834 - 1917 гг. Установлены основные источники комплектования библиотеки, охарактеризованы принципы отбора научной литературы. Показана роль библиотекарей и их помощников в формировании ее фондов и создании каталогов.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження бібліотечно-інформаційного виробництва. Проаналізовано організаційно-функціональну структуру, технологію та методи автоматизації бібліотечно-інформаційного виробництва. Розглянуто інноваційні механізми розвитку бібліотечної діяльності у період формування ринкових відносин й обгрунтовано доцільність використання маркетингового підходу щодо управління бібліотечним виробництвом. Розглянуто питання інтелектуалізації професійної діяльності у бібліотечно-інформаційному середовищі. Охарактеризовано продукти та послуги бібліотечного виробництва та тенденції інтеграції бібліотек до інформаційного простору.

Освещены теоретико-методологические основы исследования библиотечно-информационного производства. Проанализированы организационно-функциональная структура, технология и методы автоматизации библиотечно-информационного производства. Рассмотрены инновационные механизмы развития библиотечной деятельности в период формирования рыночных отношений и обоснована целесообразность внедрения маркетингового подхода в процесс управления библиотечным производством. Рассмотрены вопросы интеллектуализации профессиональной деятельности в библиотечно-информационной среде. Охарактеризованы продукты и услуги библиотечного производства и тенденции интеграции библиотек в информационное пространство.