Висвітлено актуальні проблеми всебічного розкриття змісту і структури фонду "Україніка" та відбиття місцезнаходження українознавчих документів у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

Висвітлено історію книжкових виставок. Викладено основні правила, які необхідно пам'ятати під час оформлення виставок. Охарактеризовано види книжкових виставок і методику їх організації.

Визначено ключові фактори для відповідальних за введення платного сервісу як частини забезпечення загального бібліотечного та інформаційного сервісу, зокрема, визначення ринку (аналіз внутрішніх та зовнішніх користувачів), початкове планування, процедури, документація і контроль, маркетинг і промоушн. Розглянуто чотири конкретні приклади, що описують практичні підходи до різних аспектів розвитку та дії платного сервісу, а також ілюструють шляхи, якими організація, що працює за системою членства, національна бібліотека, установа ділової інформації при місцевій владі та адвокатська фірма вводили та розвивали платний бібліотечний та інформаційний сервіс.

Висвітлено проблему підвищення уваги суспільства до бібліотеки як до інституції та до бібліотекаря як до фахівця та громадянина. Розглянуто бібліотечний імідж у контексті державотворення та наведено його складові. Визначено особистісний підхід до читача як засіб створення бібліотеки сучасного типу.

Розглянуто особливості формування та розвитку соціальних інформаційних баз у період постіндустріальних суспільних перетворень. Визначено основні принципи, методи та форми їх утворення. Проаналізовано сучасний стан інформаційних баз України, показано специфіку їх еволюції. Визначено суттєву роль бібліотечних закладів у процесі розвитку інформаційних суспільних потреб. Розглянуто основні тенденції активізації процесу глобалізації та їх інформаційний вплив на країни за межами "золотого мільярда". Розглянуто проблеми інтеграції України у світовий інформаційний простір. Висвітлено особливості формування інформаційного потенціалу українського суспільства у період постіндустріальних перетворень. Розглянуто питання життєздатності інформаційних баз та визначено тенденції їх розвитку в Україні.

Рассмотрены особенности формирования и развития социальных информационных баз в период постиндустриальных общественных преобразований. Определены основные принципы, методы и формы их создания. Проанализировано современное состояние инфорационных баз Украины, показана специфика их эволюции. Определена существенная роль библиотечных учреждений в процессе развития информационных общественных потребностей. Рассмотрены основные тенденции активизации процесса глобализации и их информационное влияние на страны за пределами "золотого миллиарда". Рассмотрены проблемы интеграции Украины в мировое информационное пространство. Проанализированы особенности формирования информационного потенциала украинского общества в период постиндустриальных преобразований. Рассмотрены вопросы жизнеспособности информационных баз и определены тенденции их развития в Украние.

Розглянуто основні аспекти процесу інтеграції бібліотек до єдиного інформаційного простору вищих навчальних закладів. За результатами досліджень зроблено висновки: інформаційний простір ВНЗ за своїми ознаками збігається зі структурно-функціональними аспектами діяльності бібліотек як інформаційно-комунікаційних структур; бібліотека має виконувати провідну роль у створенні та функціонуванні інформаційного простору ВНЗ. Основні тенденції трансформації бібліотек ВНЗ під впливом інформатизації відповідають вимогам оновлення освіти в Україні шляхом створення власних електронних інформаційних ресурсів, концентрації технологій і ресурсів ДО, розширення сервісних послуг на базі корпоративного об'єднання бібліотек.

Рассмотрены основные аспекты процесса интеграции библиотек в единое информационное пространство высших учебных заведений. На основании результатов исследований сделаны выводы: информационное пространство ВНЗ по своим признакам сходно со структурно-функциональными аспектами деяльности библиотек как информационно-комуникационных структур; библиотека должна выполнять ведущую роль в создании и функционировании информационного пространства ВНЗ. Основные тенденции трансформации библиотек ВНЗ под влиянием информатизации соотвествуют требованиям обновления образования в Украине путем создания собственных электронных информационных ресурсов, концентрации технологий и ресурсов ДО, расширения сервисных услуг на базе корпоративного объединения библиотек.

Проаналізовано стан бібліотечної справи, описано особливості функціонування бібліотек різних систем і відомств - публічних, сільськогосподарських, освітянських, університетських, військових. Викладено історію розвитку інформаційних ресурсів, бібліотечно-інформаційного обслуговування та безперервної освіти. Висвітлено діяльність обласних бібліотечних асоціацій і осередків, зокрема, Миколаївщини, Донеччини, Сумщини. Розглянуто питання про фахову електронну періодику.

Проанализировано состояние библиотечного дела, описаны особенности функционирования библиотек разных систем и ведомств - публичных, сельскохозяйственных, образовательных, университетских, военных. Изложена история развития информационных ресурсов, библиотечно-информационного обслуживания и непрерывного образования. Освещена деятельность областных библиотечных ассоциаций и центров, в частности, Николаевской, Донецкой, Сумской областей. Рассмотрены вопросы о специальной электронной периодике.

Розглянуто Канадсько-Український Бібліотечний Центр (КУБЦ) як осередок інтелекту української діаспори на Дніпропетровщині. Увагу приділено видавничій роботі КУБЦ. Наведено перелік видань КУБЦ за 2003 - 2007 рр.

Рассмотрен Канадско-Украинский Библиотечный Центр (КУБЦ) как центр интеллекта украинской диаспоры в Днепропетровской области. Внимание уделено издательской работе КУБЦ. Приведен перечень изданий КУБЦ за 2003 - 2007 гг.

Вміщено інформацію про 684 бібліотечні заклади Дніпропетровщини системи Міністерства культури та туризму України, про які наведено такі фактографічні відомості: назва бібліотеки, ім'я керівника, адреса, контактні телефони, електронна пошта, сайт, рік заснування, кількість видань у фонді бібліотеки, кількість читачів, бібліотечний персонал.

Дана информация о 684-х библиотечных заведениях Днепропетровской области системы Министерства культуры и туризма Украины, о которых приведены такие фактографические сведения: название библиотеки, имя руководителя, адрес, контактные телефоны, электронная почта, сайт, год основания, количество изданий в фонде библиотеки, количество читателей, библиотечный персонал.

Розглянуто питання системного підходу до управління бібліотекою. Досліджено зв'язки та функції бібліотечного фонду як основного елементу системи "бібліотека". Обгрунтовано виняткове значення аналізу інформації в технологічному циклі формування бібліотечного фонду. Обговорено проблему наявності видань підвищеного попиту. Запропоновано використання аналізу відповідей книгосховища на запити читачів для оптимізації топології зберігання фондів і вироблення політики комплектування.

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць.

Проведено дослідження історії становлення та розвитку наукових бібліотек Львова з кінця XVIII ст. до 1930-х рр., які діяли при наукових установах, вищих навчальних закладах та громадських товариствах. Виділено й охарактеризовано три основні періоди їх розвитку та наведено класифікацію. Проаналізовано діяльність спеціальних та універсальних наукових бібліотек, визначено джерела їх комплектування, серед яких пріоритетне значення займають дари. Виявлено тематичні пріоритети формування фондів, проаналізовано склад зібрань та колекцій. Показано вплив наукових установ, які створювали книгозбірні, на розвиток бібліотечних фондів. З'ясовано, що діяльність книгозбірень не обмежувалася опікою над фондами, зокрема, висвітлено результати їх науково-дослідної роботи. Зроблено висновок, що наявність наукових книгозбірень створювала неповторну інфраструктуру у Галичині та сприятливий інформаційний простір для розвитку різних галузей науки.

Виявлено основні напрями роботи з формування регіонально-галузевої системи інформаційно-бібліотечного обслуговування екологічної сфери Криму, які мають конструктивну основу для аналізу та реалізації набутого наукового та практичного досвіду. Як конструктивні елементи такої системи визначено інформаційну політику, предметно-орієнтований інформаційний простір, інформаційний ландшафт, інноваційний когнітивно-інформаційний ресурс розвитку. Відзначено, що інформаційна політика визначає стратегії та терміни створення умов їх реалізації, опис предметно-орієнтованого інформаційного простору (ІП) характеризує його на суспільному, колективному, індивідуальному рівнях і завдання їх задоволення, інформаційний ландшафт - мережеву структуру інформаційних систем різного рівня, інноваційний когнітивно-інформаційний ресурс розвитку - зміст, форми програмно-проектної тактики щодо реалізації завдань стратегічного розвитку інформаційно-бібліотечного забезпечення (ІБЗ). Розвинуто формування регіонально-галузевої системи екологічної сфери як завдання управління створенням відповідного сегмента в інформаційному просторі Криму. Зроблено висновок, що основою моделі задоволення різного ІП екологічної сфери є схема структуризації інформаційних процесів, що розглядається як система ІБЗ з розподіленими банками даних.

Обгрунтовано реалізацію багаторівневої консолідації через посилення системних зв'язків між правовими бібліотеками на засадах професійних бібліотечних об'єднань та координації й кооперації діяльності бібліотек з іншими інформаційними установами й організаціями. Розвинуто уявлення про комунікаційний простір правової науки через грунтовне вивчення особливостей діяльності суб'єктів, що генерують наукову інформацію, документопотоки в їх структурно-семантичній, цільовій визначеності, аналіз стану інфопотоків та інфопотреб користувачів за умов поширення технології комунікаційної взаємодії.

Розглянуто процес формування суспільних потреб електронного інформування в правовій сфері протягом останніх десяти років і відображення даних процесів у бібліотечній діяльності. Проаналізовано діяльність електронних ЗМІ в сфері правової пропаганди, рівень її ефективності та чинники, які на неї впливають. Визначено джерельну базу бібліотечних установ правової інформації, технології введення її в суспільний обіг. Розглянуто перспективи вдосконалення організації правового інформування в сучасній бібліотеці з урахуванням можливостей обумовленим сучасним рівнем електронних інформаційних технологій. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності обслуговування користувачів електронної правової інформації.

Розглянуто сучасні тенденції в організації інформаційного простору бібліотеки на прикладах національних проектів (Єгипет, Франція, Білорусь, США). Запропоновано унікальні концепції соціоінформаційного простору, в яких поєднано зовнішнє архітектурне рішення із високоякісним (у контексті сервісу та ресурсу) змістом.

Розглянуто книжкову комунікацію в теоретичному, історичному та прогностичному аспектах. Доведено, що подолання технічних, соціальних і психологічних бар'єрів на шляху руху повідомлення від автора до читача можливе лише за умови взаємопов'язаного розвитку книжкової й електронної комунікації. Обгрунтовано, що книжкова комунікація завдяки своїм унікальним комунікативним властивостям здатна інтегрувати в новий електронний комунікаційний простір, активно впливаючи на конфігурацію інших видів соціальної комунікації. Розглянуто еволюцію структури книжкової комунікації та функцій її головних компонентів (автора, читача, посередників, книги). Виявлено основні трансформації, що відбуваються з ними в новому комунікативному середовищі. Запропоновано концептуальну модель розвитку системи книжкової комунікації в сучасному комунікаційному просторі.

Приділено увагу питанню підготовки фахівців за книгознавчим напрямом у Рівненському державному гуманітарному університеті. Визначено поняття "Бібліотечний маркетинг: історико-теоретичні основи". Проаналізовано повнотекстові бази даних бібліотек України. Охарактеризовано сучасний розвиток Львівської центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки. Вивчено діяльність Рівненської обласної бібліотеки для молоді як інформаційного та виховного центру. Досліджено пресу Волині у дореформений період (1830 - 1860 рр.). Висвітлено розвиток бібліотеки Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка.

Висвітлено питання вдосконалення і розвитку системи інформаційного забезпечення вищої освіти. Розглянуто особливості діяльності бібліотеки ВНЗ у взаємодії з навчальними інформаційними комунікаціями як наукової, технологічної, структурно-функціональної моделі. Виділено її наступні системотвірні зв'язки й компоненти: викладачі - користувачі - бібліотечний персонал - обсяги, зміст і форми навчальної роботи, зафіксовані у навчально-методичних документах, планах, програмах тощо - бібліотечні ресурси - інформаційні засоби забезпечення навчальної діяльності. Окреслено цілісність і корисність практичної площини діяльності бібліотеки ВНЗ, вдосконалення прагматичного аспекту роботи, спрямованого на стимулювання процесів у системі інформаційного обслуговування в контексті сучасних парадигм освіти та вимог щодо формування електронного навчального середовища (ЕНС). Визначено загальні тенденції і проблеми формування ресурсної бази інформаційно-освітнього середовища. Зосереджено увагу на можливості створення бібліотекою ВНЗ репозитарного ресурсу - електронного банку даних, який з часом може слугувати перспективним ефективним засобом зростання інформаційної насиченості ЕНС як інтегрована копія пріоритетних даних з набором тематичних папок, файлів, реляційних баз даних і банків знань.

Освещены вопросы усовершенствования и развития системы информационного обеспечения высшего образования. Рассмотрены особенности деятельности библиотеки ВУЗ во взаимодействии с учебными информационными коммуникациями как научной, технологической, структурно-функциональной модели. Выделены её следующие системообразующие связи и компоненты: преподаватели - пользователи - библиотечный персонал - объемы, содержание и формы учебной работы, зафиксированные в учебно-методических документах, планах, программах - библиотечные ресурсы - информационные средства обеспечения учебной деятельности. Определена целосность и полезность практического аспекта деятельности библиотеки ВУЗ, усовершенствование прагматического аспекта работы, направленного на стимулирование процессов в системе информационного обслуживания в контексте современных парадигм образования и требований к формированию электронной учебной среды (ЭУС). Охарактеризованы общие тенденции и проблемы формирования ресурсной базы информационно-учебной среды. Сосредоточено внимание на возможности создания библиотекой ВУЗ репозитарного ресурса - электронного банка данных, который со временем может служить перспективным эффективным средством возрастания информационной насыщенности ЭУС как интегрированной копии приоритетных данных с набором тематических папок, файлов, реляционных баз данных и банков знаний.

The problems of improvement and development of the system of information provision of higher education are being highlighted. The peculiarities of the activities of the higher educational establishment's library in its interaction with the academic information communications are under consideration. The main tendencies and problems of forming the resource base of the information - educational environment are determined.

Висвітлено актуальні питання процесу інтеграції сучасної бібліотеки в інформаційний простір ВНЗ на прикладі наукової бібліотеки Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ). Визначено систему обслуговування користувачів у ХНУРЕ. Обгрунтовано основу для інтеграції бібліотеки у кероване інформаційно-освітнє середовище ХНУРЕ. Проаналізовано доцільність формування електронних бібліотек, які стали нагальною потребою та реальністю для здійснення освітнього простору. Представлено ряд заходів спрямованих на удосконалення роботи та розвитку бібліотеки, впровадження в її практику нових інформаційних, телекомунікаційних технологій та формування її інформаційних ресурсів.

Освещены актуальные вопросы процесса интеграции современной библиотеки в информационное пространство ВУЗ на примере научной библиотеки Харьковского национального университета радиоэлектроники (ХНУРЭ). Определена система обслуживания пользователей в ХНУРЭ. Обосновано основу для интеграции библиотеки в управляемую информационно-образовательную среду ХНУРЭ. Проанализировано целесообразность формирования электронных библиотек, которые стали насущной необходимостью и реальностью для осуществления образовательного пространства. Представлен ряд мероприятий направленных на совершенствование работы и развития библиотеки, внедрение в ее практику новых информационных, телекоммуникационных технологий и формирования ее информационных ресурсов.

Scientific library in the information-educational environment of the university.