Індекс рубрикатора НБУВ: Ч733(4Укр)3 + Ш108*03 + Т229(0)313 + Т4(4Укр)-434

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Письмо. Графіка

Епіграфіка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Необхідність підвищення ефективності використання наявних знань та інформації, створення умов для продукування нових знань та обміну ними актуалізують вивчення когнітивного потенціалу ігрових технологій. Розкриття потенціалу гри як інноваційної технології формування бібліотечно-інформаційного середовища управління знаннями в діяльності бібліотек. Мета роботи - обгрунтування потреби впровадження в бібліотечну практику ігрових технологій з метою забезпечення ефективної участі бібліотек в управлінні знаннями, розробка теоретико-методологічних підходів до організації ігрового бібліотечно-інформаційного середовища. Аналітичний огляд веб-сайтів бібліотек, тематичних ресурсів (портал Американської бібліотечної асоціації International Games Week та ігрова платформа Zooniverse), фахових публікацій, присвячених висвітленню участі бібліотек в процесах управління знаннями, досвіду використання ігрових технологій в освіті та науці, впровадженню цього досвіду в бібліотечну діяльність. Використано системний, функціональний методи, методи спостереження, гіпотези в поєднанні з соціально-комунікаційним методом. Показано доцільність впровадження в бібліотечну практику ігрових технологій як інноваційного інструменту управління знаннями в рамках реалізації соціального призначення бібліотек щодо збереження, кумуляції, організації і трансляції знань, розкрито когнітивний потенціал ігрових технологій, розроблено теоретико-методологічні засади впровадження ігрових технологій в бібліотечну практику, висвітлено приклади ефективного використання вітчизняними та закордонними бібліотеками ігрових технологій на сучасному етапі. Висновки: позитивний ефект використання когнітивного потенціалу ігор в освітній практиці й наукових дослідженнях актуалізує розробку стратегій впровадження ігрових технологій як інноваційного інструменту управління знаннями в діяльність бібліотечних інституцій.

Зазначено, що у посібнику дотримано підходу, який полягає у використанні терміну "документно-інформаційна наука" як узагальнюючого щодо бібліотекознавства, документознавства та архівознавства, книгознавства із збереженням їх об'єктів, предметного поля досліджень, понятійно-термінологічного апарату. Розглянуто гіпотези, теорії та концепції, в тому числі й дискусійні, представлені у системі наукових комунікацій з бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, архівознавства, книгознавства. Увагу приділено концепціям документно-інформаційної науки для розвитку соціально-комунікативної діяльності у сфері державного управління, інформаційно-комунікаційному забезпеченню е-урядування, питанням інформаційного менеджменту та маркетингових комунікацій.