Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.

Висвітлено різні аспекти автоматизації бібліотек: від розробки концепції до створення автоматизованих інтегрованих інформаційно-бібліотечних систем і впровадження їх у бібліотеках.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Проаналізовано еволюцію застосування різноманітних бібліометричних методів у вітчизняних бібліотекознавчих дослідженнях.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Розглянуто основні стратегічні напрями розвитку бібліотек, орієнтовані на удосконалення документального, інформаційного та когнітивного рівнів діяльності.

Висвітлено актуальні проблеми всебічного розкриття змісту і структури фонду "Україніка" та відбиття місцезнаходження українознавчих документів у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

Проаналізовано витоки науки про документ. Подано стислий історичний нарис розвитку документознавства. Розглянуто структуру сучасного документознавства. Охарактеризовано теоретичні основи загального та спеціального документознавства, методологічні засади документології.

Розглянуто систему визначень книгознавства, починаючи з трьохчленної формули книгознавства, розробленої М.М.Лісовським (1884), до моделі книжкової справи, запропонованої М.А.Низовим (1992), що є методологічною основою для подальшого розвитку книгознавства.

Розглянуто відмінності документа та книги з застосуванням комунікативного підходу, визначено поняття "динамічний" та "статичний" документи.

Проаналізовано поняття "краєзнавчий фонд бібліотек" і похідні від нього, а також основи структурування фонду з застосуванням системного підходу.

Розглянуто феномен бібліотечного обслуговування етнічних меншин на фоні трансформації західної культури. Особлива увага приділяється аналізові сучасного стану культури, визначеному як постмодерністський.

Запропоновано метод моделювання оптимальної структури технологічного процесу обробки творів друку як багатофазної системи масового обслуговування.

Огляд складено на основі матеріалів соціологічних бібліотекознавчих досліджень, публікацій інститутів культури, великих наукових та обласних бібліотек, а також звітів про науково-дослідну роботу за період 1991-1995 рр., що були надіслані до НПБ України провідними державними бібліотеками м.Києва, Харківською державною науковою бібліотекою, Київським державним університетом культури та мистецтв, Харківським та Рівненським інститутами культури. Показано розвиток бібліотечної науки у цей період, тенденції, які намітились у бібліотекознавстві, а також найбільш актуальні питання в тематиці досліджень: бібліотеки в нових соціальних умовах; читач як основний об'єкт соціологічних досліджень; бібліотечні ресурси (фонди і каталоги, національна бібліографія, документознавство, краєзнавство); історія бібліотечної справи і бібліотек України; автоматизація бібліотечних процесів та удосконалення бібліотечних технологій.

Висвітлено напрями оптимізації функціонування місцевого обов'язкового примірника документів як розподіленої системи відомчих та позавідомчих документів регіону.

Викладено узагальнені поради стосовно дослідження основних видів періодичного друку (газет, журналів, збірників, бюлетенів, календарів), а також аналізу кількісно-якісного складу бібліотечного фонду та визначення інформаційної цінності часописів з залученням методологічних розробок з питань наукознавства, документознавства та інформатики.

Розглянуто проблеми оновлення системи розповсюдження науково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України, місце в ній інформаційних центрів та бібліотек.