Обгрунтовано базове значення документальної комунікації для визначення документологічної сутності бібліотечно-інформаційної професії.

Обосновано базовое значение документальной коммуникации для определения документологической сущности библиотечно-информационной профессии.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти комунікації в діловій і академічній сферах. Розглянуто принципи ефективного письма з залученням міжнародних стандартів. Наведено методики та приклади підготовки документів, зокрема, резюме, доповідної записки, звіту, протоколу, прес-релізу. Викладено пропозиції щодо підвищення ефективності текстів і їх логічного сприйняття читачем.

Освещены теоретические и практические аспекты коммуникаций в деловой и академических сферах. Рассмотрены принципы эффективного составления текста с учетом международных стандартов. Приведены методики и примеры подготовки документов, в частности, резюме, докладной записки, отчета, протокола, пресс-релиза. Изложены предложения, касающиеся повышения эффективности текстов и их логического восприятия читателем.

Розроблено теоретичні засади комунікаційної єдності колективу як необхідної умови інноваційного розвитку бібліотечних установ і елементу кадрового менеджменту в бібліотеках. Досліджено умови комунікаційного середовища бібліотек, де мають створюватися сприятливі обставини для результативної праці персоналу бібліотеки, а також якісного управління їх діяльністю. Висвітлено особливості міжособистісної взаємодії, встановлено фактори впливу на якість міжособистісної взаємодії. Доведено, що комунікаційна єдність є результатом спільних уявлень співробітників бібліотеки про мету, зміст, характер, засоби здійснення загальної діяльності, а також використання завдань на різних ланках бібліотечної організації. Визначено види та властивості комунікації. На підставі даних опитування створено комунікограми, використання яких уможливлює виявлення типових ситуацій у бібліотечних комунікаціях.

Розглянуто книжкову комунікацію в теоретичному, історичному та прогностичному аспектах. Доведено, що подолання технічних, соціальних і психологічних бар'єрів на шляху руху повідомлення від автора до читача можливе лише за умови взаємопов'язаного розвитку книжкової й електронної комунікації. Обгрунтовано, що книжкова комунікація завдяки своїм унікальним комунікативним властивостям здатна інтегрувати в новий електронний комунікаційний простір, активно впливаючи на конфігурацію інших видів соціальної комунікації. Розглянуто еволюцію структури книжкової комунікації та функцій її головних компонентів (автора, читача, посередників, книги). Виявлено основні трансформації, що відбуваються з ними в новому комунікативному середовищі. Запропоновано концептуальну модель розвитку системи книжкової комунікації в сучасному комунікаційному просторі.

Проаналізовано проблему організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів з документознавства та інформаційної діяльності у психолого-педагогічній і науково-методичній літературі та охарактеризовано основні організаційно-методичні умови самостійної роботи.

Проанализирована проблема организации самостоятельной работы будущих бакалавров документоведения и информационной деятельности в психолого-педагогической и научно-методической литературе и охарактеризованы основные организационно-методические условия самостоятельной работы.

In the article the problem of organization of independent work of future bachelors is analysed from doсument expert and informative activity in to psychology-pedagogical and to scientifically methodical to literature and the basic are described organizationally methodical terms of independent work.

Розкрито участь бібліотек та їх інформаційно-аналітичних структур у процесах політичної комунікації. Проаналізовано можливості бібліотечних установ у оптимізації та підвищенні ефективності даних процесів з метою забезпечення стабільного розвитку держави та суспільства. Розглянуто соціально-політичний й інформаційний аспекти політичної комунікації, особливості її функціонування, закономірності та тенденції розвитку. Висвітлено пріоритетні напрями розвитку діяльності бібліотек у системі політичної комунікації. Досліджено інформаційно-комунікативний потенціал у процесі демократизації. Увагу приділено оптимізації діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек у забезпеччені їх ефективного функціонування в системі політичної комунікції.

Висвітлено питання вдосконалення і розвитку системи інформаційного забезпечення вищої освіти. Розглянуто особливості діяльності бібліотеки ВНЗ у взаємодії з навчальними інформаційними комунікаціями як наукової, технологічної, структурно-функціональної моделі. Виділено її наступні системотвірні зв'язки й компоненти: викладачі - користувачі - бібліотечний персонал - обсяги, зміст і форми навчальної роботи, зафіксовані у навчально-методичних документах, планах, програмах тощо - бібліотечні ресурси - інформаційні засоби забезпечення навчальної діяльності. Окреслено цілісність і корисність практичної площини діяльності бібліотеки ВНЗ, вдосконалення прагматичного аспекту роботи, спрямованого на стимулювання процесів у системі інформаційного обслуговування в контексті сучасних парадигм освіти та вимог щодо формування електронного навчального середовища (ЕНС). Визначено загальні тенденції і проблеми формування ресурсної бази інформаційно-освітнього середовища. Зосереджено увагу на можливості створення бібліотекою ВНЗ репозитарного ресурсу - електронного банку даних, який з часом може слугувати перспективним ефективним засобом зростання інформаційної насиченості ЕНС як інтегрована копія пріоритетних даних з набором тематичних папок, файлів, реляційних баз даних і банків знань.

Освещены вопросы усовершенствования и развития системы информационного обеспечения высшего образования. Рассмотрены особенности деятельности библиотеки ВУЗ во взаимодействии с учебными информационными коммуникациями как научной, технологической, структурно-функциональной модели. Выделены её следующие системообразующие связи и компоненты: преподаватели - пользователи - библиотечный персонал - объемы, содержание и формы учебной работы, зафиксированные в учебно-методических документах, планах, программах - библиотечные ресурсы - информационные средства обеспечения учебной деятельности. Определена целосность и полезность практического аспекта деятельности библиотеки ВУЗ, усовершенствование прагматического аспекта работы, направленного на стимулирование процессов в системе информационного обслуживания в контексте современных парадигм образования и требований к формированию электронной учебной среды (ЭУС). Охарактеризованы общие тенденции и проблемы формирования ресурсной базы информационно-учебной среды. Сосредоточено внимание на возможности создания библиотекой ВУЗ репозитарного ресурса - электронного банка данных, который со временем может служить перспективным эффективным средством возрастания информационной насыщенности ЭУС как интегрированной копии приоритетных данных с набором тематических папок, файлов, реляционных баз данных и банков знаний.

The problems of improvement and development of the system of information provision of higher education are being highlighted. The peculiarities of the activities of the higher educational establishment's library in its interaction with the academic information communications are under consideration. The main tendencies and problems of forming the resource base of the information - educational environment are determined.

Висвітлено аспекти формування документних потоків, масивів, фондів, які є складовими національних документних ресурсів України, простежено динаміку їх функціонування та етапи еволюції. Надано класифікацію основних різновидів документів і характеристику спеціальних видів документів. Розглянуто систему документної комунікації. Наведено класифікацію документних ресурсів за їх місцем у документальному процесі. Описано ресурси спеціалізованих документних систем (бібліотек, архівів, музеїв, виставок, інформаційних центрів), розкрито особливості електронних ресурсів.

Бази даних, наукові журнали й електронна комунікація між дослідниками стають звичайним явищем у житті математиків. Все це покращує доступність математичної інформації, прискорює публікацію і процедуру спілкування та покращує можливості для підготовки і надання результатів досліджень. Детально проаналізовано проект EULER, мета якого - розвиток системи пошуку математичної інформації в Інтернет. Наведено характеристики системи: можливість пошуку різних ресурсів, високий ступінь точності інформації, можливість дублювання, залучення додаткових ресурсів. Партнерами в рамках проекту є бібліотеки різних типів. До проекту додано різноманітні види інформаційних джерел в Інтернет.

Зазначено, що бібліотеки виконують культурно-освітні, інформаційні, виховні функції, але вони можуть здійснювати й реабілітаційні заходи, адже серед користувачів бібліотек є люди, обмежені в комунікаціях в силу певних обставин: здоров'я, індивідуальних особливостей, життєвих ситуацій тощо. Для таких користувачів бібліотек книга повина бути тим інструментом, який проявляє турботу про читача, допомагає гармонізувати особистість.

Обгрунтовано необхідність вироблення модернізаційних моделей розвитку бібліотечно-інформаційних установ України за сучасних умов соціальної та інформаційно-комунікаційної дійсності. Враховано методологічні підходи до модернізації та побудови модернізаційних моделей в історичній, економічній, соціологічній і політичній науці, концептуальні розробки щодо моделей розвитку бібліотеки в сучасному бібліотекознавстві та соціальних комунікаціях.

Інформаційне забезпечення економічної діяльності розглянуто як комунікація, коли адресант впливає на форму та зміст повідомлень, джерелом яких він є. За таких обставин великі наукові бібліотеки мають найкращі можливості для формування у суб'єктів економіки об'єктивних знань про поточну ситуацію та складання прогнозів її розвитку.

Вивчено професійну комунікацію як фактор розвитку книжкової галузі. Висвітлено стан українських та зарубіжних досліджень професійної комунікації, поняттєвий апарат, сутність формальних та неформальних комунікаційних процесів. Подано визначення "професійна комунікація" та "професійна комунікація у книжковій галузі". Розглянуто внесок науково-дослідних установ у формування системи галузевої комунікації, становлення й розвиток фахової періодики як основного каналу професійної комунікації. Обгрунтовано вплив наукових товариств та професійних об'єднань на функціонування неформальних професійних комунікацій. Значну увагу приділено трансформації неформальних комунікаційних відносин у контексті змін соціокультурного середовища.

Розроблено концептуальні засади оргацізаційно-функціональних трансформацій архівів у сучасному соціокомунікаційному середовищі. Окреслено концептуальні засади дослідження архіву як складової системи соціальних комунікацій. Запропоновано визначення понять "архів", "архівокомунікологія", "архівне соціокомунікаційне середовище", "архівна комунікація". Виявлено типи зв'язків архіву: зовнішньосистемна взаємодія, внутрішньосистемна взаємодія вищого та нижчого порядків. Визначено напрями реалізації комунікативної, організаційно- управлінської, науково-методичної, інформаційно-аналітичної, освітньої та функції документальної пам'яті архіву. Проаналізовано діяльність архіву як соціокомунікаційної інституції в історичній ретроспективі з моменту виникнення архівів-бібліотек понині. Виявлено чотири етапи розвитку архіву як складової системи соціальних комунікацій. Визначено чинники, що впливають на розвиток архіву як соціокомeнікаційної інституції. Запропоновано перспективні напрями розвитку архіву в електронному середовищі інформаційного суспільства.

Висвітлено етапи розвитку досліджень в галузі документознавства в Україні. Розкрито сутність напрямків розвитку сучасного документознавства: традиційного (класичного) та новітнього, який став основою для формування науки – документології. Охарактеризовано посібник «Загальна теорія документа і книги» як спосіб репрезентації документологічної версії документознавства. Сформовано основні ознаки класифікації документів: характеристики знакової системи, характеристики матеріального носія, характеристики інформації, що передається. Визначено місце документології серед інших наук про інформацію, комплекс наук про документ, які входять до складу документології. Особливу увагу приділено книзі як виду документу, викладено теорію книги як науки, яка розглядає її сутність, завдання та місце книги в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі. Виявлено перспективи розвитку документології як науки та формування «метатеорії документної комунікації».

Elucidated are the stages of dissertation research in the field of documentation in Ukraine. Disclosed is the essence of the modern trends of documentology: traditional (classical) and modern, which became the basis for the formation of science - dokumentology. Characterized is the manual "General Theory of documents and books" as a way of representing documentological version of documentation. Formed are the main features of the classification of documents: sign system characteristics, characteristics of a material medium, the characteristics of the transmitted information. Considered is the place dokumentology among other sciences and information sciences complex documents that are part of dokumentology. Particular attention is given to the book as a kind of documents and books as a theory of science that examines the nature, objectives and book a place in social communication and information processes. Discovered is development prospects dokumentology as a science and the formation of "metatheory of documentary communications".

Розкрито та обгрунтовано синергетичний підхід до розвитку бібліотечної справи, який обумовлює необхідність надання в бібліотечних комунікаціях пріоритетів тим з них, які сприяють одержанню із зовнішнього середовища нової інформації.

Розкрито роль та значення бібліотечної комунікації у формуванні суспільства знань. Розглянуто інформаційно-комунікаційну діяльність зарубіжних наукових бібліотек. Приділено увагу взаємодії бібліотек з установами освіти та науки у сфері підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Охарактеризовано соціальні мережі як інструмент комунікаційно-іміджевої політики наукової бібліотеки. Проаналізовано використання соціальних мереж для популяризації інформаційних ресурсів бібліотек. Досліджено історію та теорію книги в українському книгознавстві в дисертаційних дослідженнях незалежної України. З'ясовано роль бібліотек у вирішенні проблем інформаційної соціалізації людей похилого віку в Україні. Розглянуто бібліотечні фонди як ресурс нейтралізації негативних інформаційних впливів.

Охарактеризовано технологічні вимоги та стандарти до міжнародних та національних цифрових бібліотечних проектів. Розглянуто біографію та наукову діяльність академіка Г. С. Писаренка в документах особового фонду вченого. Досліджено розвиток видавничої діяльності Національної академії наук України в 1956 - 1960 рр. Надано біографічні відомості про академіка О. І. Смирнову-Замкову за документами особового фонду Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Розкрито нормативні та науково-методичні засади діяльності архівних підрозділів установ НАН України. Проаналізовано специфіку та динаміку іншомовних запозичень економічної термінології на сторінках Українського реферативного журналу "Джерело". Визначено особливості біографічної інформації про діячів літератури та театру на сайтах мережі Інтернет. Розглянуто бібліографічний покажчик в системі довідково-бібліографічного обслуговування користувачів. З'ясовано роль Українського реферативного журналу "Джерело" в інформаційному забезпеченні наукових досліджень. Вивчено соціальні медіа як засіб підвищення рейтингу бібліотек.

Розглянуто та проаналізовано електронні послуги у контексті їх використання та застосування у різних напрямах людської діяльності з метою побудови організаційних та інформаційних систем, методів системного структурного аналізу й об'єктно-орієнтованого аналізу моделювання процесів та інформаційних потоків зазначених типів систем. Основну увагу приділено розгляду питань застосування електронних інформаційних послуг, зокрема й у бібліотечній справі та дистанційному навчанні.

Досліджено актуальні проблеми документознавства. Визначено роль інформаційної діяльності у сучасному суспільстві. Акцентовано на особливостях договірно-правового забезпечення інформаційної діяльності в Україні. Розкрито особливості інформаційного забезпечення комплектування документно-інформаційними ресурсами сучасних наукових бібліотек ВНЗ. Висвітлено основні напрями впровадження інновацій у бібліотеці. Проаналізовано інноваційні інструменти покращання комунікації у внутрішньому середовищі міжнароного проекту. Досліджено особливості зовнішньої реклами в Україні. Висвітлено документаційний аспект діяльності природоохоронних установ. Розглянуто моделі соціальної комунікації. Оцінено рівень забезпечення органів державної влади соціальними комунікаціями з громадянами. Викладено комунікативні аспекти у віртуальних ЗМІ.