Обгрунтовно, що в результаті вивчення використання бібліотечного фонду є можливість визначення кола читацьких інтересів певної спільноти, локалізованої за професійною, ідеологічною чи соціальною ознаками, що дозволяє окреслити її колективний портрет. На прикладі фонду періодичних видань бібліотеки Немирівської чоловічої гімназії межі 1850 - 1860-х рр. уточнено панівні ідеологічні настрої її викладацького колективу. Заперечено поширену в мемуарній літературі думку про консерватизм та безнадійну ідеологічну зашкарублість провінційних гімназичних вчителів, оскільки в центрі їх читацьких інтересів знаходилися художньо-публіцистичні журнали ліберального та навіть демократичного спрямування.

Analysis of library stock usage gives an opportunity of revealing of domain of interests peculiar to certain readers community, localized by professional, ideological or social attributes thus making possible to outline its collective portrait. Predominant ideological sentiments of teaching staff of Nemirov town men’s gymnasium at the turn of 1850 - 1860-th are specified in the article on the basis of analysis of periodicals library stock data. The findings challenge the opinion widely-distributed in literary memoirs that depicts conservatism and hopeless ideological backwardness of provincial gymnasium teachers as their reading interests were focused at art and sociopolitical magazines of liberalistic and even democratic orientation.

Обосновано, что в результате изучения использования библиотечного фонда есть возможность определить круг читательских интересов определенной аудитории, локализованной по профессиональному, идеологическому или социальному принципу, что позволяет уточнить ее коллективный портрет. На примере фонда периодических изданий библиотеки Немировской мужской гимназии рубежа 1850 - 1860-х гг. уточнены господствующие идеологические настроения ее преподавательского коллектива. Опровержено распространенное в мемуарной литературе мнение о консерватизме и безнадежной идеологической косности провинциальных гимназических учителей, поскольку в центре их читательских интересов находились художественно-публицистические журналы либерального и даже демократического направления.