Висвітлено зміни у системі відносин "бібліотека - влада - громадянин" за сучасних умов, тобто бібліотечно-інформаційної політики і демократизації бібліотечної справи, ролі бібліотек в організації діалогу між владою і громадянином. Проаналізовано стан бібліотечно-інформаційного забезпечення працівників органів законодавчої та виконавчої влади в Україні, а також досвід бібліотек щодо організації "прозорості" діяльності уряду та рішень органів влади, обізнаності громадян з роботою урядовців. Розглянуто досвід США, Німеччини, Росії та інших країн, наведено дані про онлайнові інформаційні ресурси Європейського Союзу. Запропоновано різні підходи до проблеми "бібліотека і влада" з урахуванням соціально-економічних, політичних та історичних особливостей розвитку окремих країн.

Розглядаються проблеми розкриття та збереження бібліотечного фонду, його перерозподілу між провідними бібліотеками системи Міністерства культури і мистецтв України. Висвітлюються питання вивчення і задоволення сучасних інформаційних запитів користувачів НПБ України, етичних відносин у професійній діяльності бібліотекаря, впровадження у книгозбірнях нових технологій тощо.

Запропоновано механізми поліпшення взаємозв'язків між складовими системи документопостачання бібліотечних фондів.

Висвітлено проблеми та перспективи діяльності канадсько-українських бібліотечних центрів України, зокрема, КУБЦ Одеської державної наукової бібліотеки ім. М.Горького, як національних осередків науки та культури українського народу, які є своєрідним духовним мостом між українцями Канади та нашої держави в збереженні історичної пам'яті та національної самосвідомості. Розглянуто історію українських земель у складі Великого князівства Литовського, а також українсько-німецькі відносини 1917 - 1922 рр. у науковій спадщині дослідників з української діаспори.

Освещены проблемы и перспективы деятельности канадско-украинских библиотечных центров Украины, в частности, КУБЦ Одесской государственной научной библиотеки им. М.Горького, как национальных центров науки и культуры украинского народа, являющегося своеобразным духовным мостом между украинцами Канады и нашего государства для сохранения исторической памяти и национального самосознания. Рассмотрены история украинских земель, входящих в состав Великого княжества Литовского, а также украинско-немецкие отношения 1917 - 1922 гг. в научном наследии исследователей украинской диаспоры.

Проаналізовано видавничо-бібліотечну інфраструктуру української еміграції в Чехо-Словаччині між двома світовими війнами. Висвітлено діяльність еміграційних українських видавництв, бібліотек, наукових громадських об'єднань і організацій, які поширювали інформацію про українську наукову думку та культурно-освітню діяльність серед інших народів світу.

Проанализирована издательско-библиотечная инфраструктура украинской эмиграции в Чехо-Словакии между двумя мировыми войнами. Освещена деятельность эмиграционных украинских издательств, библиотек, научных общественных объединений и организаций, которые распространяли информацию об украинской научной мысли и культурно-образовательной деятельности среди других народов мира.

Бібліотеку Ярослава Мудрого розглянуто як систему, що дає змогу реалізувати структурно-діахронічне дослідження, як поліфункціональну систему і таку, що складається з підсистем, а також як систему матеріальної свідомості та матеріального об'єкта, який відображає рівень тогочасної суспільної свідомості. Запропоновано систему моделі давньоруської бібліотеки (ДРБ), яка відображає її структуру. Відзначено, що ДРБ як соціально-культурологічна система, що за функціями та цільовим призначенням належить до суспільних систем, діє за єдиним алгоритмом. Зауважено, що ДРБ є сукупністю взаємозв'язаних між собою елементів, а їх взаємодія забезпечує досягнення поставленої мети. Багатоаспектні та багатофункціональні системи книгами й архівними документами, що зберігались у бібліотеках Київської Русі, зокрема Бібліотеці Ярослава Мудрого. За результатами дослідження з'ясовано склад елементів системи ДРБ, їх функціональні особливості, міру їх взаємодії у межах системи.

Розглянуто особливості функціонування бібліотек за умов ринку, досліджено процеси становлення та розвитку маркетингового підходу у сучасному бібліотекознавстві, висвітлено питання розвитку бібліотечної соціології. Розкрито роль бібліотек як посередників між громадою та владою, проаналізовано основні напрями їх взаємодії з владними структурами, наведено матеріали про діяльність сільських книгозбірень. Узагальнено результати прикладних соціологічних досліджень щодо вивчення читача та формування читацької аудиторії бібліотеки. Вивчено проблеми книговидання та комплектування фондів бібліотек, використання рідкісних і цінних документів, періодичних видань. Наведено результати моніторингу надходження безплатного обов'язкового примірника місцевих видань до фондів ОУНБ, проведеного Донецькою, Дніпропетровською, Тернопільською, Закарпатською ОУНБ та Державною історичною бібліотекою України. Висвітлено перспективи впровадження нових інформаційних технологій у діяльність бібліотечних закладів. Розкрито вплив інформаційних технологій, ринкової економіки й електронних комунікацій на зміну моделі вищої бібліотечної освіти за умов інформатизації суспільства. Досліджено історію формування мереж спеціальних книгозбірень та окремих бібліотек як самостійних громадських, публічних, наукових установ.

Рассмотрены особенности функционирования билиотек в условиях рынка, исследованы процессы становления и развития маркетингового подхода в современном библиотековедении, освещены вопросы развития библиотечной социологии. Раскрыта роль библиотек как посредников между обществом и властью, проанализированы основные направления их взаимодействия со структурами власти, приведены материалы о деятельности сельских библиотек. Обобщены результаты прикладных социологических исследований по изучению читателя и формирования читательской аудитории библиотеки. Изучены проблемы книгоиздания и комплектования фондов библиотек, использования редкостных и ценных документов, периодичеких изданий. Изложены результаты мониторинга получения бесплатного обязательного экземпляра местных изданий ОУНБ, проведенного Донецкой, Днепропетровской, Тернопольской, Закарпатской ОУНБ и Государственной исторической библиотекой Украины. Освещены перспективы внедрения новых информационных технологий в деятельности библиотечных заведений. Раскрыто влияние информационных технологий, рыночной экономики и электронных коммуникаций на изменение модели высшего образования в условиях информатизации общества. Исследована история формирования сетей специальных и отдельных библиотек как самостоятельных общественных, публичных, научных заведений.

Розглянуто бібліотечну селекцію як системне явище, що сформувалося за умов змін у зовнішньому середовищі. Визначено основні етапи розвитку теорії бібліотечного відбору, передумови його трансформації у бібліотечну селекцію документів та її місце в технологічному циклі формування бібліотечного фонду в різні історичні періоди і на основі конкретизації його основних процесів обгрунтовано кількісний склад та змістове наповнення основних видів бібліотечної селекції за умов інформатизації. Проаналізовано особливості первинного відбору окремих носіїв інформації та сформульовано основні орієнтири визначення співвідношення між документами в процесі комплектування фонду. Описано технологію бібліотечної селекції з урахуванням функцій бібліотечних установ за умов інформатизації. Охарактеризовано електронну систему бібліотечної селекції як перспективний напрям діяльності вітчизняних бібліотек. Визначено основні аспекти покращення підготовки фахівців бібліотечної сфери. Висвітлено діяльність з формування фондів, організації їх зберігання та використання на основі бібліотечного відбору як технології, яка в процесі переходу до інформаційного рівня соціальних комунікацій трансформується в інтегративний процес бібліотечної селекції в єдиному інформаційному просторі.

Розглянуто походження, особливості формування, розвиток та сучасний склад книжково-рукописних нумізматичних колекцій з фондів Інституту рукопису як важливої частини джерельної бази вивчення історії розвитку нумізматики в Україні у XIX - на початку XX ст. До наукового обігу залучено значну кількість нових джерел з історії нумізматики, розвитку науки про нумізматику, архівних документів щодо колекційної діяльності наукових товариств, установ освіти, культури, видатних вітчизняних фахівців-нумізматів. Проведено джерелознавчу атрибуцію рукописів нумізматичного характеру, встановлено їх походження, авторську належність, історію надходження до колекцій наукових товариств, установ, зокрема НБУВ, окремих осіб. Здійснено фондознавчу класифікацію нумізматичних документів і удосконалено відповідний комплекс науково-облікової документації. Виконано історико-книгознавчу реконструкцію складу та змісту зібрань у період їх становлення та розвитку (XIX - початок XX ст.). За допомогою методів архівної евристики віднайдено місця зберігання уцілілих частин зібрань, проаналізовано взаємозв'язки між ними. Значну увагу приділено вивченню архівних документів власників колекцій, зокрема С.Шодуара, В.Б.Антоновича, К.В.Болсуновського, В.Ю.Данилевича, В.Г.Ляскоронського, М.І.Петрова, М.Ф.Біляшівського, Ф.Р.Штейнгеля, Вс. і В. Модзалевських, колекції Одеського товариства історії та старожитностей, Київського університету св.Володимира, Української академії наук. Встановлено значення рукописної спадщини з нумізматики в історії вітчизняної культури.

Визначено критерії, що вплинули на діяльність видавництв та бібліотек, наведено структурну, тематичну та типологічну специфіку книжкового репертуару українських видавництв ЧСР. Встановлено залежність функціонування видавничо-бібліотечної інфраструктури українців від державно-політичних орієнтирів ЧСР. Висвітлено діяльність еміграційних українських громадських організацій у галузі книжкової справи. Проаналізовано внесок окремих особистостей (науковців, письменників, політиків, культурно-освітніх і громадських діячів) у становлення та розвиток видавничо-бібліотечної інфраструктури еміграції у ЧСР.

На підставі комплексного аналізу опублікованих і нововиявлених архівних матеріалів і стародруків зроблено спробу з'ясувати роль і значення друкарства у розвитку культури України другої половини XVI - XVII ст. Розкрито історичні умови та тенденції розвитку українського книговидання досліженого періоду. З'ясовано особливості друкарства на східно- та західноукраїнських землях. Визначено книговидавничі контакти та способи співробітництва між певними видавничими центрами на території українських земель. Досліджено шляхи та форми поширення книжкової продукції та особливості міграції стародруків на українських землях. Виявлено особливості їх використання у богослужбовій практиці та науково-освітній діяльності, зокрема, серед церковнослужителів і населення інших віросповідань. Охарактеризовано значення друкарства для розвитку української культури зазначеного історичного періоду.

Досліджено питання створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Вивчено можливість формування даного комплексу на основі реально існуючих бібліотек. Розроблено моделі виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, змодельовано основні напрямки діяльності та розвитку комплексу, формалізовано залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблено методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалено організацію пошуку інформації, представлено оптимальну форму надання інформації - гіпертекстову модель.

Досліджено проблему зберігання бібліотечних фондів України за умов інформатизації суспільства, проаналізовано сучасний стан їх зберігання. Визначено чинники впливу на стан схоронності біблітечних фондів, вивчено правові, організаційно-методичні, технологічні аспекти їх зберігання. Обгрунтовано напрями вдосконалення кадрового забезпечення галузі. Висвітлено залежність між станом схоронності бібліотечних фондів та ціннісними орієнтаціями користувачів і бібліотечних працівників. Наведено рекомендації щодо вдосконалення системи зберігання бібліотечних фондів за умов інформатизації.

Розроблено теоретико-методологічні засади книгознавчої підготовки фахівців у системі вищої бібліотечно-бібліографічної освіти за умов пріоритетного формування національної книжкової галузі України. Здійснено контент-аналіз основних публікацій вітчизняних і зарубіжних учених за темою дослідження. Проаналізовано сучасний стан і визначено основні тенденції у системі підготовки книгознавчих кадрів в Україні та інших країнах світу, виявлено існуючу номенклатуру книгознавчих спеціальностей, спеціалізацій, навчальних дисциплін та форми їх інституційної реалізації. Виявлено протиріччя між сучасними потребами України у висококваліфікованих фахівцях книгознавчого і бібліотечно-бібліографічного профілю та недосконалістю існуючої системи підготовки відповідних кадрів у вищій школі. Запропоновано комплекс теоретичних підходів до модернізації змісту та напрямків книгознавчої підготовки, її системного розвитку. Обгрунтовано перспективи змістово-структурного й організаційного реформування книгознавчої освіти за умов формування єдиного освітнього простору України. Визначено основні чинники впливу на якість формування змісту та напрямів книгознавчої підготовки в системі вищої біліотечно-бібліографічної освіти. Запропоновано нові перспективні книгознавчі спеціалізації. Розроблено й обгрунтовано зміст навчання професіоналів у галузі книжкового та інформаційного маркетингу.

Створено цілісну картину культурно-просвітницької діяльності Києво-Печерської лаври у другій половині XVII - XVIII ст. і визначено її основні напрями. Розглянуто проблеми щодо місця Києво-Печерської лаври в системі державно-церковних відносин в Україні. Оцінено внесок лаврського чернецтва в поширення освіти на українських землях, Російській державі, країнах Європи. Зроблено висновок: Києво-Печерська лавра була визначним науково-освітнім центром, навколо якого гуртувалися представники української духовної та інтелектуальної еліти, і у своїй діяльності виходила далеко за межі суто релігійної установи. Досліджено особливості видавничої діяльності друкарні Києво-Печерської лаври, її місце у книгообміні українських земель, книговидавничі стосунки між православною Київською і уніатською Почаївською друкарнями. Проаналізовано вплив лаврських видань на культуру інших народів.

Досліджено процес розвитку бібліотечної професії, зважаючи на його сучасні концепції та стратегічні напрями, особливо аспекти взаємодії між бібліотекарем і читачем у процесі обслуговування, а також з урахуванням змін у сучасній бібліотеці. Здійснено теоретичний аналіз розвитку бібліотечної професії як педагогічної проблеми, який засвідчив пріоритетність системно-діяльнісного підходу, сучасної концепції соціалізації та професіоналізації особистості, її інтегрованості у суспільстві. Детально обгрунтовано проблеми розвитку даної професії, її місце у системі розумової праці. Роль бібліотечної професії у демократизації та гуманізації суспільства, розширення компетенції бібліотекарів за умов інформатизації проаналізовано у контексті реалізації принципу рівного та вільного доступу громадян до культури та інформації. Виявлено стратегічні напрями посилення комунікативно-педагогічних основ даної професії: поширення застосування діалогічних методів в обслуговуванні читачів і користувачів, підвищення професійного рівня бібліотечного персоналу в управлінні змінами у бібліотеці, зростання значення безперервної освіти як комунікативної системи праці та професіоналізації бібліотекарів. Розроблено концептуальну модель розвитку бібліотечної професії, що включає змістові компоненти, які обумовлюють її призначення у суспільстві, а також стратегічні напрями розвитку, пов'язані з сучасними змінами суспільства та технологій. Охарактеризовано вплив на бібліотечно-інформаційну діяльність, професіональну свідомість і спеціальну освіту бібліотекарів телекомунікаційних, комп'ютерних, цифрових, медіа-варіантів

Вперше узагальнено еволюцію організації інформаційних технологій дистанційного навчання в бібліотечній освіті США. Зроблено теоретико-методичне обгрунтування відповідності між технологічним рівнем сучасного стану американських бібліотек, якістю професійної компетентності бібліотечних фахівців і рівнем застосування інноваційних технологій дистанційного навчання у вищих бібліотечно-інформаційних школах США. Вперше визначено особливості інформаційних технологій дистанційного навчання американських бібліотечних фахівців на рівні магістратури, які відрізняються обов'язковою наявністю інтерактивної комунікації, що забезпечується можливостями сервісів Інтернету (форумів, чатів, аудіо- та відеоконференцій). Визначено особливості інтерактивних комунікацій за умов дистанційного навчання, серед яких виокремлено типи інтегративних комунікацій відповідно до окремих навчальних стилів студентів (незалежні, залежні, компетативні, колаборативні, замкнені, патісі-пантні). Вперше запропоновано для впровадження в українську систему вищої бібліотечної освіти узагальнені організаційні моделі дистанційного навчання (змішані, спеціалізовані, бімодальні, консорціум, франчайзинг, акредитація), розроблено рекомендації щодо впровадження інформаційних технологій дистанційного навчання у систему бібліотечної освіти України.

Обгрунтовано реалізацію багаторівневої консолідації через посилення системних зв'язків між правовими бібліотеками на засадах професійних бібліотечних об'єднань та координації й кооперації діяльності бібліотек з іншими інформаційними установами й організаціями. Розвинуто уявлення про комунікаційний простір правової науки через грунтовне вивчення особливостей діяльності суб'єктів, що генерують наукову інформацію, документопотоки в їх структурно-семантичній, цільовій визначеності, аналіз стану інфопотоків та інфопотреб користувачів за умов поширення технології комунікаційної взаємодії.

Висвітлено проблеми інформаційного пошуку та покращання організації інформаційного забезпечення користувачів на базі створення корпоративних бібліотечних об'єднань. Розглянуто питання обміну бібліографічними даними між бібліотеками Харківщини. Розкрито можливості оптимізації структури інформаційних ресурсів і доступу до них за умов науково-технічної бібліотеки ВНЗ. Проаналізовано стан лінгвістичного забезпечення електронних каталогів. Увагу приділено розвитку інноваційних бібліотечних технологій інформаційного обслуговування.

Освещены проблемы информационного поиска и улучшения организации информационного обеспечения пользователей на базе создания корпоративных библиотечных объединений. Рассмотрены вопросы обмена библиографическими данными между библиотеками Харьковской области. Раскрыты возможности оптимизации структуры информационных ресурсов и доступа к ним в условиях научно-технической библиотеки ВУЗ. Проанализировано состояние лингвистического обеспечения электронных каталогов. Уделено внимание развитию инновационных библиотечных технологий информационного обслуживания.

Висвітлено історію бібліотечної справи, наукової бібліографії, створення репертуару української книги, книгознавства та історії української книги за матеріалами листування між видатним бібліографом, книгознавцем та бібліотекознавцем Ю. Меженком та відомим істориком Я. Дашкевичем, з використанням матеріалів Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, приватного архіву Я. Дашкевича, архіву Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника.

Освещена история библиотечного дела, научной библиографии, создания репертуара украинской книги, книговедения и истории украинской книги по материалам переписки между выдающимся библиографом, книговедом и библиотековедом Ю. Меженком и известным историком Я. Дашкевичем, с использованием материалов Института литературы имени Т.Г.Шевченко НАН Украины, частного архива Я. Дашкевича, архива Львовской национальной научной библиотеки Украины имени В.Стефаника