Проаналізовано сучасні тенденції розвитку автоматизованих бібліографічних баз даних у складі телекомунікаційних корпоративних бібліотечних мереж зарубіжних країн.

Розглянуто можливість створення зведеного каталогу на базі фондів бібліотек харківських вузів.

Висвітлено різні аспекти автоматизації бібліотек: від розробки концепції до створення автоматизованих інтегрованих інформаційно-бібліотечних систем і впровадження їх у бібліотеках.

Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Проаналізовано діяльність М.С.Грушевського та деякі питання історіографічного процесу на Україні кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто формування організаційної структури уряду УНР доби Центральної Ради. Докладно висвітлено судові політичні процеси 1920 - 1930-х рр. у західноєвропейській та польській пресі. Охарактеризовано проблеми розвитку технічних наук у період тоталітаризму. Увагу приділено творчій спадщині визначних діячів української політики, науки та культури: П.Скоропадського, Н.Махна, М.Іконникова, В.Милорадовича та ін.

Представлена авторская концепция публичной библиотеки, рассмотренная в историческом, теоретическом, коммуникативном, профессиональном и образовательном аспектах. Детально проанализирована деятельность В.М.Пилецкого. Значительное внимание уделено миссии библиотекаря в демократическом обществе, культурно-психологическому потенциалу и ведущим архетипам, роли библиотекаря в информационном обществе, а также использованию Интернет-технологий.

Висвітлено методику бібліометричного аналізу вітчизняних бібліотекознавчих монографій як основу для подальшого кількісного та змістового вивчення різних аспектів бібліотечної теорії.

Проаналізовано еволюцію застосування різноманітних бібліометричних методів у вітчизняних бібліотекознавчих дослідженнях.

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Розглянуто основні стратегічні напрями розвитку бібліотек, орієнтовані на удосконалення документального, інформаційного та когнітивного рівнів діяльності.

Наведено відомості про бібліотеку обителі, книжковий фонд, шляхи поповнення книгозбірні. Зроблено спробу простежити читаність книг чернецтвом монастиря, яка базується на дослідженні маргіналій і фізичного стану книг. Встановлено, що відсоток читачів монастирської книгозбірні був відносно низьким, хоча 2/3 братії були грамотними.

Розглянуто основні етапи становлення та розвитку бібліотеки Харківської державної академії культури. Проаналізовано сучасні проблеми та перспективи розвитку вузівської бібліотеки.

Розглядаються проблеми розкриття та збереження бібліотечного фонду, його перерозподілу між провідними бібліотеками системи Міністерства культури і мистецтв України. Висвітлюються питання вивчення і задоволення сучасних інформаційних запитів користувачів НПБ України, етичних відносин у професійній діяльності бібліотекаря, впровадження у книгозбірнях нових технологій тощо.

Містяться праці, в яких висвітлюється історія заснування, становлення та керівництва Національної бібліотеки України у 1918-1920 рр., історія створення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, концепція Національної музичної бібліотеки України в дослідженнях О.Т.Дзбанівського. Розглядається історія створення, сучасний стан та перспективи розвитку картографічного фонду НБУВ, повідомляється про образотворчі видання фонду сектора естампів та репродукцій НБУВ, про колекцію гражданського друку відділу стародруків та рідкісних видань. Досліджуються проблеми формування електронних бібліотек України, перспективи розвитку бібліотечного законодавства України, концептуальні засади формування та використання бібліотечних ресурсів. Значну увагу приділено питанням підготовки Українського біографічного словника, проблемам іконографічного забезпечення української біографістики, аналізуються інформаційно-бібліографічні ресурси літературної біографіки та ін.

Висвітлено стан бібліотечного краєзнавства Харківщини на сучасному етапі, розвиток краєзнавчої бібліографії у регіоні, історію та перспективи. Проаналізовано участь Харківської державної наукової бібліотеки у створенні репертуару національної книги.

Висвітлено актуальні проблеми всебічного розкриття змісту і структури фонду "Україніка" та відбиття місцезнаходження українознавчих документів у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.

Зроблено спробу розкрити всебічну діяльність товариств "Просвіта", які діяли в різні роки як на теренах України, так і за їх межами, в місцях компактного розселення української діаспори. У покажчику, частково анотованому, на підставі історико-бібліографічного дослідження подано опис друків (книг, аркушевої, образотворчої продукції, періодичних видань тощо), що були видані "Просвітами" на території Наддніпрянської України у 1906-1922 рр., а також вибірково - публікацій з періодичних видань, що виходили в ці роки під егідою "Просвіт", найбільш цікавих з літературознавчої, культурологічної, історичної, краєзнавчої точок зору.

Проаналізовано зміст і обсяг поняття "документ", його співвідношення з поняттям "книга".

Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.