Каталог репрезентує найбільш давню частину збірки ЦДІАК України - стародруковані книги 1494-1764 рр. У запропонованому виданні подаються описи 414 стародруків; відповідно до набору певним друкарським шрифтом - латинським (антиквою і готичним), грецьким, кириличним (старослов'янським) та різновидом кириличного шрифту - гражданським (світським), книги поділено на 3 самостійні розділи: І розділ - книги, друковані латинським і грецьким шрифтами (235 одиниць); ІІ розділ - книги, друковані кириличним шрифтом (125 одиниць); ІІІ розділ - книги, друковані гражданським шрифтом (54 одиниці). Каталог нараховує порівняно велику кількість латиношрифтних видань вітчизняного друку (книги видані польською, латинською, німецькою і французькою мовами), котрі були випущені в світ в друкарнях Львова, Києва, Чернігова, Бердичева, Почаєва, Вільнюса, Несвіжа, Москви і Петербурга. Велику історичну цінність становлять також додані до стародруків і описані у каталозі різноманітні рукописні додатки: статути, декрети, хронікальні записи подій ХVІ-ХVІІІ ст., рукописні книги. В описових позиціях каталогу наводяться численні власницькі записи і поміти, які дозволяють простежити шляхи міграції стародруків, з'ясувати рівень писемності та культури населення нашої Вітчизни у ХVІІ-ХVІІІ ст., а також соціальний стан власників стародруків - читачів.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Надано узагальнюючу оцінку книжкового українознавчого фонду Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г.Короленка. Вперше здійснено кількісно-якісний аналіз книжкового українознавчого фонду, відомостей про його зміст, видовий, типологічний, мовний і хронологічний склад. Подано стислий виклад змісту окремих українознавчих документів, що мають велику наукову та інформаційну цінність. Розкрито організаційну структуру українознавчого фонду Бібліотеки. Проаналізовано документно-інформаційні потреби користувачів і рівень їх задоволеності фондом. Наведено пропозиції стосовно складу та структури українознавчого фонду.

Висвітлено проблеми бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Проаналізовано вплив основних чинників на трансформацію функцій бібліотеки ВНЗ за умов реформування вищої освіти. Визначено сучасний рівень задоволення інформаційних потреб студентів навчальних закладів бібліотечними засобами. Розкрито зміст документального, інформаційного та когнітивного складників діяльності бібліотек ВНЗ.

Освещены проблемы библиотечно-информационного обеспечения самостоятельной работы студентов высших учебных заведений. Проанализировано влияние основных факторов на трансформацию функций библиотеки ВУЗ в условиях реформирования высшего образования и информации общества. Определен современный уровень удовлетворения информационных потребностей студентов учебных заведений библиотечными средствами. Раскрыто содержание документальной, информационной и когнитивной составных частей деятельности библиотеки.

Проаналізовано роль українських друкарів у ствердженні вітчизнної школи редагування та видавничої справи, їх освітній рівень. Описано тематичний репертуар стародруків. Розглянуто питання структурування ранніх книжкових видань як елемент упорядницької праці видавців.

Проанализированы роль украинских мастеров печатного дела в утверждении отечественной школы редактирования и издательского дела, их образовательный уровень. Описан тематический репертур старинных печатных изданий. Рассмотрены вопросы структурирования ранних книжных изданий как элемент составительской работы издателей.

Бібліотеку Ярослава Мудрого розглянуто як систему, що дає змогу реалізувати структурно-діахронічне дослідження, як поліфункціональну систему і таку, що складається з підсистем, а також як систему матеріальної свідомості та матеріального об'єкта, який відображає рівень тогочасної суспільної свідомості. Запропоновано систему моделі давньоруської бібліотеки (ДРБ), яка відображає її структуру. Відзначено, що ДРБ як соціально-культурологічна система, що за функціями та цільовим призначенням належить до суспільних систем, діє за єдиним алгоритмом. Зауважено, що ДРБ є сукупністю взаємозв'язаних між собою елементів, а їх взаємодія забезпечує досягнення поставленої мети. Багатоаспектні та багатофункціональні системи книгами й архівними документами, що зберігались у бібліотеках Київської Русі, зокрема Бібліотеці Ярослава Мудрого. За результатами дослідження з'ясовано склад елементів системи ДРБ, їх функціональні особливості, міру їх взаємодії у межах системи.

На базі результатів вивчення різноманітних джерел визначено основні організаційні засади та особливості розвитку видавничої діяльності установ системи Головархіву УРСР. Розкрито вплив суспільно-політичних та ідеологічних чинників на науковий та інформаційний рівень, тематику видань. Надано комплексну оцінку загальносоюзних правил публікації історичних документів, проаналізовано основні принципи та методи підготовки видань, вивчено досвід українських архівістів-археографів у вдосконаленні нормативно-методичної бази публікації джерел. Визначено повноту висвітлення історичного минулого України в документах, уведених до наукового обігу завдяки опублікованим збірникам документів.

Проаналізовано наукову та публіцистичну спадщину академіка Української академії наук (1919 р.) М.Ф. Біляшівського. Увагу приділено структурі, змісту, реконструкції архівної спадщини академіка. На підставі архівних матеріалів і документів визначено основні напрями наукової та творчої діяльності вченого. Розглянуто його внесок у розробку питань історико-культурної спадщини українського народу, становлення видавничої справи та видання цінних історичних джерел. Завдяки його організаційній діяльності створено Відділ охорони пам'яток старовини та мистецтва, а також на державний рівень було поставлено питання охорони культурної спадщини та розпочато реєстр пам'яток. Визначено основну мету життя М.Ф. Біляшівського - працювати для України у справі збереження історичного надбання, пам'яток історії та культури, розвитку пам'ятко- та музеєзнавства, здійснення видавничої діяльності, проведення широкої просвітницької роботи.

Розкрито вплив основних чинників на трансформацію соціальних функцій бібліотеки вищого навчального закладу (ВНЗ). Обгрунтовано інтегративну суть цільової сапортної функції в поєднанні документної, інформаційної та когнітивної складових системи бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи учнів (БІЗСРС). Розглянуто зміст поняття "самостійна робота студентів". Проаналізовано сучасний рівень задоволення інформаційних потреб студентів бібліотечними засобами. На підставі сучасних педагогічних і бібліотекознавчих теорій розроблено концептуальну модель системи БІЗСРС ВНЗ юридичного профілю. Запропоновано алгоритм створення автоматизованого бібліотечного та когнітивного складників цієї системи, що базується на ефективному використанні комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Вперше в українському документознавстві обгрунтовано зміст понять "музична інформація" та "музичний документ". Виділено критеріальні ознаки для класифікації музичного документа на основі виду інформації, яку він містить. Запропоновано типізацію існуючих видів музичних документів. Здійснено наукову реконструкцію музичних архівних фондів особового походження (АФОП) видатного українського радянського композитора, народного артиста України Ю.С.Мейтуса. Зазначено, що творчу спадщину Ю.С.Мейтуса вперше досліджено в документознавчому (з використанням елементів музикознавчого аналізу) та архівознавчому аспектах. Розроблено концепцію змістового, міжсуб'єктного й об'єктно-структурного напрямків дослідження АФОП. Обгрунтовано доцільність застосування технології матричного гіпертексту В.Г.Овчинникова для реалізації формату описування та класифікації музичних документів. На основі матричного гіпертексту розроблено прототип формату на базі стандарту архівного описування з використанням бібліотечного, музейного, кодикологічного описів. Обгрунтовано доцільність їх об'єднання в інтегрований формат для описування та класифікації АФОП композитора як єдиної цілісної системи. Запропоновано поглиблений рівень дослідження документів. З використанням нового інтегрованого формату створено пошукову форму для словника електронної бази даних.

Розроблено теоретико-методологічні засади оптимізації системи документопостачання фондів бібліотек за умов ринкової економіки й інформатизації суспільства. Досліджено еволюцію наукових концепцій стосовно проблеми документопостачання бібліотечних фондів. Установлено рівень теоретичної розробки теми. Виявлено суть, ознаки, властивості та функції зазначеної системи. Розвинуто класифікацію джерел і способів документопостачання бібліотечних фондів. Удосконалено терміносистему дослідженої сфери. Запропоновано визначення її базових понять. Розроблено періодизацію виникнення та розвитку складових системи документопостачання бібліотечних фондів у контексті еволюції документальної комунікації. Виявлено закономірності розвитку та фактори, що визначають сучасний стан функціонування даної системи. Узагальнено зарубіжний досвід і науково обгрунтовано напрями оптимізації системи документопостачання бібліотечних фондів бібліотек України за умов формування національної електронної бібліотеки. Розроблено концептуальну модель сучасної системи, на базі якої визначено три оптимальні організаційні моделі документопостачання, зорієнтовані на бібліотеки різних типів і видів, а саме: національні, наукові універсальні та спеціальні, публічні. Обгрунтовано напрями вдосконалення підготовки та перепідготовки кадрів для видавничо-книготорговельної та бібліотечно-інформаційної сфери за умов інформатизації та мережевої інтеграції її розвитку.

Розглянуто процес формування суспільних потреб електронного інформування в правовій сфері протягом останніх десяти років і відображення даних процесів у бібліотечній діяльності. Проаналізовано діяльність електронних ЗМІ в сфері правової пропаганди, рівень її ефективності та чинники, які на неї впливають. Визначено джерельну базу бібліотечних установ правової інформації, технології введення її в суспільний обіг. Розглянуто перспективи вдосконалення організації правового інформування в сучасній бібліотеці з урахуванням можливостей обумовленим сучасним рівнем електронних інформаційних технологій. Визначено пріоритетні напрями підвищення ефективності обслуговування користувачів електронної правової інформації.

Запропоновано рівневу концепцію адресації художнього тексту. Існує 4 рівні адресації, що вимагають вдповідну компетенцію читача. Перші 3 рівні - рівень дитини, героя, автора. 4-й рівень - нададресат. Вказані рівні виходять з особливостей метатексту. Збіг рівня, який очікує читач, з рівнем, запропонованим автором, сприяє емпатії читача. Неспівпадання порушує розуміння.

Розкрито завдання та проаналізовано результати виконання в ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського наукового проекту "Науково-інформаційне забезпечення освітянської галузі України (2003 - 2007 рр.)" за напрямами: вивчення фахових інформаційних потреб освітян; формування системи реферативних документів; підготовка оглядово-аналітичних матеріалів. Обгрунтовано тезу щодо трансформації та суттєвого наближення на сучасному етапі бібліотечної діяльності до науково-дослідної роботи.

Раскрыты задания и проанализированы результаты выполнения ГНПБ Украины им. В.А.Сухомлинского научного проекта "Научно-информационное обеспечение образовательной отрасли Украины (2003 - 2007 гг.)" по направлениям: изучение профессиональных потребностей работников образования; формирование системы реферативных документов; подготовка обзорно-аналитических документов. Обоснован тезис о трансформации и существенное приближение на современном этапе библиотечной деятельности к научно-исследовательской работе.

За структурою типової приватної бібліотеки Формея розглянуто та проаналізовано бібліотеку князів Любомирських, родина яких була яскравим носієм культури та мистецтва на Волині в кінці XVIII - на початку ХІХ ст., коли у Західній Європі з'явилося мистецтво складання бібліотеки. Зазначено, що на сучасному етапі частина цих книг (близько 400) знаходиться у фондовій колекції Рівненського обласного краєзнавчого музею. Бібліографію книжкової колекції висвітлено за розділами: теологія та священна історія, філософія, вишукана словесність, журнали, історія, романи, поезія, красномовність, етика і мораль, військові та математичні географія тощо. Підсумовано, що наявність у магнатських маєтках Волині мистецьких колекцій і бібліотек збагачувала культурний рівень даного регіону того періоду та закладала фундамент для майбутнього розвитку вітчизняного музеєзнавства.

Узагальнено результати комплексного дослідження стану бібіліотечно-інформаційних послуг наукової бібліотеки Національного університету водного господарства і природокористування (НУВГП), зокрема - якість надання цих послуг та висвітлено недоліки у її роботі, викликані недостатньою поінформованістю про систему бібліотечних послуг, низький рівень відвідуваності виставок нових надходжень, невідповідність фондів потребам викладачів і студентів, перевага традиційного формату каталогу. Встановлено необхідність зміни стратегії управління бібліотекою на підставі системи управління якістю, що вимагатиме відповідного підвищення кваліфікації працівників бібліотеки.

Обобщены результаты комплексного исследования состояния бибилиотечно-информационных услуг научной библиотеки Национального университета водного хозяйства и природопользования (НУВХП), в частности качество предоставления этих услуг. Освещены недостаткив ее работе, вызванные недостаточной информированностью о системе библиотечных услуг: низкий уровень посещаемости выставок новых поступлений, несоответствие фондов потребностям преподавателей и студентов, преимущество традиционного формата каталога. Констатирована необходимость изменения стратегии управления библиотекой на основе системы управления качеством, а следовательно повышения квалификации работников библиотеки.

Results of librarian-informational services of university scientific library position are considered.

Розкрито унікальні сторінки перлин книжкового фонду бібліотеки з колекції рідкісних і дореволюційних видань. Параметрами цінності стали найрізноманітні характеристики книги: сам факт публікації твору в певних історичних умовах, соціальна орієнтація книги, рівень текстологічної та редакторської підготовки, система коментування, художнє оформлення, поліграфічне виконання, обставини побутування книги. За допомогою епіграфів, присвячень та цитат показано справжню цінність цих видань.

Наведено результати аналізу структур інформаційного фонду НТБ ім. Г. І. Денисенка НТУУ "КПІ" в розрізі тематичного складу фонду, фонду за типами та видами документів, результати аналізу використання фонду за категоріями читачів та типами документів. Визначено рівень комплектування бібліотеки вищого навчального закладу (ВНЗ). Результати аналізу є підгрунтям для визначення першочергових напрямів оцифрування друкованих видань, що складає основу колекцій електронної бібліотеки ВНЗ.

Проаналізовано питання розвитку бібліотечної освіти в Україні з кінця ХІХ до 60-х рр. ХХ ст. Відмічено низький рівень професійної підготовки бібліотекарів на початку ХХ ст., охарактеризовано процес пошуку нових форм і методів організації бібліотечної освіти. Визначено вплив негативних явищ у 30-ті рр. на розвиток бібліотечної справи загалом, а також описано заходи, що проводились з метою розширення мережі учбових закладів та факультетів з професійної бібліотечної освіти. Особливу увагу приділено проблемам реорганізації учбових закладів комуністичної освіти у суто бібліотечні заклади, діяльність яких було спрямовано на підготовку висококваліфікованих бібліотечних спеціалістів.

Проаналізовано основні напрямки наукових пошуків працівників Всенародної бібліотеки України у кінці 1920-х рр. Докладно висвітлено творчу спадщину відомого бібліотекознавця Д.А.Балики, який обгрунтував бібліотекознавство як педагогічну науку та відстоював ідею диференційованого обслуговування читачів, виступаючи проти механічного перенесення форм масової політико-просвітницької роботи на наукові бібліотеки. Особливу увагу приділено сучасним бібліотекознавчим дослідженням щодо оновлення теорії бібліотечного обслуговування, а також поглядам провідних вітчизняних учених: А.Чачко, І.Мейжис, В.Ільганаєвої та ін. Окреслено широке коло завдань, вирішення яких сприятиме професіоналізації виробничих колективів і подоланню плинності кадрів, успішному функціонуванню та розвитку бібліотечної інфраструктури країни. Запропоновано активізувати роботу з координації та здійснення спільних наукових досліджень динаміки та тенденцій змін, що відбуваються у діяльності бібліотек країни, зокрема, в бібліотечному обслуговуванні, соціології та психології читання; створити мобільну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців; підвищити рівень професійної компетентності та правової культури бібліотечних спеціалістів шляхом розробки на державному рівні економіко-правових аспектів розвитку бібліотечної галузі та функціонування сучасної книгозбірні.