Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Розглянуто проблеми реалізації соціальної та глобальної інфопотреб, основні підходи до управління сучасною бібліотекою, концепції та напрями професіоналізації дипломованих фахівців у системі бібліотечних об'єднань України. Висвітлено психологічні аспекти впливу комп'ютерних технологій на розвиток особистості, проаналізовано місце бібліотекознавства в системі національних цінностей демократичної держави, а також бібліотечно-інформаційні ресурси як надбання пам'яті та фактор інформаційної мобільності нації.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Надано рекомендації для визначення характерологічних показників фахової придатності студентів факультету бібліотекознавства та інформатики на основі психологічної моделі типів характеру студентів Харківської державної академії культури.

Розглянуто можливості використання Інтернету з метою задоволення інформаційних потреб, підвищення фахового рівня бібліотекарів та поліпшення їх орієнтації у світовому мережевому просторі інформаційних ресурсів з бібліотечної справи. Висвітлено спеціалізовані інформаційні бази для бібліотечних працівників, можливості довідкових служб. Наведено колекції електронних ресурсів з бібліотечної та інформаційної науки на сайтах професійних об'єднань. Досліджено інформаційні ресурси вищих навчальних бібліотечних закладів, он-лайнові навчальні ресурси для бібліотекарів.

Висвітлено проблеми розробки та використання нових педагогічних технологій і методик у мистецьких навчальних закладах України. Розглянуто загальні питання мистецької освіти. Викладено деякі аспекти та особливості адаптації юнаків і дівчат до навчання у вищих навчальних закладах культури та мистецтв І - ІІ рівнів акредитації. Розкрито психологічні засади розвитку музичної обдарованості. Проаналізовано взаємозв'язок загальної психології, музичної психології та методики навчання в процесі підготовки до державного испиту. Використано "педагогіку співробітництва" в процесі формування фахівців культури. Застосовано модульну систему організації навчання та рейтингового контролю знань студентів з дисципліни "Методика викладання гри на фортепіано". Висвітлено напрямки роботи центру підвищення кваліфікації у системі інформаційного забезпечення мистецької освіти. Удосконалено зміст і технологію підготовки кадрів для документально-інформаційної сфери. Наведено новий підхід до краєзнавчої підготовки бібліотечних фахіців. Розглянуто деякі питання інформаційного забезпечення бібліотечної освіти. Досліджено деякі проблеми реалізації нових шляхів формування спеціаліста бібліотечної справи за сучасних умов. Описано сучасні напрямки хореографії ХХ ст. та їх походження. Викладено концепцію становлення та розвитку духовної особистості художника.

Розглянуто проблеми формування світоглядних орієнтацій фахівців культурного та документно-інформаційного напрямів у процесі соціально-комунікативної діяльності. Створено нові інформаційні технології, які в своїй гіпертекстовій, гіпермедіа формі завершують певний цикл розвитку соціальних комунікацій. Нову еру комунікативних відносин у суспільстві пов'язано з системами передачі знань, прикладами яких є системи штучного інтелекту й експертні системи. Формування системи соціальних комунікацій (СК) сприяє вирішенню багатьох завдань: підготовки кадрів, створення умови для нової класифікації спеціальностей у традиційних підсистемах СК (бібіліотечній, архівній) та інформаційній; визначення рівнів і змісту підготовки фахівців, шляхів професійної кар'єри спеціалістів документально-інформаційного профілю; формування нових робочих місць, перспектив розвитку кадрового складу галузей, що належать до системи СК.

Робота являє собою біографічний довідник про українських фахівців видавничої та бібліотечної справи, таких як: Алексєєнко І.Р., Дубровіна Л.А., Ковальчук Г.І., Загуменна В.В., Ісаєвич Я.Д., Сенченко М.І., Онищенко О.С., Слободяник М.С. та ін. Подано перелік бібліотек, видавництв та видавничих організацій, а також бібліотек вузів та науково-дослідних інститутів України.

Висвітлено проблему підвищення уваги суспільства до бібліотеки як до інституції та до бібліотекаря як до фахівця та громадянина. Розглянуто бібліотечний імідж у контексті державотворення та наведено його складові. Визначено особистісний підхід до читача як засіб створення бібліотеки сучасного типу.

Викладено проблеми розвитку хореографії, сучасного кіно- та телемистецтва, інтернаціоналізації підготовки інформаційних фахівців, стан та перспективи підготовки фахівців для театральної сфери, документно-інформаційних систем, особливості мовної підготовки телефахівців. Розглянуто перспективи підготовки менеджерів видавничої справи в Україні, актуальні проблеми розвитку національної бібліографії України, оптимізації структури документообігу організацій. Проаналізовано проблеми навчання комп'ютерним технологіям користувачів електронних бібліотек, нові можливості використання галузевих баз даних у навчальному процесі тощо.

Розкривається історія заснування і перших двох десятиліть функціонування Національної бібліотеки України, які є найбільш складним та малознаним періодом її історії. Цей час пов'язаний з розробкою актуальної за сучасних умов незалежності концепції Національної бібліотеки та її функцій, формування поняття національного бібліотечного фонду України, що розроблялися видатними ученими і діячами культури, фахівцями бібліотечної та книжкової справи. Національна бібліотека розглядалася як головна державна бібліотека УРСР. Тісна співпраця з Академією наук України дозволила зберегти Бібліотеку як національну не за назвою, а за змістом її фондів, функціями та роллю у суспільному і культурному житті України. Бібліотека нагромаджувала, зберігала, опрацьовувала величезну книжкову та рукописну спадщину України, розвивала ідеї національного книжного фонду та національної бібліографії. Це дозволило підтримувати ідейну традицію фундаторів Бібліотеки, пронести її упродовж десятиліть та відродити вже за сприятливих умов сучасного життя. Відсутність на сьогодні грунтовного та об'єктивного дослідження історії Бібліотеки як національної і головної державної бібліотеки України в 20-30-х рр. змусила авторів звернутися до тієї доби і встановити історичну справедливість, повертаючи нашій країні правдиву історію заснування та діяльності Бібліотеки; віддати належне вченим, культурним діячам і бібліотекарям, які створили, зберегли і примножили гордість держави - Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського.

Розглянуто процес удосконалення бібліотечного обслуговування користувачів в контексті впровадження електронних технологій. Проаналізовано стан і тенденції розвитку впровадження інформаційних технологій у публічних бібліотеках України в 1990-х рр., перспективи моніторингу ефективності використання електронного каталогу Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Описано систему комплексного галузевого обслуговування користувачів документами природничого і технічного профілю. Висвітлено питання інформаційно-бібліотечного забезпечення фахівців медичної галузі країни.

Рассмотрен процесс усовершенствования библиотечного обслуживания пользователей в контексте внедрения электронных технологий. Проанализированы состояние и тенденции развития внедрения информационных технологий в публичных библиотеках Украины в 1990-х гг., перспективы мониторинга эффективности использования электронного каталога Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского. Описана система комплексного отраслевого обслуживания пользователей документами природоведческого и технического профиля. Освещены вопросы информационно-библиотечного обеспечения специалистов медицинской отрасли страны.

На підставі узагальнення результатів наукового дослідження, проведеного Державною історичною бібліотекою України, досвіду краєзнавчих підрозділів бібліотек України наведено рекомендації щодо організації краєзнавчої роботи бібліотек, формування краєзнавчих фондів і довідково-бібліографічного апарату, підготовки краєзнавчих бібліографічних покажчиків, застосування нових інформаційних технологій в бібліотечній діяльності, популяризації краєзнавчих документів.

Розглянуто проблеми доступу до спортивної інформації фахівців, науковців у галузі фізичної культури і спорту, а також місце галузевої бібліотеки та бібліотечно-інформаційних ресурсів у системі інформаційного забезпечення спортивної освіти та науки.

Рассмотрены проблемы доступа к спортивной информации специалистов, ученых отрасли физической культуры и спорта, определено место отраслевой библиотеки и библиотечно-информационных ресурсов в системе информационного обеспечения спортивного образования и науки.

The problem of the access to sport information for specialists and scientists in the sphere of physical culture and sport is examined in this article. We show the place of a brunch library and library information reserves in the system of the information provision of sport education and science.

Висвітлено бачення німецькими фахівцями узагальненого портрета професії бібліотекаря. Розглянуто види бібліотек, зокрема, публічні, наукові та університетські, спеціальні, а також їх методично-фахову, соціальну, культурну, бізнесову, технологічну та наукову компетенцію. Запропоновано класифікацію рівнів щодо організації фондів та інформації залежно від складності та комплексності.

Освещено видение немецкими специалистами обобщенного портрета профессии библиотекаря. Рассмотрены виды библиотек, в частности, публичные, научные и университетские, специальные, а также их методическо-специальная, социальная, культурная, бизнесная, технологическая и научная компетенция. Предложена классификация уровней для организации фондов и информации в зависимости от сложности и комплексности.

Розглянуто питання про стандарти вищої освіти в галузі культури і мистецтв та підготовки сучасних фахівців-культурознавців та мистецтвознавців. Проаналізовано роль фахової преси у безперервній освіті сучасних бібліотекарів, розвиток бібліотечної професії в Україні за підсумками дослідження 2000 - 2002 рр., роль та значення в сучасному освітньому процесі університетської бібліотеки. Викладено макроекономічний підхід до бібліотеки як інтелектуально-виробничої системи.

Рассмотрены вопросы о стандартах высшего образования в области культуры и искусства, подготовки современных специалистов-культуроведов и искусствоведов. Проанализированы роль ведущей прессы в беспрерывном образовании современных библиотекарей, развитие библиотечной профессии в Украине по итогам исследования 2000 - 2002 гг., роль и значение в современном образовательном процессе университетской библиотеки. Изложен макроэкономический подход к деятельности библиотеки как интеллектуально-производственной системы.

Висвітлено проблеми бібліотечної науки, освіти, професії, а також психолого-педагогічні проблеми дистанційного навчання. Досліджено педагогічні аспекти моди як форми субкультури. Розглянуто планування, координацію й організацію як функції управління сучасної вузівської бібліотеки. Викладено нові бібліотечні засоби міжнародного книгообміну - автоматизованого МБА та електронної доставки. Розкрито роль навчального посібника в системі інформаційного забезпечення професійної підготовки фахівця. Висвітлено діяльність сільськогосподарської інформаційно-консультаційної Служби Російської Федерації.

Освещены проблемы библиотечной науки, образования, профессии, а также психолого-педагогические проблемы дистанционного обучения. Исследованы педагогические аспекты моды как формы субкультуры. Рассмотрены планирование, координация и организация как функции управления современной вузовской библиотеки. Определены новые библиотечные средства международного книгообмена - автоматизированного МБА и электронной доставки. Раскрыта роль учебного пособия в системе информационного обеспечения профессиональной подготовки специалиста. Освещена деятельность сельскохозяйственной информационно-консультационной Службы Российской Федерации.

Розглянуто теоретичні аспекти впровадження маркетингу в діяльність бібліотек та їх трансформацію як культурно-інформаційних центрів. Викладено методику позабюджетного фінансування бібліотек та фандрейзингу. Проаналізовано систему підготовки фахівців до впровадження маркетингу в бібліотеках. Висвітлено модель сучасної бібліотеки на основі маркетингу. Наведено методику проведення маркетингових досліджень, оптимальну модель бібліотечних послуг, методику ціноутворення; описано тактику організаційно-структурних перетворень в бібліотеках. Розкрито етапи методики альтернативного фінансування: ідентифікації, вибору стратегії, розвитку, клопотання, опікунства. Охарактеризовано основні джерела позабюджетного фінансування бібліотек. Запропоновано шляхи вдосконалення системи безперервної освіти бібліотекарів з маркетингової діяльності.

Рассмотрены теоретические аспекты внедрения маркетинга в деятельность библиотек и их трансформация как культурно-информационных центров. Изложена методика внебюджетного финансирования библиотек и фандрейзинга. Проанализирована система подготовки специалистов к внедрению маркетинга в библиотеках. Освещена модель современной библиотеки на основе маркетинга. Представлена методика проведения маркетинговых исследований, оптимальная модель библиотечных услуг, методика ценообразования; описана тактика организационно-структурных преобразований в библиотеках. Раскрыты этапы методики альтернативного финансирования: идентификация, стратегия, развития, ходатайство, опекунство. Охарактеризованы основные источники внебюджетного финансирования библиотек. Предложены пути усовершенствования системы беспрерывного образования библиотекарей по маркетинговой деятельности.

Висвітлено місце документознавства серед суміжних наукових дисциплін, маркетингу у бібліографічній діяльності бібліотек на прикладі Рівненської державної обласної бібліотеки. Охарактеризовано фахові періодичні видання Волинської губернії ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто діяльність Книжкової Палати України як центру поточної державної бібліографії образотворчих видань. Запропоновано видову класифікацію стандартів, викладено історію становлення та розвитку бібліотеки Луцького державного технічного університету.

Освещено место документоведения среди смежных научных дисциплин, маркетинга в библиографической деятельности библиотек на примере Ровенской государственной областной библиотеки. Охарактеризованы специальные периодические издания Волынской губернии ХІХ - начала ХХ вв. Рассмотрена Книжная Палата Украины как центр текущей государственной библиографии изобразительных изданий. Предложена видовая классификация стандартов, изложена история становления и развития библиотеки Луцкого государственного технического университета.

Висвітлено технології створення та використання інформаційних ресурсів і електронної бібліотеки у Національній парламентській бібліотеці України. Проаналізовано особливості побудови кращих бібліотечних веб-сайтів на прикладі США, формування електронних ресурсів на корпоративних засадах. Розкрито роль і місце публічних бібліотек у побудові інформаційного суспільства. Охарактеризовано регіональні краєзнавчі ресурси у бібліотечному аспекті. Розглянуто питання правового регулювання оплати праці бібліотечних фахівців.

Освещены технологии создания и использования информационных ресурсов и электронной библиотеки в Национальной парламентской библиотеке Украины. Проанализированы особенности создания лучших библиотечных веб-сайтов на примере США, формирования электронных ресурсов на корпоративных основах. Раскрыты роль и место публичных библиотек в процессе построения информационного общества. Охарактеризованы региональные краеведческие ресурсы в библиотечном аспекте. Рассмотрены вопросы правового регулирования оплаты труда библиотечных специалистов.