Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Проаналізовано діяльність М.С.Грушевського та деякі питання історіографічного процесу на Україні кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто формування організаційної структури уряду УНР доби Центральної Ради. Докладно висвітлено судові політичні процеси 1920 - 1930-х рр. у західноєвропейській та польській пресі. Охарактеризовано проблеми розвитку технічних наук у період тоталітаризму. Увагу приділено творчій спадщині визначних діячів української політики, науки та культури: П.Скоропадського, Н.Махна, М.Іконникова, В.Милорадовича та ін.

Висвітлено сучасні проблеми архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни. Головну увагу зосереджено на вузлових питаннях історії архівної справи, на формуванні системи її установ, організації Національного архівного фонду України, класифікації документів, експертизи їхньої цінності. Значне місце відведено комплектуванню архівів, оптимізації зберігання та використання документів, застосуванню сучасних інформаційних технологій в архівній справі, науково-дослідній роботі.

Містяться праці, в яких висвітлюється історія заснування, становлення та керівництва Національної бібліотеки України у 1918-1920 рр., історія створення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, концепція Національної музичної бібліотеки України в дослідженнях О.Т.Дзбанівського. Розглядається історія створення, сучасний стан та перспективи розвитку картографічного фонду НБУВ, повідомляється про образотворчі видання фонду сектора естампів та репродукцій НБУВ, про колекцію гражданського друку відділу стародруків та рідкісних видань. Досліджуються проблеми формування електронних бібліотек України, перспективи розвитку бібліотечного законодавства України, концептуальні засади формування та використання бібліотечних ресурсів. Значну увагу приділено питанням підготовки Українського біографічного словника, проблемам іконографічного забезпечення української біографістики, аналізуються інформаційно-бібліографічні ресурси літературної біографіки та ін.

Представлено систему визначення якості роботи в бібліотеках та інформаційних службах за допомогою таких видів показників, як: порівняльні, рівня послуг та якості виконання певних процесів бібліотечної діяльності, комплектування, організації та формування фондів тощо. Обгрунтовано необхідність вимірювання якості роботи, запровадження системи показників якості, збирання й аналізування даних. Особливу увагу приділено характеристиці бібліотеки як фізичної системи, джерела для зібрання матеріалів, інформаційної брами.

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.1

Рубрики:

Комплектування бібліотечних фондів

Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.831.2(4Укр)5

Рубрики:

Бібліотечні фонди періодичних та продовжуваних видань

Видання зберігається у :

Висвітлено діяльність видатного вченого-бібліотекознавця К.І.Рубинського. Значну увагу приділено Першому Всеросійському з'їзду з бібліотечної справи. Детально проаналізовано історію формування фонду видань з мистецтва бібліотеки Харківського університету.

Висвітлюється сучасна ситуація у виданні електронних журналів (ЕЖ) у Сполученому Королівстві, розглядаються формати, що застосовуються для видання ЕЖ, у т.ч. провідних наукових і незалежних. Окреслюються проекти створення інтегрованих служб у рамках Програми електронних бібліотек (eLib). Показано традиційний шлях опрацювання журналів у академічній бібліотеці, який включає відбір, реєстрацію, облік, забезпечення використання, каталогізацію, видрук та збереження. Обговорюються деякі головні проблеми авторського права, які виникають під час реалізації eLib. Аналізуються проблеми ставлення до електронних видань у британських університетах, формування фонду ЕЖ у бібліотеках. Розглядаються питання доступу, змісту, розміщення та навігації матеріалів у ЕЖ, подаються судження щодо переваг і недоліків цих електронних ресурсів.

Надано рекомендації для визначення характерологічних показників фахової придатності студентів факультету бібліотекознавства та інформатики на основі психологічної моделі типів характеру студентів Харківської державної академії культури.

Висвітлено передумови створення електронної бібліотеки. Наведено принципи формування електронної бібліотеки НБУВ, визначено її основні інформаційно-ресурсні складові: каталог ресурсів книгозбірні, фонд повнотекстових електронних документів, пошукову інформаційну систему та її ядро - реферативну БД. Проаналізовано конвеєрну технологію формування складових електронної бібліотеки, розробленої з використанням автоматизованої технології опрацювання поточних надходжень до книгозбірні. Окреслено шляхи формування фонду повнотекстових електронних документів. Наведено формати файлів електронних документів і стандарти опису електронних ресурсів, які використовуються для формування електронної бібліотеки НБУВ. Розглянуто питання авторського права та доступу до інформації.

Розглянуто питання практичного використання фондів державних архівів, історію держави в документальних і друкованих джерелах Держархіву Сумської області (ДАСО). Проаналізовано матеріали літературної організації "Плуг", документи про роботу шкіл, культурно-освітніх закладів, релігійних організацій у період окупації Сумщини німецько-фашистськими загарбниками, з історії кредитної кооперації у фондах ДАСО. Висвітлено роль архівної спадщини у формуванні національної самосвідомості.

Висвітлено проблеми створення інтегрованих комп'ютерних мереж електронних бібліотек на прикладі НБУВ, що має забезпечити досягнення якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб суспільства в документованих знаннях. На підставі теоретичних і практичних досліджень розроблено системний підхід до формування фондів електронної бібліотеки. Наведено структуру Національної електронної бібліотеки України, яка складається з таких інформаційно-ресурсних компонентів: електронного каталогу НБУВ, загальнодержавної реферативної бази даних, фонду електронних документів. Визначено інформаційну технологію поповнення ресурсів електронної бібліотеки.

Висвітлено проблеми розробки та використання нових педагогічних технологій і методик у мистецьких навчальних закладах України. Розглянуто загальні питання мистецької освіти. Викладено деякі аспекти та особливості адаптації юнаків і дівчат до навчання у вищих навчальних закладах культури та мистецтв І - ІІ рівнів акредитації. Розкрито психологічні засади розвитку музичної обдарованості. Проаналізовано взаємозв'язок загальної психології, музичної психології та методики навчання в процесі підготовки до державного испиту. Використано "педагогіку співробітництва" в процесі формування фахівців культури. Застосовано модульну систему організації навчання та рейтингового контролю знань студентів з дисципліни "Методика викладання гри на фортепіано". Висвітлено напрямки роботи центру підвищення кваліфікації у системі інформаційного забезпечення мистецької освіти. Удосконалено зміст і технологію підготовки кадрів для документально-інформаційної сфери. Наведено новий підхід до краєзнавчої підготовки бібліотечних фахіців. Розглянуто деякі питання інформаційного забезпечення бібліотечної освіти. Досліджено деякі проблеми реалізації нових шляхів формування спеціаліста бібліотечної справи за сучасних умов. Описано сучасні напрямки хореографії ХХ ст. та їх походження. Викладено концепцію становлення та розвитку духовної особистості художника.

Проаналізовано суспільно-політичні чинники, що зумовлюють трансформацію функцій Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського в період впровадження новітніх інформаційних технологій.

Проаналізовано здобутки і прорахунки дослідників української преси, методологічні засади та методи дослідження, проблеми формування репертуару української періодики, а також особливості підготовки науково-об'єктивної історії української журналістики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4Укр)к1

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Видання зберігається у :

Розглянуто проблеми формування світоглядних орієнтацій фахівців культурного та документно-інформаційного напрямів у процесі соціально-комунікативної діяльності. Створено нові інформаційні технології, які в своїй гіпертекстовій, гіпермедіа формі завершують певний цикл розвитку соціальних комунікацій. Нову еру комунікативних відносин у суспільстві пов'язано з системами передачі знань, прикладами яких є системи штучного інтелекту й експертні системи. Формування системи соціальних комунікацій (СК) сприяє вирішенню багатьох завдань: підготовки кадрів, створення умови для нової класифікації спеціальностей у традиційних підсистемах СК (бібіліотечній, архівній) та інформаційній; визначення рівнів і змісту підготовки фахівців, шляхів професійної кар'єри спеціалістів документально-інформаційного профілю; формування нових робочих місць, перспектив розвитку кадрового складу галузей, що належать до системи СК.

Визначено принципи побудови системи реферування української наукової літератури, до основи якої покладено єдину методику розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку української наукової літератури мережею локальних автоматизованих систем реферування на базі галузевих інформаційних і бібліотечних центрів з наступною централізованою технологічною обробкою інформації під час формування загальнодержавного реферативного банку даних. Викладено досвід роботи служб реферування Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та Інституту проблем реєстрації інформації щодо створення інтегрованої бази даних "Реферати наукових видань України", випуску трьох галузевих серій Українського реферативного журналу. Запропоновано форми співпраці бібліотечних та інформаційних органів України з метою створення єдиного вітчизняного реферативного ресурсу.