Викладено багатоаспектні характеристики людини неписьменної, а також особистості в епоху рукописної та друкованої книги, створені канадським ученим, літературознавцем, соціологом, культурологом, видатним представником техніцизму в філософії культури Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 рр.). Наведено поетичні цитати, окремі твори англійських поетів переважно епохи середньовіччя - Шекспіра, Чосера, Вордсворда, Мільтона, Спенсера, Сідні, Попа. Виконано порівняльний аналіз електричної та механічних (друкарських) технологій. Вміщено список авторів і творів, а також покажчики назв-тез та імен з даного питання.

Изложены многоаспектные характеристики человека неграммотного, а также человека рукописной и печатной книги, созданные канадским ученым, литературоведом, социологом, культурологом, известным представителем технизма в философии культуры Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 гг). Предложены поэтические цитаты, отдельные произведения английских поэтов преимущественно эпохи средневековья - Шекспира, Чосера, Вордсворда, Мильтона, Спенсера, Сидни, Попа. Выполнен сравнительный анализ электрической и механических (печатных) технологий. Предложен список авторов и произведений, а также указатели названий-тезисов и имен по данному вопросу.

Висвітлено актуальні проблеми культури, визначено місце та роль книги, інформації, бібліотеки у задоволенні інформаційних потреб різних верств населення. Розглянуто соціально-психологічний тренінг як ефективний метод підвищення професійної активності бібліотекарів. Зазначено, що інформаційна підтримка громадських організацій бібліотеками є важливою умовою активізації процесу побудови громадянського суспільства.

Освещены актуальные проблемы культуры, определено место и роль книги, информации, библиотеки в удовлетворении информационных потребностей разных слоев населения. Рассмотрен социально-психологический тренинг как эффективный метод повышения профессиональной активности библиотекарей. Отмечено, что информационная поддержка общественных организаций библиотеками являются важным условием активизации процесса построения гражданского общества.

Розглянуто проблеми поглибленої візуалізації, яка викликала відокремлення можливостей і особливостей зору від інших органів чуттів. Розкрито особливості розширення візуальних можливостей людини, пов'язаних із неперервністю, однорідністю й поєднаністю організації часу та простору. Показано, що з настанням електронної доби, символом якої є аудіовізуальна апаратура, людська свідомість приєднується до замкненої глобальної системи відеокомунікації, що сприяє розвиткові мозку, а на планеті виникає прообраз нової цивілізації електронного родоплемінного ладу, ери планетарного уніформізму, так званого "глобального села".

Рассмотрены проблемы углубленной визуализации, вызвавшей отмежевание возможностей и особенностей зрения от других органов чувств. Раскрыты особенности расширения визуальных возможностей человека, связанных с непрерывностью, однородностью и единством организации времени и пространства. Показано, что с наступлением электронной эпохи, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникации, что содействует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации электронного родоплеменного строя, эры планетарного униформизма, так называемого "глобального села".

Описано соціально-комунікативну природу книги в перспективі міждисциплінарного дослідження. Висвітлено еволюцію структури та функцій книжкової комунікації, її культурно-історичні передумови. Проаналізовано соціокультурне середовище становлення і розвитку нової комунікативної реальності (НКР), гіпертекст як символ НКР, проблему взаємовпливу електронної та книжкової комунікації. Розглянуто книгу як соціально-комунікативну модель сприйняття і репрезентації реальності, об'єкт релігійного культу та культурний архетип.

Описана социально-коммуникативная природа книги в перспективе междисциплинарного исследования. Освещены эволюция структуры и функций книжной коммуникации, её культурно-исторические предпосылки. Проанализированы социокультурная среда становления и развития новой коммуникативной реальности (НКР), гипертекст как символ НКР, проблема взаимовлияния электронной и книжной коммуникации. Рассмотрена книга как социально-коммуникативная модель восприятия и репрезентации реальности, объект религиозного культа и культурный архетип.