Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.32г(4Укр)52 + Ч733(4Укр)52

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто проблеми вивчення читачів в Україні кінця ХІХ - початку ХХІ ст. Визначено основні етапи, проаналізовано бібліотекознавчі праці та дослідження бібліотек, у яких розкрито образ українського читача в різні історичні періоди. Описано особливості становлення наукової дисципліни, яка узагальнює проблему вивчення читачів - "читачезнавство" та виступає складовою українського бібліотекознавства.

Рассмотрены проблемы изучения читателей в Украине конца ХІХ - начала ХХІ вв. Определены основные этапы, проанализированы библиотековедческие труды и исследования библиотек, в которых раскрыт образ украинского читателя в разные исторические периоды. Описаны особенности становления научной дисциплины, обобщающей проблемы изучения читателей - "читателеведения", являющейся составной частью украинского библиотековедения.

Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

Узагальнено наукові розробки українських і зарубіжних фахівців щодо формування системи обслуговування читачів. Досліджено особливості зміни читацького складу в 1990-х рр. - у період зменшення ідеологічного впливу та посилення ролі читача як основного об'єкту бібліотечної діяльності. Наведено детальну характеристику послуг, які пропонуються читачеві згідно з запитом. Вперше в українському бібліотекознавсті з залученням значного статистичного матеріалу та з використанням соціологічного методу визначено соціально-демографічні характеристики читацького складу Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) у 1990-х рр., їх динаміку та тенденції змін. Здійснено комплексний аналіз сучасної системи обслуговування з організаційним, технологічним та методичним забезпеченням читацьких інформаційних потреб і створенням сприятливого бібліотечного середовища. Проведено соціологічне опитування фахівців щодо оцінки бібліотечно-інформаційних послуг і формування номенклатури, зорієнтованої на потреби користувачів з широким використанням в обслуговуванні елементів бібліотечного маркетингу. Вивчено реальний попит читачів НБУВ на бібліотечні, бібліографічні й інформаційні послуги як основний чинник формування якості системи обслуговування. Запропоновано автоматизовану технологію створення бази даних відомостей про читачів (БД ВЧ), розроблено метод реєстрації, впроваджено новий читацький квиток і структуру читацького номера, що дозволяє забезпечити диференційоване обслуговування різних категорій читачів. Досліджено еволюцію й обгрунтовано структурні зміни читацького складу НБУВ на основі сформованої БД ВЧ.

Теретично обгрунтовано й експериментально доведено наявність взаємовпливу настанов читачів і бібліотечних працівників на процес формування та структурування читацької аудиторії публічних бібліотек за різними критеріями, основним з яких є критерій інтенсивності відвідувань бібліотек читачами. Досліджено бібліотекознавчу літературу, що висвітлює вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення настанов відвідувачів і бібліотекарів. Здійснено детальний соціально-психологічний аналіз процесу формування та структурування читацької аудиторії публічних бібліотек. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику вищої бібліотечно-інформаційної освіти практичне соціально-психологічне навчання майбутніх бібіліотекарів з метою формування позитивних професійних настанов.

На основі соціологічного бібліотекознавчого дослідження автор вводить в науковий обіг фактографічний матеріал з проблеми формування інформаційної культури юнацтва в бібліотеці з точки зору філософсько-соціологічного, психолого-педагогічного і культурологічного трактування її. Дисертант робить висновок, що система роботи бібліотеки з формування інформаційної культури юнацтва повинна здійснюватись у п'яти напрямах: 1) робота з удосконалення комплектування і розкриття фондів як бази обслуговування читачів; 2) створення комфортних умов для задоволення інформаційних потреб читачів; 3) систематичне вивчення динаміки інформаційних потреб читачів, особливо тих, які пов'язані з ціннісно-орієнтаційною, пізнавальною, виробничою, рекреаційною діяльністю; 4) удосконалення роботи з підвищення рівня бібліотечно-бібліографічних і інформаційно-комп'ютерних знань; 5) популяризація і реклама послуг бібліотеки серед населення.

Дисертацію присвячено питанню виявлення особливостей розвитку і діяльності читацьких об'єднань як перспективної форми роботи бібліотеки. У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено той факт, що читацькі об'єднання розвиваються у відповідності з загальними тенденціями малих соціальних груп, але мають особливості, пов'язані зі специфікою читацької діяльності. Визначено специфіку діяльності і впливу читацьких об'єднань на навколишнє культурне середовище. Розроблено методичні рекомендації по створенню об'єднань при бібліотеках та програму навчального курсу по підготовці бібліотечних працівників до групової діяльності читацьких об'єднань.

Досліджено історію становлення та розвитку основних напрямів і етапів вивчення складу читачів публічних бібліотек України та змісту їх читання у 1900 - 1930-і рр. На підставі аналізу джерельної бази та історіографії уперше здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію процесу розгортання діяльності бібліотек і науково-дослідних закладів з вивчення читацького контингенту. Визначено, що основними заходами у цьому напрямі були публічно-інформативний (характеризувався оприлюдненням у періодичних виданнях проблем змісту й особливостей читання з метою формування громадської думки на користь і доступність читання для всіх верств населення) і бібліотечно-соціологічний (утворився на основі інтеграції анкетно-структурного й бібліотечно-статистичного напрямів). Висвітлено діяльність українських бібліотекознавців щодо формування терміносистеми, обгрунтування теоретичних засад і апробації методів вивчення контингенту читачів.

Детально аналізуються організаційно-методичні аспекти роботи Кабінету по вивченню книги і читача Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) з початку його створення. Повідомляється про розробку та проведення Кабінетом соціологічних досліджень, листування з метою встановлення зв'язків і обміну думками з організаціями та установами, а також про проведення засідань Секції соціології книги УНІК, на яких заслуховувалися й обговорювалися доповіді з проблем бібліотекознавства та книгознавства. Висвітлюється діяльність мережі бібкорів міських та сільських бібліотек. Розглядаються творчі здобутки співробітників Кабінету, які зробили вагомий внесок в бібліотечну справу України.

Наведено результати бібліотечного маркетингового дослідження (2001 - 2002 рр.), об'єктом якого стали основні читацькі групи НБУВ. На підставі великого фактичного матеріалу (анкетне опитування респондентів, інтерв'ю) проаналізовано сучасний стан, перелік і доцільність відповідних бібліотечно-інформаційних послуг. Розширено уявлення щодо професійних потреб користувачів та шляхів їх задоволення в універсальній бібліотеці. Результати дослідження передбачають актуалізацію, удосконалення та розширення переліку бібліотечно-інформаційних послуг, оптимізацію системи обслуговування читачів загалом.

Представлены результаты библиотечного маркетингового исследования (2001 - 2002 гг.), объектом которого стали основные читательские группы НБУВ. На большом фактическом материале (анкетный опрос респондентов, интервью) проанализированы современное состояние, перечень и целесообразность соответствующих библиотечно-информационных услуг. Исследование способствует расширению представлений о профессиональных потребностях пользователей и путях их удовлетворения в универсальной библиотеке. Результаты исследований предусматривают актуализацию, усовершенствование и расширение библиотечно-информационных услуг, оптимизацию системы обслуживания читателей в целом.

Розглянуто перші спроби українських просвітян щодо вивчення попиту та особливостей менталітету українського читача у другій половині XIX - на початку XX ст.: від постановки проблеми до практичних дій у цьому напрямі. Досліджено педагогічну та просвітницьку дільність українських громад та періодичних видань, проаналізовано стан шкільної освіти зазначеного періоду. Визначено внесок у справу вивчення читачів таких громадських діячів, як Б.Грінченко, М.Корф, Х.Алчевська, Д.А.Балика.

Зазначено, що наукові бібліотеки Львова XIX - початку XX ст. ставали центрами накопичення цінних та рідкісних видань і створювали сприятливий інформаційний простір для розвитку різних галузей науки. Підкреслено, що завдяки бібліотечній спадщині сучасні дослідники мають змогу користуватися рідкісними пам'ятками книжкового мистецтва.

Отмечено, что научные библиотеки Львова XIX - начала XX вв. становились центрами собрания ценных и редких изданий и создавали благоприятное информационное пространство для развития разных отраслей науки. Подчеркнуто, что благодаря библиотечному наследию, современные исследователи имеют возможность пользоваться редкими памятками книжного искусства.

Внимание уделено осмыслению новейших изменений в структуре читателей библиотеки в условиях формирования информационного общества, изменениям традиционной библиотечной сети и образовательных функций библиотеки в эпоху распространения Интернет. Указано, что на смену читателю - пассивному потребителю уже организованных массивов информации - приходит читатель, активно участвующий в ее создании и распространении. Освещены особенности выявления основных направлений библиотечной работы относительно определения новой типологии читателей/пользователей библиотеки в современных условиях в контексте социологического осмысления нового места и роли библиотеки в жизни людей. Предложены главные подходы к конструированию современной типологии читателей.

Проаналізовано маргінальні записи на французьких стародруках, що побутували на Західній Україні у другій половині XVIII ст. Висвітлено проблему рецепції французької книги в аспектах вивчення змістової структури книгозбірень і дослідження безпосередніх слідів читання. Зазначено, що залежно від типу записів - інформаційних чи оціночних - маргіналії надають різноманітні відомості про особливості читацьких смаків різних читацьких груп, інтенсивність, якість і характер читання французьких творів.

Проанализированы маргинальные записи на французских старопечатных книгах, что бытовали в Западной Украине во второй половине XVIII в. Освещена проблема рецепции французской книги в аспектах изучения содержательной структуры библиотек и исследования непосредственных следов чтения. Указано, что в зависимости от типа записей - информационных или оценочных - маргиналии дают разнообразные сведения об особенностях читательских вкусов различных читательских групп, интенсивности, качестве и характере чтения французских произведений.

Розглянуто роль бібліотек як документальної комунікаційної системи з погляду теорії документології. Охарактеризовано бібліотеку не тільки як термінальну, але й як генеративну і транзитну документальну комунікаційну систему. Запропоновано узагальнену характеристику діяльності бібліотеки, спрямованої на задоволення інформаційних запитів користувачів, пов'язаних з використанням опублікованих документів, друкованих і електронних. Ноголошено на спільному та відмінному у діяльності традиційної та електронної бібліотек.

Розглянуто маловідомі факти здійснення читачезнавчих досліджень. Висвітлено досвід упровадження отриманих результатів у роботу бібліотеки, що може становити інтерес як для науковців, так і працівників бібліотек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.32 + Ч733(4УКР)

Рубрики:

Вивчення читання й читацьких інтересів

Історія бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему формування читацької аудиторії публічних бібліотек. Наведено основні результати вивчення та спроби визначити закономірності та специфіку процесу формування читацького контингенту публічних бібліотек для дорослих. Визначено основні групи відвідувачів публічних бібліотек на основі результатів проведеного десятирічного дослідження процесу формування і структурування читацької аудиторії.

Освещено проблему формирования читательской аудитории публичных библиотек. Приведены основные результаты изучения, также автор попытался определить закономерности и специфику процесса формирования читательского контингента публичных библиотек для взрослых. Определены основные группы посетителей публичных библиотек, которые были установлены по результатам десятилетнего изучения процесса формирования и структурирования читательской аудитории.

The paper deals with the problem of readers auditorium formation at public libraries. Basic results of the study are presented. The author attempts to determine consistent patterns and specifics of the process of readers auditorium formation at publiclibraries for adults. The major groups of public libraries users were determined upon results of 10-years study of the process of readers auditorium structuring and formation process.

Розглянуто досвід роботи бібліотеки із залученням можливостей Інтернет-центру, особливістю якої є цілеспрямований, поступальний рух з комп'ютеризації шкіл і бібліотек (шкільних). З цією метою реалізовано велику програму навчання комп'ютерної грамотності шкільних бібліотекарів і вчителів.

Освещён опыт работы библиотеки с привлечением возможностей Интернет-центра, особенностью которой является целенаправленное, поступательное движение по компьютеризации школ и библиотек (школьных). С этой целью реализуется обширная программа обучения школьных библиотекарей и учителей компьютерной грамотности.

The paper deals with the Library's working experience with assistance of the Internet Center. The major part of this experience is the goal oriented and constant movement towards schools and school libraries computerization. An extensive program of professional development for school librarians and computer literacy teachers is realized for this particular purpose.

Наведено показники процентного відношення кількості населення зі слабким зором до загальної кількості населення Болгарії. Подано характеристику стану випуску брайлевських книг і обслуговування читачів із погіршеним зором у бібліотеках Болгарії. Визначено завдання майбутнього збільшення випуску книг, CD-ROMів і компакт-касет для зазначеної категорії читачів, а також поліпшення комп'ютерного програмного забезпечення і відповідного бібліотечного обладнання. Обгрунтовано необхідність організації державної системи бібліотечного обслуговування читачів зі слабким зором і створення Державної бібліотеки для сліпих у Болгарії.