З'ясовано погляди вчених на проблеми походження безвихідних дофедорівських першодруків. Середньошрифтове Четвероєвангеліє вперше проаналізовано з погляду лінгвістики та палеографії. Проведений аналіз графіко-орфографічних особливостей тексту дозволяє датувати цю пам'ятку кінцем XV - початком XVI ст. Виявлено фонетичні та граматичні особливості української мови даного Євангелія. З'ясовано, що виконавці пам'ятки пов'язані походженням з межовою територією між наддністрянськими та волинськими говірками.

На підставі дослідження джерельної бази відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського охарактеризовано графіко-орфографічні системи голосних інкунабул кінця XV і стародруків останньої чверті XVI - початку XVII ст., розкрито вплив на них староукраїнської церковнослов'янської рукописної писемної практики. Встановлено основні узусні орфограми, простежено відбиття орфографії інкунабул у стародруках.

Досліджено тексти та записи XVIII - початку ХІХ ст. з кириличних видань Почаївської друкарні як свідчення про рекламу та способи поширення цих книг у зазначений період. Висвітлено історіософські ідеї у творах братства та мислителів-полемістів України першої половини ХVII ст. Здійснено порівняльний аналіз праць П. Захар'їна "Новий синопсис" і "Арфаксад", виданих у Миколаївській гражданській друкарні. Досліджено видання товариств "Просвіта" з колекції Музею книги і друкарства України. Розглянуто термінологічні словники як пам'ятки відродження та розвитку української мови. Увагу приділено виданню української книжки в Москві у ХІХ - на початку ХХ ст.

Вміщено книгознавчі дослідження на різноманітні теми, зокрема: знахідки реставраторів в оправах і на форзацах стародруків; рідкісні віденські видання XVI ст. одного з першодрукарів Петра Мстиславця. Розкрито полімовність українських стародруків та самобутність народної української мови на початку XIX ст. Викладено українські видання у Чехословаччині 1919-1930 років. Увагу приділено рідній мові і книзі у контексті збереження самобутності українців у Канаді. Оцінено унікальність колекції та діяльність Українського національного музею в Чикаго і надано погляди на двомовність в Україні відомого еміграційного письменника видавця Ігоря Костецького. Розглянуто діяльність Української видавничої спілки у Вінніпезі, життєвий шлях і мистецький феномен родини Саєнків тощо.

Висвітлено різноманітні явища і факти з історії української мови, книги і друкарства минулих століть, зокрема: рукописні джерела, на основі яких у 1742 р. було випущено у світ "одне з рідкісних почаївських видань" (В. Бочковська) "Гора Почаївська". Окреслено становлення рідномовної преси і освіти серед українських переселенців в Канаді, початки україномовного богослужіння, становище української мови в Українській державі за гетьмана Павла Скоропадського. Досліджено діяльність українських видавництв - "Київ" у Філадельфії (США) та "На горі" у Німеччині. Розглянуто історію паперової фабрики у маєтку Кочубеїв на Чернігівщині. В інших дослідженнях висвітлено окремі теми з фондової колекції Музею книги і друкарства України: добірку хромолітографій початку XX ст. (історія друкування і надходження до музею), видання творів Івана Франка, книжки для українських поселень в Росії (1920-і — 1930-і pp.), українські видання в Петербурзі (XIX ст.), книжки видавництва «Рух» (1917-1933 pp.), графіку одного з найвідоміших представників мистецької школи Михайла Бойчука художника Івана Падалки та ін. Надано історію української писемності і друкарства.