За результатами загальнодержавних, регіональних і обласних досліджень запропоновано методичні поради інформаційно-аналітичного характеру, а також методику визначення вибіркової сукупності. Розглянуто типи соціологічних досліджень: опитування громадської думки та власне соціологічне дослідження. Проаналізовано його етапи, а також особливості формулювання гіпотез дослідження. Наведено елементи побудови програми соціологічного дослідження, а також кількісні та якісні методи збирання й аналізу одержаної інформації, зокрема, анкетного опитування, інтерв'ю, соціологічного спостереження, експерименту.

На основании результатов общегосударственных, региональных и областных исследований предложены методические советы информационно-аналитического характера, а также методика определения выборочной совокупности. Рассмотрены типы социологических исследований: опрос общественного мнения и собственно социологическое исследование. Проанализированы этапы исследования, а также особенности формулирования гипотез. Приведены элементы построения программы социологического исследования, а также количественные и качественные методы сбора и анализа полученной информации, в частности, анкетного опроса, интервью, социологического наблюдения, эксперимента.

Викладено багатоаспектні характеристики людини неписьменної, а також особистості в епоху рукописної та друкованої книги, створені канадським ученим, літературознавцем, соціологом, культурологом, видатним представником техніцизму в філософії культури Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 рр.). Наведено поетичні цитати, окремі твори англійських поетів переважно епохи середньовіччя - Шекспіра, Чосера, Вордсворда, Мільтона, Спенсера, Сідні, Попа. Виконано порівняльний аналіз електричної та механічних (друкарських) технологій. Вміщено список авторів і творів, а також покажчики назв-тез та імен з даного питання.

Изложены многоаспектные характеристики человека неграммотного, а также человека рукописной и печатной книги, созданные канадским ученым, литературоведом, социологом, культурологом, известным представителем технизма в философии культуры Маршалом Мак-Люеном (1911 - 1980 гг). Предложены поэтические цитаты, отдельные произведения английских поэтов преимущественно эпохи средневековья - Шекспира, Чосера, Вордсворда, Мильтона, Спенсера, Сидни, Попа. Выполнен сравнительный анализ электрической и механических (печатных) технологий. Предложен список авторов и произведений, а также указатели названий-тезисов и имен по данному вопросу.

Висвітлено актуальні проблеми культури, визначено місце та роль книги, інформації, бібліотеки у задоволенні інформаційних потреб різних верств населення. Розглянуто соціально-психологічний тренінг як ефективний метод підвищення професійної активності бібліотекарів. Зазначено, що інформаційна підтримка громадських організацій бібліотеками є важливою умовою активізації процесу побудови громадянського суспільства.

Освещены актуальные проблемы культуры, определено место и роль книги, информации, библиотеки в удовлетворении информационных потребностей разных слоев населения. Рассмотрен социально-психологический тренинг как эффективный метод повышения профессиональной активности библиотекарей. Отмечено, что информационная поддержка общественных организаций библиотеками являются важным условием активизации процесса построения гражданского общества.

Розглянуто проблеми поглибленої візуалізації, яка викликала відокремлення можливостей і особливостей зору від інших органів чуттів. Розкрито особливості розширення візуальних можливостей людини, пов'язаних із неперервністю, однорідністю й поєднаністю організації часу та простору. Показано, що з настанням електронної доби, символом якої є аудіовізуальна апаратура, людська свідомість приєднується до замкненої глобальної системи відеокомунікації, що сприяє розвиткові мозку, а на планеті виникає прообраз нової цивілізації електронного родоплемінного ладу, ери планетарного уніформізму, так званого "глобального села".

Рассмотрены проблемы углубленной визуализации, вызвавшей отмежевание возможностей и особенностей зрения от других органов чувств. Раскрыты особенности расширения визуальных возможностей человека, связанных с непрерывностью, однородностью и единством организации времени и пространства. Показано, что с наступлением электронной эпохи, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникации, что содействует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации электронного родоплеменного строя, эры планетарного униформизма, так называемого "глобального села".

Описано соціально-комунікативну природу книги в перспективі міждисциплінарного дослідження. Висвітлено еволюцію структури та функцій книжкової комунікації, її культурно-історичні передумови. Проаналізовано соціокультурне середовище становлення і розвитку нової комунікативної реальності (НКР), гіпертекст як символ НКР, проблему взаємовпливу електронної та книжкової комунікації. Розглянуто книгу як соціально-комунікативну модель сприйняття і репрезентації реальності, об'єкт релігійного культу та культурний архетип.

Описана социально-коммуникативная природа книги в перспективе междисциплинарного исследования. Освещены эволюция структуры и функций книжной коммуникации, её культурно-исторические предпосылки. Проанализированы социокультурная среда становления и развития новой коммуникативной реальности (НКР), гипертекст как символ НКР, проблема взаимовлияния электронной и книжной коммуникации. Рассмотрена книга как социально-коммуникативная модель восприятия и репрезентации реальности, объект религиозного культа и культурный архетип.

Розглянуто соціальні інформаційні комунікації, розкрито їх зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства, проаналізовано джерельну базу функціонування як системи соціальних інформаційних баз та інфотворчих структур українського суспільства. Висвітлено перспективи розвитку даної соціальної інформаційної системи.

Рассмотрены социальные информационные коммуникации, раскрыты их значение, особенности развития в процессе эволюции общества, проанализирована архивная база функционирования как системы социальных информационных баз и инфотворческих структур украинского общества. Освещены перспективы развития данной социальной информационной системы.

Доведено залежність результативності функціонування СМЯ від налагодження стабільного зворотного зв'язку бібліотеки з користувачем на підставі запровадження бібліосоціологічного моніторингу - цілеспрямованого комунікаційного процесу систематичного стеження соціологічної інформації щодо стану задоволеності користувачів якістю бібліотечних послуг. Визначено базові критерії оцінювання якості бібліотечних послуг, виявлено основні рівні, напрями, методи та комунікаційні канали збору вірогідної професійно значущої соціологічної інформації, необхідної та достатньої для підтримки прийняття адекватних рішень у процесі менеджменту якості інформаційного обслуговування користувачів. Розроблено концептуальну модель соціологічного моніторингу, в основі якої - єдність змістово-цільової, інструментально-технологічної й організаційно-методичної компонент. Обгрунтовано, що реалізація технологій соціологічного моніторингу має базуватися на багаторівневій системі комунікаційних каналів і засобів збору поточної інформації щодо оцінювання користувачами якості бібліотечних послуг. Доведено необхідність доповнення системи соціологічного моніторингу інтерактивним рівнем комунікаційної взаємодії бібліотеки та користувача, опанування якого сприятиме підвищенню її ефективності й результативності.

Висвітлено соціальну еволюцію як фактор трансформації суспільних інформаційних запитів. Визначено характерні особливості розвитку інформаційних механізмів соціокультурної трансформації. Викладено політологічні аспекти інформаційних особливостей соціокультурних трансформацій. Розкрито бібіліотечно-інформаційну складову наукової діяльності в соціокультурному процесі. Розглянуто глобальні проекти збереження та представлення культурної спадщини як платформу для України в міжнародних соціокультурних обмінах.

Досліджено інфотворче середовище України в контексті вияву національних ментальних особливостей. Викладено організаційні засади розвитку національного електронного науково-інформаційного простору. Розглянуто інтернет-ресурси як джерело інформаційного забезпечення національного розвитку. Проаналізовано бібліотечну інформаційно-аналітичну діяльність як інструмент інтеграції та кооперації зусиль наукової бібліотеки, влади та бізнесу. Розглянуто участь Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в міжнародній бібліотечній кооперації. Висвітлено еволюцію системи установ як спосіб бібліотечно-інформаційних комунікацій.

Розглянуто уявлення про життєві пріоритети та цінності сучасної молоді на основі даних, одержаних в результаті соціологічних досліджень. Проаналізовано причини глобального падіння інтересу до читання, особливо в молодіжному середовищі. Визначено особливу роль бібліотек у пропаганді читання та розвитку культури читання підростаючого покоління.

На основе данных, полученных в результате социологических исследований, дано представление о жизненных приоритетах и ценностях современной молодежи. Проанализированы причины глобального падения интереса к чтению, особенно в молодежной среде. Определена особая роль библиотек в пропаганде чтения и развитии читательской культуры подрастающего поколения.

Data coming from the social studies are used to picture life priorities and values of young people today. Anattempt is made to analyse the global decline of the interest to read, in particular among the youth. A particularrole of libraries in the promotion of reading and development of reading culture among young peopleis highlighted.

Показано відмінності висвітлення гендерної проблематики у різних типах електронних ЗМІ. Зазначено, що в українських ЗМІ, зокрема, електронних, є прояви стереотипного та незбалансованого доступу чоловіків і жінок до висвітлення своєї думки. Звернено увагу на доцільність залучення бібліотек до формування електронних інформаційних ресурсів з гендерної тематики.

Показаны отличия в освещении гендерной проблематики в различных типах электронных СМИ. В украинских СМИ, в частности, электронных, выявлены проявления стереотипного и несбалансированного доступа мужчин и женщин к высказыванию своего мнения. Акцентировано внимание на целесообразности привлечения библиотек к формированию электронных информационных ресурсов по гендерной проблематике.

Розглянуто особливості створення бібліотечного гендерно-орієнтованого інформаційного сегмента. Розкрито роль бібліотек у формуванні гендерної культури в інформаційному суспільстві та проблеми, з якими доводиться стикатися вітчизняним бібліотекам на цьому шляху.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*678*421.1 + Ч734(4УКР)707

Рубрики:

Соціологія

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч73е/н + С5*678.1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч739.4(4УКР) + С5*678

Рубрики:

Організація роботи дитячих і шкільних бібліотек. Управління. Економіка. Статистика

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)п + С5*678

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід формування духовної культури майбутніх соціальних педагогів в аграрному вищому навчальному закладі, чинники, що впливають на цей процес, а також роль бібліотеки в ньому.

Проанализирован опыт формирования духовной культуры будущих социальных педагогов в аграрном высшем учебном учреждении, факторы, которые влияют на этот процесс, а также роль библиотеки в нем.

Проаналізовано досвід створення гендерних інформаційних ресурсів на базі як традиційних бібліотек, так і центрів гендерних досліджень. Досліджено діяльність як зарубіжних, так і вітчизняних бібліотек із створення гендерних інформаційних ресурсів. Акцентовано увагу на актуальності співпраці в цій сфері бібліотек з недержавними жіночими організаціями.

Опреденены особенности функционирования и эволюционные трансформации фонодокумента в мировом коммуникационном пространстве. Изучены и раскрыты основные этапы развития средств фиксации аудиальной информации. На основе классификации документов по различным критериям структурирована типология фонодокументов, основаных на новых признаках - видах звуконосителей и особенностях зафиксированного контента. Раскрыты особенности организации системы производства, тиражирования, распостранения и хранения музыкальных фонодокументов в различных регионах мира. Сформулированы основные закономерности и принципы формирования фонодокументов, установлены общие и специфические черты трансформаций основных параметров. Охарактеризована специфика функционирования национальных и негосудаственных фоноархивов на современном этапе. На основании результатов экспертной оценки эффективность правовых механизмов строится перспективный план противодействия аудиопиратству.

Суспільна інформатизація, що активізувалася з розвитком інформаційного суспільства, обумовила суттєве оновлення завдань сучасної бібліотечної сфери. Важливим фактором зростаючих обсягів нової інформації в обігу стали наслідки інформатизації, пов'язані із створенням технологічних можливостей, що забезпечують не лише доступ до наявних інформаційних ресурсів практично всім категоріям громадян, але й створюють умови для індивідуального інформаційного виробництва. З одного боку, при цьому бібліотеки мають виконувати властиву їм функцію збереження і організації використання суспільно значущої частини продукованої нині інформації, з іншого - ці установи мають стати інформаційними центрами надання ефективної допомоги користувачам у продуктивному використанні потрібної інформації у всіх сферах суспільного життя. Отже, бібліотечна система нашої країни може мати серйозні перспективи при системному розвитку суспільства, при тому, коли йому стане потрібною інформація розвитку. Бібліотечні працівники мають стати ефективними інформаційними операторами, які вивчають інформаційні потоки і управляють організацією використання суспільно значущого інформаційного ресурсу. У недалекому майбутньому вони мають стати посередниками між гігантськими і всезростаючими обсягами інформації глобального інформаційного простору і конкретним користувачем. Бібліотеки постіндустріального суспільства мають також стати центрами нейтралізації негативних інформаційних впливів у національній інфосфері.