Проведено наукометричний аналіз проблеми функціонування "основних засад", доктрин, концепцій, стратегій, програм, національних проектів, планів як документів державної політики. Визначено сфери та тематику наукових досліджень з даної проблеми. Встановлено, що керівні документи державної політики - доктрини, концепції, стратегії, програми, національні проекти, плани - мають бути результатами процесу стратегічного планування. Проаналізовано чинні та проектовані керівні документи державної політики в інформаційній сфері за видами, розглянуто особливості їх суспільного сприйняття як системи. Обгрунтовано роль ієрархічності у формуванні зазначених документів. Визначено механізм встановлення ієрархії керівних документів державної політики та розроблено відповідні рекомендації.

Розглянуто різні види джерел дослідження президентських виборчих кампаній в Україні. Увагу приділено питанням їх систематизації, накопичення та зберігання.

Розкрито значення діяльності вітчизняних бібліотек у розвитку інформаційної інфраструктури електронного урядування в Україні, формуванні оптимальних обсягів інформаційно-інтелектуального ресурсу для суб'єктів, що беруть участь у процесі прийняття управлінських рішень, удосконаленні комунікацій між громадянським суспільством і владними структурами.

Досліджено електронні інформаційні ресурси в контексті основних інформаційних загроз. Вивчено комунікаційні стратегії та тактики здійснення державотворчої інформаційної політики. Розкрито напрями та форми участі бібліотечних установ та їх інформаційно-аналітичних підрозділів у здійсненні державотворчої інформаційної політики за умов інтенсифікації інформаційно-комунікаційних процесів і загострення інформаційного протистояння. Окреслено участь бібліотек в організації електронного урядування, інформаційному забезпеченні потреб економічного розвитку, формуванні інформаційної основи здійснення ефективної регіональної політики. З урахуванням наявних інформаційних викликів висвітлено напрями та підходи до управління інформаційно-комунікаційними потоками й особливості використання у зв'язку з цим бібліотечно-інформаційного потенціалу.

Розкрито особливості інформаційного протиборства у постмодерному суспільстві. Охарактеризовано соціокультурний сенс поняття "інформаційна війна". Розкрито зміст, основні складники та форми понять консцієнтальна, мережева, меметична війни. На основі досвіду російсько-української війни з'ясовано роль і місце бібліотек, архівів, музеїв в умовах інтенсифікації збройної боротьби. Виокремлено та детально охарактеризовано форми війни, у яких національні інституції культурного "капіталу" стають одночасно об'єктом і суб'єктом інформаційного протиборства, виконують функції ефективної протидії. Проаналізовано наслідки варварського, дикунського поводження з пам'ятками, що фіксують національний культурний код, або їх привласнення з боку загарбника в ході російсько-української війни, а також форми та засоби порятунку національної культурної спадщини та продуктивного її використання у боротьбі з агресором та його наративами.