Подано методичні рекомендації щодо набору і верстання текстових та ілюстративних елементів видань, правильності застосування шрифтів, вибору сторінки складання та форматів видань, використання коректурних знаків і практичних підрахунків обсягів видань, а також потреби матеріалів для друкування накладу видання.

Висвітлено основні положення бібліотечно-інформаційних програм, наведено порівняльний аналіз електронних видань (ЕВ), підготовлених провідними бібліотеками та інформаційними центрами світу. Виявлено переваги та недоліки ЕВ. Розглянуто питання впровадження ЕВ у бібліотечне життя, а також маркетингу ЕВ. Висвітлено соціальні проблеми використання ЕВ.

Освещены основные положения библиотечно-информационных программ, приведен сравнительный анализ электронных изданий (ЭИ), подготовленных ведущими библиотеками и информационными центрами мира. Выявлены преимущества и недостатки ЭИ. Рассмотрены вопросы внедрения ЭИ в библиотечную жизнь, а также маркетинга ЭИ. Освещены социальные проблемы использования ЭИ.

Описано графічні ознаки шрифтів, наведено їх класифікацію, проаналізовано комп'ютерні технології маніпуляції шрифтами, визначено їх параметри та елементи.

Описаны графические свойства шрифтов, приведена их классификация, проанализированы компьютерные технологии манипуляции шрифтами, определены их параметры и элементы.

Розкрито найважливіші питання перетворення твору на візуальну форму. Детально розглянуто основи шрифтового оформлення тексту, функціонального призначення текстових елементів видання. Висвітлено основні складові ілюстрування видання, зокрема, вибір виду зображення, підбір зображень до тексту, композиція зображення тощо. Значну увагу приділено мистецтву візуальних повідомлень (композиції зображення та тексту, видам зображальної верстки, основам верстки тексту та зображень).Текстовий і зображальний матеріал детально проаналізовано у контексті їх ролі у виданні та можливих варіантів подання.

Запропоновано удосконалити спеціалізований формат для видавничої та книготорговельної справи з необхідним переліком даних, які дозволять ідентифікувати документ як бібліографічний об'єкт і як товар. Звернено увагу на механізм присвоєння та застосування ISBN, ISSN, штрихкодів, а також на важливість створення центру сертифікації бібліотечних програм.

Предложено усовершенствовать специализированный формат для издательского и книготоргового дела с необходимым перечнем данных, которые позволят идентифицировать документ как библиографический объект и как товар. Акцентировано внимание на механизм присвоения и применения ISBN, ISSN, штрихкодов, а также на важность создания центра сертификации библиотечних программ.

Обгрунтовано можливість створення в Росії системи каталогізації перед публікацією (Cataloguing in Publication). Визначено завдання пілотного проекту, який передбачає початковий етап робіт по впровадженню зазначеної технології.

Визначено умови й напрями формування візуально-образної мови типографіки у дизайні друкованих видань першої третини ХХ століття. На прикладі зразків поліграфічної продукції досліджуваного періоду визначено стильові ознаки графічного проектування й, зокрема, типографіки. Надано характеристику складових візуально-образної мови типографіки друкованих видань 1910 - 1935 років.