Індекс рубрикатора НБУВ: Ч114(5ЯПО) + Ч484(5ЯПО) + Ч734(5ЯПО)

Рубрики:

Організація культури

Організація вищої освіти

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611с51

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)751.11г

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

У березні 2011 р. виповнюється 100 років з часу створення в Російській академії наук першого органу, покликаного координувати діяльність академічних бібліотек. Нині, після багатьох реорганізацій, він має назву Інформаційно-бібліотечна рада РАН. Діяльність Ради в XX ст. висвітлено досить повно, окреслено основні віхи її столітньої історії.

Майже 53 тисячі працівників із 40 тисяч бібліотечних закладів України в останній день вересня відзначили професійне свято. За місяць до того Україна зустріла 20-ту річницю незалежності. Тож бібліотечна галузь слідом за країною має підсумувати надбання і втрати, накреслити перспективи розвитку. Принаймні так задекларовано в пункті 2 Указу Президента України № 471/98 від 14 травня 1998 р. "Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек", де йдеться про заходи, спрямовані на "...підвищення ролі книги у суспільно-політичному та історико-культурному житті населення...". Показано як усе виглядає насправді, чим живе і на що опирається бібліотечна справа в Україні.

Висвітлено потенціал і роль бібліотек у системі політичної комунікації, окреслено основні напрями їх участі в політико-комунікативних процесах. Визначено пріоритети в розвитку бібліотек як суб'єктів політичної комунікації та завдання, що постають перед бібліотеками в цій сфері.

Розкрито основні наукові напрями та завдання Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Обгрунтовано ідею обрання та шляхи і форми виконання наукової теми Інституту на 2016 - 2018 рр. "Історія книжкової культури в Україні", суть якої - через дослідження конкретних книжкових, образотворчих, музичних, картографічних пам'яток та історичних бібліотечних зібрань створити переконливу картину історії вітчизняної книжкової культури.

Побудова інформаційного суспільства спирається насамперед на довіру. Століття паперового діловодства створили інфраструктуру довіри, яка грунтується на підписах і печатках. Завдання XXI ст. - побудувати досконалішу інфраструктуру в інформаційному суспільстві, тобто у віртуальному світі. Інформаційне суспільство - суспільство, де всі процеси з технологічної та організаційної точок зору, крім матеріального виробництва, виконуються в електронному (віртуальному) вигляді. Така організація праці має безліч переваг, від економічних до екологічних. Основою довіри в сучасній концепції інформаційного суспільства є інфраструктура відкритих ключів (РКI) та її юридичне вдосконалення у ЄС - кваліфікована інфраструктура відкритих ключів (QPKI). У доповіді розкрито різні аспекти організації QPKI та проаналізовано першочергові дії, необхідні для зведення Національної системи електронних цифрових підписів до Європейської еталонної моделі QPKI.

У доповіді, присвяченій 100-річчю від часу заснування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, проаналізовано результати науково-інформаційної та науково-дослідної діяльності установи, спрямованої на забезпечення сучасних інформаційних потреб науки, освіти, культури, державного управління та загалом українського суспільства. Обговорено проблеми, які сьогодні гальмують подальший розвиток Бібліотеки. Окреслено перспективи розбудови національного науково-інформаційного простору.

Проаналізовано зародження цифрової науки і відзначено необхідність зближення бібліотечно-інформаційної діяльності з науково-дослідною. Визначено інформаційно-ресурсну базу цифрової науки й акцентовано увагу на доцільності участі бібліотеки у формуванні первинних наукових даних. Розроблено синергетичні підходи до взаємодії бібліотеки з цифровою наукою. Розвинуто бібліотекознавчі засади когнітивної концепції наукової комунікації для сприяння обміну знаннями між ученими в електронному середовищі. Обгрунтовано спрямування вектора розвитку бібліотеки на активізацію участі в дослідницьких процесах. Констатовано потребу підготовки фахівців нової генерації для бібліотеки цифрової науки.