Представлена авторская концепция публичной библиотеки, рассмотренная в историческом, теоретическом, коммуникативном, профессиональном и образовательном аспектах. Детально проанализирована деятельность В.М.Пилецкого. Значительное внимание уделено миссии библиотекаря в демократическом обществе, культурно-психологическому потенциалу и ведущим архетипам, роли библиотекаря в информационном обществе, а также использованию Интернет-технологий.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

Наведені деякі ефективні методи підвищення професійної активності працівників з практики вітчизняної та зарубіжної психології управління. Обгрунтовується доцільність створення в бібліотеці соціально-психологічної служби для бібліотекарів та користувачів, визначаються її завдання і напрями роботи. Пропонуються зразкова програма психологічних занять та проект соціально-психологічної служби бібліотеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.02 + Ч734.27(4Укр)511

Рубрики:

Функції бібліотечної справи

Науково-методична робота бібліотек окремих типів

Видання зберігається у :

Розглянуто проблеми оновлення системи розповсюдження науково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України, місце в ній інформаційних центрів та бібліотек.

Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження бібліотечно-інформаційного виробництва. Проаналізовано організаційно-функціональну структуру, технологію та методи автоматизації бібліотечно-інформаційного виробництва. Розглянуто інноваційні механізми розвитку бібліотечної діяльності у період формування ринкових відносин й обгрунтовано доцільність використання маркетингового підходу щодо управління бібліотечним виробництвом. Розглянуто питання інтелектуалізації професійної діяльності у бібліотечно-інформаційному середовищі. Охарактеризовано продукти та послуги бібліотечного виробництва та тенденції інтеграції бібліотек до інформаційного простору.

Освещены теоретико-методологические основы исследования библиотечно-информационного производства. Проанализированы организационно-функциональная структура, технология и методы автоматизации библиотечно-информационного производства. Рассмотрены инновационные механизмы развития библиотечной деятельности в период формирования рыночных отношений и обоснована целесообразность внедрения маркетингового подхода в процесс управления библиотечным производством. Рассмотрены вопросы интеллектуализации профессиональной деятельности в библиотечно-информационной среде. Охарактеризованы продукты и услуги библиотечного производства и тенденции интеграции библиотек в информационное пространство.

Зроблено спробу визначити масштаби валеологічного "поля" бібліотечно-бібліографічної діяльності.

Мультимедійні технології поєднують пізнавальну, наукову, культурологічну, антропологічну, навігаційну та комунікаційну функції, що розширює можливості системи науково-освітніх комунікацій, а саме: інформаційне середовище науки й освіти набуває ознак нелінійного інформаційно-когнітивного середовища; мультимедіа створює підгрунтя для розгортання інтелектуальної діяльності сучасних інформаційно-бібліотечних структур, орієнтує їх на опанування нових технологій роботи й аналізу змісту електронних ресурсів; когнітивні можливості мультимедіа розкриваються шляхом доповнення логіко-структурних елементів образно-інтуїтивними засобами, що сприяє розвиткові пізнавальної діяльності науковців і освітян; для мультимедійних продуктів характерним є багатовимірність доступного знакового простору, наявність внутрішніх і зовнішніх (з іншими електронними виданнями) динамічних зв'язків, забезпечення інтерактивної роботи.

Мультимедиационные технологии объединяют познавательную, научную, культурологическую, антропологическую, навигационную и комуникационную функции, что расширяет возможности системы научно-образовательных комуникаций, а именно: информационная среда науки и образования приобретает признаки нелинейной информационно-когнитивной среды; мультимедиа создает основы для развертывания интеллектуальной деятельности современных информационно-библиотечных структур, ориентирует их на овладевание новых технологий работы и анализу содержания электронных ресурсов; когнитивные возможности мультимедиа раскрываются путем дополнения логико-структурных элементов образно-интуитивными средствами, что способствует развитию познавательной деятельности работников науки и образования; для мультимедийных продуктов характерным является многоизмеряемость доступного знакового пространства, присутствие внутренних і внешних (с другими электронными изданиями) динамических связей, обеспечение интерактивной работи.

Досліджено питання створення та розвитку інформаційно-бібліотечного комплексу з метою забезпечення високого рівня інформаційного обслуговування на ринку інформації та інформаційних послуг. Вивчено можливість формування даного комплексу на основі реально існуючих бібліотек. Розроблено моделі виробничої програми комплексу, модель визначення потреби у виробничих ресурсах, змодельовано основні напрямки діяльності та розвитку комплексу, формалізовано залежність між його ціновою політикою та результатами його діяльності, розроблено методики оцінки ризику та основних економічних показників господарської діяльності інформаційно-бібліотечного комплексу, вдосконалено організацію пошуку інформації, представлено оптимальну форму надання інформації - гіпертекстову модель.

На основі виявлення можливостей свідомої та цілеспрямованої регуляції роботи по формуванню духовної та комунікативної культури читачів, основних типологічних характеристик атмосфери та динаміки спілкування молодіжної аудиторії розроблено модель педагогічної програми організації соціально-орієнтованого спілкування молоді в процесі функціонування системи "клуб - бібліотека"; сформульовано перелік комунікативних знань, умінь та навичок, як складової частини професіограми педагога соціально-культурної сфери. Визначено шляхи організації соціально-орієнтованого спілкування молоді, здійснюваного педагогічною системою "клуб - бібліотека" в соціально-культурній сфері. Автором визначено та апробовано оптимальні форми та розроблено модель спілкування як чинника формування духовної культури молоді.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

Определено место современной библиотеки в социально-коммуникационной системе формирования здорового образа жизни (ЗОЖ) как одной из базовых ее подсистем. Исследованы специфика содержания и структуры информационных потребностей пользователей, многообразие и рост объема документных потоков, массивов и ресурсов, посвященных здоровому образу жизни, которые нуждаются в развертывании коммуникативных функций библиотеки. Доказано существование взаимосвязанных уровней системы библиотечно-информационного обеспечения (БИО) ЗОЖ (микро-, мезо-, экзо-, макро- и мегауровень). Предложены соотвествующие концептуальные модели системы БИОЗОЖ с учетом единства предметной деятельности, необходимости согласования процесов профессионального взаимодействия библиотеки с другими социально-коммуникационными структурами и внешней средой. Выявлены основные направления интеграции библиотечного сервиса в единую информационно-коммуникационную систему формирования ЗОЖ путем расширения асортимента, повышения качества и оперативности доступа к традиционным и электронным ресурсам, продуктам и услугам библиотеки.

Розвинуто уявлення стосовно інформаційно-комунікаційної взаємодії бібліотек. Сформульовано системні засади інформаційно-комунікаційної взаємодії в бібліотечних системах регіону: з'ясовано її основні канали, засоби, форми та рівні. Проаналізовано сучасний стан інформаційно-комунікаційної взаємодії в регіональних бібліотечних системах України. Окреслено резерви підвищення управління інформаційно-комунікаційною взаємодією в бібліотечній системі регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.036

Рубрики:

Бібліотечна справа в системі інформаційно-комунікативних служб

Шифр НБУВ: Ва722432 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено роль публічних бібліотек та освітніх закладів у створенні багатокультурного суспільства в Україні, вихованні толерантності та духовного світогляду у молоді. Проаналізовано просвітницьку діяльність бібліотек щодо поширення ідей толерантності, міжкультурну взаємодію як фактор гармонізації міжнародних взаємовідносин. Визначено шляхи підвищення рівня правової освіти бібліотек України.

Розкрито зміст поняття "консолідована інформація", висвітлено напрями розвитку та застосування даної інформаційної технології. Проаналізовано особливості перетворення інформації для кожної групи потенційних споживачів, залучення бібліотек до створення інформаційного продукту нового покоління.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.022

Рубрики:

Інформаційна функція бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ва719286 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто соціальні інформаційні комунікації, розкрито їх зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства, проаналізовано джерельну базу функціонування як системи соціальних інформаційних баз та інфотворчих структур українського суспільства. Висвітлено перспективи розвитку даної соціальної інформаційної системи.

Рассмотрены социальные информационные коммуникации, раскрыты их значение, особенности развития в процессе эволюции общества, проанализирована архивная база функционирования как системы социальных информационных баз и инфотворческих структур украинского общества. Освещены перспективы развития данной социальной информационной системы.

Розкрито роль і місце бібліотеки в сучасному суспільстві. Уточнено зміст поняття "соціокультурний інститут", висвітлено функції соціокультурної діяльності бібліотеки, розглянуто питання формування особистості засобами бібліотеки, підкреслено важливість освітньо-виховної місії бібліотеки.

Подано теоретичне обгрунтування інформаційної аналітики в структурі діяльності бібліотек України за умов інтелектуалізації соціокомунікаційних відносин в суспільстві. Проаналізовано джерела становлення інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотечній сфері. Визначено онтологічну та концептуальну специфіку інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеці, її зміст, характер, технології та організаційні засади. Охарактеризовано ресурси інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеках, зокрема, інформаційні, організаційно-технологічні, методичні та кадрові. Увагу приділено інформаційно-аналітичному забезпеченню суспільних підсистем у бібліотеках. Окреслено тенденції розвитку інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері, акцентовано на питаннях впровадження інтелектуальних технологій інформаційно-аналітичної діяльності.