Директор Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) розповідає про історію створення установи та її завдання, характеризує роботу кожного з 11 відділів, а також книжковий фонд за мовними та іншими показниками та шляхи його формування. С. П. Постернак підкреслює важливість надсилання обов'язкових примірників до книгозбірні. Особливу увагу він приділяє ролі читальної зали. Окремий розділ присвячено Вінницькій філії. У додатку – Статут бібліотеки.

Кл.слова:
бібліотекознавство -- історія бібліотеки

У цій праці В. В. Дорошенко (1879–1963) – видатний бібліограф і книгознавець, фахівець у царині української історії та літератури – коротко згадує етапи створення бібліотеки НТШ у Львові, а також характеризує її діяльність на тлі складної історичної епохи. Відділ рукописів удостоєно особливої уваги автора. Дослідження доповнено цікавим статистичним матеріалом. Наприкінці вчений підкреслює необхідність надсилання двох примірників усіх творів друку до бібліотеки.

Кл.слова:
бібліотекознавство

Збірник, присвячений відомому українському архівісту й історику, керівнику архівних органів УРСР періоду 1940-х pp. і завідуючому кількох відділів Інституту історії АН УРСР П. П. Гудзенку, складається з шести частин. Перша частина містить дві біографічні студії: монографічний нарис В. М. Даниленка і С. Л. Юсова, в якому на основі нових джерел з ЦДАВО України, Наукового архіву Інституту історії України НАНУ і родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих висвітлюється життя, наукова і науково-організаційна діяльність П.П. Гудзенка; статтю Т.В. Вронської і Н.В. Платонової, де співавтори на основі матеріалів з Державного архіву МВС України розкривають колізії навколо несправедливого звільнення вченого з архівних органів та інші маловідомі сторінки його життя. У другій частині подано спогади колег і учнів ученого як про нього, так і про епоху, в якій він жив і працював. У третій частині публікуються документи і матеріали, що ілюструють віхи життя і діяльності П. П. Гудзенка (з фондів ЦДАВО України, з Наукового архіву Інституту історії України НАНУ, з родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих). У наступній частині подається епістолярій неофіційного характеру. П’ята частина містить фотодокументи з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, а також світлини з родинного архіву О. П. і В. М. Бахарєвих. Шоста частина містить хронологічний покажчик праць П. П. Гудзенка, покажчик праць про нього і його творчість, а також іконографічний покажчик. Окрім зазначених частин збірник містить хроніку основних подій з біографії П. П. Гудзенка, іменний покажчик і покажчик умовних скорочень

Кл.слова:
історія -- нарис

У "Путівнику" містяться дані про 43 особові фонди українських вчених, митців, діячів культури - етнологів, фольклористів, мистецтвознавців, композиторів, художників, театральних діячів. Серед документів - рукописи наукових і творчих праць, фольклорно-етнографічних матеріалів фондоутворювачів, листування, біографічні матеріали та матеріали їхньої службової та громадської діяльності. "Путівник" розрахований на дослідників й усіх, хто цікавиться українською культурою.

Кл.слова:
рукописи -- біобібліографія -- біографістика

«ЛЕТОПИСЬ ЕКАТЕРИНОСЛАВСКОЙ УЧЕНОЙ АРХИВНОЙ КОМИССИИ» — друковане видання Катеринославської губернської вченої архівної комісії (1903—16) — науково-істор. т-ва катериносл. істориків, етнографів, археологів, археографів, краєзнавців, літературознавців, громад. діячів. Побачило світ 10 вип. «Летописи...» (1-й вип. — 1904; 2-й та 3-й вип. — 1905; 4-й вип. — 1908; 5-й вип. — 1909; 6-й вип. — 1910; 7-й вип. — 1911; 8-й вип. — 1912; 9-й вип. — 1913; 10-й вип. — 1915). Усі вони виходили за редакцією заст. голови комісії А.Синявського. У «Летописи…» опубл. документи з архіву Коша Запорозької Січі, архівів катериносл. губернського правління, катериносл. духовної консисторії, місц. церков та родинних архівів. Друкувалися актові й наративні (англ. і франц. narrative — розповідь, оповідання, від лат. narrare — розповідати) джерела, переважно 2-ї пол. 18 — 1-ї пол. 19 ст. з історії запороз. козацтва, місц. краю, правосл. церкви та взагалі з історії України, а також істор. й літ. розвідки М.Бикова, В.Біднова, В.Данилова, Д.Дорошенка, В.Машукова, Я.Новицького, І.Огієнка, В.Пічети, А.Синявського, А.Скриленка, Д.Яворницького та ін.

Кл.слова:
краєзнавство -- історіографія -- бібліографічний покажчик

Черговий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеня присвячено результатам загально-державного дослідження «Роль публічних бібліотек у промоції читання».

Видання адресовано бібліотекарям, викладачам, аспірантам, студентам закладів вищої та передвищої освіти.

У виданні вміщено дописи учасників акції «Story про вибір», присвячені їх шляху до професії бібліотекаря, особливостям та принадам роботи в бібліотеці.

Видання адресовано бібліотечним фахівцям, користувачам бібліотек, працівникам за-кладів культури, освіти, студентам, а також учням загальноосвітніх шкіл, які нині обира-ють свою майбутню професію.

У збірнику вміщено доповіді та виступи бібліотечних фахівців – учасників VІІІ Всеукра‐ їнської школи методиста. Розглядаються практичні питання організації методичної діяльності та стратегії методичних служб в умовах реорганізації мережі публічних бібліотек унаслідок ре‐ форми децентралізації; організація бібліотечного обслуговування в територіальних громадах, роль адвокаційної діяльності та бібліотечних кадрів, їх мотивація і продуктивність, проєктна та онлайова діяльність бібліотек. Суттєву увагу приділено питанню промоції читання як страте‐ гічному напряму діяльності публічних бібліотек, представлено кращі практики з просування читання та української мови, зарубіжний досвід роботи бібліотек тощо.

Видання розраховано на бібліотечних фахівців, викладачів та студентів.

Доповіді та виступи відтворюються мовою оригіналу зі збереженням змісту та синтак‐ сису текстів, наданих авторами.

  Текст у форматі PDF 7.63 Мб

Монографія присвячена польським читацьким культурам Модерної епохи в рефлексіях книжкових знаків 2-ї пол. XIX – поч. XX сторічь на антикварних книгах із історичних колекцій бібліотек «Київського художньо-промислового і наукового музею» та «Державного історичного музею», а також пов’язаних із ними колекцій низки сучасних музеїв та бібліотек України, Литви, Польщі та США. Авторка приділяє рівну увагу як книжковому знаку, так і книзі, приналежність якої конкретний книжковий знак засвідчував. Власницькі та невласницькі книжкові знаки приватних та інституційних бібліотек – маркери фрагментів польських історичних книгозбірень, стали ключами для написання їх історій або продовження реконструкції складу вже відомих збірок. Вдалось віднайти фрагменти біографій, а також історій власників у зв’язку з їх життям та діяльністю в Україні впродовж 2-ї пол. XIX – перших декад XX сторічь. Більшість з цих власників залишили Україну, деякі були вбиті, а інституції – ліквідовані, внаслідок драм Першої світової війни, переслідувань та репресій більшовиків, а потім совєтської влади. Совєтська дійсність між двома світовими війнами, Друга світова війна та наступні довгі роки, ще більш драматично посилили розпорошеність історичних книгозбірень та спричинили великі труднощі пов’язані з відстеженням їх долі. Сліди та шляхи вцілілих фрагментів віднайдених польських історичних книгозбірень, які є самодостатніми соціокультурними явищами, довго залишались невідомими як в Національному музеї історії України, так і в кількох інших українських музеях і бібліотеках. Досліджені книжкові знаки та книжкові скарби уособлюють нове знання та є частиною важливого спогаду про втрачені в реаліях совєтської дійсності польські читацькі культури.

Монографія призначена усім зацікавленим історією польсько-українського історичного культурного діалогу, а також європейської культурної спадщини, бібліофільством, біографістикою, книгознавством, колекціонуванням книжкових знаків, полоністикою, рукописною та книжковою спадщиною, мистецтвознавством та українознавством. Публікація є першої в авторському циклі «Оприлюднення культурної спадщини». Дослідження та публікація підготовлені в рамках стипендіальної програми «Досліджуйте в Україні» (Badaj na Ukrainie) від Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського, Республіка Польща.